Ухвала суду № 137926448, 03.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"03" липня 2026 р.Справа № 924/154/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро Трейд м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області

до державної установи Замкова виправна колонія №58 Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області

про розірвання договору поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача - Желіховська Л.В. згідно довіреності

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант Агро Трейд м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області звернулося з позовною заявою до державної установи Замкова виправна колонія №58 Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області про розірвання договору поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Гарант Агро Терйд та державною установою Замкова виправна колонія №58.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026р. провадження у справі №924/154/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро Трейд м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області до державної установи Замкова виправна колонія №58 Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області про розірвання договору поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р. закрито, оскільки спірний договір поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р. припинив свою дію.

23.06.2026р. позивачем через електронний суд на адресу суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просять стягнути з відповідача на користь позивача 125000,00 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 24.06.2026р. заяву ТОВ "ГАРАНТ АГРО ТРЕЙД" від 23.06.2026р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/154/26 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2026р.

Відповідач на адресу суду через електронний суд 23.06.2026р. надіслав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких заперечує проти задоволення даної заяви, вважає її вимоги необґрунтованими, неспівмірними та такими, що суперечать принципам розумності та справедливості.

По перше, зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не підлягають стягненню з відповідача судові витрати пов`язані з розглядом справи, у разі закриття провадження у справі.

Зауважує, що згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Вважає, що згідно норм ГПК України при закритті провадження у справі не передбачено право позивача на відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема і на витрати на професійну правничу допомогу.

По-друге, щодо неспівмірності та надмірності розміру витрат на правничу допомогу зазначає, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність » договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вказує на те, що відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Вважає, що попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, зокрема і на правничу допомогу, позивачем подано не було.

Окрім того, зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1. складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2. часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3. обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4. ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вважає, що заявлена сума у 125 000,00 грн. є абсолютно неспівмірною із жодним із вказаних критеріїв: низька складність справи: предметом спору у цій справі є розірвання договору поставки. Дана категорія спорів є стандартною, не належить до складної чи унікальної категорії справ, не потребує дослідження значного обсягу законодавства чи аналізу складної експертизи. Судова практика у таких спорах є сталою та сформованою. Обсяг виконаної роботи: позовна заява та процесуальні документи у справі побудовані на типових фактах невиконання/неналежного виконання договірних зобов`язань. Підготовка таких документів не потребувала значних часових затрат чи аналізу надвеликого обсягу доказів. Відсутність деталізації часу (критерій реальності): Сама лише наявність Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги на фіксовану суму 125 000,00 грн. без належного щогодинного розпису (із зазначенням конкретного часу, витраченого на кожну окрему процесуальну дію: написання позову, вивчення практики тощо) не дозволяє суду оцінити реальність цих витрат.

Зазначає, що за частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

По-третє, правова позиція Верховного Суду щодо «гонорару успіху» та надмірних витрат зазначає, що Велика Палата Верховного Суду та Касаційний господарський суд неодноразово наголошували (зокрема, у постановах у справах №922/445/19, №910/12874/21), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо вони є надмірними. Витрати мають бути об`єктивно виправданими, а не обумовленими лише внутрішніми домовленостями між адвокатом та його клієнтом.

Вважає, що стягнення 125 000,00 грн. за розірвання договору в суді першої інстанції є явним перебільшенням і несе ознаки штучного завищення вартості послуг, що покладає надмірний фінансовий тягар на іншу сторону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини , як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також, відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, від 30.07.2019 у справі №902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.20218 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 у справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Згідно ст. 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Верховний Суд найвищий суд у системі судоустрою України. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, зокрема, здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вважає, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

По четверте зазначає, що відповідач має статус державної бюджетної установи.

Вказує на те, що державна установа «Замкова виправна колонія (№58)» є установою виконання покарань, яка фінансується виключно за рахунок державного бюджету України. Задоволення заявлених вимог у повному обсязі призведе до нераціонального та невиправданого стягнення значних бюджетних коштів, що за умов воєнного стану негативно вплине на забезпечення належного функціонування режимного об`єкта. На підставі наведеного, просить в даній заяві відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд даної заяви проводити за відсутності позивача та його представника.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026р. провадження у справі №924/154/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро Трейд м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області до державної установи Замкова виправна колонія №58 Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області про розірвання договору поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р. закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спірний договір поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р. припинив свою дію.

Згідно з п. 3 ч. 1. ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони залежно від результатів вирішення спору.

Разом з цим, у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

За приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки спірний договір припинив свою дію, а вимога про його розірвання втратила предмет судового розгляду.

Припинення дії договору не є наслідком задоволення відповідачем позовних вимог після звернення позивача до суду та не свідчить про неправомірність дій відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 231, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ТОВ "Гарант Агро Трейд" від 23.06.2026р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/154/26 відмовити.

Ухвала набрала чинності 03.07.2026р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 03.07.2026р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 позивачу (електронний суд)

3 відповідачу (електронний суд)