Постанова № 137924369, 02.07.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/489/26

провадження № 3/631/268/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 04.12.2000 року), одруженого, пенсіонера, без утриманців, який зареєстрований і проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

за вчинення правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

07.04.2026 року о 14 годині 46 хвилину ОСОБА_1 повторного протягом року керував транспортним засобом мопедом марки «FORTE», держаний номерний знак відсутній, на вулиці Джерельній поблизу будинку № 37 в селищі Нова Водолага, будучи позбавленим права керуванням Харківським районним судом Харківської області згідно з постановою № 635/1157/25 від 19.04.2025 року строком на 1 рік. Правопорушення вчинене повторно протягом року (постанова про адміністративне правопорушення (серії ЕНА № 5375456) від 02.08.2025 року за частиною 4 статті 126Кодексу України про адміністративні правопорушення), чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 21.03.2026 року об 11 годині 53 хвилині ОСОБА_1 на вулиці Джерельній поблизу будинку № 12 А в селищі Нова Водолага керував транспортним засобом мопедом марки «FORTE», держаний номерний знак відсутній, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує результат тесту № 24 з результатом 0,29 проміле, з яким водій згоден. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився. Обстеження проводилось в установленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 під відеозапис на місці зупинки, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 07.04.2026 року о 14 годині 46 хвилин ОСОБА_1 на вулиці Джерельній поблизу будинку № 37 в селищі Нова Водолага керував транспортним засобом мопедом марки «FORTE», держаний номерний знак відсутній, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує результат тесту № 25 з результатом 0,27 проміле, з яким водій згоден. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився. Обстеження проводилось в установленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 під відеозапис на місці зупинки, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначені протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення проступків, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надійшли до Нововодолазького районного суду Харківської області та постановою судді Мащенко С. В., прийнятою 02.07.2026 року, об`єднанні в одне провадження.

Правопорушник ОСОБА_1 до судді не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався своєчасно та належним чином, про причини своє неявки не повідомив, заяви про відкладання розгляду справи не надавав.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частина 6 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить один рік з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 повністю доведена.

Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, сукупністю даних Протоколів про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 634423 та серії ЕПР1 № 634435), складених 07.04.2026 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Д. Р. та протоколу про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 635506), складеного 08.04.2026 року поліцейським СРПП відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Є. О.,а також фототаблиці і даних СD-дисків, долучених до них, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушень.

З рапорту інспектора СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Білоусова Д., поданого 07.04.2026 року на ім`я тимчасового виконуючого обов`язки начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Юрченка Юрія, вбачається, що 07.04.2026 року ним в складі ГРПП (Водолага-36) спільно зі старшим сержантом поліції Щербиною О. М. та старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було здійснено патрулювання території обслуговування Нововодолазької ОТГ, а саме селища Нова Водолага. Під час патрулювання селища Нова Водолага по вулиці Джерельна поблизу будинку № 37 о 14 годині 46 хвилин зупинений мопед без номерного знаку, марки «FORTE», під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом без мотошолому, чим порушив підпункт 2.3 «г» Правил дорожнього руху України. Також під час спілкування з водієм у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, на що водій погодився. Після чого, було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом тесту № 25 0,27 проміле, з яким водій згоден та від проходження огляду у медичному закладі відмовився. Також під час перевірки документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавлений права керування строком на 1 рік відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області справа № 635/1157/25. Порушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови ЕНА № 5375456 за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.

