Рішення № 137923282, 10.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7267/25

н/п 2/953/330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Губської Я.В.,

при секретарі - Мисниченко Т.С.,

за участі представника позивача Снєжкіна О.Є.,

представника відповідача адвоката Гафич І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства Науково-Дослідний Технологічний Інститут Приладобудування (ЄДРПОУ 14310589, м.Харків, вул.Катерининська, б.40/42) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), 3-я особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 31) про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство Науково-дослідний інститут приладобудування в особі представника Замірець М.В. звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь матеріальні збитки у розмірі 38182,76 грн, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 грудня 2024 року по вулиці Сумській, 130А в м. Харкові відповідачем при керуванні авто Renault Kangoo з державним номером НОМЕР_2 з забезпеченим страховим полісом ПрАТ «СК» ВУСО» № 220127730 було скоєно наїзд на припаркований авто Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , авто забезпечений страховим полісом ПАТ «НАСК» Оранта» № 221104856, авто належить Державному підприємству Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (ДП НДТІП) на праві державної власності .

Наказом по ДП НДТІП від 15.02.2024 №9 про закріплення автомобіля для перевезення людей, вантажів та матеріальних цінностей, пов`язаних з забезпеченням виробничої діяльності підприємства закріплено автомобіль Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 модель 90К/КО 1609000 за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_2 . Поруч з припаркованим авто ДП НДТІП їхало патрульне поліцейське авто, співробітники якого зупинились відреагувавши на подію, викликали поліцейських іншого підрозділу. Прибувши на місце події співробітники викликаного підрозділу поліції зафіксували ДТП.

Згідно з протоколом про адміністративне порушення від 18.12.2024р. (Серія ЕПР1№199328), 18.12.2024 о 10:01 у м. Харкові по вулиці Сумській,130А, водій ОСОБА_1 , керуючи авто Renault Kangoo з державним номером НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку та скоїв наїзд на перешкоду, а саме припаркований авто Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (автомобілю Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 пошкоджено корпус, деформувавши ліву частину каркасу авто в районі задньої лівої двері, розбитий задній ліхтар, зім`яте заднє ліве крило та пошкоджений бампер).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року у справі №953/11961/24, н/п 3/953/23/25 визнано відповідача винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно Страховому акту ПрАТ «СК» ВУСО» від 03.01.2025 № 2414516-1 за Полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220127730 від 01.04.2024р ДП НДТІП призначено страхове відшкодування в сумі 34617,24 грн.

03 січня 2025р за платіжною інструкцією № 453 підприємство отримало зазначену суму 34617,24 грн безготівковим розрахунком, після чого звернулось для ремонту авто Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 до надавача послуг ФОП ОСОБА_3

14 січня 2025р. за платіжною інструкцією №324916487 ДП НДТІП безготівковим розрахунком сплатило надавачу послуг ФОП ОСОБА_3 за ремонт авто 72800,00 грн.

15 квітня 2025р. ДП НДТІП отримало відремонтований авто Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 .

Таким чином збитки підприємства становлять - 38182,76грн., 22.04.2025 за № 187/25-е для вжиття заходів досудового врегулювання спору ДП НДТІП надіслав на електронну адресу відповідачеві претензію № 1 від 22.04.2025р № 271/05-015-25 щодо відшкодування збитків підприємству в сумі 38182,76 грн.

Одночасно 22.04.2025р за № 6100408059930 ДП НДТІП надіслав рекомендованим листом з повідомленням претензію № 1 від 22.04.2025р № 271/05-015-25 щодо відшкодування збитків підприємству в сумі 38182,76 грн. поштовим відправленням АТ «Укрпошта».

Лист отриманий відповідачем 02.05.2025р., що підтверджується розпискою в картці АТ «Укрпошта» про одержання.

10.06.2025року за №269/25-е позивач вдруге для вжиття заходів досудового врегулювання спору надіслав на електронну адресу відповідачеві претензію № 1 від 22.04.2025р № 271/05-015-25 щодо відшкодування збитків підприємству в сумі 38182,76 грн. але відповіді знову не отримав.

Станом на 10.06.2025 відповідач не поновив порушених майнових прав позивача

і відповіді у встановлений законом строк ДП НДТІП не отримав, тому позивач звертається до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 17 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

29 серпня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО».

Ухвалою судді від 29 серпня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача, залучено до участі в якості третьої особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», за клопотанням відповідача витребувано у Приватного акціонерного товариство «СК «ВУСО» копії документів щодо визначення розміру страхової виплати за фактом ДТП від 18.12.2024 за участю транспортного засобу марки Renault Kangoo з державним номером НОМЕР_2 .

09 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2025 Страхова Компанія «ВУСО» надала копії матеріалів страхової справи, заведеної внаслідок настання ДТП від 18.12.2024 за участю забезпеченого у ПрАТ «СК «ВУСО» транспортного засобу марки Renault Kangoo з державним номером НОМЕР_2 .

19 січня 2026 року представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи калькуляцію від 14 січня 2025 року визначення договірної ціни на ремонт автомобіля Dacia Logan з державним номером НОМЕР_3 .

10 лютого 2026 року на адресу суду надійшло заперечення на клопотання позивача від 19.01.2026 про долучення доказів, в якому просить відмовити в задоволенні клопотання.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність належних доказів на підтвердження фактичного розміру шкоди та причинного зв`язку між заявленими витратами на ремонт і пошкодженнями, отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 18 грудня 2024 року о 10 год. 01 хв. по вул. Сумській, 130-А у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та автомобіля Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить Державному підприємству «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування».

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року у справі №953/11961/24, провадження №3/953/23/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно Страховому акту ПрАТ «СК» ВУСО» від 03.01.2025 № 2414516-1 за Полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220127730 від 01.04.2024р ДП НДТІП призначено страхове відшкодування в сумі 34617,24 грн.

Зі страхового акту вбачається, що коефіціент фізичного зносу складає 0,70, вартість запасних частини 49749,62 грн., вартість фізичного зносу на запчастини 34824,73 грн., сума 26615,80 грн. вартість робіт та матеріалів, ПДВ 6923,45 грн., і сума страхового відшколування - 34617,24 грн.

Згідно проведеного огляду транспортного засобу від 18.12.2024 року (а.с. 24-25) були зафіксовані пошкодження автомобіля Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_3 (дверей багажного відділення ліві, бамперу заднього, світловіддавача заднього бамперу, ліхтара лівого, захисту лівої арки задньої лівої, емблеми, накладки дверей багажного відділення лівого, петлі дверей багажного відділення івих, боковини задньої лівої, клапану вентиляції багажного відділення лівого, панелі задньої, підсилювача заднього бамперу, накладки лівого ліхтаря, порушення геометрії отвору дверей бігіжного відділення та задньої лівої боковини), та вказано, що є пошкодження, які не стосуються даної події ДТП, а саме: порушення ЛФП зі слідами корозії: дверей багажного відділення лівих задніх, задньої лівої боковини, панелі задка. Деформація дверей передніх лівих, корозія дверей задніх правих.

Згідно наданої до суду позивачем платіжної інструкції №324916487 від 14.01.2025 року ДП НДТІП безготівковим розрахунком сплатило надавачу послуг ФОП ОСОБА_3 за ремонт автомобіля Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_3 72800,00 грн. (а.с. 21).

На підтвердження проведених робіт по ремонту автомобіля Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_3 на суму 72800 грн. після ДТП 18.12.2024 року позивач ДП НДТІП надав до суду в обгрунтування позовних вимог: акт № 1 від 14.01.2025 року (а.а.22), в я кому зазначено про проведені роботи - зварювальні роботи -72800 грн., та калькуляцію від 14.01.2025 року визначення договірної ціни на ремонт транспортного засобу із зазаченням виконаних робіт: зварювальні роботи, ремонт корпусу, лівої частини каркасу в районі задної лівої двері, ремонт лівого крила та бампера, заміна ліхтарів та вказані статті калькуляції: матеріальні витрати, а саме:ремонтні матеріали, записні частини, комплектуючі вироби - 34000 грн., виробнича собівартість 23800 грн., адміністративні витрати 15000 грн., усього 72800 грн.

Під час судового розгляду представник позивача в судовому засіданні пояснив, що це всі докази на підтвердження проведеного ремонту автомобіля Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_3 на суму 72800 грн. після ДТП 18.12.2024 року, і надати калькуляцію розгорнуту щодо проведених робіт по ремонту автомобіля, квитанцій щодо купівлі запчастин для ремонту, вартість робіт по кожному виду робіт не зміг під час судового розгляду. Також, пояснював, що даний ФОП ОСОБА_4 знаходиться на території позивача, оплата та акт про ремонт складений 14.01.2025 року, а ремонт проведений пізніше та автомобіль отриманий після ремонту в квітні 2025 року.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно роз`яснень даних в п. 4 та 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно ст. 18 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Згідно ст. 26 даного Закону у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону. Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.

Вимогами ст. 27 вищезазначеного Закону передбачено, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Згідно ч.3 ст. 27 даного Закону вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно ч.4 ст. 27 Закону у разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру. За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).

Відповідно до ч.5 ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

За ч.6 ст. 27 Закону страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

За представленими доказами позивачем, страховою компанією 03.01.2025 року за страховою подією (ДТП 18.12.2024 року) була проведена виплата на розрахунковий рахунок позивача суми страхового відшкодування в розмірі 34617, 24 грн. за проведеними розрахунками вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика, із заначенням коефіціенту зносу 0,70.

Звертаючись з позовом до суду та з вимогами про відшкодування понесених реальних витрат на ремонт автомобіля до відповідача ОСОБА_1 (винуватця ДТП) позивач, на думку суду не надав належних та допустимимх доказів на підтвердження суми збитків по ремонту автомобіля Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_3 на суму 72800 грн. після ДТП 18.12.2024 року, оскільки ані акт від 03.01.2025 року, ані калькуляція від 14.01.2025 року не містить точних відомостей про вартість запчастин, які були замінені, їх вартість, які саме були проведені роботи, вартість нормо часів, відомості про сплату ПДВ особою, яка виконувала ремонт, а за відсутності цих всіх даних суд позбавлений можливості визначити суму реальних витрат на ремонт пошкоденого автомобіля після ДТП, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Для покладення цивільно-правової відповідальності необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв`язку між поведінкою та шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

Такий правовий висновок неодноразово викладений у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 21 квітня 2021 року у справі №648/2035/17 та від 14 лютого 2018 року у справі №686/10520/15-ц.

Суд зазначає, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди та вина відповідача у її скоєнні підтверджуються постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року, яка набрала законної сили та не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає цивільну справу, лише в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою.

Разом із тим така постанова не звільняє позивача від обов`язку довести факт та розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, а також причинний зв`язок між пошкодженнями та заявленими до стягнення витратами.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі №686/19389/16-ц зазначив, що особа, яка заявляє вимогу про відшкодування шкоди, повинна надати належні та допустимі докази не лише факту її заподіяння, а й реального розміру збитків.

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, позивач посилається на рахунки та документи про оплату ремонту автомобіля на суму 72 800,00 грн.

Однак надані документи підтверджують лише факт здійснення оплати певних робіт та послуг, але самі по собі не свідчать про те, що всі виконані ремонтні роботи були необхідними саме для усунення пошкоджень, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди від 18 грудня 2024 року і їх вартість є обгрунтованою та доведеною по кожному виду ремонтних робіт, а тому суд вважає ці докази необгрунтованими та такими, що підтверджують поведені роботи саме на цю суму.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №760/28302/18 зазначено, що розмір шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях, а має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №754/2885/20, де зазначено, що сам факт здійснення ремонту транспортного засобу не доводить автоматично розмір збитків, які підлягають стягненню з винної особи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх достатність у сукупності.

Оцінюючи надані докази у їх взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що різниця між сумою фактичних витрат на ремонт автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 38 182,76 грн є саме тією шкодою, яка була спричинена відповідачем у результаті дорожньо-транспортної пригоди та підтверджує реальні збитки від ДТП 18.12.2024 року.

Надані позивачем документи не дають можливості встановити, які саме пошкодження усувалися під час ремонту ФОП ЧЕрнета, чи відповідали вони пошкодженням, зафіксованим після ДТП, чи не були до вартості ремонту включені роботи, не пов`язані з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

За відсутності належних доказів фактичного розміру шкоди та причинного зв`язку між заявленими витратами і наслідками дорожньо-транспортної пригоди суд позбавлений можливості визначити обґрунтованість заявлених до стягнення вимог, а встановлення факту вини відповідача у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди саме по собі не є достатньою підставою для задоволення позову про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 38182,76 грн, позивач повинен був довести не лише факт заподіяння шкоди, але й її розмір, а також наявність причинного зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та витратами, які заявлені до відшкодування.

Верховний Суд у постановах від 03 липня 2019 року у справі №761/11002/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі №686/19389/16-ц та від 25 листопада 2020 року у справі №760/28302/18 звертав увагу на те, що розмір майнової шкоди підлягає доведенню належними та допустимими доказами, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження заявленого розміру збитків позивачем надано акт виконаних робіт та платіжну інструкцію про перерахування ФОП ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 72800,00 грн.

Однак зі змісту акта виконаних робіт неможливо встановити перелік виконаних ремонтних робіт, вартість окремих складових ремонту, перелік замінених деталей, кількість витрачених матеріалів, вартість запасних частин та трудомісткість виконаних робіт.

Поданий акт не містить відомостей, які б дозволяли суду встановити, що всі роботи, зазначені в ньому, були обумовлені виключно пошкодженнями, отриманими автомобілем позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 18 грудня 2024 року.

Крім того, матеріали справи не містять калькуляції відновлювального ремонту, дефектної відомості, звіту суб`єкта оціночної діяльності, висновку експертного автотоварознавчого дослідження або судової експертизи щодо визначення вартості матеріального збитку.

Суд звертає увагу, що ПрАТ «СК «ВУСО», здійснивши огляд пошкодженого транспортного засобу та оцінку розміру шкоди, визначило страхове відшкодування у сумі 34617,24 грн, яке було виплачено позивачу.

При цьому будь-яких належних доказів, які б спростовували правильність такого розрахунку або підтверджували необхідність проведення ремонту на суму 72800,00 грн саме внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2018 року у справі №910/5001/17 зазначив, що документи про оплату ремонтних робіт самі по собі не підтверджують розмір збитків без встановлення зв`язку між виконаними роботами та пошкодженнями, спричиненими неправомірними діями відповідача.

Суд погоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20, згідно з якою відповідальність особи, цивільна відповідальність якої застрахована, обмежується різницею між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Водночас позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичний розмір шкоди. Наданий акт виконаних робіт не містить відомостей про перелік виконаних ремонтних робіт, використані запасні частини, їх вартість та зв`язок із пошкодженнями, отриманими внаслідок ДТП.

За відсутності належної калькуляції ремонту, звіту про оцінку збитків або висновку експерта суд позбавлений можливості встановити, чи дійсно понесені витрати у сумі 72 800 грн були необхідними та безпосередньо пов`язаними з усуненням наслідків дорожньо-транспортної пригоди. Відтак вимоги про стягнення різниці між страховою виплатою та вартістю ремонту є недоведеними.

Враховуючи відсутність належних доказів, які б дозволяли встановити фактичний розмір шкоди за ремонтом автомобіля та перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними налдежними та допустимими доказами.

Таким чином, позивач не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Державного підприємства «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 38182,76 грн.

У зв*язку з відмовою у задоволені позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, суд не вбачає підстав і для відшкодування понесених судових витрат.

Керуючись статтями 15, 16, 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 82, 89, 263-265 ЦПК України.-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства Науково-Дослідний Технологічний Інститут Приладобудування (ЄДРПОУ 14310589, м.Харків, вул.Катерининська, б.40/42) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), 3-я особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 31) про відшкодування збитків внаслідок ДТП в сумі 38182,76 грн., відшкодування судового збору 3028 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя