Ухвала суду № 137923487, 03.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-п/641/70/2026 Справа № 641/1445/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Курганникова О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Адвокат Єременко Карина Віталіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення суду від 23.04.2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Представником заявника долучено до заяви лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.08.2025 року у справі № 761/47253/23, у разі подання позовної заяви без належного підтвердження повноважень представника суд зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення представник заявника клопотала про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13) частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».У разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для повного звільнення від сплати судового збору, зменшити розмір судового збору або відстрочити його сплату до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно з пунктом 13) частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13) частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»у сукупності з положеннями частини другої статті 22Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу саме як учасників бойових дій.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13) частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13) частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, від сплати судового збору, суд виходить з того, що предметом спору у цій справі є заборгованість за кредитним договором, таким чином, вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з порушенням права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, а також з виконанням військового обов`язку, та під час виконання службових обов`язків, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру суд зазначає наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 136 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.

Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що єдиною підставою для зменшення, звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв, заяв про перегляд заочного рішення до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального становища заявник та його представник не надає до суду жодних доказів, що унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у заявника скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про відстрочку судового збору або його зменшення заявнику слід відмовити.

Згідно вимогам ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3328 гривень.

За подання до суду заяви про перегляд заочного рішення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Таким чином, заявник повинен сплатити судовий збір та надати суду докази такої сплати (оригінал квитанції про сплату судового збору) або надати докази на підтвердження звільнення його від сплати судового збору з підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 8ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно дост.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без руху з наданням терміну для виправлення недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 285 ЦПК України, - суддя

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -О. А. Курганникова