Рішення № 137925048, 03.07.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/5331/25

2/707/442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Максименко М.В.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Хорошуна С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

19.01.2018 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Р24.00615.003566362. Пізніше, 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 17112023 згідно з умовами якого, АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача, а позивач набув права вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 66137,76 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № Р24.00615.003566362 від 19.01.2018 в розмірі 66137,76 грн. та судові витрати.

1.2. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги відповідач визнає частково в розмірі 3111,91 грн. Погашення кредиту відбувалось не своєчасно та не в повному обсязі, тому 22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. за заявою АТ «Ідея Банк» видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2343, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнено невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № Р24.00615.003566362 від 19 січня 2018 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 19 вересня 2018 року, за період з 20 жовтня 2018 року по 07 березня 2019 року включно, а також плату за вчинення виконавчого напису, у загальному розмірі 67 026, 59 грн.Постановою старшого державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нагорнюка С.В. від 23 травня 2019 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №59191939.Загальний розмір коштів, що були стягнуті в межах виконавчого провадження складає 38582,30 грн. Крім утрримання із заробітної плати коштів, банк в якому було розміщено зарплатний рахунок ОСОБА_1 , на який було накладено арешт, але надходила заробітна плата за вирахуванням платежів по виконавчому провадженню №59191939, з цього рахунку здійснював платежі на користь Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі, а також в якості погашення заборгованості за даним виконавчим провадженням. Загальна сума яку банк стягнув з зарплатного рахунку на користь ДВС склала 23443,45 грн. В загальному розмірі з відповідача на користь погашення заборгованості по кредиту було стягнуто 63025,75, а тому відсутні підстави до задоволення тих позовних вимог, про які вказує позивач.

1.3. Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому вказав, що позивачем було долучено надані первісним кредитором докази, що обґрунтовують розмір заборгованості, а саме, розрахунок заборгованості та докази перерахування кредитних коштів за кредитним договором №P24.00615.003566362 від 19.01.2018 року. У наданій позивачем виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 19.01.2018 по 17.11.2023 року відображено усі стягнення на підставі виконавчого провадження.

1.4. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві та у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні позов визнали частково на суму 3111,91 грн., в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог просили відмовити з підстав, які викладені у відзиві.

1.5. 29.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у зв`язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 4 дні до 03.07.2026 об 11 год. 00 хв.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 19.01.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту № Р24.00615.003566362.

Відповідно до розділу 1 вказаного Договору, Банк надає позичальнику кредит у розмірі 47075 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із умовами Договору. Кредит надається строком на 24 місяці. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 15 % річних від залишку суми кредиту, а також визначено, що позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

В п. 6.1 вказаного Договору, сторони погодили графік щомісячних платежів, в якому викладені суми грошових коштів, які ОСОБА_1 щомісячно повертає АТ «Ідея Банк» з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за вищевказаним кредитним договором.

Крім того, відповідачкою 19 січня 2018 року підписано паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання відповідачці кредиту, які є аналогічними умовам, які викладені у вказаному кредитному договорі.

2.2. 22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. за заявою АТ «Ідея Банк» видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2343, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнено невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № Р24.00615.003566362 від 19 січня 2018 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 19 вересня 2018 року, за період з 20 жовтня 2018 року по 07 березня 2019 року включно, а також плату за вчинення виконавчого напису, у загальному розмірі 67 026, 59 грн.

Постановою старшого державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нагорнюка С.В. від 23 травня 2019 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №59191939.

Постановою старшого державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нагорнюка С.В. від 23 травня 2019 року у даному виконавчому провадженні накладено арешт на майно боржника, постановою від 21 червня 2019 року - звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 , а постановою від 22 січня 2021 року - накладено арешт на кошти відповідачки.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 01.06.2021 у справі № 707/1165/21 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 2343, вчиненого 22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея - Банк» заборгованості в розмірі 67 026 грн 59 коп., яке здійснюється у виконавчому провадженні № 59191939, що відкрите старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нагорнюком Сергієм Вікторовичем, до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16.07.2021 у справі № 707/1165/21 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2343 від 22 квітня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № Р24.00615.003566362 від 19 січня 2018 року, яка складається зі строкового основного боргу в сумі 26 683,55 грн, простроченого основного боргу в сумі 9 843,67 грн, прострочених процентів в сумі 3 945,20 грн, строкових процентів в сумі 239,38 грн, строкової плати за обслуговування кредиту в сумі 706,64 грн, простроченої плати за обслуговування кредиту в сумі 7 347,84 грн, пені в сумі 16 360,31 грн, а також плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1 900 грн, а всього - в сумі 67 026 грн 59 коп.

Постановою старшого державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.08.2021 припинено чинність арешту майна боржника, що накладений постановою від 23.05.2019 за № 59191939 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження; знято арешт, що накладений постановою від 22.01.2021 за № 59191939, на грошові кошти, всіх відкритих рахунках; завершено відрахування та повернуто постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника від 21.06.2019 № 59191939 без подальшого виконання.

Постановою старшого державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.08.2021 знято арешт з рахунку НОМЕР_1 .

Відповідно до листа Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.01.2026, відповідно до матеріалів АСВП № 59191939, починаючи з 23.05.2019 року на депозитний рахунок відділу надійшли, та в подальшому перераховані на користь АТ "Ідея Банк" кошти згідно платіжних інструкцій: від 01.08.2019 р. № 4312 на суму 681.82 грн; від 04.09.2019 р. № 4927 на суму 890.91 грн; від 07.10.2019 р. № 5793 на суму 818.18 грн; від 31.10.2019 р. № 6368 на суму 818.18 грн; від 29.11.2019 р. № 7234 на суму 818.18 грн; від 04.02.2020 р. № 326 на суму 1500 грн; від 28.02.2020 р. № 900 на суму 681.82 грн; від 06.04.2020 р. № 1375 на суму 681.82 грн; від 29.04.2020 р. № 1826 на суму 1570 грн; від 04.06.2020 р. № 2736 на суму 74.93 грн; від 26.06.2020 р. № 3712 на суму 636.37 грн; від 17.08.2020 р. № 4595 на суму 681.82 грн; від 11.09.2020 р. № 5498 на суму 682.7 грн; від 30.09.2020 р. № 6300 на суму 722.73 грн; від 03.11.2020 р. № 75 86 на суму 143 8.23 грн; від 03.12.2020 р. № 8976 на суму 1084.1 грн; від 28.12.2020 р. № 10782 на суму 1792.37 грн; від 02.02.2021 р. № 1102 на суму 1040.95 грн; від 26.02.2021 р. № 2545 на суму 1315.37 грн; від 01.03.2021 р. № 2562 на суму 7238.82 грн; від 30.03.2021 р. № 3817 на суму 1366.99 грн; від 21.04.2021 р..№ 4584 на суму 8195.8 грн; від 28.04.2021 р. № 4801 на суму 1315.37 грн; від 12.05.2021 р. № 5391 на суму 2534.84 грн.

2.3. 17 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу №01.02-31/23.

Відповідно до п.2.1 Договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору свої Права Вимоги, а фактор приймає права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.2.2 Договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.1 Договору факторингу, загальна сума фінансування фактором клієнту під відступлення прав вимоги становить 3633000 грн. 00 коп.

Згідно з платіжною інструкцією №20494 від 20.11.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувала на рахунок АТ «Ідея Банк» 3633000,00 як оплату за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №17112023 від 17.11.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р24.00615.003566362 від 19.01.2018 у загальній сумі 66137,76 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 14112,07 грн., заборгованість за відсотками 14027,28 грн., заборгованість за комісіями 37998,41 грн.

2.3. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № Р24.00615.003566362 від 19.01.2018 заборгованість ОСОБА_1 у загальній сумі становить 66137,76 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 14112,07 грн., заборгованість за відсотками 14027,28 грн., заборгованість за комісіями 37998,41 грн.

Зі змісту виписки по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ідея Банк» видно, що відповідачка 19.01.2018 отримала кредит в сумі 47075 грн., після чого неодноразово вносила кошти для погашення кредитної заборгованості.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України«Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

У ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону зазначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 вищевказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ч. 1, 4, 5 ст. 216 ЦК України вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

3.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вказано, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту і супутніх платежів боржником).

4.2.Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредиту відповідачу, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором № Р24.00615.003566362 від 19.01.2018 за основною сумою боргу в сумі 14112,07 грн. та за відсотками в сумі 14027,28 грн. У наданій позивачем виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 19.01.2018 по 17.11.2023 року відображено усі стягнення на підставі виконавчого провадження.

Разом з тим, суд зазначає, що у спірний кредитний договір було включено умову, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно (п. 1.4 договору).

Пунктом 1.4 кредитного договору відповідачу встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті у графіку щомісячних платежів, тобто в п. 6.1 договору.

Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Послуга щодо «опрацювання запитів позичальника» взагалі не визначена конкретно, тобто у договорі не вказано які саме запити, з якою періодичністю можуть подаватися позичальником. Позивач не надав жодних доказів того, що відповідач коли-небудь подавав до банку запити щодо обслуговування кредитної заборгованості. Суд вважає, що послуга щодо «опрацювання запитів позичальника» також стосується інформуванням про стан кредитної заборгованості.

При цьому одночасно пунктом 3.2.4. кредитного договору визначено, що позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом.

Зміст пункту 3.2.4. кредитного договору контекстуально дублює положення пункту 1.4 кредитного договору в розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом (розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, тощо), але в пункті 3.2.4. кредитного договору безоплатно, а в пункті 1.4 кредитного договору - з оплатою наданих послуг.

Фактично на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць послуги з надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, мають оплатний характер, що суперечить як змісту пункту 3.2.4. кредитного договору, так і вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, де предметом розгляду був договір аналогічного змісту за участю того самого банку, а також те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення пунктів 1.10 та 6.1 кредитного договору, щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Враховуючи те, що п. 1.4 та 6.1 спірного кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, вказані пункти не створюють юридичних наслідків та не породжують у відповідача обов`язку сплачувати вказану плату.

Зі змісту виписки по рахунку відповідача видно, що з часу отримання кредиту в рахунок погашення заборгованості було зараховано 57814,86 грн., з яких 32962,93 грн. в рахунок погашення основного боргу, 7848,02 грн. в рахунок погашення відсотків та 17003,91 грн. в рахунок погашення плати за обслуговування кредиту. З урахуванням визнання нікчемною умови договору про плату за обслуговування кредиту, на підставі статті 534 ЦК України суд вважає за необхідне зарахувати в рахунок сплати відсотків та основного боргу кошти в сумі 17003,91 грн., які були сплачені в рахунок погашення плати за обслуговування кредиту.

Всього відповідач має сплатити на користь позивача в рахунок повернення кредиту 11135,44 грн. ((14112,07 грн. - 461,25 грн.) - основний борг, (14027,28 грн.- 14027,28 грн.) - відсотки)).

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 11135,44 грн. заборгованості зі сплати кредиту. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 05.12.2025 про сплату судового збору в сумі 3028 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 16,83% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 509,61 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № Р24.00615.003566362 від 19.01.2018 у загальному розмірі 11135 (одинадцять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 44 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 509 (одна тисяча тридцять) грн. 61 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. С. Волкова