Рішення № 137918728, 03.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1872/26

провадження у справі №2/0285/1641/26

03 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Бізнес позика» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 24502,80 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 10.05.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та Відповідачем був укладений кредитний договір №537721-КС-001, за умовами якого Позивач надав Відповідачу 11000 грн.

Договір укладений дистанційно в електронній формі, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8754, який було використано Відповідачем.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 537721 КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 6407,20 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором виконала неповністю, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24502,80 грн, що складається з наступного:

- 10 7080 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту;

- 9 055,20 грн - сума прострочених платежів по процентах;

- 4 637,60 грн - сума сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 30,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладеного договору, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнала частково. Підтвердила факт отримання кредитних коштів, але заперечувала проти розміру заборгованості, заявленого Позивачем. Посилалась на те, що отримувала кредит у розмірі 10 800 грн, а не 11 000 грн. Під час підписання договору вона не була ознайомлена з його умовами. Вважає розмір процентів завищеним. Посилалась на свій скрутний матеріальний стан.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 10.05.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та Відповідачем був укладений Договір №537721-КС-001 про надання кредиту (далі по тексту - Договір), за умовами якого Позивач надав Відповідачу 11 000 грн, строком на 16 тижнів, шляхом переказу на платіжну карту позичальника.

Договір укладений дистанційно в електронній формі, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8754, який було згенеровано Позивачем та використано Відповідачем.

Зарахування коштів у сумі 11 000 грн на картковий рахунок Відповідача 10.05.2025 підтверджено банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 27.04.2026. Таким чином, заперечення Відповідача щодо суми кредиту спростовуються зазначеним доказом.

Перевіривши розрахунок заборгованості, складений Позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтоване застосування окремих складових заборгованості.

Так, умовами Договору одночасно визначено дві різні денні процентні ставки: 1% (п. 2.4 Договору) та 0,92% (п. 2.12 Договору).

Частиною 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

За таких обставин, суд застосовує денну процентну ставку 0,92% до суми кредиту 11 000 грн на встановлений договором строк 16 тижнів (112 днів) і визначає суму процентів, що підлягала сплаті за договором у розмірі 11 334,40 грн.

Загальна сума тіла кредиту та процентів 22 334,40 грн.

Позивач у позовній заяві та розрахунку зазначає, що Відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 6 407,20 грн.

Шляхом зменшення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами на суму сплачених коштів (22334,40 - 6407,20 = 15927,20 грн) суд визначає розмір заборгованості Відповідача, що підлягає стягненню на користь Позивача.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості суд відмовляє з наступних підстав.

До умов договору та розрахунку заборгованості Позивачем необґрунтовано включено комісію.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниє обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати Відповідача боржником за цими платежами, що свідчить про безпідставність заявлених у цій частині вимог, які не підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів річних в сумі 4637,60 грн на підставі ст. 625 ЦК України суд відмовляє, з огляду на зміст п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, дію якого продовжено і він триває до теперішнього часу.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1730,60 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №537721-КС-001 від 10.05.2025 в сумі 15927 гривень 20 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»(ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в розмірі 1 730 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв