YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Печерський районний суд міста Києва

Ухвала суду № 137927549, 29.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

29.06.2026

Номер справи

757/35069/26-к

Номер документу

137927549

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35069/26-к

пр. 1-кс-36006/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022100060001390,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100060001390 від 14.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України (у редакції до набрання чинності Законом України від 11.06.2009 № 1508-VI), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції до набрання чинності Законом України від 07.04.2011 № 3207-VI), ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до набрання чинності Законом України від 13.07.2023 № 3233-IX), ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до набрання чинності Законом України № 361-IX від 06.12.2019), ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209 (в редакції до набрання чинності Законом України № 361-IX від 06.12.2019), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в редакції до набрання чинності Законом України № 361-IX від 06.12.2019), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

У кримінальному провадженні родичам колишнього голови правління ВАТ «НДМО «ДІАЛІР» ОСОБА_8 , який помер, повідомлено про те, що зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції до набрання чинності Законом України від 07.04.2011 № 3207-VI).

Крім того, родичам колишнього начальника відділу капітального будівництва ВАТ «НДМО «Діалір» ОСОБА_9 , який помер, повідомлено про те, що зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 366 КК України (у редакції до набрання чинності Законом України від 11.06.2009 № 1508-VI).

У ході досудового розслідування установлено, що відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 14.06.1994 № 237 створено відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» (далі - ВАТ «НДМО «Діалір», Товариство) шляхом перетворення Державного підприємства «Науково-дослідний клініко-реабілітаційний центр «Діалір».

Згідно з п. 1 договору від 16.08.1995 № 46 про спільну діяльність щодо будівництва лікарняного комплексу в місті Києві, укладеного між АТ «Укргазпром» та ВАТ «НДМО «Діалір», останнє зобов`язано здійснити функції замовника щодо будівництва лікарняного комплексу на 1000 ліжок з опіковим центром, консультативною поліклінікою, діагностичним центром, консультативною поліклінікою і готелем у місті Києві.

Тобто з 1995 року розпочато будівництво комплексу будівель Республіканської клінічної лікарні за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, 58, а на 2006 рік ступінь будівельної готовності цього комплексу складав 70-80 %.

У той же час, не пізніше 02.08.2006 народному депутату України (обраному до Верховної Ради України IV, V, VI скликань) ОСОБА_4 та його знайомому громадянину України ОСОБА_5 стало відомо про здійснення ВАТ «НДМО «Діалір» будівництва комплексу споруд Республіканської клінічної лікарні, яке здійснювалось на земельній ділянці площею 21,36 га за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, 58.

Переслідуючи мету особистого збагачення, не пізніше 02.08.2006 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступили у злочинну змову з метою реалізації спільного умислу на заволодіння майном ВАТ «НДМО «Діалір» (комплексом будівель Республіканської клінічної лікарні, правом користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, 58), для чого

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із залученням інших осіб створено та реалізовано план вчинення кримінальних правопорушень з наступними етапами реалізації:

1) вступ у змову зі службовими особами ВАТ «НДМО «Діалір» для документального оформлення заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед підконтрольним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 господарським товариством;

2) пошук господарського товариства, яке може виконувати проектні роботи із будівництва житлових і нежитлових об`єктів, у тому числі соціального призначення та встановлення контролю над господарською діяльністю цього товариства;

3) доведення до банкрутства ВАТ «НДМО «Діалір» шляхом документального оформлення, начебто, існуючої заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед підконтрольним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 господарським товариством під виглядом укладення договору про переробку та доопрацювання проектної документації для будівництва лікарняного комплексу на 1000 ліжок з опіковим центром, консультативною поліклінікою, діагностичним центром і готелем по вулиці Милославській, 58 у місті Києві, з наступним стягненням із ВАТ «НДМО «Діалір» неіснуючої у дійсності заборгованості за роботи, які не виконувались;

4) оформлення передачі ВАТ «НДМО «Діалір» на користь підконтрольного господарського товариства комплексу будівель Республіканської клінічної лікарні, права користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, 58 внаслідок реалізації статусу конкурсного кредитора, який згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції станом на час вчинення кримінальних правопорушень) має вирішальну кількість голосів на зборах кредиторів, вплив на комітет кредиторів, та шляхом залучення підконтрольного інвестора;

5) отримання особистої вигоди, у тому числі матеріальної, від подальшого розпорядження оформленим на підконтрольне ОСОБА_4 та ОСОБА_5 господарське товариство майном ВАТ «НДМО «Діалір» або іншим шляхом.

Не пізніше 02.08.2006 ОСОБА_5 і ОСОБА_4 довели вказаний злочинний план голові правління ВАТ «НДМО «Діалір» ОСОБА_8 .

Крім того, з метою забезпечення реалізації розробленого плану злочинних дій, ОСОБА_5 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_10 , який не був обізнаний із протиправністю вчинюваних дій та із розробленим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочинним планом.

З метою реалізації розробленого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 плану, не пізніше 02.08.2006, ОСОБА_5 висловив прохання своєму знайомому ОСОБА_10 підшукати суб`єкт господарювання, який згідно з класифікатором видів економічної діяльності може виконувати проєктні роботи з будівництва житлових і нежитлових об`єктів, у тому числі соціального призначення.

Надалі ОСОБА_10 підшукав декілька господарських товариств, серед яких ТОВ «Київсоцпроект» (ідентифікаційний код 33603643).

Не пізніше 02.08.2006 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили встановити контроль над ТОВ «Київсоцпроект», зокрема, придбавши його корпоративні права (частки у статутному капіталі), аби надалі використати це господарське товариство для оформлення набуття ним права вимоги грошових коштів за неіснуючими борговими зобов`язаннями перед ВАТ «НДМО «Діалір».

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не пізніше 02.08.2006 з метою реалізації попередньо розробленого плану запропонували учаснику (засновнику) ТОВ «Київсоцпроект» ОСОБА_11 придбати у нього корпоративні права (частку 100 % статутного капіталу) цього підприємства, а однією з умов придбання вказаного товариства була необхідність укладення договору між ТОВ «Київсоцпроект» та ВАТ «НДМО «Діалір», предметом якого є переробка та доопрацювання проектної документації для будівництва лікарняного комплексу на 1000 ліжок з опіковим центром, консультативною поліклінікою, діагностичним центром і готелем по вулиці Милославській, 58 у місті Києві, жодних робіт за яких ТОВ «Київсоцпроект» не мало виконувати, а укладення договору здійснювалось виключно з метою документального оформлення наявності заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект», на що ОСОБА_11 погодився.

Надалі, не пізніше 02.08.2006, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали вказівку голові правління ВАТ «НДМО «Діалір» ОСОБА_8 підписати зі сторони ВАТ «НДМО «Діалір» як замовнику договір із ТОВ «Київсоцпроект» щодо перероблення та доопрацювання проєктної документації по будівництву Республіканської клінічної лікарні, що був економічно не вигідним для ВАТ «НДМО «Діалір» і мав за мету в подальшому створювати формальні підстави для кредиторських вимог у справі про банкрутство ВАТ «НДМО Діалір», жодних робіт за яким ТОВ «Київсоцпроект» не мало виконувати, а укладення договору здійснювалось виключно з метою документального оформлення наявності заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект». ОСОБА_8 , з метою збереження роботи на посаді голови правління ВАТ «НДМО «Діалір», нехтуючи інтересами товариства та його акціонерів, серед яких держава, всупереч меті створення та діяльності товариства, погодився виконати таку вказівку.

У подальшому ОСОБА_8 , будучи достовірно обізнаний про те, що ВАТ «НДМО «Діалір» вже укладено з ТОВ «Будова-Центр-1» договір № 26-2206 від 03.02.2006 про створення проєкт-вишукувальних робіт, предметом якого було коригування робочої документації по об`єкту «Будівництво Республіканської клінічної лікарні на 100 ліжок з поліклінікою на 1200 відвідувачів за зміну на житловому масиві» «Вигуровщина-Троєщина» в місті Києві», загальною вартістю 5 137 863, 43 грн, діючи в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, 02.08.2006 підписав від імені голови правління ВАТ «НДМО «Діалір» з ТОВ «Київсоцпроект» від імені якого діяв представник ОСОБА_11 , договір № 02/06 від 02.08.2006 на перероблення та доопрацювання проектної документації (далі - договір № 02/06), предметом якого було перероблення та доопрацювання проектної документації для будівництва лікарняного комплексу на 1000 ліжок з опіковим центром, консультативною поліклінікою, діагностичним центром і готелем по вулиці Милославській, 58 у Деснянському районі міста Києва.

Відповідно до п. 3.1 договору № 02/06 вартість робіт відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни становить 29 700 000 грн, у тому числі ПДВ 4 950 000 грн.

Крім того, ОСОБА_8 , за тих же умов на виконання плану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 02.08.2006 підписав додаток № 1 до договору № 02/06 «Протокол узгодження договірної ціни щодо вартості робіт за договором № 02/06» у сумі 29 700 000 грн, у тому числі ПДВ 4 950 000 грн, а 03.08.2006 підписав наказ від 03.08.2006 № 03/08 «Про призначення відповідального за виконання договору» відповідно до п. 1 якого відповідальним за виконання договору № 02/06 зі сторони ВАТ «НДМО «Діалір» визначено начальника відділу капітального будівництва ОСОБА_9 , а згідно з п. 3 вказаного наказу уповноважено ОСОБА_9 підписувати від імені ВАТ «НДМО «Діалір» усі документи під час виконання договору № 02/06.

У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи залученим ОСОБА_8 до реалізації плану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за вказівкою останніх, 30.07.2007, підписав акт № 2/07 від 30.07.2007 приймання-передачі проектної документації на перероблення та доопрацювання по договору № 02/06, до якого було внесено недостовірні відомості щодо передачі ТОВ «Київсоцпроект» в особі ОСОБА_11 та прийняттям ВАТ «НДМО «Діалір» в особі ОСОБА_9 проєктної документації, яка потребувала перероблення та доопрацювання, а саме проєкти будівництва опікового центру на 160 ліжок, господарчого корпусу № 1, № 2, № 3, караульного приміщення, операційного блоку, хірургічного корпусу, діагностичного центру, відділення відновлювального лікування, консультативної поліклініки, адміністративно господарського корпусу, їдальні для будівельників, церкви, хоча жодної проектної документації ТОВ «Київсоцпроект» не розробляло та не передавало до ВАТ «НДМО «Діалір», а договір № 02/06 від 02.08.2006 фактично не виконувався, роботи не здійснювались.

Надалі ОСОБА_9 за тих же обставин 27.11.2007 підписав акт звірки взаємних розрахунків по договору № 02/06, до якого було внесено завідомо неправдиві відомості про наявність заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» в сумі 29 700 000 грн, у тому числі ПДВ 4 950 000 грн.

Підписані ОСОБА_9 за вказівкою та планом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 акт № 2/07 від 30.07.2007 приймання-передачі проектної документації на перероблення та доопрацювання по договору № 02/06 та акт від 27.11.2007 звірки взаємних розрахунків по договору № 02/06 виступили за задумом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 офіційними документами, які передавались інших особам та у яких фіксувалась з метою вчинення подальших кримінальних правопорушень сума неіснуючої заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» на суму 29 700 000 грн, що становить тяжкі наслідки відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України на час вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, ОСОБА_5 , змовившись із ОСОБА_4 , організував підписання 30.07.2007 начальником відділу капітального будівництва ВАТ «НДМО «Діалір» ОСОБА_9 , який відповідно до займаної посади та наказу від 03.08.2006 № 03/08 «Про призначення відповідального за виконання договору» виконував у ВАТ «НДМО «Діалір» організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки за спеціальним повноваженням, тобто був службовою особою, офіційних документів, а саме: акту № 2/07 від 30.07.2007 приймання-передачі проєктної документації на перероблення та доопрацювання по договору № 02/06 із внесеними до нього неправдивими відомостями про, нібито, передачу ТОВ «Київсоцпроект» в особі ОСОБА_11 та прийняттям ВАТ «НДМО «Діалір» в особі ОСОБА_9 проєктної документації, яка потребувала перероблення та доопрацювання, яка у дійсності не існувала та не передавалась, а також підписання 27.11.2007 акту від 27.11.2007 звірки взаємних розрахунків по договору № 02/06 із внесеними до нього неправдивими відомостями про, нібито, наявність заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» в сумі 29 700 000 грн, у тому числі ПДВ 4 950 000 грн, що створило видимість документального підтвердження виникнення і наявності заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» у сумі 29 700 000 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та іншими особами, організував вчинення головою правління ВАТ «НДМО «Діалір» ОСОБА_8 , який був службовою особою, оскільки постійно обіймав у цьому товаристві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, зловживання службовим становищем, діючи у власних інтересах зберегти займану посаду та пов`язані із цим матеріальні вигоди, та в інтересах ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , шляхом укладення від імені ВАТ «НДМО «Діалір» договору № 02/06 з ТОВ «Київсоцпроект», додатку № 1 до договору № 02/06 «Протокол узгодження договірної ціни щодо вартості робіт за договором № 02/06» та забезпеченням нібито виконання цього договору з боку ТОВ «Київсоцпроект» (через уповноваження ОСОБА_9 на підписання документів щодо виконання вказаного договору, відсутності будь-яких дій голови правління ВАТ «НДМО «Діалір» щодо заперечень наявності виконання, заборгованості за цим договором), що зумовило документальне оформлення виникнення у ВАТ «НДМО «Діалір» кредиторської заборгованості у сумі 29 700 000 грн та відповідно створило документальне оформлення, начебто, наявності у ТОВ «Київсоцпроект» права вимагати сплати такої заборгованості, а також стало підставою для подальшого заволодіння комплексом недобудованих приміщень та споруд Республіканської клінічної лікарні за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, будинок 58, і правом користування земельною ділянкою, площею 21,36 га за цією адресою та інших прав, у тому числі пов`язаними із фактичним володінням земельною ділянкою, яка знаходиться під вказаними будівлями та спорудами, що причинило тяжкі наслідки ВАТ «НДМО «Діалір», державі, яка є акціонером, територіальній громаді, якій належить земельна ділянка, на якій розміщується комплекс будівель і споруд Республіканської клінічної лікарні.

