Рішення № 137925030, 03.07.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/14/26

2/707/474/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ковтуна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- РСЦ ТСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_2 звернувся через свого представника до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа- РСЦ ТСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27 серпня 2025 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір купівлі продажу транспортного засобу №7141/2025/5571012, відповідно до якого продавець зобов`язалась передати покупцю транспортний засіб марки SKODA модель KODIAQ сірого кольору, VIN код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2022 року випуску, вартістю 1 589 186 грн, що дорівнювало станом на дату покупки 38 000 доларів США. Зазначений автомобіль належав продавцю з 18.09.2024 року.

Після придбання зазначеного автомобілю позивачем зроблено перевірку цілісності автомобілю та виявлено, що вказаний транспортний засіб мав пошкодження станом на дату придбання продавцем транспортного засобу, тобто продавець навмисно приховала недоліки транспортного засобу задля завищення його вартості. Посилався на висновок експерта № 159/25 транспортно-товарознавчої експертизи від 03.10.2025 року та звіт AudaHistory. Крім того, позивач посилається на ст. 233 ЦК України, а саме, що договір був укладений на вкрай невигідних умовах для позивача.

Просить суд визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу №7141/2025/5571012 від 27.08.2025 року недійсним; стягнути з відповідача грошові кошти за продаж транспортного засобу марки SKODA модель KODIAQ сірого кольору, VIN код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2022 року випуску, у сумі 1 589 186 грн. та судові витрати.

1.2. Представник відповідача надав до суду відзив, в якому вказав, що ОСОБА_3 07.09.2024 придбала автомобіль "Skoda KodiaQ", 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , а 27.08.2025 продала його позивачу.

За той період часу, коли вказаний автомобіль перебував у володінні та користуванні відповідача, автомобіль жодних пошкоджень не отримував, в ДТП не потрапляв, в інших жодних подіях участі не приймав. У період часу з 07.09.2024 по 27.08.2025 страхові випадки за участі вказаного автомобіля не реєструвались, а страхові виплати не виплачувались.

Пошкодження, які автомобіль "Skoda KodiaQ", 2022 року випуску, міг отримати чи отримав в період часу до 07.09.2024, ОСОБА_3 не знала та такою інформацією не володіла. Позивач 27.08.2025 безпосередньо оглянув автомобіль "Skoda KodiaQ", 2022 року випуску, в повному обсязі, як зовнішній так і внутрішній його стан, будь-яких зауважень, заперечень від позивача з приводу стану автомобіля не надходило, про що зазначено в п.1.3 Договору. Підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025 покупцем свідчить про отримання покупцем на момент підписання Договору повної і достатньої інформації про транспортний засіб, його стан, властивості, характеристики та інші особливості, а також про відповідність транспортного засобу вимогам покупця і згоду на придбання транспортного засобу в існуючому стані.

Висновок експерта № 159/25 не містить інформації про дату проведення відновлювального ремонту автомобіля, дату отримання пошкоджень. Позивач придбав автомобіль 27.08.2025, а висновок судового експерта підготовлено 03.10.2025, що свідчить про перебування автомобіля в користуванні позивача певний проміжок часу, й у відповідності до п. 2.3 Договору, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження транспортного засобу переходить від продавця до покупця з моменту підписання договору.

Позивач не зазначає про ті тяжкі обставини, під впливом яких ним укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025. Так само позивач і не зазначає в чому полягають вкрай невигідні для нього умови в договорі купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025.

Посилаючись на зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача судові витрати.

1.3. Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що зі звіту AudaHistory вбачається, що зазначений автомобіль двічі подавався на прорахування відновлювального ремонту, а саме: 27.02.2024 року та 10.09.2024 року. Тобто, прорахування вартості відновлювального ремонту зазначеного автомобілю 10.09.2024 року відбувалось вже після набуття ОСОБА_3 права власності на автомобіль марки SKODA модель KODIAQ. В доданій до відзиву на позовну заяву відповіді МТСБУ щодо страхових полісів оформлених на ім`я ОСОБА_3 значиться страховий поліс на автомобіль марки SKODA модель KODIAQ сірого кольору, VIN код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2022 року випуску, проте не з моменту набуття права власності на зазначений автомобіль, і не під час прорахування вартості відновлювального ремонту автомобілю 10.09.2024 року, а лише з 24.09.2024 року. Відповідачем було порушено пункт 7.1 договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, яким визначено, що особа, у власності якої перебувало майно до продажу не відповідає за недоліки, окрім випадків навмисного їх приховування. Просила позов задовольнити та стягнути з відповідачки судові витрати.

1.4. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху. Надано позивачу для усунення зазначених недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21 січня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 18 травня 2026 року суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті спору на 23.06.2026 на 09 год. 10 хв.

Ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 23.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 10 год. 00 хв. 03 липня 2026 року.

1.5. В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові та у відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючи на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025 ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір про те, що продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортний засіб марки SKODA модель KODIAQ сірого кольору, VIN код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за продавцем 18.09.2024 ТСЦ 7141.

Пунктом 1.3. вказаного договору визначено, що покупець оглянув та ознайомився із майном, зазначеним у п.1.1 цього договору, претензій щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного транспортного засобу не має.

Пунктом 2.3. вказаного договору визначено, що ризик випадкового знищення та пошкодження транспортного засобу переходить від продавця до покупця з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.1. договору визначено, що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 1589186 грн.

Відповідно до п. 7.1. договору особа, у власності якої перебувало майно до продажу не відповідає за недоліки, окрім випадків навмисного їх приховування.

Відповідно до висновку експерта № 159/25 транспортно-товарознавчої експертизи від 03.10.2025 року, автомобіль Skoda Kodiaq, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 має сліди відновлювального ремонту кузовних деталей (складових) і деталей безпеки, а саме: капот, крило переднє праве, двері передні праві, стійка вітрового вікна права, двері задні праві, панель зовнішня задня правої боковини, панель зовнішня верхня лівої боковини, панель зовнішня задня лівої боковини, двері задні ліві, двері передні ліві, стійка вітрового вікна ліва, стійка центральна лівої боковини. На підставі Звіту AudaHistory встановлено, що потребували заміни наступні складники системи пасивної безпеки (були спрацьовані): повітряна подушка водія, повітряна подушка переднього пасажира, повітряна подушка колін водія, пас безпеки задній лівий, пас безпеки задній правий, була деформована (розірвана) панель приладів.

Згідно зі звітом AudaHistory наявна інформація від 10.09.2024 та 27.02.2024 про калькулювання вартості вдновлювальних робіт щодо автомобіля Skoda Kodiaq 2022.

2.2. Відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 25.02.2026 б/н, згідно Єдиного державного реєстру транспортного засобу 07.09.2024 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано автомобіль SKODA KODIAQ, ЛЕГКОВИЙ, 2022 року випуску, об`єм двигуна 1968. 27.08.2025 вищезазначений автомобіль було перереєстровано на нового власника у ТСЦ МВС №7141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та кіровоградській областях. Первинна реєстрація автомобіля SKODA KODIAQ, ЛЕГКОВИЙ, 2022 року випуску, об`єм двигуна 1968 в Україні, відбулась 20.10.2022 за ТОВ «НОВЕМ ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 44553066.

Згідно з інформацією про історію страхових випадків за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів Моторного транспортного (страхового) бюро України від 06.02.2026 №69298: застраховано транспортний засіб - Skoda Kodiaq, НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , страхувальник ОСОБА_4 , страхова компанія ТДВ «СК «Гардіан», дата початку дії поліса 24.09.2024, дата закінчення дії поліса 23.09.2025.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3.2. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із вимогами ст. 203 ЦК України, для чинності правочину, його зміст не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі: правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи зі змісту статей 203, 655 ЦК України договір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

3.3. Відповідно до ч.1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

3.4. Відповідно до статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд встановив, що 27.08.2025 ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 транспортний засіб марки SKODA модель KODIAQ сірого кольору, VIN код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , про що укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що вказаний транспортний засіб має сліди відновлювального ремонту, про ці обставини він дізнався пізніше, вже після придбання транспортного засобу і відповідачці було достеменно відомо про ці пошкодження, однак вона свідомо приховала їх від нього під час продажу вказаного автомобіля. Посилався на п. 7.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025 згідно якого особа, у власності якої перебувало майно до продажу не відповідає за недоліки, окрім випадків навмисного їх приховування.

Також посилався на ст. 233 ЦК України, обґрунтовуючи тим, що укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025, враховуючи виправлені пошкодження автомобіля, є таким договором, який укладений на вкрай невигідних умовах для позивача.

4.2. Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

Підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.

Тобто для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов. Встановлена статтею 233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів; відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання частини першої статті 233 ЦК України.

Подібний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 711/4680/21.

Разом з тим, правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа вчиняє їх добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Отже, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути: тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Стаття 233 ЦК України не передбачає обмежень чи заборон застосування її до окремих правовідносин, що виникають, зокрема, з договору купівлі-продажу.

Подібні за змістом правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах: від 06 квітня 2016 року № 6-551цс16 та від 21 грудня 2016 року № 6-2766цс16.

Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив судам, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах, зобов`язана довести сторона, яка оспорює такий правочин. Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України пов`язане із доведеністю наявності чи відсутності власного волевиявлення в особи на його вчинення на тих умовах, за яких був укладений правочин.

4.3. Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що у своїх заявах по суті спору позивач та його представник не зазначили, які саме тяжкі обставини, в яких перебував позивач, змусили його вчинити оспорюваний правочин.

Під час розгляду справи по суті спору, представник позивача ОСОБА_1 вказала, що такою обставиною є те, що позивач є військовослужбовцем, він відкладав грошові кошти для того, щоб придбати автомобіль, а укладання договору купівлі-продажу з відповідачкою поставило його у складну життєву ситуацію. Тобто представник позивача не вказала, яка саме тяжка обставина, яка була наявна на момент укладення оспорюваного договору з відповідачкою, вплинула на ОСОБА_2 таким чином, що він вчинив оспорюваний правочин на вкрай невигідних для нього умовах, а посилалась на ті обставини, які, на її думку, вплинули на позивача вже після укладення договору купівлі-продажу автомобіля.

