Рішення № 137928018, 03.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2596/26

Провадження 2-о/465/195/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

за участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

представника заявника прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області Грицьківа А.В.

представника заінтересованої особи Львівської міської ради Парики Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою виконувача обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, поданою в інтересах держави в особі Львівської міської ради, про визнання спадщини відумерлою,-

встановив:

виконувач обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова звернувся до суду із заявою, поданою в інтересах держави в особі Львівської міської ради, про визнання відумерлою спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передачу спадкового майна у власність територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради.

Заява мотивована тим, що Франківською окружною прокуратурою міста Львова під час здійснення представницької діяльності встановлено наявність підстав для звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Як зазначає заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті вона була зареєстрована та постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 спочатку перебувала у спільній частковій власності ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_2 по 1/2 частці кожній на підставі договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2007 року. Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 прийняла спадщину після доньки та набула право власності на всю квартиру, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25 березня 2009 року.

Прокурор зазначає, що після смерті ОСОБА_1 заповіт або спадковий договір не посвідчувалися, однак Третьою Львівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №192/2021. Із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Разом із тим ОСОБА_3 звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем понад п`ять років до часу відкриття спадщини. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2022 року у справі №465/2583/21 у задоволенні такого позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року зазначене рішення залишено без змін, а постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Таким чином судами встановлено відсутність правових підстав для визнання ОСОБА_3 спадкоємцем четвертої черги за законом.

Щодо ОСОБА_4 прокурор зазначає, що хоча останній направив до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак не подав жодних документів, які б підтверджували його право на спадкування, не усунув недоліків, про які його повідомив нотаріус, а згодом помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матеріали спадкової справи не містять жодних відомостей про його родинні зв`язки із спадкодавцем або інші підстави спадкування.

Також окрім квартири, до складу спадщини входять грошові кошти у сумі 55 000 грн та 2 940 доларів США, які були виявлені під час огляду місця події після смерті ОСОБА_1 , вилучені в межах кримінального провадження, визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання до АТ КБ «ПриватБанк». На думку прокурора, зазначені кошти також входять до складу спадкового майна та підлягають передачі територіальній громаді після визнання спадщини відумерлою.

Заявник зазначає, що з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємців, які набули право на спадкування відповідно до вимог цивільного законодавства, не встановлено, а тому наявні передбачені статтею 1277 ЦК України підстави для визнання спадщини відумерлою.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді. Зазначає, що відповідно до статті 1277 ЦК України саме Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, який зобов`язаний звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, однак такого обов`язку не виконала. Франківська окружна прокуратура повідомила Львівську міську раду про необхідність звернення до суду, однак остання жодних заходів не вжила, що, на думку прокурора, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави та територіальної громади, у зв`язку із чим прокурор реалізував свої представницькі повноваження відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України.

Просить визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , підвал та грошові кошти у сумі 55 000 грн і 2 940 доларів США, та передати зазначене майно у власність територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради.

В судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав, просив таку задоволити. Представниця заінтересованої особи Львівської міської ради просила визнати квартиру, підвал та грошові кошти відумерлою спадщиною та передати їх у власність територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані заявником докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останнім місцем її проживання була квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання.

З інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судом встановлено, що на момент смерті спадкодавцю на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат, кухні та комори в підвалі 2 кв.м.

Право власності на зазначену квартиру виникло у ОСОБА_1 після прийняття спадщини за законом після смерті її доньки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25 березня 2009 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, із постанови про визнання речовими доказами від 22.02.2021 року вбачається, що після смерті ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 55 000 грн та 2 940 доларів США, які передано на відповідальне зберігання в АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до акту прийому-передачі майна на зберігання.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що відповідно до заяв про прийняття спадщини за законом від 12.03.2021 року та 28.05.2021 року після смерті спадкодавця із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Разом із тим суд враховує, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2022 року у справі №465/2583/21, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року та постановою Верховного Суду від 17 червня 2024 року, ОСОБА_3 відмовлено у встановленні факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено відсутність правових підстав для набуття ОСОБА_3 статусу спадкоємця четвертої черги за законом.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд враховує встановлену судовими рішеннями відсутність підстав для спадкування ОСОБА_3 як обставину, що не потребує повторного доказування у цій справі.

Щодо ОСОБА_4 , то з матеріалів справи вбачається, що останній звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак не надав нотаріусу жодних документів, які б підтверджували його належність до кола спадкоємців за законом чи за заповітом.

Повідомлення нотаріуса про необхідність подання документів залишилися без виконання.

Крім того, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не оформивши свої спадкові права та не підтвердивши наявності у нього права на спадкування після смерті ОСОБА_1 .

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що будь-яка особа у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_1 .

Зі місту ч.1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Оцінюючи доводи заявника щодо включення до складу спадщини грошових коштів у сумі 55 000 грн та 2 940 доларів США, суд виходить із того, що відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_1 під час проведення огляду місця події у межах кримінального провадження були виявлені та вилучені грошові кошти у сумі 55 000 грн та 2 940 доларів США, які постановою слідчого були визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання до АТ КБ «ПриватБанк». Представником заявника не надано доказів того, що зазначені кошти були конфісковані, звернуті в дохід держави, передані іншій особі або що право власності спадкодавця на них припинилося з інших підстав, передбачених законом.

Сам по собі факт вилучення грошових коштів у межах кримінального провадження, визнання їх речовими доказами та передача на відповідальне зберігання не змінює правового режиму такого майна та не припиняє права власності особи, якій вони належали, якщо інше не встановлено обвинувальним вироком суду або іншим судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відтак суд приходить висновку, що зазначені грошові кошти на момент смерті належали ОСОБА_1 , входять до складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України та за відсутності спадкоємців підлягають передачі територіальній громаді у порядку, визначеному статтею 1277 ЦК України.

Інститут відумерлої спадщини це передбачений цивільним законодавством України правовий механізм, спрямований на недопущення існування безхазяйного спадкового майна та забезпечення його переходу у власність територіальної громади у випадках, коли відсутні спадкоємці або жоден із них не набув права на спадщину.

Таким чином у разі встановлення судом відсутності спадкоємців, неприйняття спадщини або відсутності осіб, які набули право на спадкування у встановленому законом порядку, таке майно підлягає передачі територіальній громаді незалежно від його виду чи місця фактичного зберігання.

Судом встановлено, що з дня відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємців, які набули право на спадкування відповідно до вимог цивільного законодавства, не встановлено, а спадкове майно фактично залишилося без належного правового режиму.

Щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду, то за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом ч.ч. 4,5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що Франківською окружною прокуратурою міста Львова Львівську міську раду було повідомлено про наявність підстав для звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, однак відповідний орган місцевого самоврядування упродовж тривалого часу такого звернення не здійснив.

За таких обставин суд приходить висновку, що прокурором належним чином підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради.

Оцінивши всі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1268, 1270, 1277 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7681, 89, 258, 259, 263265, 293, 294, 338, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

заяву виконувача обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, подану в інтересах держави в особі Львівської міської ради, про визнання спадщини відумерлою задоволити.

Визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить: квартира АДРЕСА_1 ; підвал загальною площею 2 кв.м.; грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень; грошові кошти у сумі 2 940 (дві тисячі дев`ятсот сорок) доларів США.

Передати у власність територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; підвал загальною площею 2 кв.м.; грошові кошти у сумі 55 000 гривень; грошові кошти у сумі 2 940 доларів США.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: Франківська окружна прокуратура міста Львова Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031, 79057, м.Львів, вул. Ген.Чупринки, 85.

Заінтересована особа: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, 79008, м.Львів, пл.Ринок, буд.1.

Суддя Дзеньдзюра С.М.