Рішення № 137919957, 03.07.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/211/26

Провадження № 2/945/826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., представника позивача Коренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Четверта Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

встановив:

26 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 в системі «Електронний суд» сформував до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є його матір`ю. Позивач звернувся до Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Спадкове майно померлої ОСОБА_3 складається з права на земельну частку (пай) розміром 3.39 умовних кадастрових гектарів у ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області. Документи, що підтверджували право власності померлої на вказану спадщину у позивача відсутні.

На запит нотаріуса до відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області була надана відповідь, що у 2004 році загальні збори працівників та пенсіонерів з числа ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області затвердили списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) розміром 3.39 умовних кадастрових гектарів. Однак відомостей про подальші дії, як-то видача сертифікатів на право на земельну ділянку, не проводились, у зв`язку з чим відсутні документи, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_3 на земельну ділянку (пай) у ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області.

Державний нотаріус Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ігнатенко В.С. винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії від 03.03.2020 № 207/02-31, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) у ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на спадкове майно.

У зв`язку з вище зазначеним позивач не може реалізувати свої права та прийняти спадщину, а тому змушений з даним позовом звернутись до суду.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

15 квітня 2026 року судом направлено запит до Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про надання витягу (інформаційної довідки) зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

21 квітня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84904453 від 17.04.2026 про наявність інформації у Спадковому реєстрі щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29 квітня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, на запит суду від 21 квітня 2026 року надійшла спадкова справа № 261/2009, заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно матеріалів спадкової справи спадкоємцями є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який 18 вересня 2009 року відмовився від прийняття належної частки в спадщині, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_3 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2026 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/211/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явився, представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи буз їх з позивачем участі., позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання не з`явився, відзив не подав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області,будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання не з`явився без повідомлення причин.

Враховуючи неявку у судове зсідання всіх учасників справи, фіксація судового засідання не здійснювалась та суд провів розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідив матеріали справи та дійшов такого.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Померла ОСОБА_3 є рідною матір`ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

03 березня 2020 року постановою державного нотаріуса Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори у Миколаївській області Ігнатенко В.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на земельну частку (пай) у ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області у зв`язку з відсутністю документів, які засвідчують право власності на спадкове майно.

У матеріалах справи міститься копія Довідки Кіровської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області від 18.09.2009 № 415 про те, що ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1979 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з копії архівного витягу з рішення 18 сесії Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області 3 скликання від 20.12.2001 року №2 «Про передачу земельної ділянки у колективну власність», вирішено передати у колективну власність земельну ділянку ВАТ «Родніки» загальною площею 3515,99 га, в тому числі 2995,09 га ріллі, 95,3 га лісових смуг, 28,44 га польових шляхів.

Згідно протоколу зборів представників АТ «Родніки» від 01.05.2001 року постановлено змінити форму власності на землю, та переведення з постійного користування в колективну.

Протоколом збрів представників акціонерного товариства «Родніки» від 01.03.2001 було затверджено зміну форми власності на землю, тобто переведено з постійного користування в колективну.

Зі списку працівників і пенсіонерів із їх числа членів ВАТ «Родніки» Миколївського району Миколаївської області, які мають право на земельну ділянку (пай), встановлено, що ОСОБА_3 рахується під номером 166 у вищезазначеному списку.

Згідно відповіді на запит державного нотаріуса з відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.06.2019, 25 серпня 2004 року протокольним рішенням №3 загальних зборів працівників та пенсіонерів із числа ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області затверджено списки громадян, які мають право на земельну частку(пай), в переліку яких значиться ОСОБА_3 . Розмір земельної частки (пай) становить 3.39 умовних кадастрових гектарів. Однак відомостей про подальші дії, як-то видача сертифікатів на право на земельну ділянку, немає, у зв`язку з чим відсутні документи, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_3 на земельну ділянку (пай) у ВАТ «Родніки» Миколаївського району Миколаївської області.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України 1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з п.2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1 ст.22 та ч.2 ст.23 ЗК України 1990 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності зокрема таких умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року в справі №573/813/19 (провадження №61-1543св20), від 13 травня 2020 року в справі №627/66/17 (провадження №61-42431св18), від 20 травня 2020 року в справі №384/642/17 (провадження №61-37931св18), від 02 вересня 2020 року в справі №530/311/19 (провадження №61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року в справі №149/2978/18 (провадження №61-4932св19), від 16 грудня 2020 року в справі №637/672/19-ц (провадження №61-553св20), від 23 грудня 2020 року в справі №609/1117/18 (провадження №61-5685св19), від 16 червня 2021 року в справі №137/1642/19 (провадження №61-13243св20).

Згідно із статтею 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акту додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Отже, громадянин України - член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

У матеріалах цивільної справи міститься копія Державного акту на право постійного користування землею, виданого Відкритому акціонерному товариству «Родніки», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування № 813 від 16 червня 2000 року.

Як вбачається з копії архівного витягу з рішення 18 сесії Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області 3 скликання від 20.12.2001 року №2 «Про передачу земельної ділянки у колективну власність», вирішено передати у колективну власність земельну ділянку ВАТ «Родніки» загальною площею 3515,99 га, в тому числі 2995,09 га ріллі, 95,3 га лісових смуг, 28,44 га польових шляхів.

Разом з тим, вказаний документ не є Державним актом на право колективної власності на землю. Такий документ матеріали справи не містять, як і відсутня інформація про отримання ВАТ «Родніки» Державного акту на право колективної власності на землю.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року № 294/1094/17 (провадження № 61-43354св18) зазначено, що головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина в колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акту на право колективної власності на землю. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 685/1373/17, провадження № 61-39844св18; від 15 червня 2021 року у справі № 743/961/20, провадження № 61-672св21.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Судом, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 була членом ВАТ «Родніки» станом на 01 березня 2001 року та включена до Списку працівників та пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай). Разом з тим, підтвердження про одержання ВАТ «Родніки» Державного акта на право колективної власності на землю до 05.04.2009, тобто до дати смерті ОСОБА_3 матеріали справи не містять, а отже не підтверджено, що у останньої за життя виникло право на земельну частку (пай).

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з урахуванням того, що у матері позивача по справі ОСОБА_3 як спадкодавця за життя не виникло право на земельну частку (пай), внаслідок чого відповідне право не є об`єктом спадкування та не входить до складу спадщини, що відкрилась внаслідок її смерті, приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-77, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Четверта Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Олена ЛОПІНА