Рішення № 137925610, 02.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3257/25

Розглянувши матеріали справи за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради

до Навчально-виробничого підприємства «Інвапром» Білоцерківського міського товариства інвалідів «Фенікс»

про стягнення 132 793, 65 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Навчально-виробниче підприємство «Інвапром» Білоцерківського міського товариства інвалідів «Фенікс» про стягнення 132 793,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3257/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради подано позов про стягнення з Навчально-виробничого підприємства «Інвапром» Білоцерківського міського товариства інвалідів «Фенікс» 132 793,65 грн. заборгованості за договором оренди майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив та надав докази, що відповідно до п. 1.1. Положення про управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 7105-71-VIІІ від 09 квітня 2025 року (далі - Положення) - управління є самостійним структурним підрозділом Білоцерківської міської ради, утворюється радою, їй підзвітне та підконтрольне.

Відповідно до п.п. 1.3. Положення управління здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква в межах, визначених міською радою та цим Положенням і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

28.01.2019 між Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (Орендодавець, позивач) та Навчально-виробничим підприємством «Інвапром» Білоцерківського міського товариства інвалідів «Фенікс» (Орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (пам`ятка архітектури) № 1674 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 199,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 17.

Згідно з п. 2.1. Договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі. Тому, вказане нежитлове приміщення було фактично передано відповідачу за актом прийому-передачі у день укладення Договору, тобто 28.01.2019.

28.01.2019 підписано Додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни розрахунку орендної плати.

28.12.2019 підписано Додаткову угоду № 2 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни строку дії Договору.

28.12.2019 підписано Додаткову угоду № 3 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни розрахунку орендної плати.

16.08.2021 підписано Додаткову угоду № 4 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо викладення в новій редакції.

17.02.2022 підписано Додаткову угоду № 5 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни розрахунку орендної плати.

28.12.2022 підписано Додаткову угоду № 6 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни розрахунку орендної плати.

15.11.2023 підписано Додаткову угоду № 7 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо продовження на період дії воєнного стану.

29.12.2023 підписано Додаткову угоду № 8 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни розрахунку орендної плати.

26.12.2024 підписано Додаткову угоду № 9 до Договору оренди № 1674 від 28.01.2019 щодо зміни розрахунку орендної плати.

Відповідно до п. 1.2. Договору вартість об`єкта оренди зазначена у Звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.12.2018, становить 954 355,00 грн. Мета оренди: виробництво швейних виробів (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення.

Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» і становить 10 020,73 грн. (в т.ч. ПДВ 1670,12 грн.) за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Згідно з п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 4.2 Договору передбачено обов`язок Орендаря своєчасно та у повному обсязі оплачувати орендну плату.

Однак, у порушення вимог чинного законодавства та умов п. 4.2 Договору, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобов`язання щодо оплати за користування орендованим майном, внаслідок чого утворився борг з орендної плати, який становить 132 793,65 грн.

Зокрема, за період з 2021 року по 2025 рік було нараховано орендну плату в загальному розмірі 138 269,70 грн., з яких відповідачем оплачено 5 472,25 грн. та враховано переплату за попередні періоди в сумі 3,80 грн. Відтак, несплаченою залишилась орендна плата за наведений період в сумі 132 793,65 грн., про стягнення якої заявлено у позові.

Наведене також підтверджується інформацією щодо розрахунків із контрагентом по Договору № 1674 в картці аналітичного обліку рахунку 361, сформованої по даному контрагенту і договору за період з лютого 2019 року по вересень 2025 року.

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензії № 01-20/55 від 27.08.2021 та № 01-09/41 від 25.03.2024, які залишені відповідачем без задоволення.

В ході розгляду спору відповідач у судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк. Згідно статті 17 цього закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Матеріалами справи підтверджується наявність простроченої заборгованості відповідача за Договором оренди в сумі 132 793,65 грн. за період з 2021 року по 2025 рік. Відповідні обставини підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не заперечені та не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди в сумі 132 793,65 грн. обґрунтовані, доведені і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Навчально-виробничого підприємства «Інвапром» Білоцерківського міського товариства інвалідів «Фенікс» (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 17, код ЄДРПОУ 19410367) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. А. Шептицького, 2, код ЄДРПОУ 20577351) 132 793,65 грн. заборгованості з орендної плати та 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін