Ухвала суду № 137921203, 01.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/711/26

381/3967/26

Ухвала

про вирішення питання про арешт вилученого майна

01 липня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт вилученого майна, подане начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 42026112310000051, внесеному до ЄРДР від 05.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 364 КК України,-

встановив:

На розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт вилученого майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що 20.01.2024 за результатами публічної закупівлі, з ідентифікатором UA-2024-01-08-004554-a, проведеної відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» між Відділом освіти Глевахівської селищної ради Київської області в особі начальника ОСОБА_4 (далі Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (далі ТОВ «ВІМК» або Постачальник) укладено договір №20012024/1 від 20.01.2024 про закупівлю електричної енергії.

07.06.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника Відділу освіти Глевахівської селищної ради, безпідставно заключила додаткову угоду №1 від 07.06.2024 до договору про закупівлю електричної енергії №20012024/1 від 20.01.2024, якою було змінила умови вказаного договору на період з 01.06.2024 до 31.12.2024 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год, до 6,526284 грн. з ПДВ (що складає + 25,64 % підвищення ціни), а загальний обсяг закуповуваної електроенергії зменшено, що порушує вимоги п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, ч. 1,2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено пряму заборону на зміну умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Крім того, 09.07.2024 ОСОБА_4 , безпідставно заключила додаткову угоду №2 від 09.07.2024 до договору про закупівлю електричної енергії №20012024/1 від 20.01.2024, якою було змінила умови вказаного договору на період з 01.07.2024 до 31.12.2024 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год, до 8,546484 грн. з ПДВ (що складає + 64,53 % підвищення ціни), а загальний обсяг закуповуваної електроенергії зменшено, що порушує вимоги вищевказаного законодавства, якими встановлено пряму заборону на зміну умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Крім цього, 24.01.2025 за результатами публічної закупівлі, з ідентифікатором UA-2024-12-30-000049-a, проведеної відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» між Відділом освіти Глевахівської селищної ради Київської області в особі начальника ОСОБА_4 (далі Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (далі ТОВ «РТЕ Юкрейн» або Постачальник) укладено договір №24012025/1 від 24.01.2025 про закупівлю електричної енергії.

06.02.2025 ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника Відділу освіти Глевахівської селищної ради, безпідставно заключила додаткову угоду №1 від 06.02.2025 до вказаного договору, якою незаконно змінила умови вказаного договору на період з 24.01.2025 (тобто з першого дня дії договору) по 31.01.2025 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год, до 9,32303016 грн. з ПДВ (що складає + 92,6 % підвищення ціни), а загальний обсяг закуповуваної електроенергії зменшено, що порушує вимоги вищевказаного законодавства, якими встановлено пряму заборону на зміну умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Крім того, 28.02.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника Відділу освіти Глевахівської селищної ради, безпідставно заключила додаткову угоду №2 від 28.02.2025 до договору про закупівлю електричної енергії №24012025/1 від 24.01.2025, якою змінила умови вказаного договору на період з 01.02.2025 до 31.12.2025 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год, до 9,37906128 грн. з ПДВ (що складає + 61,4 % підвищення ціни), а загальний обсяг закуповуваної електроенергії зменшила, що порушує вимоги вищевказаного законодавства, якими встановлено пряму заборону на зміну умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Крім цього, після укладення договору про закупівлю електроенергії №24012025/1 від 24.01.2025 її постачання по ціні, що визначена за результатами публічної закупівлі не здійснювалося взагалі жодного дня.

Водночас, ОСОБА_4 як начальник Відділу освіти Глехаської селищної ради, підписала додаткову угоду №1 від 06.02.2025, якою «заднім числом», всупереч п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якої споживач має право отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку, підвищила ціну електроенергії вже з першого дня дії договору, тобто з 24.01.2025. Зазначені дії вказують на наявність умислу у діях ОСОБА_4 саме на зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді безпідставної переплати за електроенергію для ТОВ «РТЕ Юкрейн».

Проте, для здобуття додаткових доказів, що вказані особи діяли у змові між собою, органу досудового розслідування необхідно провести обшук та вилучити речові докази (мобільні телефони, чорнові записи), у яких зафіксоване спілкування між ОСОБА_4 , та посадовими особами ТОВ «РТЕ Юкрейн».

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №18/26 від 18.06.2026 документально підтверджується втрати активів місцевого бюджету внаслідок надлишкового перерахування грошових коштів Відділу освіти Глевахівської селищної ради під час підвищення додатковими угодами ціни електроенергії у розмірі понад 10 % у порівнянні із ціною, яка визначена сторонами при укладенні договорів. Згідно договору №20012024/1 від 20.01.2024 року становить 461879,04 грн., та по договору №24012025/1 від 24.01.2025 становить 199082,33 грн.

26.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1, 2 ст. 364 КК України.

26.06.2026 в період часу з 07 год. 16 хв. по 09 год. 34 хв. було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ,під час якого ОСОБА_4 добровільно надала (видала):

1.мобільний телефон марки Xiaomi 12 Lite корпус чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з встановленою сім картою НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету NPU608834;

2.мобільний телефон марки HUAWEI корпус блакитного кольору, яким користувалась ОСОБА_4 близько 2-3 тому, який вилучено та поміщено до спеціального пакету 2746675.

Вилучені мобільні телефони належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

26.06.2026 року вище вказані предмети визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 98 КПК України.

З урахуванням викладеного, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно мобільний телефон марки Xiaomi 12 Lite корпус чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з встановленою сім картою НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , що вилучено та поміщено до спеціального пакету NPU608834; мобільний телефон марки HUAWEI корпус блакитного кольору, яким користувалась ОСОБА_4 близько 2-3 тому, що вилучено та поміщено до спеціального пакету 2746675.

В судове засідання прокурор не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Власниця майна ОСОБА_4 , її захисниця в судове засідання не з`явилися, захисниця власниці майна через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання без їхньої участі, ухвалити рішення щодо арешту на розсуд суду.

Беручи до уваги строки розгляду клопотання, визначені статтею 172 КПК України, слідчим суддею вирішено проводити розгляд клопотання без участі прокурора, власниці майна та її захисниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В силу приписів статті 172 КПК України неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши доводи клопотання та зміст долучених до нього документів, вважаю, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно приписів п. 5 частини 2 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно приписів частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно приписів частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

- обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

- обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

- обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу 2 частини 1 цієї статті, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Як слідує зі змісту частини 3 цієї статті, у випадку, коли арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, він може бути накладеним на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

правову підставу для арешту майна;

можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ;

можливість спеціальної конфіскації майна;

розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно приписів частини 4 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно приписів частини 5 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

З урахуванням вказаних вище правових норм, арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, може бути застосованим, в тому числі й у випадку, якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення і метою його застосування є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження доказів.

Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, слідчий суддя враховує, що є обґрунтовані підстави стверджувати, що було вчиненим кримінальне правопорушення, а майно, для забезпечення збереження якого подано клопотання, є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України, може містити на собі слідову інформацію, бути предметом вчинення злочину чи знаряддям вчинення злочину, як електронний пристрій для спілкування та зберігання інформації, може містити відомості, встановлення яких має значення для кримінального провадження, тому накладення арешту для його збереження відповідатиме цілям і завданням кримінального провадження. З урахуванням характеристик вилученого майна, застосування заборони розпорядження та користування ним є необхідним для його збереження, як речових доказів.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що згідно приписів абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України, власнику майна, на яке накладено арешт, забезпечується право на подання клопотання про скасування арешту майна, у випадку, якщо в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпаде потреба.

Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого захожу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність вручання у право мирного володіння майном.

Враховуючи вище викладене, керуючись приписами статті 170-174 КПК України, -

Постановив:

Клопотання начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 42026112310000051, внесеному до ЄРДР від 05.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти в кримінальному провадженні № 42026112310000051 від 05.05.2026 арешт, із застосуванням заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що було вилученим 26.06.2026 року під час проведення обшуку, а саме, на майно: мобільний телефон марки Xiaomi 12 Lite корпус чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з встановленою сім картою НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , який поміщено до спеціального пакету NPU608834; мобільний телефон марки HUAWEI корпус блакитного кольору, яким користувалась ОСОБА_4 близько 2-3 тому, що поміщено до спеціального пакету 2746675.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня від дати її постановлення направити начальнику Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Клопотання про скасування арешту майна може бути поданим в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1