Ухвала суду № 137920912, 02.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4216/26

Провадження 1-кс-1113/26

ухвала

Іменем України

02 липня 2026 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання Старшого групи слідчих у кримінальному провадженні заступника начальника відділення СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2026 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до наданих суду матеріалів вбачається, що 24 квітня 2026 року ОСОБА_7 , перебуваючи на території АЗК «КЛО», що знаходиться по проспекту Київський Шлях, 406 в місті Васильків Обухівського району Київської області, познайомився із ОСОБА_5 , який, з його слів, надавав юридичні та консультаційні послуги, в тому числі з приводу отримання законної відстрочки від призову під час мобілізації.

Під час спілкування ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_7 є особою призивного віку, офіцером запасу, а також перебуває у розшуку ТЦК як імовірно особа, яка порушує правила військового обліку або умисно ухиляється від призову, мобілізації чи проходження військової служби, тобто може в будь-який час бути призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації, про що останній був стурбований. Взявши до уваги викладену ОСОБА_7 інформацію, в ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме членів комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), що створена та функціонує при органі місцевого самоврядування однієї з територіальних громад Обухівського району Київської області.

Надалі, ОСОБА_5 з метою схиляння ОСОБА_7 до надання йому неправомірної вигоди повідомив, що у разі передачі йому грошових коштів, він зможе вирішити питання про оформлення фіктивної медичної документації, шляхом впливу на прийняття рішення службовими особами медичних закладів та членів комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), з метою складання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за його матір`ю ОСОБА_8 , та отримання таким чином ОСОБА_7 відстрочки від призову під час мобілізації. За ці послуги ОСОБА_5 висловив ОСОБА_7 вимогу у наданні грошових коштів у межах від 4 до 7 тисяч доларів США, в залежності від процесу оформлення документів.

До того ж, ОСОБА_5 , справляючи враження особи як такої, що може здійснити вплив на службових осіб, надав ОСОБА_7 свій номер мобільного телефону НОМЕР_1 та домовився із останнім про зустріч 14 травня 2026 року.

В свою чергу, ОСОБА_7 , реально сприймаючи ОСОБА_5 як такого, що може здійснити вплив на службових осіб, що мають можливість скласти акт про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за його матір`ю ОСОБА_8 , а також як такого чия діяльність є протиправною, розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди за вчинення впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, є кримінально караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, 29.04.2026 звернувся із заявою до правоохоронних органів та надалі почав діяти під їхнім контролем з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 .

Після цього, 14.05.2026 ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_7 та його матір`ю ОСОБА_8 у місті Васильків Обухівського району Київської області, де в ході спілкування підтвердивши зміст попередньої розмови, повторно повідомив ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , що дійсно має вплив на прийняття рішення на службових осіб, які вирішать питання щодо отримання ОСОБА_7 відстрочки від призову під час мобілізації. При цьому, під час розмови ОСОБА_5 повідомив всю процедуру, яку необхідно буде пройти, зокрема спочатку ОСОБА_8 має пройти медичні огляди у лікарів саме в приватній клініці «Суперлікар» в м. Васильків Обухівського району Київської області, оскільки це значно прискорить процес отримання необхідних медичних документів. В подальшому вказані документи будуть передані ним до однієї з міських чи селищних рад Обухівського району Київської області, після чого відповідна комісія має відвідати ОСОБА_8 за місцем її проживання та вона має вдавати із себе важко хвору людину, та скласти акт про встановлення факту здійснення ОСОБА_7 постійного догляду за ОСОБА_8 . Після складання та отримання вказаного акту, вони мають звернутись до ЦНАП та разом із іншими документами подати заявку на відстрочку, сплатити штраф через додаток «Резерв+» та після цього ОСОБА_7 отримає відстрочку від призову під час мобілізації.

Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що кошти мають бути йому передані після проходження ОСОБА_8 всіх необхідних медичних процедур.

Пізніше, 27.05.2026 ОСОБА_5 під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , знаходячись поруч із приміщенням приватної лікарні ТОВ «Суперлікар», що за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, проспект Київський Шлях, 87-Б, переслідуючи корисливий мотив, маючи злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, поєднаний із вимаганням такої вигоди, висунув вимогу останнім у наданні йому грошових коштів в сумі 5200 доларів США для себе чи третьої особи за вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та отриманням ОСОБА_7 відстрочки від призову під час мобілізації.

У подальшому під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 . 20.06.2026 ОСОБА_5 , знаходячись поблизу магазину «305» по вулиці Вокзальна в селищі Глеваха Фастівського району Київської області, переслідуючи корисливий мотив, маючи злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, поєднаний із вимаганням такої вигоди, повторно запевнив, що має можливість вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та отриманням ОСОБА_7 відстрочки від призову під час мобілізації, та в ході розмови висунув вимогу ОСОБА_7 сплатити йому частину грошових коштів в сумі 3500 доларів США для початку процесу оформлення документів.

У подальшому відповідно до усної домовленості, 30.06.2026 приблизно о 18 год. 10 хв. ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поблизу приміщення поліклініки Васильківської БЛІЛ за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Васильків, проспект Київський Шлях, 87.

В ході зустрічі за вказаною адресою, ОСОБА_7 передав, а

ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел на отримання неправомірної вигоди, особисто отримав обумовлену раніше частину неправомірної вигоди у сумі

3500 доларів США, за вплив на службових осіб медичних закладів та членів комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), з метою складання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за його матір`ю ОСОБА_8 , та отримання таким чином ОСОБА_7 відстрочки від призову під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

01.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, що поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити посилаючись наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та вказав, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання на строк понад п`ять років, тому, з метою уникнення покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а тому просить не застосовувати більш м`які запобіжні заходи.

Захисник в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вказав на необґрунтованість ризиків, просив обрати домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення: Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту у якості свідка ОСОБА_7 ; протоколами допиту у якості свідка ОСОБА_8 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами обшуку; протоколом огляду від 30.06.2026, з вилученням грошових банкнот номіналом та імітаційних засобів (предметів схожих на грошові кошти), та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать вищезазначені долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які на даній стадії достатньо для висновку про обґрунтованість підозри, яка, по суті, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання виникнення ризиків, передбачених у цій статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і запобіжний захід у виді тримання від вартою може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 .

В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від органів досудового розслідування та суду), свідчить те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи що йому загрожує суворе покарання у виді позбавлення волі, може з метою уникнення покарання за вчинені злочини змінювати своє місце проживання та почати переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні) свідчить те, що існує реальна можливість незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки після набуття статусу підозрюваного

ОСОБА_5 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у тому числі до анкетних даних свідків та їх місце мешкання, у зв`язку з чим з метою уникнути покарання за інкриміновані йому злочини підозрюваний може шляхом вмовлянь або погроз незаконно впливати на них, може залякати, підкупити або вчинити інші протиправні дії відносно свідків, для подальшої їх відмови давати покази стосовно обставин вчинених злочинів та які можуть викрити його у даній злочинній діяльності. Пересічний громадянин, такий як свідок, приймаючи участь у кримінальному провадженні, має бути захищеним та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії процесу.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) свідчить те, що ОСОБА_5 вчинив злочин у якому підозрюється в досить короткий проміжок часу, імовірно дійсно має вплив на службових осіб комісій із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), та може продовжити свою злочинну діяльність.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Прошу суд врахувати, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України суд зобов`язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України прошу суд врахувати розмір отриманої ним неправомірної вигоди у розмірі 3 500 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження.

Зважаючи на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, такий запобіжний захід як особисте зобов`язання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований з огляду на високий ступінь ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, наявність ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування та суду.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки в органу досудового розслідування відсутні будь - які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків підозрюваного з огляду на наявність високого ступеню ризику переховування від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

З урахуванням викладеного, до підозрюваного ОСОБА_5 не можливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний на час досудового розслідування.

Враховуючи, дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 30 червня 2026 року.

Строк дії ухвали 28 серпня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 28 серпня 2026 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- заборонити підозрюваному спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, зокрема посвідку на постійне проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 серпня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали невідкладно направити до Обухівського районного відділу поліції ГУ НП в Київській області для виконання.

Копію ухвали направити до відома Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області, якому доручено досудове розслідування цього кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали..

Повний текст ухвали складено та підписано 03.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1