Отже, ОСОБА_2 та його представником не доведено існування тяжких для позивача обставини, під впливом яких він уклав оспорюваний договір купівлі-продажу.

Щодо іншої обставини, на яку посилається позивач - вкрай невигідні для ОСОБА_2 обставини. Представник позивача посилалась на те, що враховуючи, що придбаний позивачем автомобіль мав приховані недоліки та виправлені пошкодження, договір укладений позивачем на вкрай невигідних умовах для нього. Суд зазначає, що умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину.

Крім того, як вже зазначалось судом, установлена статтею 233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів і відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання частини першої статті 233 ЦК України.

Позивачем у даній справі не доведено сукупність передбачених статтею 233 ЦК України умов для визнання правочину недійсними.

4.4. Щодо посилання представника позивача ОСОБА_1 на п. 7.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025 згідно якого особа, у власності якої перебувало майно до продажу не відповідає за недоліки, окрім випадків навмисного їх приховування та введення відповідачкою в оману позивача щодо стану автомобіля, який він придбав, суд зазначає про таке.

По-перше, суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 06.11.2009 № 9 роз`яснив, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загрози втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Отже, підстави визнання правочинів недійсними, передбачені статтями 230 і 233 ЦК України, є, по суті, взаємовиключними.

По-друге, тлумачення норм статті 230 ЦК України дає підстави для висновку про те, що під обманом розуміють умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Тобто правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

На підтвердження факту приховування відповідачкою ОСОБА_3 наявності пошкоджень транспортного засобу марки SKODA модель KODIAQ сірого кольору, VIN код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2022 року випуску, та проведення відновлювальних робіт від позивача ОСОБА_2 у момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, позивач надав висновок експерта № 159/25 транспортно-товарознавчої експертизи від 03.10.2025 року та звіт AudaHistory наявна інформація від 10.09.2024 та 27.02.2024 про калькулювання вартості ремонтних робіт щодо автомобіля Skoda Kodiaq 2022.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що висновок експерта № 159/25 транспортно-товарознавчої експертизи від 03.10.2025 підтверджує, що автомобіль Skoda Kodiaq, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 має сліди відновлювального ремонту кузовних деталей (складових) і деталей безпеки. Ці дані експертом встановлені на момент проведення огляду від 10.09.2025 (а.с. 34), тобто після укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2025/5571012 від 27.08.2025. Разом з тим, у висновку експерта не зазначено дати коли транспортний засіб отримав виявлені експертом пошкодження, та дати коли саме був проведений відновлювальний ремонт.

Суд також враховує, що ОСОБА_3 придбала вказаний автомобіль 07.09.2024, а до моменту його придбання відповідачкою вказаний транспортний засіб був зареєстрований від 20.10.2022 за ТОВ «НОВЕМ ЛОГІСТИК», отже вона не була єдиним власником вказаного автомобіля та він перебував у її власності менше 1 року.

Щодо посилань представника позивача на звіт AudaHistory суд зазначає, що вказаний звіт містить інформацію про калькулювання вартості відновлювальних робіт щодо автомобіля Skoda Kodiaq 2022 від 10.09.2024 та 27.02.2024. Однак у звіті відсутня інформація щодо дати дорожньо-транспортної події та за чиєю заявою здійснювались підрахунки вартості відновлювального ремонту.

Стосовно доводів представника позивача ОСОБА_1 про те, що підрахунок вартості відновлювальних робіт автомобіля Skoda Kodiaq було здійснено 10.09.2024, тобто у період коли ОСОБА_3 була його власником, суд вважає, що вказане без підтвердження іншими доказами не є свідченням того, що автомобіль потрапив у ДТП саме під час коли ОСОБА_3 була його власником чи про її обізнаність із пошкодженнями, оскільки остання придбала автомобіль 07.09.2024, тобто за три дні до внесення калькуляції, а будь-які фактичні дані про те, що калькуляцію не завантажено до бази Аудатекс із запізненням відсутні.

Відомостей про те, що автомобіль Skoda Kodiaq, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_4 потрапляв у дорожньо-транспортні пригоди у період коли ОСОБА_3 була його власником, матеріали справи не містять.

Суд не приймає до уваги долучені позивачем до позову копії фотознімків, оскільки вони не є належними доказами, зокрема не містять дати і місця здійснення фотозйомки, з них не вбачається можливості достовірної ідентифікації зображених об`єктів.

Отже, позивачем та його представником не доведено, що відповідачці ОСОБА_3 було відомо станом на дату укладення з позивачем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу транспортного засобу про наявність пошкоджень та відновлювального ремонту предмета договору та умисного приховування відповідачкою шляхом замовчування цього факту від позивача.

4.5. Підводячи підсумок, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- РСЦ ТСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів задоволенню не підлягає.

5. Розподіл судових витрат

5.1.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- РСЦ ТСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова