Ухвала суду № 137918902 від 01.07.2026 , Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №345/1239/22

Провадження № 1-кп/345/28/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, -

встановив:

на розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

30.06.2026 судом отримано клопотання прокурора стосовно запобіжних заходів обвинувачених. Клопотання обґрунтовані тим, що Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.07.2026. У подальшому ухвалою суду від 10.06.2026 запобіжний захід обвинуваченим змінено та визначено заставу як альтернативний запобіжний захід.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах обшуків, протоколах огляду, висновках експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Також, прокурор зазначає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- переховуватися від суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки обвинувачені, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Перебуваючи на волі, обвинувачені можуть не з`являтися на виклики до суду і таким чином перешкоджати у здійсненні судового розгляду у розумні строки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки обвинувачені обвинувачуються у ряді особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (корисливих злочинів), тому є підстави вважати, що вони, з метою одержання доходів продовжать вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Враховуючи вищенаведені ризики, прокурор вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченим буде недостатнім. Прокурор вважає неможливим застосувати до вищевказаних обвинувачених запобіжний захід у вигляді поруки, особистого зобовязання, чи домашнього арешту, оскільки ці запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам.

Тому прокурор просить суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави як альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, 30.06.2026 судом отримано клопотання прокурора стосовно покладення на обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_17 терміном на 2 місяці обов`язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Дані клопотання прокурор мотивує тим, що на даний час відносно перелічених обвинувачених застосований запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, що підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження. Також на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначає, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, відносно вказаних обвинувачених на даний час немає, тому просить клопотання задовольнити.

01.07.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_10 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Захисник з продовженням такого запобіжного заходу не погоджується, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_11 не має наміру переховуватися від суду, а також не має на меті будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти інше кримінальне правопорушення. Прокурором в клопотанні не наведено жодних обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_11 може переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини чи продовжувати злочинну діяльність, натомість прокурором наведено лише загальні фрази та припущення про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, які не підтверджуються жодними об`єктивними даними.

Адвокат ОСОБА_10 зазначає, що у поданому клопотанні прокурор обґрунтовує наявність ризику переховуватися від суду тим, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які, передбачена відповідальність у виді позбавлення волі. Разом з тим, згідно усталеної судової практики та практики ЄСПЛ, обвинувачення у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, є недостатнім для обрання найтяжчого виду запобіжного заходу. Тяжкість інкримінованого правопорушення та суворість можливого вироку жодним чином не підтверджує наявність ризику переховуватися від слідства і суду, про що свідчить зокрема те, що протягом досудового розслідування та судового розгляду щодо ОСОБА_11 діяв запобіжний захід виді застави. І протягом всього цього часу, ОСОБА_11 , усвідомлюючи наслідки притягнення його кримінальної відповідальності не вчинив жодних дій аби уникнути слідства і суду. До зміни йому запобіжного заходу з застави на тримання під вартою ОСОБА_11 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, з`являвся за кожним викликом, а якщо не міг з`явитися, то завчасно повідомляв про причини неявки. Вказані обставини свідчать про відсутність ризику переховування від суду.

Захисник ОСОБА_10 також вказує, що з моменту відкриття матеріалів стороні захисту минуло вже багато часу, протягом якого до ОСОБА_11 було застосовано запобіжний захід у виді застави. Протягом всього часу дії такого запобіжного заходу, ОСОБА_11 не вчиняв тиску на свідків чи інших учасників провадження та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його намір незаконно впливати на таких осіб. Відтак, посилання прокурора на існування ризику впливу на свідків, експертів та інших обвинувачених не має належного обґрунтування та нічим не підтверджується.

Адвокат ОСОБА_10 зазначає, що ОСОБА_11 до моменту обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою активно займався волонтерською діяльністю та допомагав ЗСУ. Зокрема, останній здійснював закупівлю транспорту для ЗСУ, допомагав у транспортуванні гуманітарних вантажів для внутрішньо переміщених осіб, облаштуванні бомбосховищ, забезпечував волонтерські організації паливом, надав іншу благодійну допомогу. Станом на зараз в Україні введено воєнний стан та оголошено мобілізацію, а відтак ОСОБА_11 як особа призивного віку, не має можливості покинути територію України. За час тримання в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» ОСОБА_11 характеризується в основному позитивно, із іншими ув`язненими не конфліктний, до персоналу установи ввічливий, законні вимоги адміністрації виконує. У випадку звільнення з-під варти він може бути працевлаштований на посаді водія у ФОП ОСОБА_22 .

Окремо адвокат ОСОБА_10 звертає увагу на стан здоров`я ОСОБА_11 . Так, за час перебування в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» стан здоров`я ОСОБА_11 значно погіршився, що підтверджується листом-відповіддю на адвокатський запит від 07.05.2026 року №288. Постійне погіршення стану здоров`я свідчить, що ДУ «Івано-Франківська УВП (№12)» не може забезпечити ОСОБА_11 належного лікування. Крім цього, з даної відповіді вбачається, що погіршення здоров`я має не одноразовий, а системний характер. А сам факт направлення ОСОБА_11 до спеціалістів КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» свідчить про складність клінічного стану та недостатність звичайного амбулаторного спостереження в межах медчастини СІЗО. За час перебування під вартою в ОСОБА_11 були встановлені додаткові захворювання, яких не існувало на момент його взяття під варту, а саме останньому було встановлено ще 4 нові захворювання. Вказане свідчить, що саме умови утримання ОСОБА_23 під вартою, неможливість забезпечення йому належного лікування, є причиною погіршення його стану здоров`я.

На думку захисника ОСОБА_10 , викладені обставини очевидно свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі чи перешкоджання розслідуванню з боку ОСОБА_11 , а також свідчать про недоцільність застосування щодо ОСОБА_11 найтяжчого запобіжного заходу. В той же час, у поданому клопотанні прокурора не наведено жодних обґрунтованих аргументів щодо неможливість обрання більш м`якого запобіжного заходу. Натомість прокурором наведено лише загальні фрази та припущення про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, які не підтверджуються жодними об`єктивними даними.

Адвокат ОСОБА_10 вважає, що подане прокурором клопотання є формальним та фактично дублює попередні клопотання без наведення нових фактичних обставин, які б свідчили про актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення не довела, що ризики не зменшилися з плином часу та що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Формальне повторення однакових тверджень суперечить вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ. З перебігом часу ризики, які виправдовували взяття особи під варту на початковій стадії, зменшуються або можуть втратити актуальність. Тому прокурор повинен довести, які саме обставини підтверджують існування ризиків саме зараз, чому вони не зменшилися та чому попередній строк тримання під вартою не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченого. В даному випадку, повторювані посилання на ті самі обставини не є достатнім для доведення необхідності подальшого застосування найсуворішого запобіжного заходу. Враховуючи позицію ЄСПЛ, обґрунтування подальшого утримання ОСОБА_11 під вартою лише посиланнями на наявність обґрунтованої підозри, тяжкістю покарання та постійним повторюванням однотипних фраз про існування ризиків в даному випадку є недостатнім.

Щодо визначення розміру застави, то розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Разом з тим, в поданому клопотанні не обґрунтовано визначеного розміру застави. Зокрема, не вбачається, чому саме застава у розмірі 5000000,00 грн., а не в меншому, є такою, що забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків. Також в поданому клопотанні не обґрунтовано, які саме виключні обставини свідчать, що застава, визначена у відповідності до ч.5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити виконання ОСОБА_11 покладених на нього обов`язків. При цьому, суду при визначенні розміру застави, в першу чергу слід врахувати майнове становище ОСОБА_11 . Зокрема, суду слід врахувати ті обставини, що ОСОБА_11 тимчасово не працює, постійного доходу не отримує, а на його утриманні перебуває дружина та малолітня дитина. При цьому, згідно долучених довідок дружина ОСОБА_11 за останні два роки отримала дохід всього 8000,00 грн. Брат ОСОБА_11 ОСОБА_24 за 2026 рік отримав дохід в загальному 69161,14 грн. Матір ОСОБА_11 ОСОБА_25 є особою пенсійного віку, починаючи з січня 2026 року отримала пенсії на загальну суму лише 21546 грн. При цьому, остання є інвалідом третьої групи, має ряд захворювань, що потребують постійних витрат на лікування, проведення обстежень та закупівлю ліків. За таких обставин, визначення застави у розмірі 5000000 грн. є явно завищеним, завідомо непомірним для обвинуваченого та його сім`ї та неспівмірним з існуючими ризиками. Такий розмір застави не відповідає майновому становищу обвинуваченого.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_10 просить суд: відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із правом внесення застави 5000000 грн; визначити обвинуваченому ОСОБА_11 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

01.07.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_10 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Захисник з продовженням такого запобіжного заходу не погоджується, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_12 не має наміру переховуватися від суду, а також не має на меті будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти інше кримінальне правопорушення. Прокурором в клопотанні не наведено жодних обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_12 може переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини чи продовжувати злочинну діяльність, натомість прокурором наведено лише загальні фрази та припущення про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, які не підтверджуються жодними об`єктивними даними. Тяжкість інкримінованого правопорушення та суворість можливого вироку жодним чином не підтверджує наявність ризику переховуватися від слідства і суду, про що свідчать зокрема те, що протягом досудового розслідування та судового розгляду щодо ОСОБА_12 діяв запобіжний захід виді застави. І протягом всього цього часу, ОСОБА_12 , усвідомлюючи наслідки притягнення його кримінальної відповідальності не вчинив жодних дій аби уникнути слідства і суду. До зміни йому запобіжного заходу з застави на тримання під вартою ОСОБА_12 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, з`являвся за кожним викликом, а якщо не міг з`явитися, то завчасно повідомляв про причини неявки. Вказані обставини свідчать про відсутність ризику переховування від суду.

Захисник ОСОБА_10 також вказує, що з моменту відкриття матеріалів стороні захисту минуло вже багато часу, протягом якого до ОСОБА_12 було застосовано запобіжний захід у виді застави. Протягом всього цього часу, ОСОБА_12 не вчинив тиску на свідків чи інших учасників провадження та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його намір незаконно впливати на свідків. Відтак, посилання прокурора на існування ризику впливу на свідків не має належного обґрунтування та нічим не підтверджується.

Захисник ОСОБА_10 вважає, що запобігти будь-яким заявленим ризикам можливо шляхом покладення на обвинуваченого відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Суду слід врахувати та оцінити в сукупності наступні обставини, які вказують на відсутність намірів переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню чи продовжувати кримінальне правопорушення, а саме: ОСОБА_12 має стійкі соціальні зв`язки, зокрема родину і постійне місце проживання. Останній проживає з матір`ю та двома неповнолітніми сестрами. ОСОБА_12 до моменту обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою активно займався волонтерською діяльністю та допомагав ЗСУ. Зокрема, останній здійснював закупівлю транспорту для ЗСУ, допомагав у транспортуванні гуманітарних вантажів для внутрішньо переміщених осіб, облаштуванні бомбосховищ, забезпечував волонтерські організації паливом, надав іншу благодійну допомогу. Станом на зараз в Україні введено воєнний стан та оголошено мобілізацію, а відтак ОСОБА_12 як особа призивного віку, не має можливості покинути територію України. За час перебування в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» стан здоров`я ОСОБА_12 значно погіршився, що підтверджується листом-відповіддю на адвокатський запит. Останньому встановлено медичний діагноз. ОСОБА_12 неодноразово звертався до медичного персоналу Медичної частини з приводу погіршення стану здоров`я, останньому надавалася медикаментозна терапія в амбулаторних умовах Медичної частини. За час тримання в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» характеризується позитивно, зокрема, останній режим тримання осіб взятих під варту не порушував, стягнення на нього не накладалися, із іншими ув`язненими не конфліктний, до персоналу установи ввічливий, законні вимоги адміністрації виконує.

На думку захисника ОСОБА_10 , викладені обставини очевидно свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі чи перешкоджання розслідуванню з боку ОСОБА_12 , а також свідчать про недоцільність застосування щодо ОСОБА_12 найтяжчого запобіжного заходу. В той же час, у поданому клопотанні, не наведено жодних обґрунтованих аргументів щодо неможливість обрання більш м`якого запобіжного заходу. Натомість прокурором наведено лише загальні фрази та припущення про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, які не підтверджуються жодними об`єктивними даними.

Щодо визначення розміру застави, то розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Разом з тим, в поданому клопотанні не обґрунтовано визначеного розміру застави. Зокрема, не вбачається, чому саме застава у розмірі 5000000,00 грн., а не в меншому, є такою, що забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків. Також в поданому клопотанні не обґрунтовано, які саме виключні обставини свідчать, що застава, визначена у відповідності до ч.5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити виконання ОСОБА_12 покладених на нього обов`язків. При цьому, суду при визначенні розміру застави, в першу чергу слід врахувати майнове становище ОСОБА_12 . При цьому, суду при визначенні розміру застави, в першу чергу слід врахувати майнове становище ОСОБА_12 . Зокрема, суду слід врахувати, що ОСОБА_12 тимчасово не працює, постійного доходу не отримує За таких обставин, визначення застави у розмірі 5 000 000 грн. є явно завищеним, завідомо непомірним для обвинуваченого та його сім`ї та неспівмірним з існуючими ризиками. Такий розмір застави не відповідає майновому становищу обвинуваченого.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_10 просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави; визначити обвинуваченому ОСОБА_12 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

01.07.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_15 адвоката ОСОБА_5 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник зазначає, що ОСОБА_26 перебуває під вартою з 13 квітня 2024 року. Це вже більше двох років і саме такий строк Європейський суд з прав людини вважає моментом, коли формальні аргументи втрачають силу, а держава зобов`язана навести винятково вагомі, конкретні та нові підстави. У клопотанні прокурора знову повторюються ті самі шаблонні твердження, які вперше були озвучені ще в квітні 2024 року. Жодного нового факту, жодної нової обставини, яка б виправдовувала подальше позбавлення свободи. Відповідно до КПК України та практики ЄСПЛ, повідомлення про підозру не є доведенням вини, а тому сама по собі тяжкість інкримінованого діяння або резонанс кримінального провадження не можуть бути підставою для обмеження свободи. Прокурор не навів жодного факту, який би підтверджував: намір ухилятися від органу досудового розслідування чи суду; реальний вплив на свідків або потерпілих; ризик вчинення нового кримінального правопорушення. Наведені у клопотанні твердження є загальними та не підтверджені доказами, що суперечить вимогам ст. 178 КПК та практиці ЄСПЛ. Навіть якщо у квітні 2024 року ризики й були, сьогодні вони повинні бути доведені заново і лише конкретними фактами. Прокурор же подає ті самі фрази, які звучали рік і вісім місяців тому.

Адвоката ОСОБА_5 звертає увагу на:

- відсутність ризику втечі - з моменту затримання ні ОСОБА_15 , ні будь яка інша особа в його інтересах не вчиняла жодних дій, що свідчили б про намір переховуватися. Усі дані про особу, місце проживання, зв`язки незмінні. Крім того, враховуючи проблеми з здоров`ям у його родичів (батька та бабусі) є потреба в його фізичній присутності вдома для допомоги в забезпеченні нормальної життєдіяльності (медичні документи додаються). Його поведінка не демонструє жодної схильності до ухилення від явки до суду.;

- відсутність ризику незаконного впливу - прокурор не подав: жодного доказу спроби контакту зі свідками; жодної заяви свідка про тиск; жодного оперативного матеріалу щодо цього.;

- відсутність ризику вчинення нового злочину - прокурор не навів жодної ознаки: схильності, наміру, поведінки, що свідчить про небезпеку. Натомість: Василів раніше не судимий, має позитивні характеристики, не має інших проваджень. Жодної поведінки, яка свідчила б про кримінальну активність, за весь період не зафіксовано.

Також адвокат ОСОБА_5 зазначає, що прокурор не виконав вимоги ст. 178 КПК - прокурор зобов`язаний оцінити: сімейний стан; соціальні зв`язки; стан здоров`я; поведінку обвинуваченого під час всього періоду тримання; наявність альтернатив. Клопотання скопійоване з попередніх що є прямим порушенням стандартів ЄСПЛ. Ризики є гіпотетичними, а не фактичними. На теперішній час обвинувачений має постійне місце проживання, соціальні та сімейні зв`язки, не перешкоджав слідству, не вчиняв дій, спрямованих на ухилення. Це свідчить про відсутність реальної загрози для кримінального провадження. Відповідно до стандартів ЄСПЛ, строк, який перевищує 12 місяців, автоматично переходить у категорію prolonged detention надмірне тримання під вартою ЄСПЛ чітко зазначає, що навіть 6 місяців це межа, після якої прокурор повинен доводити виняткові, конкретні й нові підстави для продовження тримання під вартою (Kharchenko v. Ukraine, Letellier, Mamedova). Строк понад 2 роки - це рівень, який ЄСПЛ стабільно визнає непропорційним та незаконним, якщо обвинувачення не показує нових доказів ризиків. Прокурор таких доказів не подав.

Також стаття 178 КПК зобов`язує прокурора довести неможливість запобігти ризикам менш суворим заходом. Такого обґрунтування прокурор не навів. Натомість продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним. Більш м`який захід цілодобовий домашній арешт або ж зменшення розміру застави є достатнім і відповідає принципу мінімального втручання в права людини, гарантованому ст. 5 Конвенції, ст. 29 Конституції України та ст. 194 КПК України.

У зв`язку з цим, адвокат ОСОБА_5 просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави в 2000000 грн; застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою цілодобовий домашній арешт або ж визначити розмір застави в межах, передбачених КПК.

01.07.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_4 письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. В запереченнях захисник вказує, що на сьогодні загальний строк перебування ОСОБА_14 під вартою становить більше 2 (двох) років. Сторона захисту наголошує, що ризики передбачені статтею КПК України на сьогоднішній день перестали існувати та є всі передумови для того, щоб змінити обвинуваченому запобіжний захід.

Адвокат ОСОБА_4 вважає, що при поданні клопотання про продовження запобіжного заходу, згідно п. 5, 6 ч.1 ст.184 КПК України, сторона обвинувачення повинна була зазначити: обставини на підставі яких дійшли висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали які це підтверджують; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Докази обґрунтування ризиків передбачених ст. 177 КПК України не були зазначені у клопотанні і не долучені до матеріалів. При поданні клопотання сторона обвинувачення в порушення п. 6 ч.1 ст.184 КПК України, не зазначила будь-якого обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування альтернативного виду запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 зазначає, що небезпека переховування обвинуваченого (підозрюваного) не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою.

Адвокат ОСОБА_4 зазначає, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні навіть не обґрунтовує, чому до ОСОБА_14 неможливо застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту (із носінням електронного браслету) або застави. Стороною обвинувачення не наведено обґрунтованості, чому тримання під вартою є більш ефективніший запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт (із носінням електронного браслету) чи застава у даній ситуації. Захисник також вказує, що заборонено автоматичне продовження тримання під вартою.

Також захисник ОСОБА_4 звертає увагу суду на те, що будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогоднішній день перестали існувати, зокрема:

- сторона обвинувачення припускає, що ОСОБА_14 може переховуватись від слідства або суду в силу тяжкості інкримінованого злочину. Це ризик є надмірним припущенням і не підтверджується жодним доказом. Стороною обвинувачення не долучено до матеріалів клопотання доказів з яких вбачалося б, що ОСОБА_14 раніше ухилявся від явки до суду чи правоохоронних органів в інших справах;

- сторона обвинувачення визначає ризик як те, що ОСОБА_14 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених. Цей ризик нівелюється тим, що ОСОБА_14 не буде мати реальної змоги навіть контактувати із іншими обвинуваченими. Стороною обвинувачення не долучаються до матеріалів цього клопотання будь-яких доказів з яких б вбачалось, що інші обвинуваченні дають свідчення або визначають свою вину. Стороною обвинувачення не долучено жодних доказів, які б вказувати на необхідності допиту свідків. Сторона Захисту вважає, що твердження про вплив на експертів жодним чином не підтверджується, оскільки всі необхідні експертизи на досудовому розслідування були проведені;

- щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то захисник звертає увагу, що даний ризик не підтверджується жодним доказами, оскільки в ході проведення слідчих дій вже було вилучено психотропні речовини. Іншим чином приховати докази не можна;

- чинити інше кримінальне провадження. Даний ризик є непідтвердженим, оскільки сторона обвинувачення не надала вагомих доказів, що ОСОБА_14 вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів раніше. Також, це буде грубим порушенням приписів Конституції, оскільки діє презумпція невинуватості. Також сторона Захисту зауважує, що справа за обвинувальним актом у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України закрита на підставі ст. 49 КК України, вироку у даній справі нема, особа вважається не засудженою.

Адвокат ОСОБА_4 вказує, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень. Тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням. Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_14 не збирається переховуватись від слідства та суду.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що цілодобовий домашній арешт (із носінням електронного браслету) нічим не поступається триманню під вартою за ефективністю контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного. Бо цілодобовий домашній арешт (із носінням електронного браслету) так само обмежує пересування особи, як і ув`язнення, проте є більш комфортним для обвинуваченого. Тим більше, що цілодобовий домашній арешт (із носінням електронного браслету) можливо поєднати з обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України.

Сторона Захисту однозначно не може погодитись із визначеним розміром застави у 2000000 грн, оскільки таке визначення судом відбудеться із порушенням норм КПК України. Сторона Захисту вважає, що визначена сума застави у розмірі 2000000 грн. є непомірна для обвинуваченого, а зміна розміру застави, зможе забезпечити належну поведінку та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором та не є свідомо непомірною для нього. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне. Саме визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (266240 грн) буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Також, на підтвердження спроможності внесення застави стороною захисту було долучено податкові декларації за 2025 рік як батька обвинуваченого ОСОБА_27 так і його знайомого, який готовий внести заставу ОСОБА_28 .

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_4 просить суд у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_14 відмовити частково. Застосувати до ОСОБА_14 домашній арешт із носінням електронного браслету. У випадку, якщо суд прийде до переконання щодо застосування тримання під вартою, прошу взяти до уваги, що батьки та родичі ОСОБА_14 мають змогу внести за останнього заставу, в розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (266240 грн), а отже в цьому випадку захисник вимагає зменшити розмір застави.

01.07.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник звертає увагу суду на той факт, що її клієнту ОСОБА_12 та їй як захиснику вручено лише клопотання без додатків (крім характеристики). Вважає, що вищевказаний факт свідчить про порушення права на захист ОСОБА_12 , що повинно бути підставою для повернення клопотання прокурору або відмови прокурору у його задоволенні. Вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу як тримання під вартою щодо ОСОБА_12 .

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_12 відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, - то ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Поведінка ОСОБА_12 свідчить про відсутність наміру переховування від суду. ОСОБА_12 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - то ОСОБА_12 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебувають у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення, - то ОСОБА_12 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також ОСОБА_12 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, - то ОСОБА_12 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_12 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Однак з плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризик зменшується з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань.

Також захисник ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_12 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи. Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. Захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_12 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_12 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання.

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що слід взяти до характеризуючі дані ОСОБА_12 . Він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Соціальні зв`язки: мама та дві молодші сестри, які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_1 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову. ОСОБА_12 до затримання мав ФОП, який працював, основна діяльність 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Характеризується позитивно за місцем проживання, скарг не надходило. За час перебування в СІЗО неодноразово звертався до мед частини через погіршення здоров`я. Також до матеріалів справи долучені документи, що є люди які готові внести за ОСОБА_12 заставу, якщо суд дійде до такого переконання.

Також захисник ОСОБА_8 звертає увагу, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Захисник ОСОБА_8 вважає, що цілком можливим було б застосувати ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України. Захисник звертає увагу, що сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід як альтернативний у вигляді застави в розмірі 5000000 гривень, проте не вказано жодного слова в клопотанні щодо майна та фінансового стану ОСОБА_12 . При визначенні розміру застави захисник просить суд врахувати особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звертає увагу суду, що мати і бабуся ОСОБА_12 мають невеликі доходи, мати ОСОБА_12 отримує пільги та субсидії, з 01.01.2026 отримує допомогу по втраті годувальника.

Адвокат ОСОБА_8 також звертає увагу, що 19.04.2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. Тобто, фактично ОСОБА_12 перебуває під вартою і фактично відбуває покарання без вироку суду - 2 роки та 1 місяць.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_8 просить суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 ; змінити запобіжний захід ОСОБА_12 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити чітке коло осіб з якими буде заборонено спілкуватись або визначити альтернативу у вигляді застави у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

01.07.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_8 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник звертає увагу суду на той факт, що її клієнту ОСОБА_13 та їй як захиснику вручено лише клопотання без додатків (крім характеристики). Вважає, що вищевказаний факт свідчить про порушення права на захист ОСОБА_13 , що повинно бути підставою для повернення клопотання прокурору або відмови прокурору у його задоволенні. Вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу як тримання під вартою щодо ОСОБА_13 .

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_13 відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, - то ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Поведінка ОСОБА_13 свідчить про відсутність наміру переховування від суду. ОСОБА_13 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - то ОСОБА_13 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебувають у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення, - то ОСОБА_13 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також ОСОБА_13 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, - то ОСОБА_13 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_13 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Однак з плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризик зменшується з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань.

Також захисник ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_13 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи. Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. Захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_13 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_13 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання.

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що слід взяти до уваги характеризуючі дані ОСОБА_13 . Він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Соціальні зв`язки: мама: ОСОБА_29 та батько ОСОБА_30 , які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_2 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову. ОСОБА_13 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів» водієм - автонавантажувача. В ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів», де ОСОБА_13 працював водієм автонавантажувача, характеризується позитивно. ОСОБА_13 закінчив Студінську гімназію Калуської міської ради Івано-Франківської області. ОСОБА_13 закінчив Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей», професія Авто Механік. Стан здоров`я: має медичний діагноз, часто рецидивуючий перебіг з 2013 року.

Захисник ОСОБА_8 вважає, що цілком можливим було б застосувати ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України. Захисник звертає увагу, що сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід як альтернативний у вигляді застави в розмірі 5000000 гривень, проте не вказано жодного слова в клопотанні щодо майна та фінансового стану ОСОБА_13 . При визначенні розміру застави захисник просить суд врахувати особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Адвокат ОСОБА_8 також звертає увагу, що фактично ОСОБА_12 перебуває під вартою і фактично відбуває покарання без вироку суду майже 2 роки.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_8 просить суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 ; змінити запобіжний захід ОСОБА_13 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити чітке коло осіб з якими буде заборонено спілкуватись або визначити альтернативу у вигляді застави у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав подані клопотання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 строку дії обов`язків, покладених на них судом, з підстав, зазначених у клопотаннях. Також прокурор підтримав подані клопотання щодо продовження строку тримання під вартою з можливістю внесення застави обвинуваченим ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 з підстав, зазначених у клопотаннях. Зазначив, що вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів. Також є доведеною наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначив, що м`якші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам та забезпечити налужну поведінку обвинувачених.

Захисник ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження його підзахисному строку покладення обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Звернув увагу, що ОСОБА_16 до цього часу не порушував покладені на нього судом обов`язки. Вказав, що ризики є недоведеними та необґрунтованими. До клопотання не долучено матеріалів.

Захисник ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження його підзахисному строку покладення обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Захисник вказує, що клопотання не відповідає вимогам закону і є необґрунтованим, ризики не підтверджені та не існують. Додатків до клопотання не додано. ОСОБА_17 до цього часу не порушував покладені на нього судом обов`язки.

Захисник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд задовольнити частково клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_14 з підстав, які зазначені у його письмових запереченнях. Зазначив, що прокурором не доведено ризиків. Звернув увагу суду, що ОСОБА_14 2 роки знаходиться під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу, що є порушенням. Тільки тяжкість покарання не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати до ОСОБА_14 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Вважає визначений судом розмір застави 2000000,00 грн завищеним і таким, який обвинувачений не зможе сплатити. Вважає, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є достатньою і здатна забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю або визначити розмір застави в межах, передбачених КПК, та х урахуванням матеріального стану обвинуваченого. Зазначила, що прокурором не доведено ризиків, жодних доказів на підтвердження ризиків не надано.

Захисник ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету або зменшити розмір застави у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема його стан здоров`я. Звернула увагу, що ОСОБА_13 більше двох років перебуває під вартою. Зазначила, що клопотання прокурора є ідентичним з попередніми. Ризики, зазначені прокурором є безпідставними та недоведеними (немає жодних доказів на підтвердження ризиків надано тільки характеристику), що порушує право на захист обвинуваченого. Не обґрунтовано необхідність тримання під вартою, не може строк тримання під вартою продовжуватися автоматично, суворість покарання не може бути єдиною підставою для продовження тримання під варттою.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету або зменшити розмір застави у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначила, що ризики, зазначені прокурором є безпідставними та недоведеними (немає жодних доказів на підтвердження ризиків), що порушує право на захист обвинуваченого. Не обґрунтовано необхідність тримання під вартою, не може строк тримання під вартою продовжуватися автоматично. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема його стан здоров`я (стан його здоров`я в СІЗО погіршився) та соціальні зв`язки. Звернула увагу, що ОСОБА_12 два роки перебуває під вартою. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема те, що він має постійне місце проживання. Також просила врахувати інформацію про доходи родичів обвинуваченого (обвинувачений та родичі обвинуваченого не мають можливості внести заставу у визначеному судом розмірі).

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету або зменшити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Просила врахувати, що зазначені в клопотанні ризики є ідентичними з попередніми клопотаннями, ризики є необґрунтовані. Прокурором не враховано, що в ОСОБА_12 є мати і дві неповнолітні сестри, не враховано стан його здоров`я. Захисник зазначила, що визначений обвинуваченому розмір застави 5000000,00 грн є непомірним для нього і його сім`ї. Суд при зазначенні розміру застави має врахувати майновий стан обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Захисник вважає клопотання прокурора необґрунтованим і безпідставним, яке не відповідає вимогам закону. Зазначає, що ризики зменшилися з плином часу. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого (стан здоров`я, сімейний стан, тощо), які вказують на відсутність ризиків. Просила застосувати обвинуваченому ОСОБА_11 домашній арешт або визначити обвинуваченому ОСОБА_11 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (помірний розмір з урахуванням його майнового стану).

Захисник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави з підстав, зазначених у його письмових запереченнях. Захисник в судовому засіданні подав письмові заперечення. Зазначив, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Після більш ніж двох років перебування ОСОБА_11 під вартою сторона обвинувачення була зобов`язана надати нове, детальне та переконливе обґрунтування необхідності подальшого застосування найсуворішого запобіжного заходу. Натомість прокурор фактично повторює ті самі загальні твердження, які наводилися і раніше, не підтверджуючи їх новими фактичними даними та не враховуючи перебіг часу. За таких обставин продовження тримання під вартою набуває ознак формального, автоматичного застосування запобіжного заходу, що не відповідає вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини та положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо нібито існуючого ризику переховування ОСОБА_11 від суду, прокурор обмежився єдиним аргументом тяжкістю інкримінованих йому злочинів та передбаченим за них покаранням у виді позбавлення волі. На цій підставі сторона обвинувачення робить висновок, що усвідомлення можливості призначення суворого покарання може спонукати його до втечі чи ухилення від правосуддя. Посилання на наявність такого ризику має обов`язково підтверджуватися доказами, які про це свідчать, однак в даному випадку такий доказів надано не було. Із послідовної практики Європейського суду з прав людини однозначно випливає, що сама по собі тяжкість можливого покарання не може і не повинна розглядатися як єдиний або вирішальний критерій для висновку про необхідність тримання особи під вартою. Щодо доводів про існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та інших обвинувачених з підстави того, що ОСОБА_11 після відкриття матеріалів в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України стали відомі їх показання, то аргументація носить виключно характер припущення і не підкріплена жодними об`єктивними фактами чи доказами. Що стосується посилання на ризик вчинення нового кримінального правопорушення, то прокурор фактично зводить його до твердження про наявність інших кримінальних проваджень щодо ОСОБА_11 . Однак сама по собі наявність проваджень не є доказом вини. Така логіка прямо суперечить презумпції невинуватості, закріпленій у статті 62 Конституції України та статті 6 Конвенції. У сукупності наведене дозволяє впевнено стверджувати: жоден із заявлених ризиків не підтверджений жодним доказом, не має фактичного підґрунтя та не відповідає стандартам обґрунтування, визначеним Кримінальним процесуальним кодексом України та практикою Європейського суду з прав людини. Подане прокурором клопотання таким вимогам закону не відповідає. Прокурор не виконав вимог закону та у поданому клопотанні не навів жодних обгрунтованих аргументів, які б дозволяли зробити висновок про те, що альтернативні запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 .

Також адвокат ОСОБА_9 зазначає, що фактично питання можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні навіть не досліджувалося. Прокурор не здійснив аналізу того, чи можуть особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Натомість наведено загальний висновок про необхідність подальшого тримання під вартою з урахуванням існування доведених, на думку прокурора, ризиків.

Адвокат ОСОБА_9 вважає, що визначення розміру застави 50000,00 грн не призвело до жодної реальної зміни процесуального становища ОСОБА_11 . Визначений розмір застави є непомірним для нього та його сім`ї. Прокурор не наводить жодного аргументу, чому саме така сума відповідає вимогам законодавства і є співмірною майновому стану обвинуваченого. Дружина ОСОБА_11 ОСОБА_31 має незначний дохід, мати обвинуваченого ОСОБА_20 є пенсіонеркою та особою з інвалідністю, отримує невелику пенсію, потребує коштів на лікування. Визначений розмір застави не виконує функції альтернативного запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_9 зазначив, що у сукупності всі наведені обставини: тривалість перебування під вартою, відсутність належних доказів ризиків, ігнорування альтернативних запобіжних заходів, стан здоров`я, міцні сімейні та соціальні зв`язки, позитивна характеристика особи переконливо свідчать, що подальше тримання ОСОБА_11 під вартою з визначенням застави 50000,00 грн свідчить про безальтернативність найсуворішого запобіжного заходу та необґрунтованість його застосування. У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_9 просить суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_11 .

Обвинувачені у судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_11 у судовому засіданні подав суду письмові заперечення на клопотання прокурора. ОСОБА_11 зазначив, що прокурор незаконно привласнює виключну компетенцію суду щодо оцінки доказів. Клопотання прокурора має формальний характер і не містить жодних нових обставин; не доведено, що ризики не зменшились. Наведені в клопотанні ризики є абстрактними і не підтверджені конкретними фактами. ОСОБА_11 просить врахувати, що його стан здоров`я погіршився під час перебування під вартою, однак прокурором не зазначено це в клопотанні. Розмір застави 5000000,00 грн є непомірним для ОСОБА_11 , необґрунтованим та суперечить закону. Майновий стан сім`ї обвинуваченого унеможливлює внесення застави у заявленому розмірі (дружина обвинуваченого має невеликий дохід, сама виховує сина; брат обвинуваченого служить в ЗСУ та його доходу не вистачить для внесення застави; мати обвинуваченого є особою з інвалідністю та пенсіонером, хворіє хронічними захворюваннями, має витрати на медикаменти). Також ОСОБА_11 просить врахувати, що він має стійкі соціальні зв`язки, не має можливості покинути територію України, він займався волонтерською діяльністю, він позитивно характеризується за час перебування в ДУ. ОСОБА_11 просить суд визначити йому заставу у розмірі 266240,00 грн з урахуванням його майнового стану. Також ОСОБА_11 вважає, що досудове розслідування проведено з порушеннями.

Також обвинувачений ОСОБА_15 зазначив, що він вже третій рік відбуває покарання без винесення вироку. Застава у розмірі 2000000,00 грн є для нього непомірною, просить її зменшити. Також ОСОБА_15 не розуміє, як він зможе працевлаштуватися, якщо він буде носити електронний браслет. ОСОБА_15 зазначив, що вказані прокурором ризики не існують. Обвинувачений не погоджується з тим, що йому визначено заставу у більшому розмірі, ніж обвинуваченим ОСОБА_16 і ОСОБА_17 .

Крім того, обвинувачений ОСОБА_13 зазначив, що він вже третій рік відбуває покарання без винесення вироку. Розгляд справи відбувається дуже повільно, а об`єм матеріалів є значним. Просить застосувати до нього цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави.

Додатково обвинувачений ОСОБА_12 зазначив, що визначений йому розмір застави є завищеним. Зазначає, що клопотання прокурора є ідентичними з попередніми, а ризики не існують і не доведені. Обвинувачений не погоджується з тим, що йому ще спочатку розгляду справи було визначено заставу у більшому розмірі, ніж обвинуваченому ОСОБА_16 .

Обвинувачений ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що визначений йому розмір застави є завищеним. Обвинувачений не погоджується з тим, що йому визначено заставу у більшому розмірі, ніж обвинуваченим ОСОБА_16 і ОСОБА_17 .

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 строку дії обов`язків, покладених на них судом, то суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 є обвинуваченими в кримінальному провадженні № 42021090000000057 від 18.06.2021.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_17 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 календарних днів до 23.07.2022 включно. Також визначено альтернативний запобіжний захід щодо ОСОБА_17 у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також визначено обов`язки, які покладаються на обвинуваченого в разі звільнення з-під варти: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із свідками, експертами та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків - 2 (два) місяці з моменту внесення застави та звільнення з-під варти.

Також даною ухвалою обвинуваченому ОСОБА_16 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього вищевказані обов`язки.

Після внесення за обвинуваченого ОСОБА_17 застави у визначеному судом розмірі його було звільнено з-під варти та він вважається таким, відносно кого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Крім того, ухвалою суду від 16.09.2022 на обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 строком на 2 місяці були покладені наступні обов`язки: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами та іншими обвинуваченими в даному провадженні; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвалою суду від 09.11.2022 продовжено термін дії покладених на ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обов`язків. Ухвалами суду від 04.01.2023, 03.03.2023, 28.04.2023, 14.06.2023, 11.08.2023 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці.

Ухвалою суду від 11.08.2023 обсяг покладених на ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обов`язків було зменшено, а саме продовжено їм строк дії покладених судом обов`язків, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування із свідками, експертами; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвалами суду від 06.10.2023, 30.11.2023, 25.01.2024, 15.03.2024, 14.05.2024, 10.07.2024, 29.08.2024, 24.10.2024, 28.11.2024, 08.01.2025, 26.02.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці.

07.04.2025 до суду надійшли клопотання прокурора ОСОБА_32 про продовження ОСОБА_16 та ОСОБА_17 строку дії покладених на них обов`язків. Однак у призначеному на 14.04.2025 судовому засіданні клопотання прокурора від 04.04.2025 про продовження строку дії обов`язків не розглянуто у зв`язку з неявкою одного із захисників, у зв`язку з чим визначений ухвалою суду від 26.02.2025 строк дії покладених обов`язків закінчився.

Ухвалою суду від 12.05.2025 судом було задоволено частково клопотання прокурора ОСОБА_32 про покладення на обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Покладено на цих обвинувачених терміном на 60 днів наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування із свідками, експертами; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків визначено до 11.07.2025 включно.

Ухвалою суду від 07.07.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів. Ухвалою суду від 27.08.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів до 26.10.2025 включно. Ухвалою суду від 20.10.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів до 19.12.2025 включно. Ухвалою суду від 19.12.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів до 17.02.2026 включно. Ухвалою суду від 11.02.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 11.04.2026 включно. Ухвалою суду від 20.03.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 20.05.2026 включно. Ухвалою суду від 08.05.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 08.07.2026 включно.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше 2 місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 бажають уникнути можливого застосування до них покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років; незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вони можуть продовжувати вчиняти злочини з метою збагачення.

На думку суду, виконання до цього часу обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 покладених на них судом обов`язків не свідчить про непотрібність їх продовження, а тому продовження строку дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сприятиме забезпеченню дієвості кримінального провадження.

Суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на 2 місяці строк дії покладених судом обов`язків, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування із свідками, експертами; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Щодо клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, то суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_15 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06.10.2023 було змінено ОСОБА_11 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на строк до 04.12.2023, визначено йому заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 805200,00 грн. та у разі звільнення його з-під варти у зв`язку із внесенням застави, покладено обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами; здати на зберігання до Управляння Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 25 жовтня 2024 року за ОСОБА_11 внесено заставу та ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_11 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_12 обрано запобіжний захід тримання під вартою, визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки у разі внесення застави, а у подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_12 неодноразово продовжувався. 18 листопада 2022 року за ОСОБА_12 внесено заставу та ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» його звільнено з-під варти і таким чином до нього застосовано запобіжний захід - заставу. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_12 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_13 обрано запобіжний захід тримання під вартою та визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки в разі її внесення. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії запобіжного заходу ОСОБА_13 неодноразово продовжувався. 05 грудня 2022 року за ОСОБА_13 внесено заставу та цього ж дня ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_13 обов`язків неодноразово продовжувався.

17.04.2024 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянину України, раніше судимого 28.08.2014 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі, щодо якого щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023090000000007 перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 повідомлену підозру ОСОБА_12 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, щодо якого 18.05.2022 обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 ОСОБА_13 слідчими суддею Івано-Франківського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу в сумі 908400,00 грн, та у разі її внесення, покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2024 задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.04.2024 про обрання щодо ОСОБА_33 запобіжного заходу скасовано, постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, на строк до 15.06.2024. В подальшому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави ОСОБА_13 слідчими суддями Івано-Франківського міського суду неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 25.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_13 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого 14.05.2021 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 296 КК України скеровано в суд, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 30.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 30 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_14 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_15 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_15 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_15 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

14 травня 2024 року Калуським міськрайонним судом у кримінальному провадженні № 42021090000000057 частково задоволено клопотання прокурора та запобіжний захід ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 змінено із застави на тримання під вартою, без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. В подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 судом продовжувався.

