Ухвала суду № 137919153, 03.07.2026, Болградський районний суд Одеської області

03.07.2026

Справа № 510/1024/24

Провадження № 1-кп/497/134/26

УХВАЛА

03.07.26 року Болградський районний суд Одеської області у складі колегії судів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Болграда Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024050000000235 від 26.01.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Болградського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року було призначено судовий розгляд по справі.

Прокурором Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 01.07.2026 року подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого обвинуваченого ОСОБА_7 , яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК - державна зрада за кваліфікуючими ознаками: діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, вчинене в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Надалі, до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано і у подальшому неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. В останнє, ухвалою суду від 08.05.2026 року строк тримання під вартою продовжено до 06.07.2026 року.

Прокурор стверджує, що обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_7 обґрунтоване сукупністю достатніх, належних доказів, які узгоджуються між собою. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, що згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання та продовження застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На теперішній час ризики, які враховані судом при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому не зменшились, продовжують існувати та перебуваючи на свободі обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; його зв`язком з розвідувальними органами рф; проживання у м. Рені Ізмаїльського району Одеської області, прикордонному регіоні поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, якими надано покази, що підтверджують винуватість обвинуваченого, з метою зміни ними своїх показів; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його зв`язком з розвідувальними органами рф, вчинення злочину на шкоду суверенітету України.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.

Вказані обставини є підставами вважати, що до обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків має бути застосований винятковий запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор, подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та ризики, наполягав на його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні висловився щодо відсутності доказів наявності зазначених ризиків, але рішення по клопотанню залишає на розсуд суду.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 висловився проти задоволення клопотання, оскільки відсутні докази усіх перелічених прокурором у клопотанні ризиків, а лише тяжкість покарання не має бути підставою застосування такого запобіжного заходу.

Суд перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, ознайомившись із наявними матеріалами кримінального провадження, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Згідно вимогам ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 111 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 24.01.2024 року, та ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська під час проведення досудового розслідування йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, в останнє, ухвалою колегії суддів Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 06.07.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частина 1 ст. 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: - до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4).

Відповідно до статті 189 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

За ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, вирішуючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації і проживання, наразі суду не надано доказів щодо міцності соціальних зв`язків, характеристики останнього тощо.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 була наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цієї особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене.

Отже, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватими у його вчиненні, даних про особу обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, суд приходить до висновку, що ризики продовжують існувати, і не втратили своєї актуальності, а тому наразі є підстави для продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

Суд зазначає, що на цей час розгляд обвинувального акту тільки розпочався, суд повинен буде під час судового розгляду дослідити письмові докази, допитати свідків, та процесуальна поведінка обвинуваченого матиме суттєве значення для подальшого судового розгляду.

Тому, вирішуючи клопотання про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості під загрозою можливого застосування покарання, передбачених санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилитись від суду.

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про обрання (продовження) відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довів про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім цього, суд також звертає увагу, що Законом № 2500-IX від 15 серпня 2022 року ВР затвердила Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21.11.2022 року. І до тепер воєнний стан триває.

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах?воєнного стану?визначаються відповідно?до Конституції?України та?цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Щодо визначення застави:

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:?

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Отже, задовольняючи дане клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне не визначити обвинуваченому розмір застави в силу вимог ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст.ст. 31, 131, 176-178, 183, 314-315, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22024050000000235 від 26.01.2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор", без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали - до 31 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3