Ухвала суду № 137918798, 29.06.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/457/23

Провадження № 2/339/2/26

У Х В А Л А

29 червня 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі головуючого-судді Кілик М.П.,

за участю секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Болехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Болехівської міської ради Івано-Франківської області, голови Болехівської міської ради Яцинина Івана Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , Управління освіти Болехівської міської ради Івано-Франківської області про скасування рішення Болехівської міської ради,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Болехівської міської ради Кудли О.Й., третьої особи ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

у провадженні суду на стадії підготовчого провадження перебуває вказана цивільна справа, яка передана на розгляд судді Кілик М.П. 12.02.2026; підготовче засідання відкладено на 29.06.2026.

29.06.2026 до суду надійшло клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі та передачу даної цивільної справи з Болехівського міського суду Івано-Франківської області до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за підсудністю.

В обґрунтування клопотання посилаються на те, що у червні 2023 року депутати Болехівської міської ради повідомили позивачів, що на ХХХ сесії 8 демократичного скликання відповідачі розглядали питання щодо повторної конфіскації частини присадибної земельної ділянки позивачів. Відповідно до ч.2 ст. 16 та ст. 27 ЦПК України позивачі звернулись до Болехівського міського суду з дотриманням правил територіальної юрисдикції за роз`ясненням. 10 жовтня 2024 року суд постановив ухвалу про проведення судової земельно-технічної експертизи. Враховуючи уточнені позовні вимоги позивачів ухвала суду від 20 квітня 2026 р. вимагає надалі розглядати справу як публічно-правовий спір. Відповідно до п.1 уточнених позовних вимог позивачів Болехівська міська рада перевищує свої повноваження, діє незаконно як орган влади, а самовільне переведення частини присадибної земельної ділянки позивачів у комунальну власність відповідачів призведе до кримінального правопорушення, дозволить відповідачам надалі переслідувати позивачів як реабілітованих від сталінських репресій та принижувати їхню гідність. Інші пункти позовних вимог розглядаються у публічно-правовому спорі як похідні. У ході підготовчого розгляду спору позивачі вимушено обрали інший на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин. Тобто просили суд передати дану цивільну справу з Болехівського міського суду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за підсудністю. Подальший розгляд даної справи у Івано-Франківському окружному адміністративному суді за вимогою позивачів має преюдиційне значення. Тобто рішення адміністративного суду за підсудністю має встановити факти, які впливають на оцінку доказів у даному спорі і без яких ухвалити кінцеве рішення не можливо. Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у даній справі через неможливість розгляду справи до вирішення цієї самої справи в порядку адміністративного судочинства.

У підготовчому засіданні 29 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 підтримав клопотання щодозупинення провадження у справі та передачу справи до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за підсудністю, дав пояснення, аналогічні змісту письмового клопотання. Крім цього, зазначив, що рішення сесії призводить до конфіскації саду позивачів, якої саме частини саду позивачі не знають. За клопотанням позивачів була призначена експертиза, але вона не проведена. До 20.04.2026 це був цивільний спір, на цей час дана справа не може розглядатися Болехівським судом. Тому справу треба зупинити і всі матеріали справи передати до окружного адміністративного суду.

Представник відповідача Кудла О.Й. у підготовчому засіданні 29 червня 2026 року заперечила проти клопотань позивачів, зазначила, що клопотання є суперечливими, оскільки не можна одночасно і зупинити провадження, і передати його за підсудністю. Болехівська міська рада приймала оскаржувані рішення як власник земельної ділянки в особі територіальної громади, тому спір є цивільно-правовим.

Третя особа ОСОБА_3 у підготовчому засіданні 29 червня 2026 року вважає, що клопотання про зупинення та направлення справи за підсудністю підлягають задоволенню.

Інші учасники справи у підготовче засідання не прибули, були належно повідомлені про час та місце підготовчого засідання.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах поданих клопотань, суд дійшов такого висновку.

20.04.2026 ухвалою суду було прийнято до розгляду заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну предмету позову від 20 квітня 2026 року та ухвалено у подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмету позову в редакції, що надійшла до суду 20 квітня 2026 року.

Зокрема, позивачі, остаточно уточнивши позовні вимоги у заяві від 20.04.2026, просять суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ХХХ сесії VІІІ демократичного скликання Болехівської міської ради від 27 червня 2023 року №59-30/23 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та передання в постійне користування управлінню освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради"; встановити площу самовільно зайнятої відповідачами частини саду присадибної земельної ділянки позивачів ( АДРЕСА_1 ) у межах земельних наділів 355, 356, 357, 358, 361, 362 (у відповідності до ситуативного плану позивачів від 27.05.1938 року) як частину земельної ділянки з кадастровим номером 2610200000:03:003:0120 площею 1,1287га;

повторне розпорядження (конфіскація) земельною ділянкою (майном) дитини сироти війни ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 у межах земельних наділів 355, 356, 357, 358, 361, 362 (у відповідності до ситуативного плану позивачів від 27.05.1938 року) визнати незаконним;

зобов`язати відповідачів демонтувати бетонну загорожу на земельному наділі 358, 361, 362 частини саду присадибної земельної ділянки позивачів ( у відповідності до ситуативного плану позивачів від 27.05.1938 року);

скасувати реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 2610200000:03:003:0120 площею 1,1287га з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-1400104892023. Дата формування 23.05.2023) у частині земельних наділів 355, 356, 357, 358, 361, 362 (у відповідності до ситуативного плану позивачів від 27.05.1938 року) як частини саду присадибної земельної ділянки позивачів ( АДРЕСА_1 );

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 68332067 від 06.07.2023) у відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 2761090626102, номер відомостей про речові права 50897568 у частині земельних наділів 355, 356, 357, 358, 361, 362 (у відповідності до ситуативного плану позивачів від 27.05.1938 року) як частини саду присадибної земельної ділянки позивачів ( АДРЕСА_1 ).

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України: публічно-правовий спір це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть правовідносин (зміст, характер спору), а не суб`єктний склад та участь суб`єкта владних повноважень, який сам по собі не визначає спір як публічно-правовий і не відносить до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за його участю.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Зі змісту позовних заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та пояснень позивача ОСОБА_1 у підготовчому засіданні вбачається, що позивачі оспорюють рішення міської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та передання в постійне користування управлінню освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради» та подальшу реєстрацію стосовно тієї земельної ділянки, яка, за твердженням позивачів, є у власності позивачки ОСОБА_2 , оскільки належала репресованому та в подальшому реабілітованому доктору Івану Форовичу, а на цей час належить позивачці ОСОБА_2 , яка успадкувала цю земельну ділянку після своєї бабці. Зокрема, як стверджують позивачі: у спірну земельну ділянку, яка передана оспорюваним рішенням сесії міської ради в постійне користування відділу освіти Болехівської міської ради, включена частина саду присадибної земельної ділянки позивачки на АДРЕСА_1 у межах земельних наділів 355, 356, 357, 358, 361, 362 (у відповідності до ситуативного плану позивачів від 27.05.1938).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивачів з правомірністю розпорядження органом місцевого самоврядування цією земельною ділянкою, оскільки позивачі вважають, що земельна ділянка, стосовно якої міська рада прийняла оспорюване рішення, є їхньою власністю та до неправомірного відчуження перебувала в їхньому (позивачів) постійному користуванні.

Отже, у цій справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом речового права позивачів, враховуючи наявність у справі інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим, має вирішуватися за правилами ЦПК України, підстави для прийняття рішення в порядку п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України відсутні.

Крім цього, суд зазначає, що нормами ЦПК України не передбачено повноважень суду першої інстанції направити справу до іншого суду (для розгляду в порядку іншого судочинства). Оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України у випадку, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Відтак слід відмовити в задоволенні клопотання позивачів про направлення справи до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Щодо клопотання позивачів про зупинення провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як підтвердив позивач ОСОБА_1 з позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду він не звертався, у провадженні суду не перебуває іншої справи з пов`язаними вимогами. Нормами ЦПК України не передбачено можливості суду зупинити провадження у справі до вирішення цієї ж справи. Відтак клопотання в частині зупинення провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 197, 198, 200, ст.258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотань позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 29.06.2026 про зупинення провадження у справі та про передачу даної цивільної справи з Болехівського міського суду Івано-Франківської області до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за підсудністю відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 03 липня 2026 року.

Суддя: М.П.Кілик