Згідно з рапортом поліцейського СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Пугачова Є. О., поданим 22.03.2026 року на ім`я тимчасового виконувача обов`язків начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковнику поліції Юрченка Юрія, 21.03.2026 року ним у складі СРПП старшого лейтенанта поліції Ткачова М. в ході патрулювання в селищі Нова Водолага по вулиці Джерельна поблизу будинку № 12 А зупинений транспортний засіб марки «FORTE» за порушення Правил дорожнього руху, а саме: пункту 2.3 «а». В ході бесіди з останнім було встановлене, що вказаним транспортним засобом керує водій ОСОБА_1 та згідно бази ІПНП така особа не має права керування транспортним засобом. Відносно водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З картки обліку адміністративного правопорушення від 27.01.2025 року, складеного патрульним поліції Шишкіним В. Ю., вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер-6820, а також огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА НАРКОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ» відмовився. В адміністративній справі ЕПР1 № 231506 від 27.01.2025 року прийнято рішення Харківським районним судом Харківської області та накладено стягнення за частино 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до змісту постанови судді Харківського районного суду Харківської областіКарасави І. О., прийнятої 08.04.2025 року в межах справи з єдиним унікальним № 635/1157/25 (провадження № 3/635/1051/2025) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку, передбачених частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 5375456), винесеною 02.08.2025 року старшим лейтенантом поліції Токар Т. С., за керування транспортним засобом мопедом марки «FORTE», держаний номерний знак відсутній, після позбавленим права керування транспортним засобом, тобто за вчинення адміністративного проступку, передбаченого частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20400,00 гривень.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 07.04.2026 року, ОСОБА_1 був доставлений інспектором СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В. до Нововодолазької центральної лікарні, де водій відмовився від проходження огляду на встановлення ступеню сп`яніння.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 в Харківській області Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В., вбачається, що огляд проводився у зв`язку із вираженим запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя порушення мови, за допомогою приладу Драгер 6820, та було виявлено 0,27 проміле алкоголю у повітрі, що видихає ОСОБА_1 , про що в графі «З результатами згоден» міститься запис «згоден».

Відповідно до тестування на алкоголь, доданого до протоколу від 07.04.2026 року, зробленого о 14 годині 51 хвилин за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 6820 ARSM - 0788 і надрукованого на принтері ARTM - 0167, у ОСОБА_1 виявлено 0,27 проміле алкоголю в повітрі, що він видихає.

Рапортом поліцейського СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Пугачова Є. О., поданим 08.04.2026 року на ім`я тимчасового виконувача обов`язків начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковнику поліції Юрченка Юрія, доведено до відома керівника, що ним 21.03.2026 року в ході патрулювання селища Нова Водолага по вулиці Джерельна виявлений транспортний засіб - електромопед, яким керував ОСОБА_1 з порушенням Правил дорожнього руху України. В ході перевірки документів в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду склав 0,29 проміле, з яким останній згоден. Було складено адміністративний протокол за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак через невірну класифікацію за місцем мешкання ОСОБА_1 в його присутності під відеозапис на портативний відео реєстратор Сam Pro 1014014559-3 було перекваліфіковано проступок на частину 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з чим правопорушник згоден. Подія, яка мала місце 21.03.2026 року, а саме: момент зупинки та складання адміністративних матеріалів зафіксовані на боді камеру 1113057280-6 та реєстратор 70 МАІ.

З Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 620480), складеного 21.03.2026 року поліцейським СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Є. О., вбачається, що 21.03.2026 року об 11 годині 53 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом марки «FORTE», державний номерний знак відсутній, по вулиці Джерельна, поблизу будинку № 12 селища Нова Водолага Харківського району Харківської області, будучи позбавленим права керування транспортним засобом строком на один рік відповідно до Постанови Харківського районного суду Харківської області (справа з єдиним унікальним № 635/1157/25), що набрала законної сили 19.04.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 21.03.2026 року, ОСОБА_1 був доставлений поліцейським СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Є. О. до Нововодолазької центральної лікарні, де водій відмовився від проходження огляду на встановлення ступеню сп`яніння.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного поліцейським СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Є. О., вбачається, що огляд проводився у зв`язку із запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою, поведінкою, шо не відповідає обстановці, за допомогою приладу Драгер 6820, та було виявлено 0,29 проміле алкоголю у повітрі, що видихає ОСОБА_1 , про що в графі «З результатами згоден» міститься запис «згоден».

Відповідно до тестування на алкоголь, доданого до протоколу від 21.03.2026 року, зробленого о 12 годині 05 хвилин за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 6820 ARSM - 0788 і надрукованого на принтері ARTM - 0167, у ОСОБА_1 виявлено 0,29 проміле алкоголю в повітрі, що він видихає.

З листа від 06.03.2026 року за № 02-06/751 начальника ДСУ «Харківська ОБСМЕ» ОСОБА_3 вбачається, що у зв`язку з втратою чинності постанови № 1138 від 17 вересня 1996 року «Про затвердження переліку платних послу, що надаються в державних, комунальних закладах охорони здоров`я, вищих медичних навчальних закладах» та у зв`язку з проведенням перевірок контролюючим і органами Міністерства охорони здоров`я України, надання плати послуг у ДСУ «Харківське ОБ СМЕ» призупиняється з метою приведення у відповідність до чинного законодавства України з 09.03.2026 року.

Отже, суд вважає встановленим факт притягнення правопорушника до відповідальності за вчинення проступку, передбаченого частиною 1 статі 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, менш ніж за рік до вчинення проступків, які йому зараз закидається у провину.

Також, суд вважає встановленим факт притягнення правопорушника до відповідальності за вчинення проступку, передбаченого частиною 4 статі 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, менш ніж за рік до вчинення проступку, який йому зараз закидається у провину.

Крім того, пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В той же час частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що адміністративно караним є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наведене у своїй сукупності свідчить про можливість кваліфікацій дій ОСОБА_1 , вчинених ним 21.03.2026 року о 11 годині 53 хвилин та 07.04.2026 року о 14 годині 46 хвилин, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, статтею 15 Закону України «Про дорожні рух», № 3353-XII від 30.06.1993 року (зі змінами та доповненнями) забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

При цьому нормою пункту 2.1 «а» вказаних вище Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Втім, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за скоєння проступку у виді повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2 4 цієї статті.

При цьому, за змістом вище згаданих частин статті 126 вказаного кодексу адміністративно караним є:

-керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом;

-передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

-керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

-керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Оскільки ОСОБА_1 дійсно повторно протягом року вчинив керування транспортним засобом, будучі особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, то він є належним суб`єктом проступку, визначеного частиною 5 стаття 126 вищевказаного кодифікованого акту про адміністративні правопорушення.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.

У відповідності до припису частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, виходячи з санкцій норм права, за вчинення яких притягається правопорушник ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме:

а) частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;

б) частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,-

суддя доходить до обґрунтованого висновку про те, що більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ним є саме проступок, кваліфікований за частиною 5 статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтак, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставини, що пом`якшує відповідальність винного, й відсутність тих, що її обтяжують, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 5 статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2400 х 17,00 гривень = 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Доходячи такого, суд керується нормою частини 1 статті 28 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка прямо зазначає, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Натомість, повноважною особою відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції Харківської області не доведено у процесуальний спосіб, хто є власником транспортного засобу,який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, тому суддя не в змозі застосовувати додаткове альтернативне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу - мопеду марки «FORTE» без держаного номерного знаку.

Крім того, частинами 2 4 статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною 2 цієї статті. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Оскільки постановою судді Харківськогорайонного суду Харківської області Карасави І. О., прийнятою 08.04.2025 року в межах справи з єдиним унікальним № 635/1157/25 (провадження № 3/635/1051/2025), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку, передбачених частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, що вже сплив, тому не вбачається підстав задля застосування правила частини 3 статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк та без оплатного вилучення транспортного засобу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року, з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3328,00 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3328 гривень = 665,60 гривень.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного та повноважного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року і частиною 5 статті 7, статтями 15, 23, 27, 28, 33 - 35, 36, 38, 40-1, частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних проступків, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років та без оплатного вилучення транспортного засобу із зарахуванням на наступні банківські реквізити: номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300. Отримувач: ГУК Харківської області - код -21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) електронне адміністрування податку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), із зарахуванням на наступні банківські реквізити: отримувач: ГУК у місті Києві /місто Київ/ 22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку). Номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, інакше постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81600,00 гривень (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок),та витрати на облік цього правопорушення, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко