Рішення № 137924892, 03.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

712/16884/25

2/712/1388/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві зазначає, що 28 березня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №213051698, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати відповідачу кредит в розмірі 5 000 гривень строком на тридцять днів; процентна ставка - 0,01% в день.

Відповідачем умови кредитного договору №213051698 від 28 березня 2019 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , не виконані і отримані грошові кошти до цього часу не повернуті.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

03 січня 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №20190103, згідно умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 26 грудня 2019 року до договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 11 815 гривень 00 копійок, в тому числі: 5 000 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 6 815 гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором №213051698 від 28 березня 2019 року, яку відповідачем до цього часу не погашено.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада».

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин двічі не з`явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів і ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

28 березня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №213051698, згідно п.1 якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 5 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.1.2, 1.4 договору №213051698 від 28 березня 2019 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає кредит строком на 30 днів; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього договору.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що умови договору №213051698 від 28 березня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконані належним чином; відповідач отримав кредит в розмірі 5 000 гривень.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ч.ч. 1,5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.

Доказів отримання відповідачем грошових коштів в сумі 5 000 гривень за договором №213051698 від 28 березня 2019 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , матеріали справи не містять і позивачем суду не надано.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано доказів оплати за договором факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

03 січня 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №20190103, згідно умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно п. 2.1 договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 26 грудня 2019 року до договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 11 815 гривень 00 копійок, в тому числі 5 000 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 6 815 гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять та позивачем до позовної заяви не додано доказів оплати за договором факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Крім того, матеріали справи не містять підписаного обома сторонами договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, а саме: ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 26 грудня 2019 року до договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року.

Отже, позивачем не доведено отримання грошових коштів відповідачем за кредитним договором № 213051698 від 28 листопада 2018 року та не доведено наявність у позивача права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази не підтверджують факту переходу до позивача права вимоги боргу з відповідача за вказаними вище договорами.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. (ч.2 ст. 517 ЦК України).

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що згідно витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 26 грудня 2019 року до договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 815 гривень 00 копійок, в тому числі 5 000 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 6 815 гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Але, надана позивачем до позовної заяви останнього копія витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 26 грудня 2019 року до договору факторингу №20190103 від 03 січня 2019 року, не підписана сторонами договору факторингу.

Крім того, матеріали позовної заяви не містять і суду не надано доказів оплати за договором факторингу від №20190103 від 03 січня 2019 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Також, матеріали позовної заяви не містять і суду не надано доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги боргу.

Позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази не підтверджують факту переходу до позивача права вимоги боргу з відповідача за кредитним договором №213051698 від 28 березня 2019 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ; позивачем не доведено належними, достатніми, достовірним доказами факт отримання грошових коштів відповідачем від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №213051698 від 28 березня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи позивача про передачу останньому права вимоги до відповідача за договором не підтверджені належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення ч. 1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Згідно правового висновку верховного Суду в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 ст. 83 ЦПК України).

Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними, допустимим доказами виникнення у відповідача зобов`язань перед позивачем за кредитним договором №213051698, укладеним 28 березня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 207, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 627, 628, 629, 634, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 280 - 283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, б.30, рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Борєйко