Ухвала суду № 137920726, 01.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"01" липня 2026 р. Справа № 363/1430/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акта у кримінальному проваджені №22025101110001282, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області надійшов вказаний обвинувальний акт, який на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано для розгляду головуючому судді ОСОБА_1 , у складі колегії суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.03.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №22025101110001282, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2026, здійснено повторний автоматизований розподіл складу колегії суддів у справі №363/1430/26, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_8 у відставку відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 24.03.2026 № 470/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджена до Вишгородського районного суду Київської області) у зв`язку із поданням заяви про відставку».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026, замість судді ОСОБА_8 визначено суддю ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 314 КПК України під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначила про можливість призначення на підставі обвинувального акту судовий розгляд, за участю учасників провадження. Справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Суд, заслухавши думки учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, дійшов таких висновків.

Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акта дотримані вимоги закону.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 48 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України судом не встановлено.

Суд, враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 14 частини третьої статті 314 КПК України, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, що надійшов до суду.

Відповідно до частини першої статті 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 14 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Кримінальне провадження на підставі частини третьої статті 31 КПК України належить здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів, при цьому, обвинуваченому роз`яснено та ним зрозуміло, право на розгляд даного кримінального провадження судом присяжних, проте, оскільки Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, який триває на даний час, в силу приписів частини десятої статті 615 КПК України, дане кримінальне провадження розглядається лише колегіально судом у складі трьох суддів.

Також з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною другою статті 27 КПК України, відсутні.

У підготовчому судовому засіданні вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Щодо розгляду клопотань учасників провадження про продовження та зміну запобіжного заходу, суд зазначає таке.

01.07.2026 прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

У клопотанні прокурора зазначено дату його складання - «01 червня 2026 року». У підготовчому судовому засіданні прокурор пояснила, що під час датування клопотання допущено описку, оскільки фактично клопотання складено та подано 01.07.2026. Враховуючи дату надходження клопотання до суду, його предмет, посилання у ньому на закінчення строку дії попередньої ухвали суду- 04.07.2026, а також пояснення прокурора, суд розцінює зазначену неточність як технічну описку, що не впливає на зміст клопотання та не перешкоджає його розгляду по суті.

Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що у провадженні суду перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за частиною другою статті 111 КК України, а ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.05.2026 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 04.07.2026 включно, без визначення розміру застави. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження до спливу цього строку не завершено, прокурор вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу.

Прокурор посилається на те, що ризики, передбачені пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які були підставою для обрання та попереднього продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали і не зменшилися, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та не запобігатиме встановленим ризикам.

На обґрунтування ризику переховування від суду прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Усвідомлення тяжкості обвинувачення та суворості можливого покарання, на думку прокурора, може спонукати обвинуваченого до ухилення від суду, у тому числі шляхом виїзду до російської федерації або іншої країни чи перебування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурор обґрунтовує тим, що у разі перебування на волі обвинувачений може не прибувати за викликами до суду, затягувати судовий розгляд та іншим чином перешкоджати здійсненню судового провадження у розумні строки.

Крім того, прокурор зазначає про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 обвинувачується, оскільки інкримінована йому діяльність, за версією сторони обвинувачення, мала не одиничний, а повторюваний характер, стосувалася декількох епізодів, була вчинена в умовах воєнного стану та полягала у збиранні і переданні інформації щодо військових об`єктів, а також об`єкта критичної інфраструктури.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила його задовольнити, продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, та заперечувала проти задоволення клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Так, захисник обвинуваченого, заперечуючи проти клопотання прокурора, подав клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просив змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши суму застави для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

На обґрунтування клопотання захисник послався на положення статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, презумпцію залишення особи на свободі до вирішення питання про її винуватість, а також на те, що тримання ОСОБА_6 під вартою без визначення застави, на переконання сторони захисту, є непропорційним втручанням у право на свободу та особисту недоторканність.

Захисник вказував, що обвинувачений є студентом денної форми навчання, має постійне місце проживання, міцні соціальні та сімейні зв`язки, позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, готовий виконувати покладені судом процесуальні обов`язки, прибувати за кожним викликом суду, утримуватися від будь-якого спілкування через мережу Інтернет та носити електронний засіб контролю. Також захисник зазначав, що досудове розслідування завершено, а тому обвинувачений об`єктивно позбавлений можливості впливати на перебіг досудового розслідування чи докази.

Обвинувачений ОСОБА_6 також, заперечуючи проти клопотання прокурора, подав письмове клопотання, в якому просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який - у вигляді застави. У клопотанні обвинувачений зазначив, що йому 19 років, він є студентом університету денної форми навчання, має постійне місце проживання, проживає в повній сім`ї, яка забезпечує йому належну підтримку та контроль, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомлює процесуальні обов`язки та готовий їх сумлінно виконувати. Обвинувачений вказує, що не має наміру ухилятися від суду, переховуватися або перешкоджати кримінальному провадженню, готовий внести заставу в розмірі, визначеному судом, носити електронний засіб контролю, з`являтися до суду за кожною вимогою, виконувати всі покладені судом обов`язки й обмеження, а також просив врахувати наявність особи, яка готова поручитися за нього, позитивні характеристики з місця навчання та місця проживання, а також готовність внести заставу у розмірі, реальному для його сім`ї.

До клопотань сторони захисту долучено характеристики та інші матеріали, якими захист обґрунтовує наявність у ОСОБА_6 соціальних зв`язків, навчання та позитивної поведінки за місцем проживання і навчання. Разом із тим, одна з долучених характеристик датована 11.09.2026, тобто датою, яка на час розгляду клопотань ще не настала. На цю обставину звернула увагу прокурор у судовому засіданні, зазначаючи, що такий документ не може підтверджувати актуальні обставини станом на дату розгляду питання про запобіжний захід.

Так, у судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора, підтримали подані ними клопотання про зміну запобіжного заходу та просили застосувати до обвинуваченого заставу, посилаючись на відсутність належного обґрунтування ризиків, завершення досудового розслідування, молодий вік обвинуваченого, навчання, сімейні та соціальні зв`язки, позитивні характеристики й готовність виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи у межах заявлених клопотань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та відмову у задоволенні клопотань обвинуваченого і його захисника з таких підстав.

Частиною третьою статті 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Згідно зі статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа обвинувачується.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід суд у сукупності оцінює всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я особи, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, роботи або навчання, репутацію, майновий стан та інші обставини, які мають значення для вирішення питання про запобіжний захід.

Частиною першою статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною шостою та частиною восьмою статті 176 КПК України.

Відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні, зокрема, злочину, передбаченого

статтею 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом із тим, цей припис не звільняє суд від обов`язку оцінити наявність конкретних ризиків, обставини, визначені

статтею 178 КПК України, та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з огляду на конкретні обставини провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України суд, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 і 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 111 КК України.

Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.03.2026, за клопотанням прокурора, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11.05.2026 (включно), без визначення розміру застави, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.05.2026 щодо ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026 включно, без визначення розміру застави.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини суд повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Під час розгляду клопотань суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів та спрямований проти основ національної безпеки України. Санкція частини другої статті 111 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

У сукупності з характером інкримінованого злочину, кількістю епізодів, способом і періодом їх ймовірного вчинення, спрямованістю інкримінованих дій на збирання та передання даних щодо військових об`єктів і об`єкта критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, а також із реальною суворістю можливого покарання, ці обставини істотно підвищують ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Ризик переховування ОСОБА_6 від суду, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, суд вважає таким, що продовжує існувати. Обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість пред`явленого обвинувачення та суворість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, може намагатися ухилитися від суду. Умови триваючої збройної агресії російської федерації проти України, наявність тимчасово окупованих або непідконтрольних Україні територій, складність контролю за переміщенням осіб в умовах воєнного стану, а також характер інкримінованих зв`язків з представником іноземної держави підсилюють обґрунтованість цього ризику.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, також не зменшився. Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження: докази судом ще не досліджувалися, свідки та експерти не допитувалися, обвинувачений показань суду по суті обвинувачення не давав, а судовий розгляд лише призначається. За таких умов належна процесуальна поведінка обвинуваченого має істотне значення для можливості безперешкодного, своєчасного та повного судового розгляду. З огляду на тяжкість обвинувачення і можливу суворість покарання існує достатній ризик того, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може не прибувати за викликами суду, ухилятися від участі в судових засіданнях або іншим чином створювати перешкоди для розгляду кримінального провадження у розумні строки.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, суд також вважає актуальним. Обвинуваченому інкриміновано вчинення декількох епізодів за різними об`єктами, які, за версією сторони обвинувачення, вчинялися через електронні засоби комунікації, були пов`язані з виконанням завдань представника іноземної держави та переданням інформації про військові об`єкти й об`єкт критичної інфраструктури. Такий характер обвинувачення свідчить про стійкість і повторюваність інкримінованої поведінки, а тому ризик її продовження не може вважатися усуненим лише у зв`язку із завершенням досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на молодий вік ОСОБА_6 , навчання, наявність місця проживання, сімейних та соціальних зв`язків, а також відсутність судимостей суд враховує як обставини, передбачені статтею 178 КПК України. Водночас такі обставини не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу і не нівелюють ризики, встановлені судом з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення, кількості інкримінованих епізодів, стадії кримінального провадження та умов воєнного стану.

Доводи обвинуваченого про готовність відмовитися від спілкування через мережу Інтернет, носити електронний засіб контролю, з`являтися до суду та виконувати покладені обов`язки не спростовують висновку про необхідність продовження тримання під вартою. З огляду на характер інкримінованих дій, які, за версією сторони обвинувачення, вчинялися з використанням електронних засобів комунікації, саме лише покладення заборони спілкування в мережі Інтернет або застосування електронного засобу контролю за місцезнаходженням не гарантує ефективного запобігання ризику продовження протиправної діяльності чи перешкоджання судовому розгляду.

Суд вважає, що визначення застави, яка була б реальною для внесення обвинуваченим або його родиною, у конкретних обставинах цього провадження не забезпечить належного рівня запобігання встановленим ризикам. Наявність готовності внести заставу або виконувати процесуальні обов`язки має значення для оцінки особи обвинуваченого, однак за наявності ризиків, пов`язаних із переховуванням, перешкоджанням кримінальному провадженню та можливістю продовження протиправної діяльності в умовах воєнного стану, такі гарантії не є достатніми.

Посилання сторони захисту на практику Європейського суду з прав людини суд оцінює з урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження. У цьому випадку, висновок про необхідність продовження запобіжного заходу ґрунтується не лише на санкції статті, а на сукупності релевантних обставин: характері інкримінованого злочину проти основ національної безпеки України, наявності декількох епізодів, воєнному стані, стадії підготовчого провадження, недослідженні доказів судом, недопиті свідків та експертів, а також на наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотань обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Усі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені статтею 315 КПК України, вирішені.

Згідно із частиною першою статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №22025101110001282, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області на 15:00 08.07.2026.

Викликати для участі в судовому засіданні прокурора, захисника, доставити обвинуваченого.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.08.2026 включно, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотань обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 03.07.2026 о 09:10.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3