Рішення № 137925744, 25.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 Справа № 914/3681/23(914/954/26)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина»до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні»про:стягнення 20743064 грн. 14 коп. заборгованостів межах справи:№ 914/3681/23про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина»

Суддя Цікало А. І.

За участю секретаря Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:Ткачук О. В. арбітражний керуючийВідповідача:не з`явився

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3681/23 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» (позивача). Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина». Повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Ткачук Олександр Вікторович.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2025 р. у справі № 914/3681/23 виконання обов`язків виконавчого органу (Правління (Голови Правління (Генерального директора) та членів Правління) Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» покладено на розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» арбітражного керуючого Ткачука О. В.

27.03.2026 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1042 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» про стягнення 20743064 грн. 14 коп. заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 від 01.12.2017 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплексГаличина» (Новий кредитор), Публічне акціонерне товариство «Нафтопереробний комплексГаличина» набуло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» у розмірі 20745864,14 грн., яке виникло на підставі Договорів поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. укладених між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелоні» (Покупець). Після укладення вказаного Договору про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 від 01.12.2017 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелоні» оплатило Публічному акціонерному товариству «Нафтопереробний комплексГаличина» 2800,00 грн. Отже, залишок непогашеної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» перед Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплексГаличина» становить 20743064,14 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2026 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» про відстрочення сплати судового збору; відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/3681/23(914/954/26); постановлено справу № 914/3681/23(914/954/26) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/3681/23 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина»; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.05.2026 р.

Ухвалою суду від 19.05.2026 р. розгляд справи відкладено на 25.06.2026 р.

Суд зазначає, що ухвала від 02.04.2026 р. про відкриття провадження у справі № 914/3681/23(914/954/26) та ухвала від 19.05.2026 р. про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу на адресу його місцезнаходження, зазначену у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Горького, буд. 158А, с. Тарнівці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89420), однак поштові конверти із вказаними ухвалами повернулись до суду з відмітками поштового відділення «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень та знаходяться у вільному доступі.

Отже, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач належно повідомлений про дату, час та місце цього судового засідання.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелоні» укладено Договори поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. за умовами яких Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», як Постачальник, зобов`язується поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелоні», як Покупцю, нафтопродукти (Товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до договорів.

У підписаних Специфікаціях на поставку нафтопродуктів до Договорів поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. сторони погодили асортимент (найменування), кількість та ціну Товару, який має бути поставлений за вказаними договорами.

На виконання умов вказаних договорів поставки нафтопродуктів, Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелоні» нафтопродукти, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі нафтопродуктів, накладними на передачу нафтопродуктів та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, а саме:

1) за Договором № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р. Акт від 31.07.2017 р. на суму 230040,00 грн.;

2) за Договором № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р. Акти від 28.02.2017 р., від 31.03.2017 р., від 30.06.2017 р., від 31.07.2017 р. та від 31.08.2017 р. на загальну суму 530 449,20 грн.;

3) за Договором № 43/2/2118 від 30.12.2016 р. накладні на передачу нафтопродуктів; товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів;

4) за Договором № 916/2/2118 від 28.02.2017 р. - Акти від 31.03.2017 р. та від 31.08.2017 р. на загальну суму 47661706,08 грн.;

5) за Договором № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. - Акт від 31.07.2017 р. на суму 10765003,26 грн.

Згідно з п. 3.7. Договору поставки нафтопродуктів № 43/2/2118 від 30.12.2016 р. та п. 4.2. Договорів поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р., оплата Товару повинна бути здійснена Покупцем не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі Товару.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелоні» повинно було здійснити оплату за отримані нафтопродукти у наступні строки:

- до 01 листопада 2017 року за Договором № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р. з урахуванням останньої поставки 31.08.2017 р.;

- до 01 листопада 2017 року за Договором № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р. з урахуванням останньої поставки 31.08.2017 р.;

- до 01 жовтня 2017 року за Договором № 43/2/2118 від 30.12.2016 р. з урахуванням останньої поставки 31.07.2017 р.;

- до 01 листопада 2017 року за Договором № 916/2/2118 від 28.02.2017 р. з урахуванням останньої поставки 31.08.2017 р.;

- до 01 жовтня 2017 року за Договором № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. з урахуванням останньої поставки 31.07.2017 р.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелоні» умов Договорів поставки нафтопродуктів щодо оплати отриманого товару, у нього утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» у розмірі 20745864,14 грн., з якої: 230040,00 грн. заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017р.; 530449,20 грн. - заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 3387/2/2118 від 30.11.2016р.; 2935853,95 грн. заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 43/2/2118 від 30.12.2016 р.; 10218106,08 грн. - заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 916/2/2118 від 28.02.2017 р.; 6831414,91 грн.- заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 986/2/2118 від 28.02.2017р.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується відповідними Актами звірки, підписаними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелоні» та Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта».

01.12.2017 р. між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплексГаличина» (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 (надалі Договір про відступлення № 3103/12/2118).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору про відступлення № 3103/12/2118, Первісний кредитор (ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта») передає, а Новий кредитор (ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина») приймає на себе право вимоги виконання грошового зобов`язання за наступними Договорами, укладеними між Первісним кредитором та ТзОВ «Мелоні» (Боржник): № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р. на суму 230040,00 грн., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р. на суму 530449,20 грн., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р. на суму 2935853,95 грн., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р. на суму 10218106,08 грн., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. на суму 6831414,91 грн. (Основні договори).

Розмір права вимоги, що уступається за Основними договорами, становить 20745864,14 грн. (п. 1.2. Договору про відступлення № 3103/12/2118).

Згідно з п. 1.4. Договору про відступлення № 3103/12/2118, за цим Договором до Нового кредитора переходять всі права та обов`язки кредитора за Основними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту набрання чинності цим Договором, Новий кредитор набуває право вимагати з Боржника сплати 20745864,14 грн., за Основними договорами, а Первісний кредитор втрачає право вимагати з Боржника сплатити 20745864,14 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення № 3103/12/2118, Новий кредитор зобов`язується сплатити Первісному кредитору грошову суму за відступлене право вимоги боргу (грошового зобов`язання) за Основними договорами у розмірі 20745864,14 грн. в строк до 31.12.2017 р.

Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелоні» повідомлення від 01.12.2017 р. вих. № 88/10-7969 про відступлення права вимоги, в якому повідомило, що Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» відступило Публічному акціонерному товариству «Нафтопереробний комплексГаличина» право вимоги за Договорами № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р. на суму 230040,00 грн., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р. на суму 530449,20 грн., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р. на суму 2935853,95 грн., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р. на суму 10218106,08 грн., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р. на суму 6831414,91 грн., усього на суму 20745864,14 грн.

На підставі заяви ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» від 19.12.2017 р. вих. № 38/10-8010, останнє повідомило ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» про зарахування зустрічних однорідних вимог в тому числі про припинення грошового зобов`язання ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» за Договором про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 від 01.12.2017 р.

Отже, на підставі Договору про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 від 01.12.2017 р., ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» набуло право вимоги до ТзОВ «Мелоні» на загальну суму 20745864,14 грн., що належало ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та виникло на підставі Договорів поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р., укладених між ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та ТзОВ «Мелоні».

Після укладення Договору про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 від 01.12.2017 р., ТзОВ «Мелоні» сплатило ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» кошти у розмірі 2800,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Отже, станом на час звернення з даним позовом до суду, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 20743064,14 грн.

Між ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» та ТзОВ «Мелоні» підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 р. по 30.09.2023 р. відповідно до якого заборгованість ТзОВ «Мелоні» перед ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» за Договором про відступлення права вимоги № 3103/12/2118 від 01.12.2017 р. станом на 30.09.2023 р. становить 20743064,14 грн.

15.02.2024 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 12.02.2024 р. вих. № 32/24-093, в якій просив у семиденний строк погасити заборгованість. Однак, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду справи, відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 20743064,14 грн., яка виникла на підставі Договорів поставки нафтопродуктів № 1922/2/2118 від 30.06.2017 р., № 3387/2/2118 від 30.11.2016 р., № 43/2/2118 від 30.12.2016 р., № 916/2/2118 від 28.02.2017 р., № 986/2/2118 від 28.02.2017 р., укладених між ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та ТзОВ «Мелоні», право вимоги на яку перейшло до позивача згідно Договору про відступлення права вимоги 3103/12/2118 від 01.12.2017 р.

Вказана заборгованість підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 р. по 30.09.2023 р., підписаним між ПАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» та ТзОВ «Мелоні».

Суд зазначає, що дії відповідача щодо часткової оплати позивачу заборгованості та підписання з позивачем Акту звірки взаєморозрахунків свідчать про визнання відповідачем факту набуття позивачем права вимоги до відповідача.

На час розгляду справи, відповідач не заперечив заборгованості перед позивачем у розмірі 20743064,14 грн. та не надав доказів погашення такої заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» про стягнення 20743064 грн. 14 коп. заборгованості, обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до підпункту 3) пункту 21 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» про стягнення 20743064 грн. 14 коп. заборгованості подана до суду в електронній формі.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 248916,77 грн. (20743064,14 грн.*1,5%*0,8).

Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2026р. про відкриття провадження у даній справі задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову та постановлено відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір за розгляд позовної заяви у цій справі у розмірі 248916,77 грн. слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» про стягнення 20743064 грн. 14 коп. заборгованості задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» (вул. Горького, буд. 158А, с. Тарнівці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89420; ідентифікаційний код 40874344) на користь Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» (вул. Бориславська, буд.82, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00152388) 20743064 грн. 14 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелоні» (вул. Горького, буд. 158А, с. Тарнівці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89420; ідентифікаційний код 40874344) в дохід Державного бюджету України 248916 грн. 77 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 липня 2026 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.