Ухвала суду № 137920742, 02.07.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/51/16-ц

Номер провадження: 6/365/12/26

У Х В А Л А

іменем України

02 липня 2026 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 заяви стягувача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2026 року (через систему «Електронний суд») заявник АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», в особі уповноваженого представника Вастьянова М.О., звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищевказаною заявою, в якій просить поновити строк пред`явлення виконавчого документа по справі №365/51/16-ц від 29.08.2016 року, що видав Згурівський районний суд Київської області та видати його дублікат.

В обґрунтування заяви зазначено, що 29.08.2016 року Згурівський районний суд Київської області видав виконавчий документ № 365/51/16-ц за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у виконавчому листі зазначено до 22.05.2017 року, однак з 5 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII), який встановив загальний строк пред`явлення виконавчих документів (у тому числі виконавчих листів судів) тривалістю 3 роки.

У травні 2018 року виконавчий лист № 365/51/16-ц від 29.08.2016 року направлено на виконання до Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області. 22.05.2018 року старшим державним виконавцем Яценком Юрієм Миколайовичем в порушення частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про поновлення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з оригіналом виконавчого листа Департаментом «Вхідна кореспонденція» отримано 10 березня 2021 року. Оскільки виконавчий лист був отриманий стягувачем вже після закінчення встановленого законом строку, стягувач був позбавлений об`єктивної можливості пред`явити його до виконання у передбачений законом термін з причин, що не залежать від волі стягувача. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» термін повторного пред`явлення виконавчого листа становить 3 року з дня повернення виконавчого документа стягувачу, також враховуючи положення п. 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа продовжується на період дії воєнного стану.

Також заявник зазначає, що приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу рф 05.10.2025 року виконавчий документ було втрачено.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року призначено розгляд справи за вищевказаною заявою, витребувано з Відділу документального обігу, контролю та архівної справи Згурівського районного суду Київської області цивільну справу № 365/51/16-ц.

Судове засідання, призначене на 28.04.2026, у зв`язку з відсутністю у суду інформації про належне повідомлення заінтересованої особи (боржника) ОСОБА_1 , відкладене до 02.07.2026.

В судове засідання, призначене на 02.07.2026, сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень частини 3 статті 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обґрунтованість заяви, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 09 березня 2016 року позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Судом ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, 49094 вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором від 2 липня 2007 року № 2521-корп-ср в розмірі 110791 (сто десять тисяч сімсот дев`яносто одна) грн 48 коп. Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, 49094 вул. Набережна Перемоги, 50) сплачений судовий збір в розмірі по 830 (вісімсот тридцять) 94 коп. з кожного (а.с. 28-30).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Згурівського районного суду Київської області від 09 березня 2016 року в частині задоволення позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове в цій частині. В позові ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 31-35).

На підставі цього рішення Згурівський районний суд Київської області 29.08.2016 року видав виконавчий лист, в якому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначений до 22.05.2017 року (а.с. 5).

Зі змісту заяви вбачається, що цей виконавчий лист стягувач направив на виконання до Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області у травні 2018 року.

22.05.2018, за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання, державним виконавцем Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Із копії повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.05.2018 року вбачається, що останній було отримано разом з оригіналом виконавчого листа Департаментом «Вхідна кореспонденція» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 10 березня 2021 року (а.с. 4).

Оригінал виконавчого документа після його повернення органом ДВС на адресу Банку знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2.

Згідно з листом заступника начальника управління-начальника відділу №1 Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області ГОШКО В. від 15.10.225 №5823.1-2202158233, останній підтверджує факт виникнення пожежі в виробничо-складській будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях, яка виникла 05.10.2025 року за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . До листа додано завірену копію акту про пожежу (а.с. 6 зворотній бік копія листа ОСОБА_3 , а.с. 7-11).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 22025140000000276 від 05.10.2025, відкритим за фактом ракетного обстрілу цивільних об`єктів за вказаною адресою за ст. 438 ч. 1 КК України (а.с. 12).

Згідно з довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про втрату виконавчого документу, останній підтверджує, що виконавчий документ, що виданий на підставі судового рішення по справі № 365/51/16-ц за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 від 29 серпня 2016 року про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору знищено 05.10.2025 року через руйнування будівлі «Центру обробки документів» за адресою АДРЕСА_3 , де вказаний виконавчий документ перебував на зберіганні, внаслідок військової агресії російської федерації (а.с. 6).

На момент видачі виконавчого листа, а саме 29.08.2016 року, діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, з 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції від 12.06.2016) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 вищезазначеної статті Закону строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (редакція від 02.06.2016) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

У постанові ВСУ від 26 грудня 2019 року у справі № 10/339/10 винесено правову позицію щодо дії в часі пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», а саме зазначено, що законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15).

Водночас положення п. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (така правова позиція викладена у п. 4.2.7 постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 5016/149/2011(17/6).

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тобто, після переривання перебіг строку починається заново.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (редакція від 02.06.2016) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа № 365/51/16-ц від 29.08.2016 до виконання, з урахуванням п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (редакція від 02.06.2016), становить три роки (до 22.05.2019 року), а тому стягував звернувся із заявою про його примусове виконання в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання винесено 22.05.2018, проте фактично отримане стягувачем разом з оригіналом виконавчого листа 10.03.2021.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 12 Закону № 1404-VIII та дати фактичного отримання стягувачем та оригіналу виконавчого листа, строк пред`явлення до виконання встановлюється з 11.03.2021 та становить три роки (до 10.03.2024).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Дана норма є чинною станом на дату розгляду справи.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому був неодноразово продовжений, останній раз Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-IX, який набрав законної сили 01.05.2026, з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб (до 02 серпня 2026 року).

У постанові ВСУ від 15.03.2023 №260/2595/22 (провадження №К/990/383/23) Верховним Судом зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

З огляду на вищезазначене, в тому числі, враховуючи, що виконавчий лист, хоч і безпідставно, але був повернутий без прийняття до виконання у з в`язку з тим, що стягувачем пропущено строк звернення до виконання, суд вбачає за необхідно поновити строк пред`явлення виконавчого документу по справі № 365/51/16-ц від 29.08.2016 до виконання.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі №1-7/2013, виконання судового рішення, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи виконавчий документ по справі № 365/51/16-ц від 23.05.2016 року було втрачено шляхом його знищення, що не залежало від волі стягувача.

Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ВСУ у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц зазначив, що аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

Враховуючи, що суд поновив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, є всі підстави для задоволення заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і в частині видачі дублікату виконавчого листа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату підлягає до задоволення повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

В силу положення п. 24 ч. 1 ст. 353 ЦПК України та п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 12.01.2023 у справі № 761/13085/14-ц) неодноразово зазначав, що можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції не впливає на момент набрання нею законної сили.

Керуючись ст. 258, 260, 261, 433, пп. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату задовольнити.

Поновити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 365/51/16-ц від 29.08.2016.

Видати АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 365/51/16-ц, виданого Згурівським районним судом Київської області 29.08.2016.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова