Рішення № 137924761, 29.06.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1811/25

Номер провадження № 2/699/377/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором позики,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.10.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі ТОВ «Маніфою») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6304953, за умовами якого сторони домовилися, що позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 9 договору позики.

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами, які були погоджені сторонами, та що йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 11.12.2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 6304953 від 12.10.2023 року в розмірі 70 099,40 грн, з яких: 23 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 47 099,40 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 6304953 від 12.10.2023 року в розмірі 70 099,40 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 70 099,40 грн та судові витрати.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглядати справу за її відсутності та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

16.01.2026 року від представника відповідача адвоката Коркішка О. В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики у розмірі 70 099,40 грн, який не відповідає вимогам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки жодних обґрунтованих розрахунків суми, яку хоче стягнути позивач, останній не наводить.

Також відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. В даному випадку, пунктом 2.4.3 договору передбачено нарахування у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом, що суперечить зазначеній нормі Закону та робить його взагалі нікчемним, тому проценти за кредитом є неузгодженими між сторонами.

Розмір наданої ОСОБА_1 позики в розмірі 23 000,00 грн очевидно не співмірний з розміром суми, яку позивач просить стягнути. Заборгованість у розмірі 70 099,40 грн є несправедливою та штучно створеною «борговою ямою» для відповідача.

Крім того, у порушення положень Закону України «Про споживче кредитування» відповідач не був повідомлений кредитодавцем про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Ураховуючи зазначене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

21.01.2026 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначає, зокрема, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного кредитора і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24.12.2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Проте відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, договір позики № 6304953 укладений 12.10.2023 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-IX.

Відповідачем при підписанні договору позики не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування процентів, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування процентів зазначеного договору та інших положень договору. При цьому позивач просить стягнути із відповідача ту заборгованість за договором позики, яка була нарахована первісним кредитором.

Позивачем надано деталізований розрахунок заборгованості, а також докази перерахування кредитних коштів за договором позики № 6304953 від 12.10.2023 року.

Ураховуючи викладене, представник позивача просить позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити в повному обсязі.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

12.10.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики

№ 6304953 (а.с. 6).

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, який був надісланий на його номер мобільного телефону.

Згідно з пунктом 2.1. договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні.

Пунктом 2.3. договору позики встановлені параметри позики: тип позики: довгострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 23 000,00 грн; строк позики до 23.12.2023 року (72 дні), складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком.

Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики, передбачені в пункті 2.4. договору позики.

Згідно з пунктом 2.5. договору позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки)

НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.

Відповідно до пункту 3.6. договору позики зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле (пункт 9.1. договору позики).

Підписанням договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання фінансових послуг ТОВ «Маніфою», які є невід`ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пункти 10.1.5 та 10.1.6 договору позики).

За інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-20/05-05 від 08.07.2020 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12.10.2023 року 16:25:36 на суму 23 000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 295744916, призначення платежу: зарахування 23 000,00 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.18).

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення сторонами договору позики та перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників (а.с. 19).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників № 2 за договором факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року клієнт ТОВ «Маніфою» передав, а фактор ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників кількістю 1591 боржника, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 15.02.2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики

№ 6304953 від 12.10.2023 року в розмірі 70 099,40 грн, з яких: 23 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 47 099,40 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою (а.с. 26).

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що договір позики № 6304953 від 12.10.2023 року укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Статтею 12 указаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір позики № 6304953 від 12.10.2023 року підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора b46149, про що свідчить пункт 11 договору позики реквізити та підписи сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність волі відповідача на укладення договору позики на відповідних умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору позики відповідачем належним чином не виконані, в передбачені договором строки грошові кошти не повернуто.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право кредитора за договором позики № 6304953 від 12.10.2023 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вимог статті 516 ЦК України.

Разом з цим, тлумачення статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом установлено, оскільки не спростовано сторонами, що відповідач, після заміни кредитора, не вчиняв дій щодо погашення заборгованості за договором позики

№ 6304953 від 12.10.2023 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 6304953 від 12.10.2023 року станом на 15.02.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 70 099,40 грн, з яких: 23 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 47 099,40 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою (а.с. 27).

Таким чином, всупереч умов договору позики відповідач свого зобов`язання щодо повернення позики не виконав.

Зважаючи на те, що договір позики № 6304953 укладений 12.10.2023 року зі строком позики 72 дні, дата повернення позики 23.12.2023 року (пункти 2.3.4., 2.3.6. договору позики), тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-IX, тому до спірних відносин не застосовуються положення частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому проценти за користування грошовими коштами нараховані кредитором в межах строку, на який надано кредит.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок первісного кредитора чи позивача заборгованості за договором позики у розмірі 70 099,40 грн суду не надано, заперечення відповідача не спростовують наданих позивачем доказів, не містять доказів погашення заборгованості чи відсутності грошового зобов`язання, тому суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 133272 від 09.09.2025 року.

Ураховуючи зазначене, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 6304953 від 12.10.2023 року в розмірі 70 099,40 грн (сімдесят тисяч дев`яносто дев`ять гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN

№ НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт: серія НОМЕР_3 , виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС 05.12.1996 року; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ; Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; Засоби зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2026

СуддяМельник А.В.