29.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 29.03.2025. 30.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 30.03.2025. 21.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20.05.2025. 12.05.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 11.07.2025. 07.07.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.09.2025. 27.08.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 26.10.2025. 20.10.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.12.2025. 19.12.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 17.02.2026. 11.02.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 12.04.2026. 20.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.05.2026. 08.05.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.07.2026.

Ухвалою суду від 10.06.2026 було частково задоволено клопотання захисників щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим. Визначено обвинуваченому ОСОБА_13 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_12 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_14 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_15 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень. В ухвалі зазначено, що обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.07.2026 р. включно. Покладено на обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у разі внесення застави такі обов`язки: 1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначена у клопотанні підозра має місце і підтверджуються достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотаннях, то є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

При цьому, обставини здійснення обвинуваченими конкретних дій та доведеність їх винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки хору їх належності та допустимості будуть перевірені на оцінені під час судового розгляду по суті, а саме на стадії дослідження доказів.

За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Пунктами 4, 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, характеризуючі дані про особи обвинувачених, та інші обставини в їх сукупності.

Суд враховує характеризуючі дані обвинувачених, зокрема те, що: ОСОБА_11 одружений, має дружину та сина 2019 року народження; його дружина отримує невеликий дохід; його матір хворіє та має групу інвалідності; ОСОБА_11 є засновником благодійного фонду та займався громадською роботою; зареєстрований як фізична особа-підприємець; однак він є раніше судимим. Також суд враховує стан здоров`я ОСОБА_11 , якому встановлено медичний діагноз. Суд враховує, що медична допомога надається ОСОБА_11 в умовах установи ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», йому призначено медикаментозне лікування та дієту. Також суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_11 було забезпечено належне медичне обстеження 27.03.2026 в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», йому призначено медикаментозне лікування. Тобто, медична допомога ОСОБА_11 надається належним чином. Суд враховує характеристику ОСОБА_11 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_11 виконує.

ОСОБА_12 раніше не судимий; має маму та дві неповнолітні сестри (батько яких помер, які отримують допомогу малозабезпеченій сім`ї. Мати і бабуся ОСОБА_12 мають невеликі доходи, мати ОСОБА_12 отримує пільги та субсидії, з 01.01.2026 отримує допомогу по втраті годувальника. ОСОБА_12 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Також судом враховано стан здоров`я ОСОБА_12 , якому встановлено медичний діагноз. Суд враховує, що медична допомога надається ОСОБА_12 в умовах установи ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», йому надано дієтичне харчування та призначено медикаментозне лікування. Суд враховує його характеристику з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_12 виконує.

Суд також враховує стан здоров`я ОСОБА_13 , а також те, що він є раніше несудимим. ОСОБА_13 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів» водієм - автонавантажувача. Суд також враховує, що його мати хворіє. Суд враховує характеристику ОСОБА_13 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі ОСОБА_13 характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_13 виконує.

Суд також враховує стан здоров`я ОСОБА_14 , а також те, що він є раніше несудимим. Суд враховує характеристику ОСОБА_14 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі він характеризується негативно, законні вимоги адміністрації виконує. Суд також враховує, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.01.2026 справу за обвинувальним актом щодо ОСОБА_14 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України було закрито на підставі ст. 49 КК України (у зв`язку із закінченням строків давності), тобто за нереабілітуючих обставин.

Суд також враховує стан здоров`я ОСОБА_15 , а також те, що він є раніше несудимим. Суд враховує, що його батько та бабуся хворіють. Суд враховує характеристику ОСОБА_15 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі він характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_15 виконує.

При розгляді даного клопотання суд також враховує, що відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інших судах розглядаються інші кримінальні справи.

Обвинуваченим ОСОБА_11 було надано суду ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.08.2025 по кримінальному провадженню про обвинувачення його за ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, згідно якої справу за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчинені кримінального правопорушення за ч.1 ст.135 КК України було закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України (у зв`язку із відмовою потерпілих від обвинувачення). Проте на розгляді суду залишається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_11 за ч.2 ст.286 КК України.

Що стосується можливості офіційного працевлаштування обвинувачених, то це не спростовує наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.

Щодо твердження обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що прокурором в клопотанні про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу не було зазначено інформації щодо його стану здоров`я, то суд зазначає, що прокурор при подачі клопотання долучає ті документи, які вважає за необхідне. При цьому, долучені медичні документи ОСОБА_11 , що знаходяться в матеріалах справи, були враховані судом при розгляді даного клопотання.

Суд враховує, що злочини у вчиненні яких підозрюються обвинувачені, у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких. Також судом враховується суспільна небезпечність злочинів в яких обвинувачуються обвинувачені.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій, четвертий, п`ятий вказаної статті. Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:

- переховуватися від суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки обвинувачені, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ними злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.

- незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження обвинуваченим стало відомо про обсяг зібраних доказів, у тому числі про зміст наданих свідками показань, які можуть бути визнані такими, що викривають його та інших обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів. В ході судового розгляду свідків ще не допитано. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків. Обвинувачені знають персональні дані свідків і зміст наданих ними свідчень на досудовому розслідуванні. Тому існує вірогідність незаконного впливу на них зі сторони обвинувачених з метою зміни показань та спотворення доказів. Також в судовому засіданні не були допитані експерти. Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 знайомі один з одним. Їм пред`явлено в обвинувачення, серед іншого і участь у складі злочинної організації, тому шляхом вмовляння, погроз зможуть впливати на покази один одного;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки перебуваючи на волі обвинувачені можуть не з`являтися на виклики до суду і таким чином перешкоджати у здійсненні судового розгляду у розумні строки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки обвинувачені обвинувачуються у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що вони, з метою одержання доходів продовжать вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Крім того, суд не вважає слушними доводи захисників про те, що застосування запобіжного заходу неможливе без дослідження доказів. Суд приймає рішення виходячи з обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті та інших документів наданих сторонами кримінального провадження. На даній стадії справи суд позбавлений повноважень досліджувати докази, надавати їм оцінку, робити висновки щодо винуватості чи невинуватості обвинувачених.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності» за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо твердження захисників про можливість застосування обвинуваченим на даний час більш м`яких запобіжних заходів, то суд зазначає, що зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання (продовження) запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суддя на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання. Захисниками не обґрунтовано підстави для зміни запобіжного заходу чи застосування більш м`якого запобіжного заходу, не надано доказів, які підтверджують виникнення нових обставин, які можуть вплинути на вирішення даного питання.

