Ухвала суду № 137922495, 29.06.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1533/26

Провадження № 1-кс/565/421/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Вараш

Слідчий суддя Вараського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

старшого слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області клопотання старшого слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181150000343 від 22 жовтня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заболоття, Володимирецького району, Рівненської області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в:

29.06.2026 до Вараського міського суду Рівненської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181150000343 від 22.10.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Вараського РВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181150000343 від 22.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у достовірно не встановлений час, місце та спосіб але не пізніше 10.06.2026, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», придбав з метою подальшого збуту порошкоподібну кристалічну речовину, світло-коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1 -феніл-2-піролідин-1 -іл- пентан-1-он), масою не менше 0,050 г, після чого придбану таким чином психотропну речовину останній почав зберігати при собі для подальшого збуту.

Так, в подальшому 10.06.2026 ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи неподалік інформаційного центру «Полісся» ВП «Рівненської AEC» AT «НАЕК «Енергоатом», що розташований за адресою: м. Вараш, майдан Незалежності 5, Рівненської області, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» в період часу з 14 год 16 хв по 14 год 44 хв діючи умисно, незаконно, шляхом передачі з рук в руки, збув за грошову винагороду в розмірі 500 (п`ятсот) гривень, особі щодо якої застосовано заходи безпеки - ОСОБА_8 порошкоподібну кристалічну речовину світло-коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою - 0,050 г

Крім цього, ОСОБА_5 у достовірно не встановлений час, місце та спосіб але не пізніше 26.06.2026, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», придбав з метою подальшого збуту порошкоподібну кристалічну речовину світло-коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), після чого придбану таким чином психотропну речовину останній почав зберігати при собі для подальшого збуту.

Так, в подальшому 26.06.2026 ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на сходовій клітці 1-го поверху 4-го під`їзду багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» в період часу з 17 год 35 хв по 17 год 55 хв діючи умисно, незаконно, повторно, шляхом приховання та маскування у ручному ліхтарю та залишення для передачі в заздалегідь обумовленому місці, а саме в поштовій скринці, яка знаходиться на сходовій клітці вказаного під`їзду, збув за грошову винагороду в розмірі 1 200 (тисяча двісті) гривень, особі щодо якої застосовано заходи безпеки - ОСОБА_8 порошкоподібну кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1 -іл-пентан-1 -он).

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно.

27.06.2026 о 23 год 49 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

27.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортами оперуповноважених СКП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області щодо отримання оперативної інформації про злочинну діяльність ОСОБА_5 пов`язану із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та про подальше документування протиправних дій;

- рапортами оперативного чергового (ЄО №2980, №3889) щодо реєстрації в журналі єдиного обліку події пов`язаних із вчиненням ОСОБА_5 протиправних дій пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 (особи зі зміненими анкетними даними) від 10.06.2026 та 27.06.2026, показання якого підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_5 ;

- висновком судової експертизи від 18.06.2026 №СЕ-19/118-26/8451-НЗПРАП, згідно з яким, придбана 10.06.2026 у ОСОБА_5 порошкоподібна кристалічна речовини світло-коричневого кольору містить у своєму складі психотропну речовину- PVP;

- протоколами огляду від 10.06.2026 та 25.06.2026, якими зафіксовано огляд покупця, вилученого товару а також огляд, ідентифікацію та помітку грошових коштів;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 10.06.2026, яким зафіксовано вчинення протиправних дій ОСОБА_5 ;

- письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307 КК України;

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 27.06.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

У судовому засіданні прокурор Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 та старший слідчий ОСОБА_7 вимоги клопотання підтримали та просили його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, ОСОБА_5 вказав, що не має на меті ухилятися від слідства та суду, а захисник зауважив, що підозрюваний ОСОБА_5 має сталі соціальні зв`язки, має статус учасника бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, є особою з інвалідністю 2 групи.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У ч.1 ст.183 КПК України зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частина 2 статті 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Згідно із ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 дійшов висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені до клопотання та обґрунтовані прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, тяжкість кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, який не працевлаштований, одружений, раніше не судимий, має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю 2 групи, відсутність доказів про наявність тяжких хронічних захворювань, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Твердження підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 про застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не спростовують висновків суду, що менш суворий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, визнаним судом доведеними.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, має статус учасника бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, є особою з інвалідністю 2 групи, причини інвалідності травми або захворювання, одержані під час захисту Батьківщини, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч.3 ст.183 КПК України, для визначення розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, в розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200 (вісімдесят три тисячі двісті) грн 00 коп., з покладенням на нього обов`язків передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181150000343 від 22 жовтня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 (п`ятдесят вісім) діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 серппя 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді діє до 25 серпня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на Вараський РВП ГУНП в Рівненській області, роту конвойної служби ГУНП в Рівненській області та ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_5 розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200 (вісімдесят три тисячі двісті) грн 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним (обвинуваченим) так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Рівненській області, рахунок отримувача №UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом часу дії ухвали.

У разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку має бути наданий відповідальній особі Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», яка після перевірки має розпорядитися про звільнення підозрюваного (обвинуваченого) з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , передбачені ст.194 КПК України, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Після внесення застави і звільнення з-під варти ОСОБА_5 необхідно вважати, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 03 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1