Рішення № 137922803, 26.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2405/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 03115, м.Київ, вул.Святошинська, буд.30, код ЄДРПОУ 45530596

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267

про стягнення заборгованості у розмірі 2 200 195,69грн.

Представники сторін:

від позивача: Шатило Леонід Казимирович, довіреність №822 від 17.12.2025р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Філія "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" про стягнення сплаченого авансу у розмірі 61 245,68грн., пені у розмірі 2 128 233,08грн., інфляційних втрат у розмірі 8 104,33грн. та 3% річних у розмірі 2 612,60грн., а всього - 2 200 195,69грн.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.05.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.05.2026 о 11:00год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялась ухвала суду (про відкриття провадження у справі) від 04.05.2026р. в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду - 05.05.2026р., відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 19.05.2026 включно.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Станом на момент оголошення рішення відповідач не надав до суду відзив на позов.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 18.05.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 17.06.2026р. о 11:45год.

11.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 17.06.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2026 о 12:15год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

У судовому засідання 26.06.2026р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 18.10.2024 року №1903 «Про припинення філії «Богуславське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»» філія «Богуславське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припиняє діяльність шляхом її закриття.

Відповідно до пункту 5 наказу від 18.10.2024 року №1903 Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» прийняти на облік філії «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» активів та пасивів, отриманих від філії «Богуславське лісове господарство».

Відповідно до наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 18.10.2024 року №1906 «Про припинення філії «Звягельське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»» філія «Звягельське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припиняє діяльність шляхом її закриття.

Відповідно до пункту 5 наказу від 18.10.2024 року №1906 Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» прийняти на облік філії «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» активів та пасивів, отриманих від філії «Звягельське лісове господарство».

Тобто правонаступником філії «Богуславське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та філії «Звягельське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України`є філія «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

27.11.2023р. між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (далі ДП «Ліси України»/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (далі ТОВ «Тенегія»/Продавець) укладено договір купівлі -продажу Товару (09130000-9 Нафта і дистилянти (бензин та дизельне паливо) з використання паливних карток № 27-1/11.2023-з (далі Договір) (а.с.63-67).

Відповідно до п.1.1. Продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) Покупцеві Товар з використанням паливних карток (далі-ПК) на автозаправних станціях/комплексах (далі АЗС), а Покупець зобов`язується приймати Товар та повністю оплачувати його вартість, в порядку та на умовах, вказаних у Договорі. Отримання Товару Покупцем здійснюється через держателів ПК.

Поставка Товару Покупцю здійснюється Продавцем (Експлуатантом АЗС) цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС Р08-терміналу, при умові: пред`явлення Паливної картки Покупцем (Держателем ПК), правильного введення ПІН-коду ПК та Авторизації ПК в Процесінговому центрі. Кількість Товару, які відпускаються на АЗС обираються Покупцем (Держателем ПК) самостійно, в межах попередньо оплаченої кількості Товару, закріпленого за конкретною ПК (п.3.1.).

Поставка Товару Покупцю здійснюється Продавцем з моменту зарахування авансового платежу Покупця на розрахунковий рахунок Продавця. Строк поставки Товару складає 12 календарних місяців з дати оплати Товару (п.3.2.).

Загальна кількість Товару, що передаються (надаються) за Договором визначається на підставі фактичної кількості поставленого Товару, що підтверджується даними чеків Р08- терміналів АЗС, або касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС), або зведених видаткових накладних, якими оформлялися Транзакції і які підтверджують факт передачі Товару Покупцю. Загальна кількість, вартість Товару, що передаються (надаються) за Договором не може перевищувати значення наведенні у Додатку 1 до Договору «Специфікація» (п.3.4.).

Передача (надання) Товару здійснюється відповідно до ціни Товару зазначеної у Додатку 1 до Договору. В ціну Товару включається податок на додану вартість та інші обов`язкові платежі згідно законодавства (п.4.1.).

Ціна Договору складається з вартості усього Товару, що був відпущений Покупцю з використанням ПК на підставі Договору але в цілому не перевищує: 103 912 179,50 грн. (сто три мільйони дев`ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят дев`ять грн. 50 коп.), крім того ПДВ (20%) - 20 782 435,90 грн. (двадцять мільйонів сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять п`ять грн. 90 коп.), всього разом - 124 694 615,40 грн. (сто двадцять чотири мільйони шістсот дев`яносто чотири тисячі шістсот п`ятнадцять грн. 40 коп.) (п. 4.2 Договору та Специфікація, що є Додатком 1 до Договору).

Розрахунок за Товар здійснюється Покупцем в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) в гривнях на умовах попередньої (авансової) оплати Товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця, вказаний в рахунку на оплату, оформленому в Електронній системі. Моментом здійснення Покупцем оплати вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.4.3.).

Відповідно до п. 4.4 Договору на грошову суму, оплачену як аванс (передоплата), Покупець має право отримати визначену кількість Товару відповідно до умов Договору. Кількість оплаченого Товару, доступного для отримання на АЗС, обліковується в Паливному складі Покупця.

Зі свого боку, за умовами Договору, Продавець зобов`язаний передавати Товар через мережу автозаправних станцій Покупцю (Держателю ПК) на умовах, визначених Договором та за умови наявності відповідного Товару на АЗС; забезпечити надання Покупцю ПК у необхідній кількості, згідно замовлення, а також їх подальше обслуговування та облік, у тому числі програмно-апаратним шляхом (пп.пп.5.2.1, 5.2.3 Договору).

Згідно з п.9.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, а також відповідальності за його порушення, що настали під час дії Договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

Згідно платіжних інструкцій філія «Звягельське лісове господарство» та філією «Богуславське лісове господарство» ДП «Ліси України» правонаступник філія «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» перерахувала протягом 2024 року на рахунок ТОВ «Тенегія» авансових платежів (передоплати) всього на суму 529132,40 грн., що підтверджується наступними документами:

- платіжна інструкція №4686 від 08.01.2024 на суму 2 929,50грн. (а.с.51);

- платіжна інструкція №4700 від 09.01.2024 на суму 2 976,00грн. (а.с.51 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №4722 від 10.01.2024 на суму 2 976,00грн. (а.с.52);

- платіжна інструкція №4750 від 11.01.2024 на суму 2 976,00грн. (а.с.52 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №4805 від 16.01.2024 на суму 13 000,00грн. (а.с.53);

- платіжна інструкція №4842 від 18.01.2024 на суму 37 000,00грн. (а.с.53 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №5219 від 08.02.2024 на суму 11 800,00грн. (а.с.54);

- платіжна інструкція №5220 від 09.02.2024 на суму 3 000,00грн. (а.с.54 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №5114 від 12.02.2024 на суму 3 000,00грн. (а.с.55);

- платіжна інструкція №5257 від 12.02.2024 на суму 2 000,00грн. (а.с.55 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №5296 від 13.02.2024 на суму 5 000,00грн. (а.с.56);

- платіжна інструкція №5507 від 27.02.2024 на суму 64 000,00грн. (а.с.56 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №5803 від 15.03.2024 на суму 15 000,00грн. (а.с.57);

- платіжна інструкція №6348 від 09.04.2024 на суму 51 000,00грн. (а.с.57 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №6572 від 19.04.2024 на суму 26 450,00грн. (а.с.58);

- платіжна інструкція №6573 від 19.04.2024 на суму 26 450,00грн. (а.с.58 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №6594 від 22.04.2024 на суму 105 800,00грн. (а.с.59);

- платіжна інструкція №7211 від 31.05.2024 на суму 12 625,00грн. (а.с.59 зі зворотної сторони - 60);

- платіжна інструкція №9260 від 25.11.2024 на суму 99 999,90грн. (а.с.60 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №7285 від 06.06.2024 на суму 26 750,00грн. (а.с.49);

- платіжна інструкція №512 від 19.03.2024 на суму 14 400,00грн. (а.с.50).

Як вказує позивач, філією «Звягельське лісове господарство» та філією «Богуславське лісове господарство» ДП «Ліси України» правонаступник філія «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» на підставі Паливних карток протягом 2024 року отримано Товару а суму 467 866,72грн., що підтверджується такими первинними бухгалтерськими документами:

- видаткова накладна №0001/1000243 від 31.01.2024 на суму 61 824,22грн. (а.с.29);

- видаткова накладна №0001/0000272 від 09.02.2024 на суму 24 000,00грн. (а.с.29 зі зворотної сторони);

- специфікація №0001/0000272-С (а.с.30);

- видаткова накладна №0001/0000434 від 28.02.2024 на суму 64 000,00грн. (а.с.30 зі зворотної сторони);

- специфікацією №0001/0000434-С (а.с.31);

- видаткова накладна №0001/0000596 від 18.03.2024 на суму 15 000,00грн. (а.с.31 зі зворотної сторони);

- специфікація №0001/0000596-С(а.с.32);

- видаткова накладна №0001/0000794 від 09.04.2024 на суму 51 000,00грн. (а.с.32 зі зворотної сторони);

- специфікація №0001/0000794-С (а.с.33);

- видаткова накладна №0001/0000888 від 22.04.2024 на суму 26 450,00грн. (а.с.33 зі зворотної сторони);

- специфікацією №0001/0000888-С(а.с.34);

- видаткова накладна №0001/0000889 від 22.04.2024 на суму 2 645,00грн. (а.с.34 зі зворотної сторони);

- специфікаця №0001/0000889-С (а.с.35);

- видаткова накладна №0001/1001357 від 30.04.2024 на суму 5 983,52грн. (а.с.35 зі зворотної сторони);

- видаткова накладна №0001/1001577 від 31.05.2024 на суму 60 582,62грн. (а.с.36);

- видаткова накладна №0001/0001328 від 07.06.2024 на суму 26 750,00грн. (а.с.36 зі зворотної сторони);

- специфікація №0001/0001328-С (а.с.37);

- видаткова накладна №0001/10001983 від 30.06.2024 на суму 11 849,60грн. (а.с.37 зі зворотної сторони);

- видаткова накладна №0001/1003508 від 31.10.2024 на суму 13 313,76грн. (а.с.38);

- видаткова накладна №0001/1003847 від 30.11.2024 на суму 55 935,00грн. (а.с.38 зі зворотної сторони);

- видаткова накладна №0001/1003997 від 31.12.2024 на суму 9 900,00грн. (а.с.39);

- видаткова накладна №0001/0000614 від 19.03.2024 на суму 14 280,00грн. (а.с.47);

- специфікація №0001/0000614-С (а.с.37 зі зворотної сторони).

ТОВ «Тенегія» було здійснено повернення коштів згідно платіжної інструкції від 17.07.2025 №10251 на суму 568,00грн. (а.с.48).

Таким чином, станом на 28.04.2026 сума дебіторської заборгованості ТОВ «Тенегія» перед філією «Звягельське лісове господарство» та філією «Богуславське лісове господарство» ДП «Ліси України» внаслідок незабезпечення наявності пального на АЗС складає 61 245,68 грн.

Починаючи з листопада 2024 року і станом на 28.04.2026, не отримало його у фактичне володіння, незважаючи на обов`язок ТОВ «Тенегія» забезпечити наявність пального за першою вимогою Покупця у момент пред`явлення ним ПК на АЗС.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Нормами частини першої статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору був товар зі специфічними характеристиками та порядком обігу Дизпаливо та Бензин А-95.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).

Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.

У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору були складені видаткові накладні: 31.01.2024 №0001/1000243 на суму 61824,22 грн., від 09.02.2024 №0001/0000272 на суму 24000,00 грн., від 28.02.2024 №0001/0000434 на суму 64000,00 грн., від 18.03.2024 №0001/0000596 на суму 15000,00 грн., від 09.04.2024 №0001/0000794 на суму 51000,00 грн., від 22.04.2024 №0001/0000888 на суму 26450,00 грн., від 22.04.2024 №0001/0000889 на суму 2645,00 грн., від 30.04.2024 №0001/1001357 на суму 5983,52 грн., від 31.05.2024 №0001/1001577 на суму 60582,62 грн., від 07.06.2024 №0001/0001328 на суму 26750,00 грн., від 30.06.2024 №0001/10001983 на суму 11849,60 грн., від 31.10.2024 №0001/1003508 на суму 13313,76 грн., від 30.11.2024 №0001/1003847 на суму 55935,00 грн., від 31.12.2024 №0001/1003997 на суму 9900,00 грн., від 19.03.2024 №0001/0000614 на суму 14280,00 грн.

Позивачем було здійснено оплату товару у розмірі 529 132,40грн., що підтверджується вищезазначеними платіжними інструкціями 2024 року.

Однак останнім отримано з АЗС за скретч-картками Відповідача було видано пального лише на суму 467 866,72грн.

ТОВ «Тенегія» було здійснено повернення коштів згідно платіжної інструкції від 17.07.2025 №10251 на суму 568,00 грн.

У даному випадку позивач посилається на те, що товар на суму здійсненої попередньої оплати в 61 245,68грн. відповідачем поставлений не був, при цьому відповідач вказані обставини під час розгляду справи не оспорив та не спростував.

У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором поставки складає 61 245,68грн., що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо нарахування 3 % річних за період з 26.12.2024 по 28.04.2026 у розмірі 2 612,60грн., інфляційних втрат за період з грудня 2024 по березень 2025 у розмірі 8 104,33грн., пені за період з 26.12.2024 по 28.04.2026 у розмірі 2 128 233,08грн.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).

Частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2. за порушення строків виконання зобов`язань за Договором Продавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Відповідач контррозрахунок не надав.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд встановив його арифметичну правильність, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 26 402,34грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 03115, м.Київ, вул.Святошинська, буд.30, код ЄДРПОУ 45530596 сплачений аванс (переоплату) у розмірі 61 245,68 (шістдесят одна тисяча двісті сорок п`ять гривень 68 копійок) грн., пеню у розмірі 2128233,08 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч двісті тридцять три гривні 08 копійок) грн., нараховані інфляційні втрати у розмірі 8104,33 (вісім тисяч сто чотири гривні 33 копійки) грн., 3 % річних у розмірі 2612,60 (дві тисячі шістсот дванадцять гривень 60 копійок) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 03115, м.Київ, вул.Святошинська, буд.30, код ЄДРПОУ 45530596 судовий збір у розмірі 26 402,34грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.07.2026

Суддя С.П. Панна