Рішення № 137919215, 22.06.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/726/26

Провадження № 2/503/824/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач являється спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_3 , але своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою. Причину пропуску строку для прийняття спадщини вважає поважною, вказуючи, що на час відкриття спадщини перебувала за кордоном, а в подальшому через скрутне матеріальне становище, обмеження запроваджені внаслідок пандемії та у зв`язку із введенням воєнного стану, не мала можливості звернутися до нотаріальної контори.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. У клопотанні також просить звернути увагу на правильність написання прізвища позивачки зазначеному у перекладі паспорта з румунської мови на українську.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 виданого відділом ДРАЦС реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області 25 квітня 2014 року.

Позивачка являється спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 за законом, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 та копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 виданими відділом РАЦС м. Резина Республіки Молдова з доданими перекладами з румунської мови на українську та підписи перекладачів у яких нотаріально посвідчені.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно повідомлення Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області № 274/01-16 від 25 травня 2026 року, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці в нотаріальну контору не звертались, спадкова справа не заводилась.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

В п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Отже судом встановлено, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини перебувала за кордоном, а в подальшому через скрутне матеріальне становище, обмеження запроваджені внаслідок пандемії та у зв`язку із введенням воєнного стану, не мала можливості звернутися до нотаріальної контори.

Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду та положення ст. 263 ЦПК України, а також те, що відповідачем не оспорюється поважність причин пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку, що строк для прийняття спадщини позивачка пропустила з поважної причини і їй слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повне рішення складене 02 липня 2026 року.

Суддя Б.С. Сердюк