Рішення № 137926161, 30.06.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2026м. СумиСправа № 920/457/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/457/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПРОТЕКТ» (код за ЄДРПОУ 42015758; вул. Героїв Крут, буд. 17, м. Суми, 40034),

до відповідача Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (код за ЄДРПОУ 00497845; вул. Терещенків, буд. 45, м.Глухів, Шосткинський р-н, Сумська обл.,41400),

про стягнення 146904,00 грн

установив:

06.04.2026 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 146904,00 грн (сто сорок шість тисяч дев`ятсот чотири грн 00 коп.) заборгованості за договором на закупівлю товарів №12/02-25 від 12.05.2025, а також 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

06.04.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/457/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

08.04.2026 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДРПОУ, за якою відповідач Інститут луб`яних культур Національної академії аграрних наук України, зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 00497845 та місцезнаходженням: вул. Терещенків, буд. 45, м. Глухів, Шосткинський р-н, Сумська обл.,41400.

Ухвалою від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/457/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та із системи «Електронний суд» позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 13.04.2026 про відкриття провадження у справі №920/457/26 надіслана сторонам відповідно до вимог ч.ч. 6-7 ст. 6 ГПК України до їх електронних кабінетів. Згідно з довідками Господарського суду Сумської області про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 13.04.2026, 13:50.

Таким чином, як позивач, так і відповідач були повідомлені належним чином про розгляд даної справи.

Правом на подання відзиву в порядку ст. 165 ГПК України відповідач не скористався.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

12.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПРОТЕКТ» (далі позивач, постачальник) та Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (далі відповідач, покупець) укладено договір №12/05-25 на закупівлю товару (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця засоби захисту рослин; 24450000-3 - Агрохімічна продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (надалі - товар) згідно специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується належним чином прийняти й оплатити товар в сумі та на умовах визначених даним договором згідно з видаткової накладної.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару та його кількість: згідно специфікації до договору (додаток 1).

Сума договору становить 301980,77 грн, в тому числі ПДВ 50330,13 грн. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 та 1.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору постачальник зобов`язується передати товар покупцю на умовах, що визначаються в Додатку 1 відповідності до правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року. Товар поставляється постачальником на адресу покупця: 41400, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Глухів, вул. Ігоря Федоренка 70.

Право власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент поставки товару. Моментом поставки товару вважається момент відвантаження товару покупцю згідно умов п. 3.2 даного договору. Термін поставки товарів згідно специфікації: у строк до 20.09.2025. Строк поставки товару не пізніше 2 днів з дати узгодження відповідної партії. Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної (п. 3.7-3.8 договору).

Відповідно до п. 5.1 та п. 5.2 договору розрахунки за товар здійснюються за фактом поставки товарів після підписання сторонами накладних на поставку з відтермінуванням платежу до 180 календарних днів. Згідно з договору покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, враховуючи умови даного договору (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 10.1 договору невід`ємною частиною нього договору є Додаток 1 «Специфікація».

Відповідно до Специфікації постачальник поставляє покупцю наступний товар: Канкун, 5 л в кількості 30 л, Тетріс, 5л в - 20 л, Тіасект Контрол, КС 20 л, Протруйник Продезин Комплекс 75 л, Агростар, РК (20л) 40 л, Торіно, ВГ, 0,1 кг 0,5 кг, Мастак, РК (5л) 5 л, Тефуріцид 600, КЕ 160 л, Спінер Екстра, РК, 20 л 160 л, Регулятор росту рослин "Лідер Пульс" 2 л загальною вартістю 301980,77 грн.

Згідно з п. 1 Специфікації оплата за товар здійснюється на поточний банківський рахунок постачальника згідно з видаткової накладної.

Відповідно до п. 2 Специфікації поставка товару здійснюється партіями, що погоджуються сторонами в залежності від фактичної потреби замовника у строк до 20.09.2025.

Дана специфікація є невід`ємною частиною договору на закупівлю товару №12/05-25 від 12.05.2025.

Факт поставки товару за договором підтверджується видатковими накладними: №AП-0000065 від 12.05.2025, №АП-0000089 від 02.06.2025, №AП-0000111 від 05.06.2025, №АП-0000148 від 05.08.2025,№AП -0000160 від 05.09.2025 (а.с. 10-11).

Вартість поставленого товару відповідач сплатив частково.

Позивач у позові зауважив, що станом на 30.03.2026, залишок не оплачених коштів відповідачем позивачу за поставлений товар склав 146904,00 грн.

Відповідач належними та допустимими доказами зазначені обставини не спростував, доказів сплати не подав.

Таким чином, відповідач, в порушення умов договору, не виконав свій обов`язок щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 146904,00 грн. Зазначений борг позивач просить стягнути у поданому позові.

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У частині 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У частині 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

У частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства

У статті 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За статтею 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено фак невиконання відповідачем п. 5.1. та п. 5.2 договору в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 146904,00 грн вартості поставленого товару суд вважає законними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 146904,00 грн заборгованості за договором, у зв`язку з чим суд задовольняє позов як законний та обґрунтований.

При ухваленні рішення у справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в розмірі 3328,00 грн, що сплачений за платіжною інструкцією від 26.03.2026 №1654.

У статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3328,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (код за ЄДРПОУ 00497845; вул. Терещенків, буд. 45, м. Глухів, Шосткинський р-н, Сумська обл.,41400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПРОТЕКТ» (код за ЄДРПОУ 42015758; вул. Героїв Крут, буд. 17, м. Суми, 40034) 146904,00 грн (сто сорок шість тисяч дев`ятсот чотири грн 00 коп.) заборгованості за договором на закупівлю товарів №12/02-25 від 12.05.2025, а також 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено 03.07.2026.

СуддяВ.Л. Короленко