Рішення № 137925984, 03.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1614/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1614/26

За позовом: Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО (73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320)

до відповідача: Херсонської державної морської академії (73003, м. Херсон, про-т Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 35219930)

про стягнення 348 628,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Херсонської державної морської академії про стягнення 348 628,26грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2026р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1614/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

20.05.2026р. за вх. №17451/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.

02.06.2026р. за вх. №19101/26 до суду до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач зазначає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вакує позивач, Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» (надалі Позивач) є юридичною особою, яке відповідно до п. 1.3, 2.1, 2.2 Статуту, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 27.05.2020 №2364, створене з метою забезпечення тепловою енергією житлового фонду, комунально-побутових, соціально-культурних, виробничих та інших господарських об`єктів міста Херсона, здійснює виробництво, транспортування і постачання теплової енергії споживачам, в тому числі бюджетним установам

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (надалі - Закон №2189) індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником нерухомого майна, або, за згодою власника, інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За посиланнями позивача Херсонська державна морська академія є індивідуальним споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються Позивачем. Трубопроводи теплопостачання на об`єкт Відповідача нежитлові приміщення за адресою м.Херсон, вул. Небесної сотні, 25, під`єднані до теплових мереж Позивача та його об`єкту вироблення теплоносія котельні за адресою м.Херсон, вул. вул. Небесної сотні, 25 (Додаток 1 до договорів), й технічно постачання теплової енергії Відповідачу можливо лише Позивачем.

Так, позивач вказує, що у 2022 році відповідачем, як і у попередні року, було проведено закупівлю (ID:UA-2022-02-21-012443-b) із застосуванням переговорної процедури відповідно до абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі», інформація щодо якої розміщено за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2022-02-21-012443-bв електронній системі публічних закупівель на веб-порталі Prozorro.

Як зазначає позивач, відповідачем, як замовником, було оприлюднено скановані копії договорів від 09.03.2022 року №№334/01-2022-6/5 та №334Н/01-2022-6/4. Паперова версія договорів позивачем втрачена через підрив дамби Каховської ГЕС та адміністративної будівлі підприємства.

Поряд з цим позивач звертає увагу суду, що фактом акцептування договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (абз.6 п.13 Правил), тощо.

Позивач наголошує, що навіть за відсутності паперової копії договорів про постачання теплової енергії на 2022 рік, між Позивачем та Відповідачем було укладено договори у письмовій формі з істотними умовами, погодженими сторонами публічно при здійсненні закупівлі.

Так, як вказує позивач за результатами закупівлі за ID: UA-2022-02-21-012443-b, між Сторонами у 2022 році було укладено 2 договори (далі - Договори), а саме:

- №334/01-2022-6/5 від 9 березня 2022 року про постачання теплової енергії у чотири приміщення за адресою м.Херсон, вул. Небесної сотні, 25 (Екіпаж №1, 5к. 1 поверх; Навчальний корпус №4 камбуз; Побутовий корпус; Майстерні), терміном дії з 1 січня 2022 до 31 грудня 2022 на загальну суму 2 341 320,00 грн. з ПДВ, строк (термін) надання послуг з постачання теплової енергії протягом 2022 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022;

- №334Н/01-2022-6/4 від 9 березня 2022 року про постачання теплової енергії у приміщення за адресою м.Херсон, вул. Небесної сотні, 25 (екіпаж №1, 2,3,4,5 поверхи), терміном дії з 1 січня 2022 до 31 грудня 2022 на загальну суму 800 840,00 грн. з ПДВ, строк (термін) надання послуг з постачання теплової енергії протягом 2022 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з укладеними між Позивачем та Відповідачем договорами про постачання теплової енергії у 2022 році, Позивач зобов`язувався здійснювати постачання теплової енергії в обумовлених договором обсягах та строки, а Відповідач зобов`язувався приймати теплову енергію i оплачувати її в строки та на умовах, передбачених цими Договорами (п.1 Договорів).

Адреси об`єктів, які опалюються та вихідні дані для розрахунку обсягів послуги з постачання теплової енергії наведені у додатках №1 до договорів.

За посиланнями позивача, у 2022 році на виконання своїх обов`язків щодо безперебійного постачання теплової енергії в опалювальний період, він забезпечував вироблення та поставку теплоносія Відповідачу, адже теплотранспортуюча організація, відповідно до частин 1, 5 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року №2633-IV (надалі Закон №2633), не має права відмовити споживачу у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей.

Відповідач в свою чергу, здійснював фактичне споживання теплової енергії згідно даних обліку. Кількість спожитої теплової енергії визначалась згідно вузла комерційного обліку теплової енергії, встановленого у приміщеннях Відповідача, як то передбачено у відповідності до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Як зазначає позивач, на момент подання цієї заяви жоден з укладених договорів не був розірваний або визнаний недійсним у судовому порядку. Жодних звернень від відповідача про відсутність постачання теплової енергії або порушення договірних зобов`язань позивачем протягом як січня-лютого 2022 року, так й по цей час не надходило.

Позивач вказує, що в порушення своїх зобов`язань за договорами, відповідачем не в повному обсязі сплачено за фактично отримані послуги з постачання теплової енергії, а саме не сплачено кошти в сумі 348 628,26 грн., з яких: 321 819,06 грн. за теплову енергію за січень 2022 року, яка утворилась за договором №334/01-2022-6/5 від 09.03.2022 року; 26 808,97 грн. за теплову енергію за січень 2022 року, яка утворилась за договором №334Н/01-2022-6/4 від 09.03.2022 року та 0,23 грн. недоплата за теплову енергію за лютий 2022 року, яка утворилась за договором №334/01-2022-6/5 від 09.03.2022 року.

З метою оплати відповідачем вартості наданих протягом КП «Херсонтеплоенерго» було складено наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №47 від 25.01.2022 на суму 321 819,06 грн, №48 від 25.01.2022 на суму 26 808,97 грн. При цьому позивачем також було виставлено рахунки на оплату наданих послуг за вказаний період.

Поряд з цим, як зазначає позивач, враховуючи, що паперові докази надання щомісячних актів та рахунків за січень-березень 2022 року у позивача не збереглись у зв`язку із окупацією міста Херсон та його наступним затопленням, позивачем після де окупації у грудні 2022році відповідні документи були надані відповідачеві повторно, але останнім не підписані та не повернуті.

Крім того супровідним листом від 14.09.2023 за вих.№2056-03-07 позивач повторно надав наручно представнику відповідача акти здачі-приймання щомісячно наданих послуг та рахунки на їх сплату щодо стягуваної заборгованості за січень 2022 року, які так і не були підписані та повернуті. Факт отримання актів та рахунків підтверджується копією листа від 14.09.2023 за вих.№2056-03-07 із відміткою Відповідача про їх отримання.

Згідно п.51 Договорів доставка листів та розрахункових документів споживачу здійснюється за адресою м.Херсон, проспект Незалежності (стара назва Ушакова), 20.

У зв`язку із цим, як зазначає позивач, ним було повторно скалено акти приймання-передачі теплової енергії Відповідачу та рахунки, які не сплачені останнім, та направив їх відповідачеві засобами поштового зв`язку для підписання листом за вихідним 252/26-15 від 15.04.2026 (номер поштового відправлення 050560105211) - в двох екземплярах кожен документ. Проте, відповідачем відповідні акти поверненні не були.

Позивач звертає увагу суду, що відповідачем 15.12.2022 року вчинено оплати за спожиту у лютому-березня 2022 року теплову енергію, в підтвердження копіями платіжних інструкцій, Проте проігноровано оплату за спожиті послуги за січень 2022 року на загальну суму 348 628,03 грн. за обома договорами, та оплачено не у повному обсязі послуги за лютий 2022 року (нараховано 480 367,70 грн. а сплачено 4 платіжними інструкціями на загальну суму 480 367,47 грн.), у зв`язку із чим залишок боргу за цей розрахунковий період склав 0,23 грн.

Невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за договорами про закупівлю послуг з постачання теплової енергії стало підставою для звернення Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів та інших правочинів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Предметом заявленого КП Херсонтеплоенерго позову є вимоги про стягнення х Херсонської обласної бібліотеки заборгованості у розмірі 348 628,26 грн за надані у січні-лютому 2022 року послуги.

Відносини щодо постачання та споживання теплової енергії регулюються Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005 № 2633-IV та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII. Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини другої статті 7 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VIII від 09.11.2017)).

Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, від 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.

Під час вирішення даного спору було встановлено, що за результатами закупівлі за ID: UA-2022-02-21-012443-b, між Сторонами у 2022 році було укладено 2 договори (далі - Договори), а саме: №334/01-2022-6/5 від 9 березня 2022 року про постачання теплової енергії у чотири приміщення за адресою м.Херсон, вул. Небесної сотні, 25 (Екіпаж №1, 5к. 1 поверх; Навчальний корпус №4 камбуз; Побутовий корпус; Майстерні), терміном дії з 1 січня 2022 до 31 грудня 2022 на загальну суму 2 341 320,00 грн. з ПДВ, строк (термін) надання послуг з постачання теплової енергії протягом 2022 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022; №334Н/01-2022-6/4 від 9 березня 2022 року про постачання теплової енергії у приміщення за адресою м.Херсон, вул. Небесної сотні, 25 (екіпаж №1, 2,3,4,5 поверхи), терміном дії з 1 січня 2022 до 31 грудня 2022 на загальну суму 800 840,00 грн. з ПДВ, строк (термін) надання послуг з постачання теплової енергії протягом 2022 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з укладеними між Позивачем та Відповідачем договорами про постачання теплової енергії у 2022 році, Позивач зобов`язувався здійснювати постачання теплової енергії в обумовлених договором обсягах та строки, а Відповідач зобов`язувався приймати теплову енергію i оплачувати її в строки та на умовах, передбачених цими Договорами (п.1 Договорів).

Адреси об`єктів, які опалюються та вихідні дані для розрахунку обсягів послуги з постачання теплової енергії наведені у додатках №1 до договорів

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.23 договорів споживач здійснює оплату послуг щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання (ст. 24 Закону України "Про теплопостачання").

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Фактом акцептування договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (абз.6 п.13 Правил), тощо.

Як вбачається з матеріалів справи за фактом надання послуг з постачання теплової енергії в сумі 2022р. позивачем було складно Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) за січень 2022р. №47 від 25.01.2022р. на суму 321 819,06грн. та №48 від 25.01.2022 від 26808,97грн. Також було виставлено рахунки на оплату наданих послуг за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи відповідні акти направлялись на адерсу відповідача. Крім того, були отримані представником відповідача научено, що підтверджується листом № від 14.09.2023 за вих.№2056-03-07 із відміткою відповідача про їх отримання. Доказів незгоди відповідача з отриманими актами, зокрема щодо обсязі наданих послуг та їх вартості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Поряд з цим, як встановлено судом, відповідачем вартість наданих в 2022р. послуг оплачена не була, що мало наслідком виникнення у нього заборгованості в сумі 348 628,03грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги КП Херсонтеплоенерго до Херсонської державної морської академії про стягнення заборгованості за січень 2022 року в загальному розмірі 321 819,06грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем оплачено не у повному обсязі послуги за лютий 2022 року (нараховано 480 367,70 грн. а сплачено 4 платіжними інструкціями на загальну суму 480 367,47 грн.), у зв`язку із чим залишок боргу за цей розрахунковий період склав 0,23 грн., який також заявлено до стягнення.

Так, позивачем до позовної заяви надано платіжні доручення на підтвердження здійснення відповідачем оплат за укладеними договорами на загальну суму 1 025 362,95грн.

Разом з тим, як встановлено судом позивачем не надано Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) за лютий 2022р. та рахунок(и) за лютий 2022р. з які б підтверджували факт нарахування вартості послуг в сумі 480 367,70 грн., що в свою чергу унеможливлює встановлення судом факту недоплати за лютий 2022р. на суму 0,23грн.

З урахування наведеного суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення 0,23грн. залишку заборгованості за лютий 2022р.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що договори є нікчемними оскільки їх було укладено 09.03.2022р. під час окупації міста Херсон.

Суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки відповідно до положень ст. 638 УК України договір є уколеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, переговорна процедура була проведена та зафіксована у протоколі №3 від 21.02.2022р., у якому відображено всі погоджені Сторонами істотні умови постачання теплової енергії позивачем відповідачу, а саме: строк поставки з 01.01.2022 по 31.12.2022; кількість теплової енергії, ціна за одиницю виміру теплової енергії (Гкал) та загальна вартість закупівлі; порядок зміни ціни за одиницю згідно затверджених органом місцевого самоврядування тарифів; місце поставки за місцезнаходженням приміщень відповідача, тощо. Станом на 21.02.2022р., коли було досягнуто згоди з усіх істотних умов постачання починаючи з січня 2022 року теплової енергії відповідачу, місто Херсон, ще не було окупованим.

Щодо посилання відповідача на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 03.10.2025р. по справі №908/1162/23 суд до уваги не приймає, оскільки ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у редакції, чинній станом на 21.11.2021, на відносини з фактичного постачання теплової енергії у період січня-лютого 2022 року, тобто до окупації 01.03.2022, не розповсюджується.

Курім того відповідач вказує на недоведеність належними доказами ані обсяг фактично поставленої теплової енергії, ані наявність підстав для нарахування заявленої до стягнення суми. Зокрема відсутні показники приладів комерційного обліку, акти зняття показників вузлів обліку, документи щодо передачі та фіксації таких показників, відомості розподілу теплової енергії, а також інші первинні документи, які б підтверджували фактичне споживання послуги відповідачем у заявленому обсязі.

Поряд з цим суд зазначає, в матеріалах справи наявні Акти перевірки показників вузлів комерційного обліку теплової енергії, встановлених у будівлях Відповідача, за опалювальний період 2021-2022 років. Більш того, як зазначено по тексу рішення вище та підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученням про сплату відповідачем за спожиту теплову енергію за лютий-березень 2022, останній здійснював оплату фактично спожитої теплової енергії в опалювальному сезоні 2021-2022 років, нарахування якої здійснювались на підставі саме приладів обліку теплової енергії.

Крім того, суд зазначає що відповідачем супровідним листом 14.09.2023 наручно було

отримано: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з теплопостачання №47 від 25.01.2022 на суму 321 819,06 грн за січень 2022 року та рахунок №13 від 25.01.2022 за цей же період та на цю суму боргу, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з теплопостачання №48 від 25.01.2022 на суму 26 808,97 грн за січень 2022 року та відповідний рахунок №14 від 25.01.2022 за цей же період та на цю ж суму боргу, про що свідчить розписка представника Відповідача. Жодних заперечень щодо отриманих документів відповідачем не надавалось, та завчені в них показники не оспорювались. Зворотного відповідачем не доведено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання та заперечення сторін не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

Суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи обставини встановлені по тексу рішення вище, підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО (73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) до Херсонської державної морської академії (73003, м. Херсон, про-т Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 35219930) задовольнити частково.

2.Стягнути з Херсонської державної морської академії (73003, м. Херсон, про-т Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 35219930) на користь Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО (73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 348 628 (триста сорок вісім тисяч шістсот двадцять вісім)грн. 03коп. та судовий збір в сумі 5 229 (п`ять тисяч двісті двадцять дев`ять)грн. 42коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 липня 2026 р.

Суддя К.Ф. Погребна