Продовжуючи вчинення кримінальних правопорушень, у подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_8 , достовірно знаючи про відсутність достатньої кількості грошових коштів на рахунках ВАТ «НДМО «Діалір», використали договір № 02/06, акт № 2/07 від 30.07.2007 приймання-передачі проектної документації на перероблення та доопрацювання за договором № 02/06 та акт від 27.11.2007 звірки взаємних розрахунків за договором № 02/06 для формування неіснуючої заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» та визнання ТОВ «Київсоцпроект» основним кредитором у справі про банкрутство ВАТ «НДМО «Діалір» з метою подальшого обміну вимоги кредиторів на комплекс приміщень та споруд Республіканської клінічної лікарні за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, 58.

Реалізуючи спільний план ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не пізніше 03.12.2007 ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_10 видати від імені ТОВ «Київсоцпроект» довіреність на ім`я адвоката ОСОБА_12 з метою представництва інтересів ТОВ «Київсоцпроект», що ОСОБА_10 зроблено 03.12.2007 шляхом видачі довіреності № 3-12 на ім`я ОСОБА_12 .

Не пізніше 07.12.2007 ОСОБА_12 подано позовну заяву від імені ТОВ «Київсоцпроект» до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн. за договором № 02/06, на підставі якої та наявних договору № 02/06, акту № 2/07 від 30.07.2007 приймання-передачі проектної документації на перероблення та доопрацювання по договору № 02/06 та акту від 27.11.2007 звірки взаємних розрахунків по договору № 02/06, якими оформлено неіснуючу заборгованість ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект», рішенням цього суду від 24.12.2007 стягнуто з ВАТ «НДМО «Діалір» на користь ТОВ «Київсоцпроект» 29 700 000 грн заборгованості за договором № 02/06.

Поряд із цим, за заявою управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ «НДМО «Діалір».

26.12.2007 представник ТОВ «Київсоцпроект» ОСОБА_12 , реалізуючи план ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , подав до Господарського суду міста Києва заяву про визнання грошових вимог ТОВ «Київсоцпроект» до ВАТ «НДМО «Діалір» у сумі 29 700 000 грн, внаслідок чого ухвалою цього суду від 09.06.2008 у справі № 23/448-б затверджено реєстр кредиторів та визнано кредитором зокрема ТОВ «Київсоцпроект» на суму 29 700 000 грн.

Надалі 23.01.2008 ОСОБА_8 , на виконання плану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, будинок 58, розглянув заяви кредиторів та, знаючи, що ТОВ «Київсоцпроект» на користь ВАТ «НДМО «Діалір» ніяких робіт не виконувало і не мало виконувати, вніс до протоколу розгляду заяв кредиторів ВАТ «НДМО «Діалір» відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 23.01.2008 недостовірні відомості про наявність заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» у сумі 29 700 000 грн, що зумовило наявність у ТОВ «Київсоцпроект» найбільшої суми кредиторської заборгованості та вирішального голосу на засіданні кредиторів.

Безпосередньо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 17.12.2007 продовжили реалізацію свого спільного плану та створили підконтрольне господарське товариство, яке мало за їх задумом виконувати функцію інвестора у справі про банкрутство ВАТ «НДМО «Діалір», а саме ТОВ «Інноваційно-фінансова компанія» (ідентифікаційний код 35648534) (далі - ТОВ «ІФК»).

Учасниками (засновниками) ТОВ «ІФК» відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників цього товариства від 17.12.2007 виступили ОСОБА_5 - особисто та син ОСОБА_4 - ОСОБА_13 , що мало створити видимість відсутності особистого контролю ОСОБА_4 над цим товариством та приховати участь ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.

У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції станом на час вчинення кримінальних правопорушень) кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов`язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , забезпечивши наявність у ТОВ «Київсоцпроект» переважної кількості голосів у розмірі, пропорційному сумі вимог кредиторів - 29700 голосів, 26.06.2008, надали вказівку ОСОБА_12 голосувати за включення до комітету кредиторів ВАТ «НДМО «Діалір» ТОВ «Київсоцпроект», та обрати підконтрольного їм голову комітету кредиторів.

У той же час, з метою введення до процедури санації ВАТ «НДМО «Діалір» підконтрольного ТОВ «ІФК» як інвестора, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали вказівку директору ТОВ «ІФК» ОСОБА_14 , не пізніше 27.12.2007 підготувати та направити до Господарського суду міста Києва заяву з пропозицією залучити ТОВ «ІФК» як інвестора для відновлення платоспроможності ВАТ «НДМО «Діалір».

Представник ТОВ «Київсоцпроект» ОСОБА_12 забезпечив включення ТОВ «Київсоцпроект» до комітету кредиторів ВАТ «НДМО «Діалір» та обрання ТОВ «Київсоцпроект» в особі представника ОСОБА_12 головою комітету кредиторів.

27.12.2007 ОСОБА_14 направив до Господарського суду міста Києва заяву з пропозицією залучення ТОВ «ІФК» як інвестора для відновлення платоспроможності ВАТ «НДМО «Діалір», яка була підтримана 26.06.2008 підконтрольним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема, через наявність переважного і вирішального голосу у представника ТОВ «Київсоцпроект» ОСОБА_12 , комітетом кредиторів ВАТ «НДМО «Діалір».

В подальшому 16.09.2008 підконтрольним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , комітетом кредиторів затверджено проєкт мирової угоди, відповідно до якої інвестор ТОВ «ІФК» зобов`язується погасити кредиторську заборгованість ВАТ «НДМО «Діалір» в обмін на об`єкти незавершеного будівництва Республіканської клінічної лікарні, вартість яких склала, згідно зі звітом про оцінку, виконаного ПП «Експерт-Аналітик» 47 327 000 грн, а в обмін на це, - ТОВ «ІФК» повинно було сплатити ВАТ «НДМО «Діалір» 56 949 466, 31 грн, у тому числі ПДВ 9 491 577, 72 грн.

16.09.2008 ОСОБА_8 , реалізуючи план ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, будинок 58, підписав проект (текст) мирової угоди по справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ «НДМО «Діалір», предметом якої є обмін вимог Кредиторів, визначених ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2008 у справі № 23/448-б на активи боржника в порядку, визначеному мировою угодою.

Втім, починаючи з 16.09.2008 з метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , здійснювали пошук осіб (інвесторів) для залучення їх до протиправної діяльності, які повинні були б надати їм грошові кошти для забезпечення виконання мирової угоди в частині фінансових зобов`язань ТОВ «ІФК», проте так і не змогли їх знайти.

Тому ОСОБА_5 і ОСОБА_4 через причини, які не залежали від їх волі - відсутність фінансування, змоги залучити додаткових осіб, які б надали грошові кошти для закінчення вчинення кримінальних правопорушень, не змогли довести свій умисел щодо заволодіння шляхом обману майном ВАТ «НДМО «Діалір» до кінця.

Тобто, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими особами, з не пізніше 02.08.2006 до 16.09.2008, вчинив умисні дії, спрямовані на заволодіння та придбання права на майно ВАТ «НДМО «Діалір» (комплексом будівель Республіканської клінічної лікарні, правом користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, Деснянський район, вулиця Милославська, 58, іншими правами, у тому числі пов`язаними із фактичним володінням земельною ділянкою, яка знаходиться під вказаними будівлями та спорудами) вартістю 47 327 000 грн шляхом обману через використання підконтрольних фізичних та юридичних осіб, забезпечення укладення збиткових для ВАТ «НДМО «Діалір» правочинів, складання документів із недостовірними відомостями про наявність заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект», однак не завершив заволодіння таким майном чи придбання прав на нього з причин, які не залежали від його волі.

Продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, не пізніше жовтня 2018 року ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , бажаючи отримати матеріальну вигоду від реалізації раніше розробленого плану, внаслідок якого вони набули через опосередковане володіння корпоративними правами ТОВ «Київсоцпроект» майнові права - право вимоги, штучно створеної (у дійсності - неіснуючої) кредиторської заборгованості до ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн, сформованої за договором № 02/06, вирішили реалізувати зазначене вище право вимоги кредиторської заборгованості до ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн на користь третіх осіб з метою маскування своєї протиправної діяльності та отримання матеріальної вигоди.

Так, у період з 16.09.2008 до 29.12.2018 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , залучили ОСОБА_10 , інших осіб, для реалізації корпоративних прав ТОВ «Київсоцпроект» та права вимоги кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн, сформованої за договором № 02/06. Залучені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 особи повинні були пропонувати придбати зазначене майно за заниженою вартістю іншим фізичним та юридичним особам з метою приховування його злочинного походження.

У подальшому не пізніше жовтня 2018 року, ОСОБА_6 дізнався про можливість придбати за заниженою вартістю майно у вигляді майнових прав - права вимоги, штучно створеної кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн, сформованої за договором № 02/06 внаслідок права вимоги до ВАТ «НДМО «Діалір», яке набуто внаслідок протиправних, шахрайських дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших осіб.

ОСОБА_6 , з метою отримання матеріальної вигоди для себе особисто, а саме придбання за заниженою вартістю майна, одержаного злочинним шляхом, а також з метою подальшого заволодіння майном ВАТ «НДМО «Діалір» (комплексом будівель Республіканської клінічної лікарні, правом користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, Деснянський район, вулиця Милославська, 58), запропонував ОСОБА_5 , який діяв у власних та в інтересах свого співучасника - ОСОБА_4 , придбати зазначене майно, використовуючи підконтрольних йому ( ОСОБА_6 ) фізичних та юридичних осіб аби приховати свою ( ОСОБА_6 ) особисту причетність до вчинення кримінальних правопорушень.

У цей час ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з метою особистого збагачення, а також з метою приховання, маскування походження незаконно здобутого майна - права вимоги кредиторської заборгованості до ВАТ «НДМО «Діалір» у розмірі 29 700 000 грн, достовірно знаючи що вказане майно отримано внаслідок протиправних, шахрайських дій, вступили у кримінально протиправну змову з ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним з тим, що майно у вигляді майнових прав - права вимоги, штучно створеної кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн, сформованої за договором № 02/06, набуто злочинним шляхом, залучив до реалізації вказаного плану свого раніше знайомого ОСОБА_7 , який повинен був організувати виконання злочинного плану та координувати дії залучених до протиправної діяльності осіб.

Перш за все ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не пізніше жовтня 2018 року отримали від арбітражних керуючих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та їхніх помічників реєстр кредиторів ВАТ «НДМО «Діалір» та інші документи, необхідні для реалізації злочинного плану.

25.10.2018 ОСОБА_7 за допомогою месенджера «Телеграм» створив спільноту з назвою «Диалир», за участі ОСОБА_6 , арбітражних керуючих та їх помічників, з метою обговорення шляхів участі ОСОБА_6 у процедурі санації ВАТ «НДМО «Діалір».

Не пізніше 29.12.2018 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розробили план придбання майна, набутого злочинним шляхом, у вигляді майнових прав - права вимоги кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн, сформованої за договором № 02/06 до ВАТ «НДМО «Діалір», який полягав у купівлі-продажу 100 % часток статутного капіталу ТОВ «Київсоцпроект», основного кредитора у справі про банкрутство ВАТ «НДМО «Діалір», та набуття вказаних корпоративних прав особою, яка контролювалась та діяла за вказівкою ОСОБА_6 та/або ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 .

Підконтрольна ОСОБА_6 і ОСОБА_7 особа повинна була відступити право вимоги в розмірі 29 700 000 грн, яке сформоване за договором № 02/06 до ВАТ «НДМО «Діалір», ТОВ «Фінансова компанія «Прайм-Фінанс»» (ідентифікаційний код 41878895) (далі - ТОВ «ФК «Прайм-Фінанс»), корпоративні права якого належали безпосередньо ОСОБА_17 .

Не пізніше 29.12.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 погодили розроблений ОСОБА_6 план реалізації йому права вимоги кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн.

У той же час ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_6 - з іншого погодили, що ОСОБА_6 в обмін на право вимоги в розмірі 29 700 000 грн, окрім сплати офіційної вартості часток у статутному капіталі ТОВ «Київсоцпроект», повинен передати грошові кошти в сумі 300 000 доларів США готівкою, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на 29.12.2018 становило 8 306 490 гривень.

29.12.2018 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 для реалізації злочинного плану залучили ОСОБА_18 , який виконував вказівки останніх.

На виконання попередньо розробленого плану 29.12.2018 ОСОБА_14 , діючи на виконання вказівки ОСОБА_5 та від імені матері ОСОБА_5 - ОСОБА_19 , уклав договір, відповідно до якого продав 95 % статутного капіталу (часток) ТОВ «Київсоцпроект», вартістю 27 550 грн, громадянину України - ОСОБА_18 , який діяв виключно в інтересах та за вказівками ОСОБА_6 .

