Рішення № 137923214, 26.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1295/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ", 02098, м.Київ, вул.Юрія Шумського, 1, офіс 115, код ЄДРПОУ 36300896

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро", 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с.м.т.Слобожанське, вул.Нова, буд.58, офіс 10, код ЄДРПОУ 39806659

про стягнення заборгованості 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 3 210 375,92грн.

Представники сторін:

від позивача: Браніцький Олександр Миколайович, ордер № 2152018 від 13.03.2026р.

від відповідача: Полєшко Ельвіра Павлівна, ордер №1088307 від 26.08.2021р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро", в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" заборгованість за несвоєчасне виконання судового рішення у справі №904/3788/21 у сумі 3 210 375,92грн., що складається з 3 % річних у розмірі 681 601,17грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 528 774,75грн.;

- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, на суму основного боргу, що становить 6 009 441,84грн., в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати 3 % річних за такою формулою: Сума санкції = С x 3 x Д :365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму з Товариства з обмеженою відповідальністю "АристократДніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" за період з моменту винесення рішення у справі до моменту його повного виконання;

- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, на суму основного боргу, що становить 6 009 441,84грн., в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати інфляційні втрати за такою формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення, і стягнути отриману суму з Товариства з обмеженою відповідальністю "АристократДніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" за період з моменту винесення рішення у справі до моменту його повного виконання.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням Відповідачем виконання грошового зобов`язання встановленого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року у справі № 904/3788/21, що набрало законної сили 06 червня 2022 (з дня прийняття Постанови Центрального апеляційного господарського суду).

Ухвалою суду від 25.03.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.04.2026 о 10:30год.

20.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від 20.04.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 06.05.2026р. о 10:30год.

У судове засідання 06.05.2026р. з`явились представники обох сторін. В засіданні оголошено перерву до 13.05.26р. о 9:30 год.

06.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про виконання протокольної ухвали суду, якою просить долучити до матеріалів справи № 904/1295/26 копію договору поставки № СО/2018/ЛГ/2 від 06.11.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АристократДніпро".

07.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Позивачем не враховано того факту, що в даній справі мав місце договір поставки, ціна та вартість товару якого була прив`язана до еквіваленту іноземної валюти з метою забезпечити Позивача отримання повної вартості поставленого товару, в якому містилась імпортна складова. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає. Відповідач зазначає, що так як самим договором передбачено порядок перерахування індексації позивачем мав відбуватись з урахуванням п.4.1, 4.2. та 4.3. Договору.

11.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

11.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

13.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судове засідання з`явились представники обох сторін.

Ухвалою суду від 13.05.2026р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро" про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро" строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.05.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 24.06.2026 року та відкладено підготовче засідання по справі на 02.06.2026р. о 10:30год.

14.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де вказує, що аналіз Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц дає підстави стверджувати, що правовідносини не є подібними до правовідносин у цій справі. У справі №296/10217/15-ц стягувалася заборгованість за попереднім договором із застосуванням положення статті 533 ЦК України, а саме здійснювалося стягнення суми боргу відповідно до умов договору та положень цієї норми, еквівалентної 40 тис. доларів США, стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, проте у справі № 904/1295/26 (яка розглядається) стягується 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання судових рішень у справі № 904/3788/21, згідно яких сума до стягнення визначена у національній валюті України, є сталою та до якої не застосовувалися положення ст. 533 ЦК України.

Ухвалою суду від 02.06.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2026 о 09:30год.

У судове засідання з`явились представники обох сторін. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № СО/2018/ЛГ/2 від 06.11.2017 (договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором постачальник зобов`язується передати (поставити) у замовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2 договору, загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатки до цього договору), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 30.12.2018, а щодо невиконаних до цього зобов`язань та відповідальності до повного їх виконання.

Пунктом 2.6. визначено, що датою поставки товару вважається дата прийняття покупцем товару за видатковою накладною.

Відповідно до п.4.1. Ціна та загальна вартість товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях до Договору. Враховуючи те, що ціна товару включає імпортну складову, сторони домовились встановлювати ціну та вартість товару (партії товару) в національній валюті України -гривні та визначати їх еквівалент в іноземній валюті, вказаній у специфікації, за середнім значенням курсу продажу відповідної іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (надалі - МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті підписання відповідної специфікації до Договору. Сторони домовились, що середнє значення курсу продажу відповідної іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України визначається відповідно до даних, що публікуються на відповідному сайті за адресою: http://charts.finance.ua/ru/currency/interbank/-/1/eur. У випадку, якщо середнє значення курсу продажу відповідної іноземної валюти на МВРУ на дату, що передує даті здійснення оплати за товар (партію товару), буде вищою від середнього значення курсу продажу відповідної іноземної валюти на МВРУ на дату, що передує даті укладення відповідної специфікації до Договору (надалі девальвація гривні), ціна товару (партії товару), вказана у специфікації до Договору, може бути переглянута та змінена (проіндексована) сторонами. Така зміна ціни, (вартості) товару (партії товару) здійснюється лише за погодженням обох сторін шляхом укладення відповідного додатку до Договору, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.4.2. Сторони домовились, що у випадку одностороннього розірвання договору постачальником з вини покупцята/або звернення постачальником до покупця з претензією або позовом до відповідного суду з метою примусового стягнення з покупця за поставлений та неоплачений товар (партію товару), постачальник має право самостійно нарахувати індексацію на заборгованість покупця за товар (партію товару), поставлений відповідно до умов договору, та виставити покупцеві відповідний рахунок на суму індексації вартості товару (партії товару) або надати розрахунок вартості поставленого товару із урахуванням індексації у складі відповідної претензії або позову.

Відповідно до п.4.5. ціна товару та сума договору визначається сторонами в національній валюті України - гривні, із зазначенням грошового еквіваленту відповідної іноземної валюти.

У пункті 4.6. сторони дійшли згоди, що строк оплати зазначається в специфікації.

Згідно з п.6.3. факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною.

Документи на товар, які постачальник повинен передати покупцеві:

- видаткова накладна 1-й примірник;

- Сертифікат ISTA (копія) (п.6.4.).

Пунктом 11.9. встановлено, що сторони домовились, що до цього договору не будуть застосовуватись ч. 2 ст. 616 та ст. 652 Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікації № 1 5, у яких визначено асортимент, сортамент, маркування, ціну продукції, що поставляється, строки поставки й оплати:

- згідно зі специфікацією № 1 від 06.11.2017р. постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібридШТ9093 у кількості 1 921 мішків, гібридОРФЕО ШТ у кількості 778 мішків, гібридІМІДОР у кількості 912 мішків, гібридФАУСТО ШТ у кількості 1 000 мішків) на загальну суму 13 989 468,18 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 10.03.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 01.04.2018р.;

- згідно зі специфікацією № 2 від 06.11.2017р. постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібридМАРЦІАНО ШТ у кількості 100 мішків, гібридБАСКО ШТ у кількості 150 мішків, гібридМАРКО ШТ у кількості 100 мішків, гібридТЕЛМО ШТ у кількості 1 003 мішків) на загальну суму 4 176 981,59 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 10.03.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 01.04.2018р.;

- згідно зі специфікацією № 3 від 05.04.2017р. постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібрид СЕРДЖІО ШТ у кількості 50 мішків) на загальну суму 153 424,80 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 14.04.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 17.04.2018р.;

- згідно зі специфікацією № 4 від 20.04.2018р. постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібрид СЕРДЖІО ШТ у кількості 75 мішків) на загальну суму 231 135,30 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 25.04.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 08.05.2018р.;

- згідно зі специфікацією № 5 від 02.05.2018р. постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібрид СЕРДЖІО ШТ у кількості 150 мішків) на загальну суму 451 440,00 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 19.05.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 26.05.2018р.

Угодою № 1 від 12.03.2018р. про внесення змін та доповнень до договору поставки № СО/2018/ЛГ/2 від 06.11.2017р. (специфікації) специфікацію № 1 від 06.11.2017р. викладено у новій редакції, згідно з якою постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібридШТ9093 у кількості 500 мішків, гібридОРФЕО ШТ у кількості 1 248 мішків, гібридІМІДОР у кількості 200 мішків, гібридФАУСТО ШТ у кількості 1 000 мішків, гібрид ІМІТОП у кількості 150 мішків, гібрид СЕРДЖІО ШТ у кількості 150 мішків) на загальну суму 9 704 884,99 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 25.03.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 01.04.2018р.

Угодою № 2 від 12.03.2018р. про внесення змін та доповнень до договору поставки № СО/2018/ЛГ/2 від 06.11.2017р. (специфікації) специфікацію № 2 від 06.11.2017р. викладено у новій редакції, згідно з якою постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію (гібридБАСКО ШТ у кількості 150 мішків, гібридМАРКО ШТ у кількості 100 мішків, гібридТЕЛМО ШТ у кількості 273 мішків) на загальну суму 1 555 142,59 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: до 25.03.2018р., кінцевий строк оплати всього товару за специфікацією: до 01.04.2018р.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10 985 815,81 грн., що підтверджується видатковими накладними № 11 від 12.03.2018, № 12 від 12.03.2018, № 35 від 23.03.2018, № 52 від 29.03.2018, № 59 від 29.03.2018, № 76 від 05.04.2018, № 77 від 05.04.2018, № 78 від 05.04.2018, № 88 від 13.04.2018, № 97 від 24.04.2018, № 102 від 02.05.2018.

Відповідач у період з 27.11.2017 по 16.11.2018 оплатив позивачу продукцію за договором поставки № СО/2018/ЛГ/2 від 06.11.2017р. у загальному розмірі 4 230 286,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 974 від 27.11.2017р., № 972 від 27.11.2017р., № 973 від 12.12.2017р., № 997 від 18.12.2017р., № 1017 від 27.12.2017р., № 1019 від 28.12.2017р., № 1096 від 20.02.2018р., № 1105 від 26.02.2018р., № 1108 від 27.02.2018р., № 1107 від 27.02.2018р., № 1309 від 12.09.2018р., № 1349 від 25.09.2018р., № 1388 від 16.10.2018р., № 1398 від 17.10.2018р., № 1419 від 31.10.2018р., № 1427 від 07.11.2018р., № 1430 від 16.11.2018р.

Позивачем було надано відповідачу знижку на поставлений товар у розмірі 517 731,61 грн. шляхом підписання між сторонами додаткових угод № 3 від 22.01.2019, № 4 від 22.01.2019, № 5 від 22.01.2019, № 6 від 22.01.2019 та № 7 від 31.01.2019.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" у розмірі 6 237 797,97 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року у справі № 904/3788/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аристократ-Дніпро (місцезнаходження: вул. 8 Березня, 23А, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005; ідентифікаційний код: 39806659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Штрубе Україна ГмбХ (місцезнаходження: вул. Ю.Шумського, 1, оф. 115, м. Київ, 02098; ідентифікаційний код: 36300896) суму основного боргу у розмірі 6 237 797,97 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 93 566,97 грн., а разом 6 331 364,94 грн.

06 червня 2022 року Центральний апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аристократ-Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року у справі № 904/3788/21 залишити без задоволення, а рішення без змін.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю Аристократ-Дніпро в добровільному порядку не виконало судове рішення, тому до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. була скерована заява із наказом, виданим Господарським судом Дніпровської області від 01 серпня 2022 року.

12 серпня 2022 року приватним виконавцем Селезньовим М.О. винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 69633219.

В подальшому, 18 серпня 2022 року в рамках виконавчого провадження № ВП 69633219, було здійснено стягнення 321 923,10грн. та перераховано на поточний рахунок Позивача.

Таким чином, сума боргу станом на 18.08.2022р склала 6 009 441,84 грн.

Відповідно до наданого розрахунку до позовної заяви, позивач нараховує 3% річних за період з 06.06.2022р. до 18.08.2022р. на суму 6 237 797,97грн. у розмірі 37 939,48грн., з 19.08.2022 до 07.05.2026 на суму 6 009 441,84 грн. у розмірі 670 258,57грн., а також інфляційні втрати за період з червня 2022 року по квітень 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач на момент подачі позову не сплатив основну заборгованість за договором, позивач вважає, що у нього виникло право на стягнення з боржника інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 3 489 227,94грн. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд визнав його арифметично і методологічно вірним.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що з доводами відповідача, що норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає, не можна погодитися, оскільки ст. 625 ЦКУ по змісту не відповідає вищенаведеним ствердженням відповідача.

Крім того, стягнення за рішення було у національній валюті гривні, без зазначення еквівалента в іноземній валюті.

Аналогічна позиція викладена у постанові №296/10217/15-ц, в якій зазначено, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною десятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Частині десятій статті 238 ГПК України, частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону «Про виконавче провадження», якими конкретизується порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за механізмом (формулою) визначеним у цьому рішенні суду. Зокрема, визначено: якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України закріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Застосування частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі №911/952/22 звернула увагу, що нарахування відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову судом за результатом розгляду справи та які зазначені в мотивувальній частині рішення.

Враховуючи те, що Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року у господарській справі № 904/3788/21 стягнуто з Відповідача заборгованість перед Позивачем у сумі суму основного боргу у розмірі 6 237 797,97 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 93 566,97 грн., а разом 6 331 364,94 грн. Але, на момент звернення до суду з цим позовом вказане рішення залишається невиконаним у сумі 6 009 441,84 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про зазначення в рішенні про застосування положення ч.10 ст. 238 ГПК України, в частині нарахування 3 % річних на суму боргу та інфляційних втрат з моменту постановлення рішення до моменту повного виконання грошового зобов`язання у сумі 6 009 441,84 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ-Дніпро", 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с.м.т.Слобожанське, вул.Нова, буд.58, офіс 10, код ЄДРПОУ 39806659 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ", 02098, м.Київ, вул.Юрія Шумського, 1, офіс 115, код ЄДРПОУ 36300896 заборгованість за несвоєчасне виконання судового рішення №904/3788/21 у сумі 3 489 227,94 (три мільйони чотириста вісімдесят дев`ять гривень двісті двадцять сім гривень 94 копійок), що складається з 3 % річних у розмірі 708 198,05 (сімсот вісім тисяч сто дев`яносто вісім гривень 13 копійок) та інфляційних втрат у розмірі 2 781 029,89 (два мільйони сімсот вісімдесят одна тисяча двадцять дев`ять гривень 18 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, на суму основного боргу, що становить 6 009 441,84 грн., в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати 3 % річних за такою формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, і стягнути отриману суму з Товариства з обмеженою відповідальністю «АристократДніпро» (місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вул.Нова, будинок 58, офіс 10; ідентифікаційний код: 39806659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Штрубе Україна ГмбХ» (місцезнаходження: вул. Ю.Шумського, 1, оф. 115, м. Київ, 02098; ідентифікаційний код: 36300896) за період з моменту винесення рішення у справі до моменту його повного виконання.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, на суму основного боргу, що становить 6 009 441,84 грн , в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати інфляційні втрати за такою формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення, і стягнути отриману суму з Товариства з обмеженою відповідальністю «АристократДніпро» (місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вул.Нова, будинок 58, офіс 10; ідентифікаційний код: 39806659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Штрубе Україна ГмбХ» (місцезнаходження: вул. Ю.Шумського, 1, оф. 115, м. Київ, 02098; ідентифікаційний код: 36300896) за період з моменту винесення рішення у справі до моменту його повного виконання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.07.2026

Суддя С.П. Панна