Ухвала суду № 137919992, 03.07.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

03.07.2026

Справа № 482/1480/26

Номер провадження 2/482/1357/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2026 року місто Нова Одеса

Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічула В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 2-28, укладеного на універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс» 28.01.2002 року, за яким позивачка придбала у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Перевіркою заяви та доданих до неї документів встановлено, що вона відповідає не всім вимогам, які висуваються до неї при її подані до суду, передбачені статтями 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання дійсним правочину щодо купівлі-продажу нерухомого майна.

Верховним Судом, у низці постанов сформовано позицію про те, що вимоги про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна дійсними направлені на набуття права власності щодо даного нерухомого майна, у зв`язку з чим такі вимоги фактично утворюють вимогу майнового характеру, направлену на набуття права власності, у зв`язку з чим судовий збір повинен сплачуватися як за майнову вимогу.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформовано позицію, що будь-який спір про право на майно, має майновий характер. Зокрема:

«Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.».

Тобто ВС прямо визначив, що будь-який майновий спір має ціну; до нього належать спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, а будь-яка вимога, спрямована на набуття/підтвердження права власності це одна майнова вимога, незалежно від її процесуальної «конструкції».

У поданій позовній заяві позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу дійсним направлена на визнання права на майно, а не про окремі юридичні факти. Визнання договору дійсним є підставою для набуття права власності на таке нерухоме майно, тобто є майновою, у зв`язку з чим, судовий збір повинен сплачуватися як за вимогу майнового характеру, виходячи з вартості майна.

У даній категорії справ суд повинен оцінювати не те, як сформована позовна вимога, а те, на що вона спрямована, визначаючи при цьому предмет захисту порушених прав, яким є право на майно, що узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у вищевказаній постанові у справі № 910/13737/19 щодо визначення майнового характеру спору.

ОП КЦС ВС у постанові від 18.09.2023 року в справі № 758/5118/21, у зв`язку з наявністю різної судової практики Верховного Суду при вирішенні питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухваленого за результатами розгляду спору про виселення осіб із житлового приміщення, виснувала:

«Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2023 року у справі № 906/1026/22 (провадження № 12-33гс23), сформовано наступний правовий висновок:

«Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.».

Відтак, вимога про визнання договору купівлі-продажу дійсним - є вимогою, пов`язаною з підтвердженням прав на майно, на володіння ним і використання останнього, тобто є вимогою майнового характеру.

У постанові від 12 липня 2023 року по справі № 756/3970/22 (провадження № 61-6978св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу Київського апеляційного суду про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її заявнику через неповну сплату судового збору за дві вимоги: про визнання недійсним договору купівлі-продажу та припинення права власності на майно особи. Із даної справи вбачається, що позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, з одночасним припиненням права власності на неї. Суд апеляційної інстанції помилково вказав, що позивач не сплатила судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, а саме припинення права власності відповідача на квартиру, яка була придбана на підставі спірного правочину, оскільки, з урахуванням змісту вимог позовної заяви, така вимога є похідною від вимоги про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та не потребує окремої сплати судового збору.

При цьому, позовна вимога майнового характеру це вимога про захист права або інтересу, об`єктом яких виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто майновий спір має ціну. Натомість до позовної заяви немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають грошовій оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Враховуючи обставини даної справи, ВС вказав: «При цьому, вимога, заявлена позивачем про припинення права власності основана на статті 26 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу є передумовою застосування іншої похідної вимоги немайнового характеру, за яку судовий збір не сплачується.».

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання недійсними угод про відчуження майна та дійсними - у випадках, передбачених ч. 2 ст. 47 ЦК України.

Із наведеної вище практики Верховного Суду вбачається, що позов про визнання правочину дійсним - це різновид позову про визнання права, можливість пред`явлення якого випливає із п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - це різновид позову про визнання права, а більш конкретно - про визнання факту виникнення, існування, зміни або припинення правовідносин. Якщо суд в рішенні визнав цей факт, а рішення набрало законної сили, питання про виникнення, існування, зміну чи припинення правовідносин стає безспірним.

Звертаючись до суду з позовами про визнання договорів купівлі - продажу нерухомого майна дійсними, позивачі фактично бажають підтвердити своє право власності на нерухоме майно, відтак такі вимоги є вимогами майнового характеру.

Оскільки майно має грошову оцінку, то будь-яка вимога, яка є кроком до заволодіння ним, набуває майнового характеру.

Крім того, якщо в результаті задоволення позову майно переходить від однієї особи до іншої (або підтверджується право, яке раніше оспорювалося), такий позов є майновим.

Відповідно до п. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах щодо права власності на нерухоме майно, яке належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» за результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

Позивачем в позовній заяві не вказано ціну позову, не визначено ринкової вартості майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості спірного нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .

Тому позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку спірного майна.

За таких обставин, позивач до позовної заяви не надав відповідних документів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на даний час, і саме з дійсної вартості спірного майна повинен бути сплачений судовий збір (відсутня експертна оцінка майна).

Відтак у суду відсутня можливість встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за звернення до суду з відповідною позовною заявою із вимогою майнового характеру.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу за подання до суду вищевказаної позовної заяви необхідно сплатити судовий збір за встановленою Законом України «Про судовий збір» ставкою, виходячи з ціни позову.

Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним залишити без руху.

Надати заявнику строк у 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме щодо надання звіту щодо оцінки спірного майна та доплати судового збору, як за вимогу майнового характеру, виходячи з оцінки такого майна.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA508999980313101206000014468

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новоодеський районний суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кічула