Ухвала суду № 137924707, 22.06.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 692/695/20

номер провадження 1-кп/695/37/26

Номер рядка у звіті 99

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження (№12020250120000243 та №12020250120000244) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває на розгляді об`єднане кримінальне провадження (№12020250120000243 та №12020250120000244) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст.191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що відмовляється від затвердження угод з обвинуваченим про визнання винуваності за ч. 1 та ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки сторонами не узгоджені істотні умови.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у підготовчому засіданні підтримав позицію прокурора та зазначив, що сторона захисту не бажає затверджувати вказані угоди.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, встановив наступні обставини.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КК України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Суд, дослідивши умови угод, ураховує, що прокурор, обвинувачений та захисник не підтримують угоду про визнання винуватості, відмовляються від її затвердження, та вважає, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та в суду існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угод не було добровільним, тому на підставі ст. 474 КПК України відмовляє в затвердженні угод про визнання винуватості, укладених: 29.06.2020 року між начальником Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 191 КК України та 30.06.2020 року між начальником Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 191 КК України.

Оскільки суд відмовляє в затвердженні угоди, то судове провадження продовжується в загальному порядку.

Також у судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за епізодом за ч. 1 ст. 191 КК України, який мав місце ще в 2017 році.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та не заперечував проти закриття провадження.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника не заперечував.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, встановив наступні обставини.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, в тому, що він 15 червня 2020, більш точний час слідством не встановлено, у невстановленому слідством місці, будучи фізичною особою підприємцем, а саме тимчасово, у період дії договору підряду № 7 від 15.06.2019, укладеного між головою Демківської сільської ради ОСОБА_8 , яка виступала як «Замовник» та ФОП ОСОБА_4 , який виступав як «Підрядник», 15.06.2017 року, виконуючи організаційно-розпорядчі обов`язки, а саме:

-відповідно до п. 2.1. Договору № 7 від 15.06.2017 - забезпечуючи в межах договірної ціни власними силами і засобами виконання робіт по поточному ремонту дорожнього покриття ділянки автодороги по вул. Гагаріна в с. Новомиколаївка, Драбівського району, Черкаської області;

-відповідно до п. 6.1. Договору № 7 від 15.06.2017 забезпечуючи постачання матеріалів на об`єкт та контроль за якістю, кількістю, комплектністю постачання;

-відповідно до п. 5.1. Договору № 7 від 15.06.2017 забезпечуючи виконання роботи у відповідності з будівельними нормами і правилами, графіком виконання робіт;

-відповідно до п. 10.1. Договору № 7 від 15.06.2017 залучаючи для виконання робіт працівників в достатній кількості та потрібної кваліфікації;

-відповідно до п. 12.1.1. Договору № 7 від 15.06.2017 несучи матеріальну відповідальність за збереження виконаних робіт, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння коштами Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вніс до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 15.06.2017 неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт, а саме:

-що улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску, що не відповідає дійсності оскільки, відповідно висновку експерта № 6/19 від 11.06.2020, виявлено що шар піску улаштований не по всій площі дорожнього покриття і його середня товщина становить 3, 2 см;

- що улаштування покриттів з піщано-щебеневої суміші оптимального гранулометричного складу одношарових, товщиною 13 см, що не відповідає дійсності оскільки, відповідно висновку експерта № 6/19 від 11.06.2020, встановлено, що середня товщина покриття із суміші становить 7 см;

-що вартість виконання робіт становить 199 916, 85 гривень, що не відповідає дійсності оскільки, відповідно висновку експерта № 6/19 від 11.06.2020 вартість фактично виконаних робіт по об`єкту «Поточний ремонт дорожнього покриття ділянки автодороги вул. Гагаріна в с. Новомиколаївка Драбівського району Черкаської області» складає 125 398, 15 (сто двадцять п`ять тисяч 398 гривні 15 копійок) гривень, та в подальшому засвідчив його своїм підписом та печаткою фізичної особи підприємця ОСОБА_4 , та 15.06.2017 передав його на підпис голові Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області в особі ОСОБА_8 , внаслідок чого на рахунок ФОП ОСОБА_4 було перераховано грошові кошти Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області в сумі 199 916, 85 гривень (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 85 копійок), чим незаконно привласнив кошти місцевого бюджету на суму 74 518, 7 гривень (сімдесят чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять гривень сім копійок), чим завдав місцевому бюджету Демківської сільської ради матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином і санкція даної статті передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз`яснив, що особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у КК України умов і підстав. Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. №12 визначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Суд, з`ясувавши обставини, необхідні для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, встановив, що в обвинувальному акті за ч. 1 ст. 191 КК України ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення в 2020 році, тоді як у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор уважає встановленими, зазначено, що події мали місце в 2017 році. Те ж саме підтверджено учасниками провадження в судовому засіданні.

У зв`язку з даними розбіжностями суд позбавлений можливості без з`ясування відповідних обставин, вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв`язку зі спливом строків давності.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угод про визнання винуватості, укладених 29.06.2020 та 30.06.2020 між начальником Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 .

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.

Оголосити перерву в підготовчому засіданні до 24.09.2026 о 15-00 год.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1