У подальшому, того ж дня, шляхом підписання акту приймання-передачі за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Київсоцпроект» частка у розмірі 95 % перейшла від ОСОБА_19 до ОСОБА_18 , який діяв виключно в інтересах та згідно вказівок ОСОБА_6 .

Крім того, дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_20 , діючи в інтересах ТОВ «Центр української культури та мистецтва», на виконання вказівок ОСОБА_5 , уклала договір, відповідно до якого продала 5 % статутного капіталу ТОВ «Київсоцпроект», вартістю 1 450 грн, громадянину України - ОСОБА_18 , який діяв виключно в інтересах та згідно з вказівками ОСОБА_6 .

У подальшому, у той же день, шляхом підписання акту приймання-передачі за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Київсоцпроект» частка у розмірі 5 % перейшла від ТОВ «Центр української культури та мистецтва» до ОСОБА_18 , який діяв виключно в інтересах та згідно з вказівками ОСОБА_6

14.01.2019 о 12 год 30 хв на виконання попередньо розробленого плану з рахунку ОСОБА_18 № НОМЕР_1 в АБ «Південний» на рахунок ОСОБА_19 № НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк» надіслано 27 550 грн із призначенням платежу «Виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі - 95% ТОВ «Київсоцпроект» за договором № б/н від 29.12.2018».

У той же день, 14.01.2019, на виконання попередньо розробленого плану з рахунку ОСОБА_18 № НОМЕР_1 в АБ «Південний» на рахунок ТОВ «Центр української культури та мистецтва» № НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк» надіслано 1 450 грн із призначенням платежу «Виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі - 5 % ТОВ «Київсоцпроект» за договором № Б/Н від 29.12.2018».

Тобто, на виконання попередньої домовленості між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 100 % статутного капіталу ТОВ «Київсоцпроект» перейшло у власність підконтрольній ОСОБА_6 особі - ОСОБА_18 , а також і майно у вигляді майнових прав - права вимоги кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» 29 700 000 грн, що набуте злочинним шляхом.

При цьому, ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 і ОСОБА_4 300 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 29.12.2018 становило 8 306 490 гривень, якими останні розпорядились, у тому числі з метою збагачення, набуття активів ними, їх близькими, підконтрольними особами.

У подальшому 21.03.2019 на виконання попередньо розробленого ОСОБА_6 плану, ОСОБА_18 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_6 , та від імені ТОВ «Київсоцпроект» уклав договір з ТОВ «ФК «Прайм-Фінанс»» про відступлення права вимоги боргу в розмірі 29 700 000 грн у ВАТ «НДМО «Діалір».

Згідно з цим договором майно, набуте злочинним шляхом, у вигляді майнових прав - права вимоги кредиторської заборгованості до ВАТ «НДМО «Діалір» в розмірі 29 700 000 грн перейшло до ТОВ «ФК «Прайм-Фінанс», корпоративні права якого належали ОСОБА_6 .

Отже, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_17 та іншими особами, використовуючи підконтрольних осіб (з метою приховання особистої участі у фінансових операціях та причетності до вчинення правочинів), вчинив фінансові операції та правочини у вигляді: 1) укладення договору № 02/06, акту № 2/07 від 30.07.2007 та акту від 27.11.2007 звірки взаємних розрахунків, якими оформлено неіснуючу заборгованість ВАТ «НДМО «Діалір» перед ТОВ «Київсоцпроект» у розмірі 29 700 000 грн, яку в подальшому перетворили у права вимоги та інші права ТОВ «Київсоцпроект» до ВАТ «НДМО «Діалір», у тому числі в межах процедури банкрутства; 2) укладення 28.12.2018 договорів купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Київсоцпроект»; 3) отримання оплати їх придбання 14.01.2019 шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок та отримання 300 тис дол США без відображення у офіційних документах від ОСОБА_6 , який повинен був знати та знав, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, внаслідок чого 100 % статутного капіталу ТОВ «Київсоцпроект» перейшло у власність підконтрольній ОСОБА_6 особі - ОСОБА_18 , а разом із цими корпоративними правами також і майнові права - права вимоги кредиторської заборгованості ВАТ «НДМО «Діалір» 29 700 000 грн, яка у дійсності не існувала та сформована внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у:

- організації службового підроблення, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, а також складанні неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України (у редакції до набрання чинності Законом України від 11.06.2009 № 1508-VI);

- організації зловживання службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним, громадським інтересам та інтересам юридичних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції до набрання чинності Законом України від 07.04.2011 № 3207-VI);

- закінченому замаху на заволодіння чужим майном та придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до набрання чинності Законом України від 13.07.2023 № 3233-IX);

- вчиненні фінансової операції, правочину з коштами та іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання, маскування незаконного походження таких коштів, іншого майна, володіння ними, прав на такі кошти і майно, джерела їх походження, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння та використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, що вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до набрання чинності Законом України № 361-IX від 06.12.2019).

19.06.2026 ОСОБА_5 відповідно до ст.ст. 135, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 (у редакції до набрання чинності Законом України від 11.06.2009 № 1508-VI), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 (у редакції до набрання чинності Законом України від 07.04.2011 № 3207-VI), ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції до набрання чинності Законом України від 13.07.2023 № 3233-IX), ч. 3 ст. 209 (в редакції до набрання чинності Законом України № 361-IX від 06.12.2019) КК України.

У ході розслідування кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 на праві власності має наступне майно та активи, які на нього оформлені:

- земельна ділянка площею 0,6864 га з кадастровим номером 7323583500:01:002:0031 за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1780368173235);

- земельна ділянка площею 0,5283 га з кадастровим номером 7323583500:01:002:0224 за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1973000373235);

- земельна ділянка площею 0.2701 га з кадастровим номером 7323583500:01:002:0050 за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1773901873235);

- житловий будинок загальною площею 36,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1778270573205);

- земельна ділянка площею 0,2000 га з кадастровим номером 7323583500:01:002:0051 за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1773955473235);

- земельна ділянка площею 6,525 га з кадастровим номером 3223187700:12:016:0040 за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 62755232231);

- земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером 7323583500:01:002:0049 за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1763576473235);

- земельна ділянка площею 14,1894 га з кадастровим номером 3222786500:04:009:0021 за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 159632632227);

- земельна ділянка площею 0,0587 га з кадастровим номером 7320581000:01:001:0291 за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 194250073205);

- 100 % корпоративних прав ТОВ «Буденерджі» (код ЄДРПОУ 43672996, адреса: м. АДРЕСА_5, основний вид діяльності: 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна, розмір частки засновника 100000 грн);

- 25 % корпоративних прав ТОВ «БФ-ГРУП КУА» (код ЄДРПОУ 41490653, адреса: м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 4, офіс 119, основний вид діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розмір частки засновника 1250 грн);

- 100 % корпоративних прав ТОВ «ЧЕРНІГІВ БЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 43672268, адреса: м. АДРЕСА_5, основний вид діяльності: 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна, розмір частки засновника 100000 грн);

- 20 % корпоративних прав ТОВ «АЕРОТУР ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 44458440, адреса: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 28, основний вид діяльності: 51.10 пасажирський авіаційний транспорт, розмір частки засновника 2000 грн);

- 60 % корпоративних прав ТОВ «КАПІТАЛ ЮНІТІ» (код ЄДРПОУ 42982092, адреса: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25, основний вид діяльності: 66.11 Управління фінансовими ринками, розмір частки засновника 4620000 грн);

- 2 земельні ділянки загальною площею 359 кв. м та 2 об`єкти нерухомості загальною площею 107 кв. м, що розміщені на вказаних земельних ділянках, за адресою: Республіка Чорногорія, муніципалітет Тіват, с. Крашичи (географічна координати: 42°24'30.5"N 18°39'13.9"E);

- 100 % корпоративних прав компанії «Eko Kuжa» d.o.o (Республіка Чорногорія, ІПН 03591352, дата реєстрації: 17.08.2023, адреса реєстрації: Республіка Чорногорія, муніципалітет Тіват, с. Крашичи, основний вид діяльності: оренда та управління власною або орендованою нерухомістю);

- судно «NADA» (Республіка Чорногорія, ідентифікаційні ознаки: MNE 0761 / 4OCP9, MMSI 262007660).

Належність цього майна підозрюваному підтверджується відомостями офіційних державних реєстрів України та іноземних країн, матеріалами, отриманими внаслідок обшуків, у тому числі 19.06.2026. Так, листування ОСОБА_5 із його близькою особою містить матеріали обговорення щодо спільного використання нерухомості, перебування підозрюваного на судні тощо.

Слідчим Державного бюро розслідувань винесено постанову про визнання указаних активів речовими доказами у кримінальному провадженні.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, конфіскація майна.

У судове засідання слідчий не з`явився. До суду слідчий ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1, 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Як вбачається із матеріалів клопотання, майно, вказане у клопотанні, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція частини 3 статті 209 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 на праві власності має наступне майно та активи: