Рішення № 137922994, 22.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026м. ДніпроСправа № 904/7279/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЛЕВАНТЕ", 49000, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.37, код ЄДРПОУ 43343598

про стягнення пені за порушення строків виконання робіт в загальному розмірі 1 720 264,66грн.

Представники сторін:

від позивача: Савьолов Руслан Юрійович, самопредставництво

від відповідача: Дорошенко Сергій Олександрович, ордер №1428527 від 25.09.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЛЕВАНТЕ" про стягнення пені за порушення строків виконання робіт в загальному розмірі 1 720 264,66грн.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Державним контрактом №143-ДСК від 05.04.2025р. в частині належного виконання робіт.

Ухвалою суду від 29.12.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні та призначено підготовче засідання на 20.01.2026р. о 12:30год.

14.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в порядку п. 11.4. Договору, належність виконання Підрядником робіт підтверджено прийняттям відповідних робіт з боку Замовника шляхом підписання вказаних Актів та Довідок без зауважень. Одночасно з цим слід зазначити, що Замовником, в порядку п. 12.3. Договору, підтверджено повну відповідність, пред`явлених до оплати робіт, вимогам встановленим в проєктно-кошторисній документації, шляхом здійснення сплати за відповідні роботи в повному обсязі та без будь-яких зауважень, про що також зазначає Позивач у власній Позовній заяві. Окрім того вказує, що саме Позивач безпідставно ухилився від виконання вимог Договору щодо складання та підписання Акту готовності Об`єкту до експлуатації, чим спричинив порушення строків виконання робіт, що встановлені в пункті 3.1 Договору. А отже, приймання Об`єкту в експлуатацію зі складанням та підписанням Акту готовності Об`єкту до експлуатації не могло бути здійснено у встановлені строки. саме Позивач безпідставно ухилився від виконання вимог Договору щодо складання та підписання Акту готовності Об`єкту до експлуатації, чим спричинив порушення строків виконання робіт, що встановлені в пункті 3.1 Договору. А отже, приймання Об`єкту в експлуатацію зі складанням та підписанням Акту готовності Об`єкту до експлуатації не могло бути здійснено у встановлені строки. Відтак, в якості єдиної дати, що визначає термін, до якого мають бути виконані роботи згідно проєктно-кошторисної документації, Договір встановив 30 червня 2025 року включно. Позивач, направивши на адресу Відповідача Повідомлення про розірвання Державного контракту (Договору) № 143-ДСК від 05 квітня 2025 року на будівництво фортифікаційних споруд за Вих. № 653 від 26.06.2025р. вчинив односторонній правочин, що мав наслідком розірвання Договору та припинення зобов`язань сторін з 01 липня 2025 року. Таким чином, станом на 01 липня 2025 року зобов`язання і Замовника, і Підрядника були припиненими. За таких обставин вбачається, що починаючи з 01 липня 2025 року (включно) правовий статус (права та обов`язки) Відповідача як сторони по Договору було припинено внаслідок розірвання Позивачем вказаного Договору. Відповідач не тільки не прострочив виконання робіт за Договором, а й не мав можливості їх прострочити з огляду на те, що його зобов`язання були достроково та в односторонньому порядку припинені Позивачем в перший же день після завершення строку для виконання робіт за Договором.

16.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де вказує, що Довідка щодо стану виконання робіт №217 від 21.11.2025 р. за договором №143-ДСК, яка була додана до Позовної заяви, розроблялася на підставі Додатків №1 (Договірна ціна), №3 (Локальний кошторисний розрахунок), №4 (Календарний графік виконання робіт) до договору №143-ДСК, підписаного акту виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за підписом представника технічного нагляду та довідок про виконання будівельних робіт за формою КБ-3 до договору №143-ДСК, оригінали примірників зазначених документів знаходяться в ТОВ «РЕЛЕВАНТЕ». Військова частина НОМЕР_1 не викликала/не залучала/не повідомляла уповноважених представників ТОВ «РЕЛЕВАНТЕ» до огляду будівельних майданчиків для складання Актів огляду будівельних майданчиків 25 червня 2025 року, так як умовами Договорів №143-ДСК не передбачається виклик/залучення чи повідомлення уповноважених представників Підрядника до огляду будівельного майданчика для складання Актів огляду будівельного майданчика, а згідно підпункту б) пункту 4.1.1. Договорів, акт огляду будівельного майданчика складається уповноваженими представниками Замовника, тобто Військової часини НОМЕР_1 . Враховуючи, порушення Підрядником строків виконання робіт, визначених умовами Договору та Календарного графіку виконання робіт, що є Додаток № 4 до Договору, Замовником на підтвердження зазначеного порушення 26.06.2025 було оглянуто будівельний майданчик про що складено акт огляду будівельного майданчика. Крім того звертає увагу, що відповідно до правової позиції викладеної у пункті 7.25. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2025 у справі № 910/12876/19 стаття 846 ЦК України надає сторонам договору підряду можливість встановити у договорі строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

19.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

В судове засідання з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 20.01.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 11.02.2026р. о 10:30год.

21.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення.

09.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

11.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Судове засідання 11.02.2026р. не відбулося у зв`язку з плановими аварійними відключеннями світла які встановлені графіком відключення (офіційний сайт ДТЕК, черга 5.1), що підтверджується Актом №15/26 від 11.02.2026р.

Ухвалою суду від 11.02.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.03.2026р., відкладено підготовче засідання по справі на 13.03.2026р. о 09:30год.

12.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

13.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли пояснення з приводу неналежності, недостовірності та недопустимості Довідки щодо стану виконання робіт за Державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд від 05.04.2025 № 148-ДСК від 21.11.2025р. № 219, поданої представником Військової частини НОМЕР_1 разом із Позовною заявою, як доказу у справі № 904/7279/25 (в порядку ст.ст. 42, 169 ГПК України).

13.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли пояснення з приводу неналежності, недостовірності та недопустимості Акту огляду будівельного майданчика Об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення № 25 у Харківській області" від 26.06.2025р., поданого представником Військової частини НОМЕР_1 разом із Позовною заявою як доказу у справі № 904/7279/25 (в порядку ст.ст. 42, 169 ГПК України).

В судове засідання ніхто не з`явився.

Ухвалою суду від 13.03.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 27.03.2026р. о 14:30год.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 27.03.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 24.04.2026р. о 11:00год.

22.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

24.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

В судове засідання представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 24.04.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 04.05.2026р. о 14:00год.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 04.05.2026р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.05.2026 о 12:00год.

25.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло вступне слово.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 25.05.2026р. відкладено розгляд справи по суті на 22.06.2026р. о 14:30год.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, 05.04.2025р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (далі - підрядник, відповідач) укладено державний контракт (договір) на будівництво фортифікаційних споруд № 143-ДСК (а.с.13-27, Т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації, з дотриманням будівельних норм/правил та умов договору, виконати роботи в повному обсязі на об`єкті: "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №25 у Харківській області" код ДК 021:2015 - 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (за бюджетною програмою КПКВ 2105010, КЕКВ 3122.010, код платежу 4D) (далі Об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість.

Склад, обсяги та вартість робіт визначаються проектною документацією та договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), яка є невід`ємною частиною договору (пункт 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт по договору визначена за договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), і складає 16 900 320,00 грн., у тому числі податки, встановлені чинним законодавством 2 816 720,00 грн. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Згідно з пунктом 3.1 договору, строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (Додаток 2) та встановлюються до 30 червня 2025 року включно.

Приписи пункту 3.5 договору визначають, що датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, що складається після підписання останнього акта приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в. Виконання робіт може бути закінчено достроково, про що підрядник письмово повідомляє замовника.

Відповідно до п.4.1 договору замовник має право:

4.1.1. У разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором замовником в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме:

достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) Підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання об`єкту на виконання робіт. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника;

б) Підрядник більше ніж на 5 календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника;

в) Підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом встановленого замовником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень.

Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати направлення замовником на адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Пункт 5.1 договору визначає, що підрядник забезпечує виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 1 % суми договору платіжним дорученням від 03 квітня 2025р. № 946 у сумі 169 003,20 грн. у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника.

У пункті 5.3 договору сторони погодили, що забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо підрядник не виконав хоча б одну з умов договору стосовно якості робіт чи строків їх виконання (порушено хоча б на один день Календарний графік виконання робіт) відповідно до положень договору або з вини підрядника завдано збитків, а також у випадку дострокового розірвання договору в односторонньому порядку чи застосування визначених договором заходів (санкцій).

Згідно з пунктом 11.1 договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику, не пізніше 5 днів після їх виконання з дотриманням строків, визначених Календарним графіком виконання робіт (пункт 11.2 договору).

Пункт 12.1 договору визначає, що розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 30 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме товарно-матеріальних накладних, проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду. Вартість матеріальних ресурсів, включена до "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в повинна бути підтверджена копіями фінансових документів на їх придбання та не може перевищувати договірну ціну.

У пункті 14.5 договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2025 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань та непроведених розрахунків - до їх повного виконання, проведення (пункт 17.1 договору).

30.05.2025р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 (а.с.108-109, Т.1), відповідно о п.1 якої виклали пункт 2.1.Договору у новій редакції, а саме: «Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), і складає 12 496 840,85 грн., у тому числі податки, встановлені чинним законодавством 2 082 806,81 грн. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Згідно з п.2 Додаткової угоди №1 сторони домовились викласти в новій редакції Додаток 1 Договірна ціна, Додаток 2- Зведений кошторисний розрахунок, Додаток 3 Локальний кошторисний розрахунок, Додаток 4 Календарний графік викання робіт, Додаток 5 План фінансування робіт, що є невід`ємними частинами цієї Додаткової угоди.

Відповідно до додатку № 4 до договору, сторонами встановлено календарний графік виконання робіт, зокрема:

- виконання земляних робіт траншей до кінця І декади квітня 2025 року;

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд до ІІІ декади кінця квітня 2025 року (до 30.04.2025);

- улаштування траншей з одягом крутості до кінця ІІ декади травня 2025 року;

- улаштування протидронового укриття об`єкту до кінця ІІ декади червня 2025;

- улаштування протитанкового рову до кінця ІІ декади червня 2025 року;

- улаштування пірамід ПЗ-1 до кінця ІІ декади червня 2025 року;

- встановлення тросу ягози до кінця ІІІ декади червня 2025 року (до 30.06.2025);

03.04.2025р. підрядник забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 1% суми договору у сумі 169 003,20 грн, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок замовника, що підтверджується випискою по рахунку за 03.04.2025.

15.04.2025 замовником на підставі акта приймання-передачі будівельного майданчика передано підряднику об?єкт на період виконання робіт.

Позивач вказує, що Підрядником, у визначених Договором об`ємах та строки роботи не було виконано, а саме: за червень 2025 року виконано робіт на суму 5 557 767, 13 гри (акти виконаних робіт за формою КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 від 30.06.2025 № 1) - невиконаними залишаються роботи (виходячи з договірної ціни визначеної Додатковою угодою № 1 до Договору від 30.05.2025) на суму 6939 073, 70 грн.

Як зазначає позивач, на підставі наданих відповідачем актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 в обумовлені договорами строки та в обсязі виконаних робіт проведено оплату в сумі 5 557 767,13грн., що підтверджується платіжною інструкцією №799 від16.07.2025р. (а.с.139, Т.1).

Матеріалами справи встановлено, що 26.06.2025р. представниками замовника складено акт огляду будівельного майданчика об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №25 у Харківській області" (а.с140, Т.1).

Відповідно до якого, станом на 26.06.2025р. підрядником згідно договору виконано наступний обсяг робіт:

- улаштування протитанкового рову - виконано не в повному обсязі;

- улаштування пірамід ПЗ-1- виконано не в повному обсязі;

- встановлення тросу ягози - виконано не в повному обсязі.

26.06.2025р. на юридичну адресу відповідача направлено повідомлення за № 601 від 26.06.2025р. про розірвання контракту (договору) №143-ДСК від 05.04.2025р. (а.с.141 - 144, Т.1). Поштове відправлення вручене представнику відповідача 03.07.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 0210000108760 (а.с.145, Т.1).

Отже, відповідно пункту 4.1.1. договору, він вважається розірваним замовником в односторонньому порядку з 01.07.2025.

Позивачем також було складено довідку за №211 від 21.11.2025р. щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд від 21.11.2025р. № 143-ДСК (а.с.147-147, Т.1). Довідкою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю РЕЛЕВАНТЕ відповідно до умов договору від 05.04.2025 №143-ДСК з урахуванням додаткової угоди від 30.05.2025 №1 до договору зобов`язувалося виконати наступні роботи на загальну суму 12 496 840,85 грн, а саме:

- Улаштування протитанкового рву (пункт 8-10, 20-25 локального кошторису №02-09-01) у кількості 56 100 м3 на суму 2 645 136,05 грн., не виконано.

- Встановлення тросу та єгози (пункт 3-7, 13-19 локального кошторису №02-09-01) у кількості 16 830 м на суму 4 054 811,68 грн., не виконано.

- Улаштування пірамід ПЗ-1 (пункт 1-2,11-12 локального кошторису №02- 09-01) у кількості 2 244 шт. на суму 5 796 893,12 грн.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.06.202 (пункт 1-4) виконано 2 244 шт. на суму 5 557 767,13 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю РЕЛЕВАНТЕ відповідно до умов договору від 05.04.2025 №143-ДСК до укладання Додаткової угоди від 30.05.2025 №1 зобов`язувалося виконати наступні роботи згідно календарного графіку виконання робіт, а саме:

- Виконання земляних робіт траншей (пункт 1-4 локального кошторису №02-02-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-05-01, пункт 1-8 локального кошторису №02-06-01, пункт 1-5 локального кошторису №02-07-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-08-01) у кількості 927,608 м3 на суму 197 137,81 грн., не виконано.

- Улаштування залізобетонних конструкцій споруд (локальний кошторис №02-01-01, локальний кошторис №02-03-01, локальний кошторис №02-04-01) у кільості 3 споруди на суму 1 649 245,95грн., не виконано.

- Улаштування траншей з одягом крутості (пункт 5-20, 28-32 локального кошторису №02-02-01, пункт 5-20, 28-95 локального кошторису №02-05-01, пункт 9-27, 35 локального кошторису №02-06-01, пункт 6-21, 29-34 локального кошторису №02-07-01, пункт 5-20, 28-42 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 2 521 110,10 грн., не виконано.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання робіт, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 720 264,66грн., що і є причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи визначений сторонами у додатку №4 до договору строк початку виконання та завершення робіт, суд зазначає, що строк закінчення робіт є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасного виконання робіт, а також об`єктивної неможливості своєчасного виконання таких робіт відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 14.5 договору, за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Позивачем надано розрахунок пені за загальний період з 11.04.2025р. по 30.06.2025р. у розмірі 1 720 264,66 грн.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 4.1.1 договору замовник має право, зокрема, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором в односторонньому порядку застосувати заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), зокрема, у разі якщо підрядник більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника.

Враховуючи вищезазначену умову Договору, суд вважає помилковими твердження відповідача про неналежність акту огляду будівельного майданчика об`єкту як доказу порушення відповідачем зобов`язань.

Утім, разом з відзивом на позовну заяву Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені на 90 відсотків. Клопотання обґрунтовано тим, що розмір штрафних санкцій заявленого Позивачем значно та надмірно переважають розміри як дійсних збитків, так і збитків у доведеному розмірі, про наявність яких Позивачем не зазначається взагалі. Роботи за Договором фактично виконані в повному обсязі, про що свідчать Акти приймання виконаних будівельних робіт за Формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за Формою КБ-3, які додані Позивачем до Позовної заяви та до яких Позивачем не було надано жодних зауважень щодо якості, обсягів, строків, тощо. Протягом строку виконання повного обсягу робіт за Договором Відповідач неодноразово стикався з проблемами, обумовленими погіршенням природних умов, дотримання вимог ст. 130 Кодексу цивільного захисту України. Відповідач вказує, що підприємство Відповідача виконує суспільно важливу роль та безпосередньо задіяне в будівництві та ремонті захисних споруд для об`єктів критичної енергетичної інфраструктури.

Частиною першою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 911/952/22 (12-79гс23) від 16.10.2024р. зазначиа, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

У постанові від 18.04.2023 у справі №199/3152/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що після прийняття постанови у справі №761/26293/16-ц вона вже конкретизувала критерій, на підставі якого суд застосовує частину третю статті 551 Цивільного кодексу України, в постановах від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц.

Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, провадження № 2-79гс19 (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18 (пункт 85)).

Верховний Суд також неодноразово вказував, що застосування статті 551 Цивільного кодексу України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Переоцінка обставин, що є предметом доказування, та стали підставою для висновку щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права та у розділі "Висновки щодо застосування норм матеріального права", зокрема, в пунктах 213, 214, зазначила:

« 213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права».

Суд відзначає, що при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення штрафних санкцій суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Враховуючи вищезазначені обставини справи, ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними, та те, що таке порушення не завдало збитків позивачу та/або іншим учасникам господарських відносин, утримання позивачем грошового забезпечення виконання спірних договорів, перебування на виконанні відповідача аналогічних державних контрактів із будівництва споруд оборонного призначення, які мають стратегічне значення для здійснення оборонних завдань, наявні обставини, які в силу приписів частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України є достатніми підставами для зменшення розміру пені, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача на 20%.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 1 376 211,72грн. пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 25 803,97грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЛЕВАНТЕ", 49000, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.37, код ЄДРПОУ 43343598 на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 пеню у розмірі 1 376 211,72грн., а також судовий збір у розмірі 25 803,97грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.07.2026

Суддя С.П. Панна