Зокрема, зазначені захисниками факти про хвороби обвинувачених не свідчать про зменшення встановлених судом ризиків. Крім того, медична допомога надається їм в умовах Івано-Франківської установи виконання покарань № 12, де вони на даний час утримуються. Можливість офіційного працевлаштування обвинувачених не спростовує наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином, враховуючи існування вищевказаних ризиків, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, домашні арешт, цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При вирішенні питання про визначення обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд приходить до наступних висновків.

Суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 утримуються під вартою протягом значного періоду часу. Також суд враховує стан здоров"я обвинувачених.

На даний час судом закінчено підготовче провадження та суд перейшов до стадії дослідження доказів у справі.

Суд дійшов висновку, що на даній стадії судового розгляду для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також для запобігання встановленим ризикам, можливе застосування обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

При визначенні розміру застави суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 обвинувачуються у вчиненні злочинів, що стосуються збуту особливо небезпечного наркотичного засобу (в особливо великих розмірах), який міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян. У всьому світі посилюється боротьба з незаконним обігом наркотиків серед населення, посилюється кримінальна відповідальність за такі злочини, тому кожен, хто має намір вчиняти такий злочин, чи підозрюється у вчиненні такого злочину чи вже вчинив його, повинен усвідомлювати, що відповідальність буде суворою і невідворотною. Крім того, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 обвинувачуються в участі у злочинній організації, а ОСОБА_11 обвинувачується у створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, що становить велику суспільну небезпеку.

Суд також звертає увагу, що до обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вже було застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та було покладено на них обов`язки, передбачені ст.177 КПК України. Однак у зв`язку з невиконанням покладеного на них судом обов`язку, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ухвалою суду від 14.05.2024 було змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. Ухвалою суду від 29.08.2024 заставу звернуто в дохід держави. Дану ухвалу було залишено без змін Івано-Франківським апеляційним судом 08.10.2024.

З врахуванням вищезазначеного, тяжкості інкримінованого обвинувачення, значного строку перебування обвинувачених під вартою, стадії судового розгляду, суд приходить до висновку, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також запобігання встановленим ризикам. Тому суд приходить до висновку про необхідність продовжити застосування до вказаних обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а також слід залишити обвинуваченим раніше визначений розмір застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави в межах 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_12 розмір застави в межах 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_13 розмір застави в межах 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_14 розмір застави в межах 2000000 (Два мільйони) гривень. Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_15 розмір застави в межах 2000000 (Два мільйони) гривень.

Суд приходить до висновку, що, з урахуванням вищезазначеного, у задоволенні клопотань захисників про зменшення розміру застави (зважаючи на матеріальне становище обвинувачених) слід відмовити, оскільки, на думку суду, застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків. Зокрема, суд враховує, що згідно обвинувального акту ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні у складі організованої групи-злочинної організації особливо тяжких злочинів щодо обігу особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах (від такої діяльності отримувався значний дохід).

Щодо твердження обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те що застава їм визначена судом у більшому розмірі, ніж ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також твердження обвинуваченого ОСОБА_12 також про те, що в 2022 році йому застава була визначена у більшому розмірі, ніж ОСОБА_16 , то суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 25.02.2022 було розглянуто клопотання прокурора щодо запобіжних заходів обвинувачений у межах кримінального провадження № 42021090000000057 про обвинувачення ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України. В ухвалі зазначено, що 19.05.2022 від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшли клопотання про обрання обвинуваченим запобіжних заходів. Зокрема прокурор просив обрати обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 календарних днів. Крім того, прокурор просив суд обрати обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на них обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Даною ухвалою суду було постановлено наступне: обрати ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 137 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 339 897,00 гривень; обрати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 372150,00 гривень; обрати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 календарних днів, починаючи з 25.05.2022 по 23.07.2022 включно та визначити ОСОБА_12 розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 496 200,00 гривень; обрати ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 календарних днів, починаючи з 25.05.2022 по 23.07.2022 включно та визначити ОСОБА_17 розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 496 200,00 гривень; обрати ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 календарних днів, починаючи з 25.05.2022 по 23.07.2022 включно та визначити ОСОБА_13 розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 496 200,00 гривень. Дана ухвала була винесена судом з врахуванням поданих прокурором клопотань, позицій учасників справи, даних про особи обвинувачених, даних про наявність та обґрунтованість ризиків станом на той час та інших обставин справи в сукупності.

Станом на час винесення обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_34 вже перебували під заставою згідно ухвали слідчого судді. В подальшому ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_17 внесли кошти та були звільнені під заставу. Проте, тільки обвинувачені ОСОБА_34 та ОСОБА_17 на порушили покладені на них судом обов`язки, тому вони перебувають під заставою по даний час.

При цьому, 07.03.2025 судом було отримано ще одне кримінальне провадження № 12023090000000475 від 09.09.2023 про обвинувачення: ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, яке в подальшому об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 42021090000000057 від 18.06.2021.

Питання про обрання та продовження запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вирішувалися судом під час розгляду даної справи з врахуванням поданих прокурором клопотань, позицій учасників справи, даних про особи обвинувачених, даних про наявність та обґрунтованість ризиків станом на час розгляду клопотань та інших обставин справи в сукупності. Судом були винесені ухвали на підставі норм чинного законодавства та практики ЄСПЛ. В тому числі, рішення про визначення розміру застави даним обвинуваченим було обґрунтовано належним чином та судом детально описано мотиви в ухвалі.

В судовому засіданні при вирішенні клопотань забезпечено змагальність, а також право на оскарження судового рішення. Відтак продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених у виді тримання під вартою без визначення альтернативного розміру застави не може вважатися свавільним.

Враховуючи викладене та те, що 07.07.2026 закінчується строк дії застосованих щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 запобіжних заходів, а застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинувачених не дозволить запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, то суд приходить до переконання, що слід задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 27, 31, 177, 178, 183, 194, 199, 201, 331, 369-372, 376, 532 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 строку дії покладених судом обов`язків задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на 2 місяці строк дії покладених судом обов`язків, а саме:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматися від спілкування із свідками, експертами;

4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків визначити до 01.09.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , що в разі невиконання покладених на них обов`язків до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали для виконання в частині покладених обов`язків направити Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно.

Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави в межах 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно.

Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_12 розмір застави в межах 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно.

Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_13 розмір застави в межах 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно.

Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_14 розмір застави в межах 2 000 000 (Два мільйони) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно.

Залишити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_15 розмір застави в межах 2 000 000 (Два мільйони) гривень.

Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Заставу може бути внесену як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.08.2026 р. включно.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Визначені обов`язки покласти на обвинувачених на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити обвинувачених, що в разі невиконання покладених на них обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та оголошено 03.07.2026 о 13:00 год.

Головуючий

Часті запитання

Який тип судового документу № 137918902 ?

Документ № 137918902 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 137918902 ?

Дата ухвалення - 01.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 137918902 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 137918902 ?

В Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 137918902, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Судове рішення № 137918902, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 01.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 137918902 відноситься до справи № 345/1239/22

Це рішення відноситься до справи № 345/1239/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 137918899

Наступний документ : 137918916

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Ухвала суду № 137918902, 01.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області