Ухвала суду № 137925502, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/6878/25

За заявою Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець") про відстрочку виконання рішення та заміну учасника справи правонаступником у справі № 910/6878/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець")

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"

про стягнення 3 145 450, 12 грн

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від стягувача: не з`явився;

Від боржника (заявника): Ковальчук Ю.О.;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" (далі ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі ДП "Гарантований покупець", Гарантований покупець, відповідач) про стягнення 3 328 194,46 грн, з яких: 3 063 626,97 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 59 386,77 грн 3 % річних, 205 180,72 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 14747/01 від 24.01.2018 (далі також Договір) з оплати виробленої та проданої позивачем електричної енергії за "зеленим тарифом" за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, серпень-вересень 2022 року, листопад-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень 2023 року, січень-лютий 2024 року, квітень-червень 2024 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 провадження у справі № 910/6878/25 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 92 706,93 грн закрито. Позовні вимоги ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 3 145 450,12 грн задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" заборгованість у розмірі 3 052 743,19 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 2 788 175,70 грн, 3 % річних у розмірі 59 386,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 205 180,72 грн, витрати по сплаті судового збору 36 632,92 грн. Повернуто ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 3 305,42 грн, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 209 від 28.05.2025.

Постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець") залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6878/25 залишено без змін.

10.06.2026 через систему Електронний суд від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд відстрочити виконання рішення строком на один рік з моменту ухвалення рішення та замінити учасника справи правонаступником у справі № 910/6878/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення та заміну учасника справи правонаступником у справі № 910/6878/25 призначено до розгляду на 22.06.2026.

16.06.2026 року через систему Електронний суд від стягувача надійшли пояснення у яких останній проти задоволення заяви Акціонерного товариства Гарантований покупець від 10.06.2026 заперечив, у зв`язку з її необґрунтованістю.

Представник стягувача у судове засідання 22.06.2026 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документу до електронного кабінету особи від 15.06.2026.

Представник боржника (заявника) у судовому засіданні 22.06.2026 підтримав заяву про відстрочку виконання рішення та заміну сторони правонаступником у справі № 910/6878/25.

Розглянувши у судовому засіданні 22.06.2026 заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про заміну учасника справи правонаступником у справі № 910/6878/25, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Частинами 1, 5 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Частиною 6 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 року № 74-р "Питання перетворення державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Розпорядження) в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі" вирішено реорганізувати Підприємство шляхом його перетворення в Компанію, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якої належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 року № 1633 "Про утворення акціонерного товариства "Гарантований покупець" утворено Компанію, 100 відсотків акцій якої належать державі, шляхом перетворення Підприємства (ідентифікаційний код 43068454). Також зазначеною постановою затверджено статут Компанії.

Згідно з пунктами 1, 2 статуту Компанії остання утворена в результаті реорганізації шляхом перетворення Підприємства відповідно до Розпорядження. Компанія є правонаступником майна, усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Підприємства з дня її державної реєстрації.

За інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), Компанія є правонаступником Підприємства, дата державної реєстрації Компанії - 21 квітня 2026 року. З Реєстру також вбачається, що 21 квітня 2026 року до нього був внесений запис № 1000741120013085873 про припинення Підприємства.

Відповідно до статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Оскільки Акціонерне товариство «Гарантований покупець» є повним правонаступником майна, прав та обов`язків Державного підприємства «Гарантований покупець», суд вважає за необхідне задовольнити заяву в частині заміни боржника з Державного підприємства "Гарантований покупець" на Акціонерне товариство "Гарантований покупець" (правонаступник).

Розглянувши подану боржником заяву від 10.06.2026 про відстрочення виконання рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вирішив відмовити у її задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1- 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду в даній справі боржник посилався на невиконання Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго зобов`язань з оплати боржнику послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Крім того, Акціонерне товариство Гарантований покупець зазначало про наявність у нього обов`язку з підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів, відсутність його вини у несвоєчасній оплаті послуг, запровадження в Україні воєнного стану та тяжкий фінансовий стан.

Враховуючи наведене, у заяві від 10.06.2026 боржник просив суд відстрочити виконання рішення суду в даній справі на один рік з моменту його ухвалення.

Однак, у цій заяві боржник жодним чином не обґрунтував запропонований останнім термін відстрочення та не надав жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду в даній справі буде фактично виконане.

Згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року в справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення, судом встановлено, що безпідставне відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року в справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак доказів на підтвердження обґрунтованості доводів заяви від 27.05.2026 року, а також доказів реальності виконання рішення суду в даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просив відстрочити його виконання, боржник не надав.

При цьому, обставини специфіки відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, вже були враховані судом під час ухвалення рішення суду в даній справі, а твердження заявника, які зводяться до ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, відсутності відповідного фінансування не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочення. Разом із тим, згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Більше того, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання, а скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов`язань не можуть бути безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

Отже, відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та Бакалов проти України та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Судом також враховані майнові інтереси стягувача та взято до уваги, що надання заявнику (боржнику) відстрочки виконання рішення суду на максимальний передбачений законом термін може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі, у тому числі зважаючи на те, що не тільки боржник продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й Товариство, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства Гарантований покупець від 10.06.2026 про відстрочення виконання рішення суду в даній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 52, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" від 10.06.2026 про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/6878/26 задовольнити.

2. Замінити відповідача у справі № 910/6878/26 з Державного підприємства "Гарантований покупець" (адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Гарантований покупець" (адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454).

3. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Гарантований покупець про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/6878/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.07.2026 року.

Суддя М.Є. Літвінова