Ухвала суду № 137919315, 03.07.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 420/11069/22

Номер провадження № 6/521/952/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси розглянувши подання заступника начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горбенка Микита Олеговича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 року до суду надійшло подання заступника начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горбенка Микита Олеговича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . В зазначеному поданні заступник начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горбенко Микита Олегович просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за рішенням.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що дане подання не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Суд встановив, що на виконанні у Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського управління Міністерства юстиції України заступника начальника Горбенко Микитою Олеговичем знаходиться виконавче провадження № 73368579 з виконання виконавчий лист №420/11069/22 виданий 03.03.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 142993,68 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" 20.11.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов?язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Під час виконання рішення суду виконавцем було встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано: 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 482983803 від 23.06.2026 року.

ОСОБА_1 отримує заробітню плату з військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується відповіддю на запит №337538503 від 17.05.2026 року Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУМЮ України до Пенсійного фонду України.

Згідно відповіді № 1525235458 на запит № 345783747 від 16.06.2026 року до Державної податкової служби України у ОСОБА_1 наявні рахунки у різних банківських установах, однак кошти на рахунках відсутні.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України 17.06.2026 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав державний кордон України 02.02.2025 року.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що тимчасове обмеження права на виїзд за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, який істотно обмежує конституційні права особи, та може застосовуватися лише за умови, що виконавцем вжито усіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення, а боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язань.

Як встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження, за боржником зареєстровано право власності на 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 482983803 від 23.06.2026 року на дане майно накладено арешт.

Крім того, ОСОБА_1 отримує заробітню плату з військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до статей 10, 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заробітну плату боржника є одним із заходів примусового виконання рішення. Проте матеріали подання не містять відомостей про винесення виконавцем постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлення її за місцем отримання доходу для здійснення відрахувань у рахунок погашення заборгованості.

Однак з поданих виконавцем матеріалів не вбачається, що ним вживалися заходи щодо звернення стягнення на належне боржнику майно (зокрема, частки нерухомого майна), накладення арешту на такі частки, звернення стягнення на пенсію боржника в межах, встановлених законом, чи інші передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання. Відсутні відомості про результати таких заходів або про їх безрезультатність.

За таких обставин суд доходить висновку, що виконавцем не вжито всіх передбачених статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення, а тому виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов`язань за судовим рішенням.

Окремо суд звертає увагу на те, що до поданого виконавцем подання не долучено копію виконавчого документа - виконавчого листа № 420/11069/22, виданого 03.03.2023 року, на підставі якого відкрито виконавче провадження. На підтвердження своїх вимог виконавцем надано лише копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2023 року.

Разом з тим постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом та не може його замінити. За відсутності в матеріалах подання самого виконавчого листа суд позбавлений можливості перевірити зміст та обсяг покладеного на боржника зобов`язання, встановити, чи набрало відповідне судове рішення законної сили, а також переконатися у наявності самої підстави для застосування такого виняткового заходу, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Обов`язок доведення обставин, на які виконавець посилається як на підставу свого подання, покладається саме на виконавця, який з таким поданням звернувся.

Враховуючи викладене, подання заступника начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горбенка Микити Олеговича є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 10, п. 19 ч. 3 ст. 18, 68 Законом України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, СУД -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання заступника начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горбенка Микита Олеговича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: