Ухвала суду № 137925102, 02.07.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 721/672/24

Провадження №2/713/13/26

УХВАЛА

іменем України

02.07.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., під час розгляду цивільної справи за позовом керівника Вижницької прокуратури Мельничука Олександра Івановича, в інтересах держави в особі Чернівецької обласної адміністрації до Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земляною ділянкою,-

встановив:

Позивач звернувся в суд до відповідача з позовом до Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земляною ділянкою.

Ухвалою від 05.11.2025 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судому засіданні 13.03.2026 за клопотанням відповідача визнано явку прокурора обов`язковою (а.с.81) та відкладено розгляд справи на 15.04.2026.

В судове засідання прокурор 15.04.2026, та повторно 06.05.2026 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча по час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений шляхом направлення відповідного виклику з повідомленням про обов`язкову явку прокурора в судове засідання. Вказані повідомлення бути отримані прокурором 14.03.2026 (а.с.101) та 17.04.2026 (а.с.106).

До судового засідання 11.06.2026 відповідач в особі свого представника адвоката Усманова М.А. заявив клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки, позивач, явка якого була визнана обов`язковою, двічі не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим. За таких обставин повторна неявка позивача є імперативною вимогою для суду для залишення позову без розгляду.

Учасники в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи..

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з такого.

Представник позивача, явка якого визнана судом обов`язковою, 15.04.2026, та повторно 06.05.2026 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча по час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений шляхом направлення відповідного виклику з повідомленням про обов`язкову явку прокурора в судове засідання. Вказані повідомлення бути отримані прокурором 14.03.2026 (а.с.101) та 17.04.2026 (а.с.106).

Окрім цього, представник позивача не скористався правом подати заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у разі, якщо неможливим або обтяжливим для нього є явка в судове засідання безпосередньо до суду.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 43 ЦПК України). Учасник може відмовитися від свого права брати участь у судовому розгляді справи, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 211 ЦПК України). Однак це право не є абсолютним. Учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 43 ЦПК України).

Отже, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Під обов`язковою участю у судовому засіданні необхідно розуміти виклик учасника процесу судовими повістками про виклик (постанова Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 522/18403/16-ц).

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частини перша та друга статті 128 ЦПК України).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частини перша-третя статті 211 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Аналіз наведеної норми права виключає розгляд справи за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов`язковою. (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 727/2484/17 (провадження № 61-19360св19).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутностіі його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (пункт 5 частини другої статті 223 ЦПК України).

Отже, у разі відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі суд залишає позовну заяву без розгляду за таких умов: дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанови Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц; від 24.05.2023 у справі № 755/18115/21.

Синтаксичний аналіз норми частини п`ятій статті 223 та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України, показує, що законодавець, формулюючи правову норму, використав сурядний єднальний сполучник "і", що вживається для зв`язку однорідних членів та частин складного речення. Зокрема, у конкретному випадку сполучник з`єднує два однорідні члени речення: 1) від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 2) його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За допомогою сполучника "і" законодавець точно виражає необхідність одночасного виконання обох умов для того, щоб виключити застосування загального правила про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки позивача.

Отже, суд має право залишити без розгляду, навіть якщо надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, але за умови що дотримані такі вимоги: 1) дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання; 3) суд визнав явку позивача обов`язковою і відкладав розгляд справи, оскільки визнав потрібним, щоб сторона, яка подала заяви про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи.

Наведене дає підстави зробити узагальнюючий висновок про те, що позивач, подаючи заяву про розгляд справи за його відсутності, не звільняється від обов`язку брати участь у судовому процесі за викликом суду. Якщо його неявка перешкоджає розгляду справи, суд має право залишити позов без розгляду, навіть якщо така заява була подана.

Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (пункт 63 постанови Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 947/22076/19).

У цій справі, що розглядається, нез`явлення представника позивача перешкоджає розгляду справи.

Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої, шостої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункти 3, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).

При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (пункти 1 - 3 частини першої статті 264 ЦПК України).

Ухвалою суду від 13.03.2026 явку позивача в судове засідання визнано обов`язковою з метою встановлення необхідних обставин, що пов`язані із вирішенням справи, для доведення тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, для надання особистих пояснень.

Суд вважає, що неявка представника позивача унеможливлює вирішення спору та встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, перевірку обґрунтованості розрахунку кредитної заборгованості та встановлення фактичних обставин справи.

Суд обмежений у своїх повноваженнях і не може діяти замість позивача, збираючи докази на підтримку його позиції. Це суперечить принципу змагальності, який вимагає, щоб кожна сторона самостійно обґрунтовувала свої вимоги. Водночас, позивач, звертаючись до суду має обов`язок брати участь в судових засіданнях для підтримки свого позову, якщо суд визнає явку представника обов`язково.

При цьому, суд враховує дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з`являється, на адресу суду, після визнання явки позивача обов`язковою не вжив дій, спрямованих на забезпечення явки свого представника в судове засідання.

Отже, оскільки позивач (або його представник) повторно не з`явився на судове засідання без поважних причин і не повідомив про причини своєї відсутності, що унеможливлює розгляд справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, але його неявка перешкоджає розгляду справи, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вимоги ст.257 ЦПК України про залишення позову без розгляду є імперативними вимогами, і мають бути застосовані у будь-якому випадку ще й зважаючи на те, що після відкладення розгляду справи відповідач наполягає на їх застосуванні.

При цьому суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

Керуючись ст.ст. ч.1 п.5 ст.257, 260 ЦПК України, суд,-

постановив:

Позов керівника Вижницької прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної адміністрації до Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земляною ділянкою- залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя Андрій ОСОКІН