Ухвала суду № 137926232, 03.07.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

03.07.2026м. СумиСправа № 920/861/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку наказного провадження матеріали заяви від 02.07.2026 б/н (вх.№3140 від 02.07.2026)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА КОМПАНІЯ

«ГАЛИЧИНА» (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область,

код ЄДРПОУ 39685014)

до боржника: ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 ,

рнокпп НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу,

УСТАНОВИВ:

02.07.2026 заявник звернувся до суду та просить видати судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чернявської Валентини Олександрівни заборгованості у розмірі 2 977,65 грн, а також суми сплаченого судового збору.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що боржником є Чернявська Валентина Олександрівна (вступна частина позовної заяви).

Водночас, відповідно до змісту прохальної частини заяви про видачу судового наказу заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чернявської Валентини Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА» (код ЄДРПОУ 39685014, місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54) заборгованості у розмірі 2 977,65 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім гривень 65 копійок), а також судового збору у розмірі 266,24 грн.

Заявником обґрунтованих письмових пояснень щодо існуючої невідповідності не надано.

Згідно з ч. 6 ст. 150 ГПК України (статтю 150 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4833-IX від 07.04.2026), якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

За приписами ч. 7 ст. 150 ГПК України (статтю 150 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4833-IX від 07.04.2026), у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Так, під час дослідження заяви про видачі судового наказу, судом встановлено, що заява не містить реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та, відповідно, документу, що підтверджує наявність рахунку, тому суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відтак, судом встановлено, що заявником не дотримано вимог ч. 6, ч. 7 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу.

Частиною 2 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Приписами частини другої статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

У відповідності до вимог ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою від 02.07.2026 б/н (вх.№3140 від 02.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА» до боржника - ОСОБА_1 про видачу судового наказу.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано суддею 03.07.2026.

СуддяС.В. Заєць