Ухвала суду № 137924350, 03.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13875/26

Провадження № 2/643/7984/26

УХВАЛА

03.07.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №21.03.2024-100007215 від 21.03.2024 у сумі 6 930,00 грн, а також сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить висновку, що зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

За правилами ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За правилами ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Вимогами ч. 3 ст. 58 ЦПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Правилами п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Так, як убачається зі змісту пред`явленого позову, від імені ТОВ «Споживчий центр» його підписано Медведєвою Наталією Олександрівною, яка на підтвердження своїх повноважень надав сформовану в підсистемі «Електронний суд» довіреність від 25.05.2026 в порядку передоручення, якою «Чайка Ірина Володимирівна на підставі довіреності витягу з ЄДР від 07.05.2026 щодо ТОВ «Споживчий центр» уповноважує, в порядку передоручення, Медведєву Наталію представляти інтереси ТОВ «Споживчий центр» в судах України».

Водночас, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у Чайки І. В. повноважень на передоручення повноважень представника іншій особі.

При цьому довіреність в порядку передоручення видана на ім`я Медведєвої Н.О. і підписана кваліфікованим електронним підписом повіреного, тобто самою Медведєвою Н.О., а ні довірителем Чайкою І.В.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем до позовної заяви також не додано доказів на підтвердження наявності у Чайки І.В. повноважень на видачу довіреностей від імені ТОВ «Споживчий центр».

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2020 року у справі №303/4297/20, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 лютого 2024 року, прийнятій у справі №2-401/11, постанові від 28 лютого 2024 року, прийнятій у справі №604/649/23, постанові від 12 березня 2024 року, прийнятій у справі №296/1646/23, постанові від 29 квітня 2024 року, прийнятій у справі №536/1267/18.

За змістом ч. 3 ст. 58, ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представництво юридичної особи може здійснюватися або в порядку самопредставництва, або ж адвокатом, незалежно від того, малозначною є справа чи ні, оскільки інше тлумачення цих норм суперечило б змісту інституту представництва юридичної особи, і в такому разі інтереси юридичної особи, не зважаючи на імперативні приписи ч. 3 ст. 58 ЦПК України разом з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, могла би представляти будь-яка фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність з наданням лише довіреності. Натомість, можливість представляти інтереси юридичної особи будь-якою фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, на підставі лише довіреності (не як адвоката), або ж в порядку самопредставництва тільки на підставі довіреності, суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 8 червня 2022 року у справі №303/4297/20 та вказаним приписам ЦПК України.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Верховного Суду від 28.08.2023 у справі №740/2873/22).

Водночас, до матеріалів справи не додано документів, що підтверджують повноваження Медведєвої Н.О. діяти від імені ТОВ «Споживчий Центр» саме у порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), зокрема відсутні відповідна посадова інструкція, трудовий договір (контракт), наказ про прийняття на роботу на займану посаду або інші документи, які визначають обсяг його повноважень.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п.31 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно з п.32 вказаного Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть (п.33 Положення).

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (п. 34 Положення).

Проте матеріали позовної заяви не містять жодних документів, на підставі яких Чайкою І.В. відбувалося передоручення прав первинного довірителя Медведєвій Н.О.

З огляду на викладене, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Медведєва Н.О. має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах позивача або уповноважений на представництво інтересів позивача в установленому законом порядку у даній справі. Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Споживчий центр» таких даних щодо Медведєвої Н.О. не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Установити позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовної заяви, вона вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя : Я.Ю. Семенова