Ухвала суду № 137923877, 30.06.2026, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/461/26

Номер провадження 1-кп/736/127/26

У Х В А Л А

30 червня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

провівши у залі судового засідання Корюківського районного суду Чернігівської області підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10 лютого 2026 року за № 12026275360000016 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Паростівка, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючою базову вищу освіту, інваліда ІІІ групи, не одруженого, депутатом не являється, не маючого на утриманні дітей, осіб похилого віку та з обмеженими соціальними можливостями, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов затверджений прокурором Корюківської окружної прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10 лютого 2026 року за № 12026275360000016 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України. До обвинувального акту додано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 . За умовами угоди сторонами кримінального провадження узгоджено, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

У судовому засіданні прокурор наполягала на затвердженні угоди.

Обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши прокурора, обвинуваченого та захисника, суд дійшов висновку про необхідність відмови у затвердженні угоди з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Відповідно ч. 6 та 7 ст. 474 КПК України, суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Отже, з аналізу наведеного, суд доходить висновку про те, що обов`язковим елементом угоди про визнання винуватості є узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Натомість угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у розділі 6 «Узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням» містить в собі посилання на те, що ОСОБА_4 буде звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18 звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.

Тобто, угода про визнання винуватості повинна мати в собі узгоджене покарання за вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, як це визначено в ст. 472 КПК України, а не умови, за яких держава відмовляється від покарання та офіційного осуду особи.

Загальну процедуру звільнення особі від кримінальної відповідальності передбачено статтями 285-288 КПК України, в яких зокрема встановлено вимоги до клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Також, підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК України).

Як свідчить угода про визнання винуватості ОСОБА_4 вона не відповідає тим вимогам, які передбачені статтями 285, 287 КПК України, адже вона не містить клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, вона не містить посилань на те, що ОСОБА_4 роз`яснено його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з підстави звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України не будо заявлено суду жодним учасником судового провадження.

Також суд звертає увагу на те, що Згідно із ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

А відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Зазначені норми свідчать про те, що законодавець чітко визначив різні судові акти, які виносяться за наслідками розгляду питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості обвинуваченим.

З огляду на вказане, суд вбачає підстави вважати, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а відтак не може бути затверджена судом.

Таким чином, встановивши відсутність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, суд вважає за необхідне продовжити судове провадження в загальному порядку.

Керуючись ст. 372, 474 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № № 12026275360000016, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10 лютого 2026 року - відмовити.

Продовжити підготовче судове засідання в загальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст оголошений 02.07.2026.

Суддя ОСОБА_1