Рішення № 137925605, 27.04.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/104/26

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД»

про стягнення 954 966,72 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

Від позивача: Шинкаренко О.П.;

Від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ ТРЕЙД» про стягнення 954 966,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2026 відкрито провадження у справі № 911/104/26 за правилами загального позовного провадження. Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/104/26 судові засідання відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

В ході підготовчого провадження позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач в ході підготовчого провадження у судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав.

На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/104/26 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.04.2026.

У судовому засіданні 27.04.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 27.04.2026 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Приватним акціонерним товариством «Броварський меблевий комбінат» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ ТРЕЙД» 954 966,72 грн., з яких 703 684,04 грн. заборгованості з орендної плати, 34 066,02 грн. пені, 211 105,21 грн. штрафу, 3 296,71 грн. 3% річних та 2 814,74 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.05.2025 між Приватним акціонерним товариством «Броварський меблевий комбінат» (позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» (відповідач, Орендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № БМК0250011 від 18.05.2025 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору позивач 18.05.2025 передав відповідачу у тимчасове оплачуване користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 408,00 квадратних метрів, на 1 поверсі в Цеху кухонних меблів № 2 (надалі Будівля) та нежитлове приміщення загальною площею 670,7 квадратних метрів на 1 поверсі «Склад техматеріалів з прибудовою № 29» Будівлі, що іменоване далі за текстом «Об`єкт оренди», який знаходиться за адресою: Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 61 (попередня назва Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61).

Відповідно до п. 3.2. Договору плата за оренду нараховується Орендареві з дати підписання Сторонами Акту № 1.

Згідно з п. 3.3. Договору якщо інше не передбачено цим Договором, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа поточного (оплачуваного) місяця.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що Орендар зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі, незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується Орендарем самостійно відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що крім плати за оренду, Орендар повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма Орендарями Будівлі пропорційно площі Об`єкта оренди до загальної площі Будівлі.

Відповідно до п. 3.6.3. Договору перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє Орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на Орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію Орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Однак, всупереч умов Договору Орендарем не виконуються зобов`язання щодо здійснення платежів за Договором.

У період з 30.10.2025 по 30.11.2025 Орендодавцем було виставлено Орендарю наступні рахунки-фактури на оренду нежитлового приміщення:

- рахунок-фактура № 00000000001/2025 від 30.10.2025 (Базова орендна плата за листопад 2025 року) на суму 730 434,42 грн., в т. ч. ПДВ 20%;

- рахунок-фактура № 00000000001/2025 від 30.11.2025 (Додаткова орендна плата за листопад 2025 року) на суму 466 677,55 грн., в т. ч. ПДВ 20%;

Однак, всупереч умов Договору Орендарем не сплачено плату за оренду приміщення за листопад 2025 року на суму 703 684,04 грн., в т. ч. ПДВ 20%.

У зв`язку з чим, на момент звернення до суду за відповідачем утворилася заборгованість по сплаті Компенсації комунальних послуг за листопад 2025 року в розмірі 703 684,04 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку затримок з боку Орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендодавця, Орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до п. 7.2.1.1. Договору якщо період прострочення становить більше 1 календарного дня, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання;

Відповідно до п. 7.2.1.2. Договору якщо період прострочення становить 2 - 6 календарних днів, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання;

Відповідно до п. 7.2.1.3. Договору якщо період прострочення становить більше 7 календарних дів, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання зі сплати платежів за Договором оренди, позивач просить у позові стягнути з відповідача 34 066,02 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 211 105,21 грн. штрафу та на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3 296,71 грн. 3% річних та 2 814,74 грн. інфляційних.

В ході розгляду спору позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що первісний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснювався позивачем за період до дати підготовки позову - 06.01.2026. Після пред`явлення позову відповідач здійснив погашення заборгованості з орендної плати, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.01.2026 № 699, від 12.01.2026 № 700 та від 26.01.2026 № 175.

У зв`язку з чим, позивач просив закрити провадження у справі у частині позовної вимоги про стягнення 703 684,04 грн. боргу з орендної плати.

Погашення відповідачем основної заборгованості після подання позову є підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у зв`язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі основної заборгованості в сумі 703 684,04 грн., згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у відповідній частині позовних вимог підлягає закриттю.

При цьому, позивачем здійснено перерахунок заявлених у позові штрафних санкцій за фактичний період прострочення - з 11.11.2025 по дату відповідного платежу.

З урахуванням уточненого розрахунку розмір пені за фактичний період прострочення становить 57 368,73 грн., 3% річних нараховано в сумі 5 551,81 грн., інфляційні нараховано в сумі 2 814,74 грн.

Крім того, при первісному зверненні до суду розрахунок штрафу було помилково здійснено від суми заборгованості в розмірі 703 684,04 грн. Між тим, відповідно до п. 7.2.1.3 Договору якщо період прострочення становить більше 7 календарних днів, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання. Загальна сума заборгованості з орендної плати, що є простроченим грошовим зобов`язанням більше 7 календарних днів, становила 1 170 361,59 грн., тому розмір штрафу відповідно до умов Договору становить 351 108,47 грн.

В ході розгляду спору відповідач у судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного суду, викладеного у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, розгляд справ, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном розглядаються за правилами виключної підсудності судом за місцезнаходженням майна.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк. Згідно статті 17 цього закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку пеня, штраф, річні та інфляційні нараховані на прострочені суми боргу за фактичні періоди прострочення та у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору та вимог чинного законодавства. Відповідний розмір пені та штрафу погоджений відповідачем в момент підписання Договору і відповідач мав усвідомлювати відповідні наслідки порушення зобов`язання.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 57 368,73 грн. пені, 351 108,47 грн. штрафу, 5 551,81 грн. 3% річних, 2 814,74 грн. інфляційних обґрунтовані, правомірні і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 57 368,73 грн. пені, 351 108,47 грн. штрафу, 5 551,81 грн. 3% річних, 2 814,74 грн. інфляційних втрат. У зв`язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі основної заборгованості в сумі 703 684,04 грн., згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у відповідній частині позовних вимог підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі з суми задоволених позовних вимог, що складає 5002,12 грн.

Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, за клопотанням позивача сплачена ним сума судового збору з позовної вимоги, у якій провадження у справі закрито, що складає 6 457,47 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 30, код ЄДРПОУ 37202887) на користь Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, будинок 61, код ЄДРПОУ 32499163) 57 368,73 грн. пені, 351 108,47 грн. штрафу, 5 551,81 грн. 3% річних, 2 814,74 грн. інфляційних та 5002,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі у частині позовної вимоги про стягнення 703 684,04 грн. боргу з орендної плати.

5. Повернути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, будинок 61, код ЄДРПОУ 32499163) 6 457,47 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.07.2026.

Суддя Т.П. Карпечкін