Рішення № 137928078, 03.07.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1267/26

Провадження № 2/459/540/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 липня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Шептицького за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК«ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №850246378 від 10.11.2021 у розмірі 84 238,00 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №850246378 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV94N5B. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в загальній сумі 22 000 грн, тобто виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, до якого, у подальшому, укладалися додаткові угоди, якими продовжено строк дії договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №168 від 11.01.2022 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

30.10.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №30/1023-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до зазначеного договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №850246378 від 10.11.2021 становить 84 238,00 грн, з яких: 22000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 62238,00 заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Крім цього, просить стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, відзиву не подав.

Відповідно до реч.2 ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як передбачено ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 10.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір №850246378, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 10.12.2021.

Відповідно до п.1.9 Договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 686,61 процентів річних, що становить 1,88 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті; 1.9.3. якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов?язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст.212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов?язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Також у п.1.8. договору сторони узгодили, що встановлений в п.1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (X- У), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому, Сторони узгоджують, що у випадку, якщо У > Х, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Між цим, сторони також погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов?язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов?язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов?язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з п.5.3 Кредитного договору сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Договір зі сторони позичальника підписано одноразовим ідентифікатором MNV94N5B.

Встановлено, що ОСОБА_1 подав до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронну заявку на отримання грошових коштів у кредит, де відобразив свої особисті дані, в т ч номер картки для отримання коштів.

На підтвердження переказу кредитних коштів за Договором №850246378 від 10.11.2021 на платіжну картку ОСОБА_1 №5168-75ХХ-ХХХХ-5073, представником позивача надано довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та платіжні доручення від 10.11.2021, які свідчать про переказ коштів у сукупному розмірі 22000,00 грн.

З алгоритму дій позивача вбачається порядок дій, здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення.

28.11.2018 між ТзОВ «Таліон Плюс» (далі Фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до п.2.1 договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Строк дії цього договору закінчується 28.11.2019 (п. 8.2).

28.11.2019 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою Договір факторингу викладено у новій редакції і строк його дії закінчується 31.12.2021.

31.12.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою Договір факторингу викладено у новій редакції і строк його дії закінчується 31.12.2022.

31.12.2022 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою Договір факторингу викладено у новій редакції і строк його дії закінчується 31.12.2023.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №168 від 11.01.2022 до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №850246378 від 10.11.2021.

30.10.2023 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» (далі Фактор) та ТзОВ «Таліон Плюс» (далі Клієнт) укладено договір факторингу № 30/1023-01.

Відповідно до п.2.1 договору факторингу згідно з умовами цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

На підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за Договором №850246378 від 10.11.2021 надано копію витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 та копію платіжної інструкції про перерахування коштів ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» на користь ТзОВ «Таліон Плюс» у межах виконання договору факторингу від 30.10.2023 № 30/1023-01.

11.07.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е.

На підтвердження переходу права вимоги за Кредитним договором до відповідача надано копію витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 до Договору факторингу від 11.07.2025 № 11/07/25-Е та копію платіжної інструкції про перерахування коштів ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» у межах виконання договору факторингу від 11.07.2025 № 11/07/25-Е.

Відповідно до виписки ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» з особового рахунку ОСОБА_1 за Договором №850246378 від 10.11.2021 підтверджується, що 10.11.2021 позичальнику, яким є ОСОБА_1 надано кредит згідно з Кредитним договором. Заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за Кредитним договором №850246378 від 10.11.2021 станом на 26.12.2025 (включно) складає 84 238,00 грн, з яких: 22000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 62238,00 заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Станом на 26.12.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором не погашена.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положенням ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 10.11.2021 укладено договір кредитної лінії №850246378. Позивачем підтверджено право вимоги за спірним кредитним договором до відповідача на підставі укладених договорів факторингу.Щодо заявленої до стягнення позивачем суми заборгованості, суд зазначає, що із матеріалів справи видно, що на дату закінчення 30-денного строку кредиту відповідач не сплатив заборгованість за кредитом, а отже, строк кредиту продовжено у порядку та на умовах, визначених пунктами 1.8. та п.1.12.1. Кредитного договору (автопролонгація на 90 календарних днів).

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач здійснив оплату тіла процентів, отже, на думку суду, відповідач не продовжував дисконтний період.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані за період із 10.11.2021 до 08.04.2022, а тому суд вважає, що такі нараховані поза межами строку кредитування. Відтак, за користування кредитними коштами за договором кредитної лінії №850246378 за період з 10.11.2021 по 07.02.2022 (не більше 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду) підлягають нарахуванню проценти в розмірі 41580,00 грн (22000 х 2,10 % х 90 днів = 41580,00 грн).

Нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У позовній заяві до стягнення заявлено лише заборгованість по тілу кредиту і заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом. Вимог про стягнення коштів на підставі ч.2 ст.625 ЦК України із зазначенням їх розміру та наведенням розрахунку позивач не заявляв.

За таких обставин, керуючись п.4. ст.611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч.1,2 ст.623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії №850246378 від 10.11.2021 в розмірі 63 580,00 грн, з яких: 22000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 41580,00 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Отже, позов піддягає задоволенню частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2662,40 грн та 7000,00 грн відповідно.

Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, протоколом погодження вартості до договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, який є додатком №1 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додатковою угодою № 25770938643 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, актом прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4-6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру.

Враховуючи часткове задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5283,36 грн (63 580,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 7000,00 грн. (ставка судового збору) : 84 238,00 грн (сума заявлених позовних вимог).

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2009,49 грн, виходячи з наступного розрахунку: 63 580,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 84 238,00 грн (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №850246378 від 10.11.2021 в розмірі 63 580,00 грн, з яких: 22000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 41580,00 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 5283,36 грн витрат на правничу допомогу та 2009,49 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду до закінчення строку карантину.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, 02094, м. Київ, вул.Юрія Поправки)

Відповідач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 03.07.2026.

Суддя: В. В. Грабовський