Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження 2-з/754/79/26
Справа № 754/11551/26
У Х В А Л А
Іменем України
про відмову у забезпеченні позову
02 липня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув без повідомлення учасників справи заяву адвокатки П`ятигорець Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксани Миколаївни про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування реєстраційних дій,
УСТАНОВИВ:
30.06.2026 представник ОСОБА_1 (надалі - Позивачка), адвокат П`ятигорець Ірина Олександрівна, подала до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 1), ОСОБА_3 (надалі - Відповідач 2), ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 (надалі - Відповідач 3), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксани Миколаївни (надалі - Відповідач 4). Позивачка просить:
1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 1.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксаною Миколаївною ОСОБА_2 на 1/4 частку частки у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) в статутному капіталі ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", код ЄДРПОУ 36893728, місцезнаходження: Україна, 85103, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 6.3, яке зареєстровано в реєстрі за №520
2) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 1.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксаною Миколаївною року ОСОБА_3 на 1/4 частку частки у розмірі у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) в статутному капіталі ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", код ЄДРПОУ 36893728, місцезнаходження: Україна, 85103, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 6.3, яке зареєстровано в реєстрі за №518.
3) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15.06.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксаною Миколаївною ОСОБА_4 1/4 частку частки у розмірі у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) в статутному капіталі ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", код ЄДРПОУ 36893728, місцезнаходження: Україна, 85103, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 6.3, яке зареєстровано в реєстрі за за №823
4) скасувати реєстраційну дію 1009881070033000626 від 09.06.2026 09:19:38, вчинену державним реєстратором Лінцовою В.Ю. Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Елтеко", код ЄДРПОУ 36893728
5) скасувати реєстраційну дію 1009881070034000626 від 18.06.2026 09:25:26, вчинену державним реєстратором Лінцовою В.Ю. Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Елтеко", код ЄДРПОУ 36893728.
Позовні вимоги направлені на захист прав та законних інтересів Позивачки як спадкоємиці (дружини померлого), що були порушені внаслідок неправомірної видачі свідоцтва на спадщину іншим спадкоємцям. Також Позивачка зазначає, що неправомірне отримання Відповідачами (синам спадкодавця) свідоцтв порушує і корпоративні права Позивачки у ТОВ "Виробнича компанія Елтеко".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивачка стверджує, що приватним нотаріусом було незаконно видано оскаржувані свідоцтва про право на спадщину Відповідачам на підставі виданого органами РФ свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), де померлий зазначений як громадянин РФ, хоча він не виходив із громадянства України. Позивачка звертає увагу на те, що власником спадкового майна за правовстановлючими документами є громадянин України ОСОБА_6 , тому за відсутності документа щодо його смерті як громадянина України приватний нотаріус не мала повноважень самостійно встановлювати факт тотожності осіб та видавати свідоцтво про право на спадщину Відповідачам (синам спадкодавця). Нотаріус вчинила такі дії всупереч вимогам п. 1.3 та п. 1.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ухвали Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/13487/25, якою заяву Відповідача-1 про встановленні факту тотожності особи померлого у безспірному порядку юуло залишено без розгляду, оскільки існує спір про право.
Водночас Позивачка посилається на порушення її майнових прав як спадкоємиці, оскільки невірне визначення нотаріусом при видачі оскаржуваних свідоцтв статусу спадкодавця як нерезидента створює обов`язок сплатити податок та військовий збір за збільшеною ставкою у результаті прийняття нею спадщини на частку у ТОВ "Виробнича компанія Елтеко" (так і на інше спадкове майно в майбутньому). Це порушує її право на нульову ставку податку, що встановлена законодавством для членів сім`ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення.
Позивачка посилається також на порушення прав як управителя спадщиною (корпоративними правами), призначеного відповідно до частини третьої статті 1285 ЦК України для вчинення дій щодо збереження майна. Іншими спадкоємцями, в першу чергу Відповідачем-1, вчиняються дії, що можуть негативно позначитись на ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", а відповідно, на вартості корпоративних прав, управителем яких призначено Позивачку. Зокрема, Відповідач-1, всупереч встановленому законодавством порядку, витребовує внутрішню інформацію товариства, здійснює тиск на керівника, співробітників та на Позивачку, а також заявляє про намір відчужити незаконно отримані корпоративні права третім особам, що може призвести до втрати спадкового майна.
На думку Позивачки, оскаржувані свідоцтва, які видані нотарусом з порушенням законодавства порушують її права як спадкоємця. Неправомірне отримання Відповідачами цих свідоцтв порушує також і корпоративні права Позивачки у ТОВ "Виробнича компанія Елтеко". Згідно зі статтею 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Позивачка зазначає, що для реального відновлення її порушених прав самого лише факту визнання недійсними оскаржуваних свідоцтв про право на спадщину буде недостатньо, оскільки рішення суду про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину саме по собі не є підставою для автоматичного внесення запису про скасування інформації щодо цих осіб зі складу засновників товариства без прямого скасування відповідної реєстраційної дії. З огляду на це, Позивачка стверджує, що належним та ефективним способом захисту її прав буде також скасування реєстраційних дій щодо включення Відповідача-1 та Відповідача-3 до складу засновників ТОВ "ВК Елтеко".
2.07.2026 Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. постановив ухвалу про відкритя провадження у справі.
1.07.2026 представниця ОСОБА_1 , адвокат П`ятигорець Ірина Олександрівна, подала заяву про забезпечення позову, у якій просить:
1) заборонити державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Елтеко" (код ЄДРПОУ 36893728), в тому числі, але не виключно, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, до набрання судовим рішенням законної сили;
2) заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксані Миколаївні вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в межах спадкової справи №1/2024 (реєстраційний номер у спадковому реєстрі - 71957676), після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яким спадкоємцям.
Заява обґрунтована тим, що Позивачка оскаржує видані Відповідачам свідоцтва про право на спадщину та пов`язані з ними реєстраційні дії щодо зміни складу учасників товариства, вважаючи, що вони порушують її права як спадкоємця. Позивачка стверджує, що Відповідачі можуть здійснити подальші реєстраційні дії, реалізувати або відчужити корпоративні права, а нотаріус- видати нові свідоцтва про право на спадщину щодо іншого спадкового майна. На думку Позивачки, такі дії можуть істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист та поновлення її прав у межах одного судового провадження.
Щодо клопотання про розгляд заяви у присутності особи, яка її подала
Представниця просить проводити розгляд заяви за її участю.
Відповідно до частини третьої статті 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що аналіз частин першої, третьої, четвертої статті 153 ЦПК України свідчить про те, що повідомлення учасників справи про розгляд заяви про забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду (постанови Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 450/4420/20 (провадження № 61-7593св22), від 19 лютого 2024 року у справі № 565/482/23 (провадження № 61-12658св23).
Суд не вбачає підстав для виклику представниці Позивачки для надання пояснень чи додаткових доказів, оскільки матеріали заяви містять достатні відомості для вирішення питання про забезпечення позову, а необхідність у з`ясуванні питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, відсутня.
Тому клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову за її участю задоволенню не підлягає.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, виснував, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина перша статті 149 ЦПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору [див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kubler v. Germany)] (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2025 року у справі № 903/497/24).
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, заборону вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України).
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 344/13201/23 (провадження № 14-80цс25)).
Заходи забезпечення позову [...] мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу ( пункт 61 постаови Верховного Суду від 03.06.2026 у справі № 757/6149/20-ц).
За загальним правилом, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду ключовим при вирішенні при вирішенні питання про забезпечення позову є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).
Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (пункт 8.5 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).
Ураховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, Суд з`ясував, що наразі це спір не про поділ майна подружжя чи перерахунок часток спадкоємців, а спір про незаконність оформлення спадкових прав на майно громадянина України за документами та статусом громадянина іншої держави (нерезидента), що тягне за собою надмірне оподаткування та порушення процедури. Спадкоємці вже отримали свідоцтва про спадщину та набули статусу учасників ТОВ "Виробнича компанія Елтеко",
Позивачка також вказує на порушення корпоративних прав, а отже питання забезпечення позову має враховуватися в тому числі з урахуванням особливостей забезпечення позову у спорах, що пов`язані з корпоративними відносинами. Зокрема, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Заявлена вимога щодо заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", в тому числі, але не виключно, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, до набрання судовим рішенням законної сили, не відповідає виповідає вимогам співмріності та адекватності.
Предметом спору у цій справі є виключно свідоцтва про право на спадщину на частки у статутному капіталі ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", видані Відповідачам. Натомість вжиття такого заходу забезпечення позову фактично призведе до блокування поточної господарської діяльності товариства, унеможливить внесення змін до реєстру, що не стосуються предмета спору (наприклад, зміну керівника у разі його звільнення), та створить невиправдане і надмірне втручання у діяльність юридичної особи та прав інших спадкоємців. Це порушує баланс інтересів сторін та є прямою загрозою порушення прав самого товариства.
Оцінюючи іншу вимогу Позивачки щодо заборони приватному нотаріусу (Відповідачці - 4) вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в межах усієї спадкової справи № 1/2024, Суд ураховує, що у позовній заяві Позивачка стверджує, що до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_6 входить не лише частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Елтеко", а й значна кількість іншого нерухомого та рухомого майна (квартири, земельні ділянки), а також корпоративні права в низці інших компаній (ТОВ "Елтекс", ТОВ "Інвестиційні системи і технології" тощо).
Водночас Суд бере до уваги, що в межах цієї справи предметом спору є виключно свідоцтва про право на спадщину щодо часток у статутному капіталі ТОВ "Виробнича компанія Елтеко". Вимог щодо іншого спадкового майна Позивачка у цьому провадженні не заявляє. Застосування заборони нотаріусу вчиняти будь-які дії в межах спадкової справи № 1/2024 безпідставно заблокує процес оформлення спадщини всім спадкоємцям (у тому числі й самій Позивачці) щодо всього іншого майна, яке не є предметом спору. Такий захід забезпечення позову виходить за межі предмета позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності, і є непропорційним втручанням у спадкові права інших осіб.
Захід забезпечення повинен бути безпосередньо пов`язаний із предметом спору та не може поширюватися на правовідносини, які не є предметом розгляду. Забезпечення позову не може використовуватися як спосіб запобігання можливим майбутнім порушенням прав або для забезпечення вимог, які ще не заявлені до суду, оскільки такі заходи виходять за межі предмета спору.
Підсумовуючи викладене, Суд вирішив, що заявлені Позивачкою заходи забезпечення позову за своїм обсягом та наслідками не відповідають вимогам адекватності та співмірності, їх застосування спричинить більші негативні наслідки для Відповідачів та юридичній особі ТОВ "Виробнича компанія Елтеко", ніж ті наслідки, яким ці заходи покликані запобігти в межах спору про правомірність видачі свідоцтв на спадщину за відсутності належного підтвердження факту смерті особи як громадянина України.
З огляду на те, що такі заходи створюють невиправдане і надмірне втручання у діяльність юридичної особи та непропорційно порушують права інших осіб, Суд відмовляє у задоволенні заяви повністю.
Керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 261 ЦПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвокатки П`ятигорець Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у спосіб заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Елтеко" (код ЄДРПОУ 36893728), в тому числі, але не виключно, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства - відмовити.
У задоволенні заяви адвокатки П`ятигорець Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у спосіб заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксані Миколаївні вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в межах спадкової справи №1/2024 (реєстраційний номер у спадковому реєстрі - 71957676), після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яким спадкоємцям - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО
Судове рішення № 137927098, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 02.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/11551/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: