Рішення № 137922041, 03.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1073/26

Номер провадження 2/541/1207/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозовської О.А., за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовує тим, що 05 червня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 7724237.

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, аПозичальникзобов`язуєтьсяповернутиПозикодавцевітакужсумугрошовихкоштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від суми позики.

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 26082025 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 24 жовтня 2025 року до Договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 23625,00 грн, з яких: 7 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 10,50 грн. сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; - 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею;- 1 114,50 грн. сума заборгованості за комісією.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 7724237 від 05 червня 2025 року в розмірі 23625,00 грн, з яких: 7 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 10,50 грн. сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування;- 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею;- 1 114,50 грн. сума заборгованості за комісією, для стягнення якої та заборгованості за Договором позики № 7724237 від 05 червня 2025 року в розмірі 23625,00 грн та судових витрат позивач звернувся до суду.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 31.03.2026 позовну заяву було залишено без руху, а позивачу був наданий термін на усунення недоліків позовної заяви. 10.04.2026 року в порядку усунення недоліків на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 4).

Відповідач в судові засідання, призначені 01.06.2026, 03.07.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки поштовим повідомленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Заяви про поважність пропуску судового засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав (а. с. 85,86, 90, 93).

Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи відсутність заперечень позивача проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст. ст. 509, 526, 530, 527, 610, 611, 1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно зі ст. ст. 133, 141 ЦПК України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Ст.ст. 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 05 червня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 7724237. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 30 Договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідачу на підставі договору кредитодавець, надав суму позики в розмірі 7500,00 грн із встановленим строком кредитування 15 днів, крім того, сторонами було узгоджено відсотки по договору про надання коштів у кредит, на умовах договору про надання споживчого кредиту. Сторонами було узгоджено всі умови укладеного договору, а саме розмір кредиту, строк, відсотки.

Договір позики № 7724237 підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «76U5Va» 05 червня 2025 року 1028.

Згідно довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» вих. № КД-000096302 від 19.12.2025 р., остання прийняла до виконання платіжну інструкцію, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «Сіроко Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42827134) відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ12-02-24/1-КЕП від 12.02.2024 року, укладеного між Компанією та ТОВ «Сіроко Фінанс» та ЗАВЕРШЕННЯ НАСТУПНОЇ ПЛАТІЖНОЇ ОПЕРАЦІЇ: 1) Дата 05.06.2025 року; 2) Номер платежу cdb3fc91-eca2-4af5-89aa-a86120ea3535; 3) Сума 7500.00 грн.; 4) Отримувач Сухиня Ілля на карту № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора по договору позики №7724237 від 05 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.10.2025 становить: 23625,00 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; 15000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1114,50 грн. - сума заборгованості за комісією.

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАГІБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 26082025 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 24 жовтня 2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 23625,00 грн, з яких: - 10,50 грн. сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; - 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею;- 1 114,50 грн. сума заборгованості за комісією.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитними договорами в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи вказані докази у їх сукупності, Суд доходить висновку, що Позивач виконав взяті на себе зобов`язання з надання грошових коштів своєчасно та в повному обсязі. Натомість Відповідач, отримавши суму кредиту, не скористався своїм визначеним законом правом на відмову від договору (відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про споживче кредитування") та не повернув кошти Кредитодавцю, чим підтвердив прийняття належного виконання зобов`язання з боку Позивача.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що Відповідач протягом дії договору не здійснив жодного платежу на погашення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом.

Тому суд вважає можливим задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість:

- за договором позики № 7724237 від 05 червня 2025 року у розмірі 7510,50 грн, з яких: 4 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10,50 грн - сума заборгованості за відсотками;

Щодо нарахування позивачем комісії суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення комісії за договором позики № 7724237 від 05 червня 2025 року в розмірі 1114,50 грн .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10 січня 2024 року, справа № 727/5461/23, провадження № 61-17096св23.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення комісії за договором позики № 7724237 від 05 червня 2025 року в розмірі 1114,50 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги щодо стягнення заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Позивач нарахував відповідачу заборгованість за пенею у розмірі 15000,00 грн за договором позики 7724237 від 05 червня 2025.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05:00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані обставини, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця, позивача) пені у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по пені у розмірі 15000,00 грн, так як договір позики № 7724237 укладено у період дії в Україні воєнного стану 05 червня 2025 року), нарахованої за цим договором стягненню не підлягають.

За приписами ч. 1.ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 6). Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 31,79%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 846,38 грн.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк» заборгованість: за договором позики № 7724237 від 05 червня 2025 року у розмірі 7510 (сім тисяч п`ятсот десять) гривень 50 копійок, з яких: 7500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі в розмірі 846 (вісімсот сорок шість) гривень 38 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. А. Морозовська