Ухвала суду № 137921286, 16.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3789/26

2-н/405/792/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Драний В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з вивезення побутових відходів, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Екостайл» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з вивезення побутових відходів, за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 12 170, 12 грн. та судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 160 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 165 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту частин п`ятої, шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе не співмірність таких витрат.

За частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката відбувається за участю сторін, статус яких статтею 42 Цивільного процесуального кодексу України визначений лише в справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини другої наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України «Наказне провадження». Вказаний розділ окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені заявником.

Відповідно до положень частини першої статті 167 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Розмір витрат на правову допомогу та їх обґрунтованість має бути встановлено на засадах рівності та змагальності сторін, тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Екостайл» вимоги про стягнення витрат на правову допомогу не можуть бути вирішені в наказному провадженні.

Таким чином, стягнення витрат на професійну правничу допомогу за правилами наказного провадження є неможливим, оскільки така справа розглядається без повідомлення та виклику заявника та боржника, при цьому, останній позбавлений права довести неспівмірність, законність (незаконність) заявлених вимог.

У наказному порядку підлягають стягненню безспірні грошові суми, до яких цивільним процесуальним законодавством із судових витрат віднесено лише судовий збір.

Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Враховуючи вищевикладене, оскільки статтею 161 Цивільного процесуального кодексу України не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на правову допомогу та такі витрати не вважаються безспірними, відтак не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами.

Отже, оскільки в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги (стягнення витрат на правову допомогу), які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, до заяви застосовуються наслідки пункту 3 частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до отриманих судом в порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана особа з 15.12.2025 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою про зареєстроване місце проживання № 015408/1 від 15.06.2026 року, виданої відділом реєстрації місця проживання особи управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради.

Інформації щодо права власності боржника на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 матеріали заяви не містять.

За таких обставин є підстави вважати про наявність спору щодо стягнення заборгованості за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_4 .

Враховуючи ч. 3 ст. 19 ЦПК України, де визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, та можливу наявність спору, враховуючи заявлені вимоги стягувача про солідарне стягнення, розгляд питання про стягнення зазначеної заборгованості з ОСОБА_4 у наказному (безспірному) провадженні неможливий.

Положенням ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що уразі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Екостайл» (ЄДРПОУ 38852421, 25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27, каб. 11) у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з вивезення побутових відходів, за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 12 170, 12 грн. та судових витрат.

Роз`яснити заявнику що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького В.В. Драний