Рішення № 137918680, 26.06.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/62/26

Провадження по справі 2/281/154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Данчука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Миколайчук Н. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Майстренка М. С.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Янчук М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з указаною позовною заявою. Зазначивши, що 01.06.2022 року між нею та ТОВ «Мережа електричних послуг» в особі Гарбариніної Л. О. було укладено договір оренди обладнання № 1, а з 01.10.2022 року договір оренди обладнання №3, відповідно до яких ТОВ «Мережа електричних послуг» передало позивачу торгове обладнання для розміщення у торгових приміщеннях магазинів «ШЕФ-КОНДИТЕР» та «ЗООЛАЙФ», розташованих за адресами: смт. Лугини, Коростенського району Житомирської області, вул. Грушевського, 11А та АДРЕСА_1 . Після набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу відповідач безпідставно та самовільно припинив доступ позивача до зазначених торгових приміщень, внаслідок чого позивач була фактично позбавлена можливості користуватися орендованим обладнанням, здійснювати його обслуговування та демонтаж, повернути обладнання орендодавцю у порядку, передбаченому договорами. За таких обставин позивач фактично не користувалася обладнанням, однак ТОВ «Мережа електронних послуг» було позбавлене об`єктивної можливості отримати доступ до обладнання та припинити дію договорів, у зв`язку з чим продовжувало нарахування орендної плати. 16.12.2025 року ТОВ «Мережа електронних послуг» нарахувало позивачу заборгованість у розмірі 429385,00 грн. Надалі, згідно з щомісячним розрахунком заборгованості від 14.01.2026 року: за Договором № 1 від 01.06.2022 року нараховано 157160,00 грн; за Договором № 3 від 01.10.2022 року 279777,50 грн. Загальна сума нарахованих платежів становить 436937,50 грн. Позивач неодноразово зверталася до правоохоронних органів із заявами про незаконний недопуск до торгових приміщень, а також 17.12.2025 року направила відповідачу письмову претензію з вимогою забезпечити безперешкодний доступ до обладнання, яка була залишена без відповіді та без задоволення. Просить стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 436937,50 грн. завдані неправомірними діями відповідача щодо блокування доступу до торгових приміщень та судові витрати у розмірі 11369,38 грн., з яких 4369,38 судовий збір; 7000,00 витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 13.02.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

20 лютого 2026 року від представника відповідача адвоката Янчук М. О. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності та необгрунтованості. Зазначає, що позивачем не доведено наявності обов`язкових елементів цивільноправової (деліктної) відповідальності, зокрема: не доведено факту та змісту протиправної поведінки Відповідача, не доведено факту перебування спірного обладнання у володінні чи контролі Відповідача, не доведено належності відповідного обладнання Позивачу або хоча б реального існування у Позивача обов`язку сплачувати орендні платежі саме за це обладнання, не доведено настання реальних збитків у вигляді фактично понесених витрат (відсутні докази оплати або судові рішення про стягнення), а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між будь-якими діями Відповідача та заявленою сумою. Звертає увагу суду на обставини, які свідчать про можливу штучність сформованого спору та наявність ознак узгоджених дій між Позивачем і ТОВ «Мережа електронних послуг», спрямованих на створення формального боргу з подальшою спробою покладення такого боргу на Відповідача. Зокрема, директором ТОВ «Мережа електронних послуг» є ОСОБА_3 , яка перебуває у близьких родинних відносинах з Позивачкою, а саме є її матір`ю. Таким чином, особа, яка начебто нараховує Позивачці орендну плату та формує розрахунок заборгованості, і сама Позивачка перебувають у тісному особистому зв`язку, що об`єктивно ставить під сумнів незалежність та добросовісність таких господарських операцій.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 23.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів у справі.

У судовому засіданні 26.03.2026 року протокольною ухвалою клопотання представника позивача задоволено подані докази приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 26.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12 травня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

Позивач та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача Янчук М. О. позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_5 повідомив, що є двоюрідним братом відповідача. Зазначив, що йому відомо, що відповідач приблизно у 2012 році працювала в аптеці і в рахунок заробітної плати отримала торгівельне обладненння яке в подальшому використовувала у своїх торгівельних приміщеннях.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 повідомила, що є рідною сестрою відповідача. Зазначила, що їй відомо, що відповідач працювала в аптеці і в рахунок заробітної плати отримала торгівельне обладненння, яке в подальшому використовувала у своїх торгівельних приміщеннях. Син відповідача її племінник та позивач були одружені та проживали у відповідача, яка надала їм можливість займатися бізнесом у торгівельних приміщеннях відповідача. Ці приміщення відповідач сама будувала приблизно у 2010 році. Також, свідок зазначила, що і сама займалася торгівлею у торгівельних приміщеннях відповідача. У цих приміщеннях все було обладнено для торгівлі.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 повідомила, що приблизно у 2017 році допомагала відповідачу оформити страховку приміщення магазинів та обладнання в ньому.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано суду копії: договору оренди обладнання № 1 від 01.06.2022 року між ОСОБА_8 та ТОВ «Мережа електричних послуг» в особі ОСОБА_3 (а. с. 10а-11); акту приймання-передачі обладнання до договору оренди обладнання № 1 (а. с. 11а); договору оренди обладнання № 3 від 01.10.2022 року між ОСОБА_8 та ТОВ «Мережа електричних послуг» в особі ОСОБА_3 (а. с. 14а-15); акту приймання-передачі обладнання до договору оренди обладнання № 3 (а. с. 15а); свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 20.06.2024 року (а. с. 7); розрахунку заборгованості за договором оренди обладнання № 1 від 01.06.2021 року (а. с. 12-14); розрахунку заборгованості за договором оренди обладнання № 3 від 01.06.2021 року (а. с. 16-17); претензії про сплату заборгованості від 16.12.2025 року (а. с. 18); претензії від 17.12.2025 року (а. с. 18а-19); претензії про сплату заборгованості від 14.01.2026 року (а. с. 20); довідки виданої ПОГ ВП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Рак Дмитра 03.06.2024 року (а. с. 8а-9, 105-106); пояснення від 29.06.2024 року (а. с. 7а-8, 106а-108).

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивач стверджує, що у зв`язку з неправомірними діями відповідача щодо блокування доступу до торгових приміщень у неї утворилися збитки у розмірі 436937,50 грн.

Суму збитків позивач розраховує шляхом складання сум оренди за двома договорами оренди обладнання.

З наданого розрахунку заборгованості за договором оренди обладнання № 1 від 01.06.2021 року вбачається, що позивач з моменту укладання договору оренди обладнання № 1, з 01.06.2022 року, не сплачує орендну плату.

З наданого розрахунку заборгованості за договором оренди обладнання № 3 від 01.10.2022 року вбачається, що позивач з моменту укладання договору оренди обладнання № 3, з 01.10.2022 року, не сплачує орендну плату.

Як стверджує позивач «після набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу» відповідач безпідставно та самовільно припинив доступ позивача до торгових приміщень.

Однак, ні рішення суду, ні зазначення конкретної дати чи періоду, коли відповідач припинив доступ до торгового приміщення позивачу позов не містить.

Позивачем надана копія довідки виданої ПОГ ВП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Рак Дмитра 03.06.2024 року відповідно до якої до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що 01.06.2023 року її свекруха ОСОБА_2 забрала товар, який належить їй на праві власності. Також, з її змісту вбачається, що «В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_9 в період часу з 10.08.2019 по 13.07.2023 перебувала у шлюбі з ОСОБА_10 .».

Оскільки позивач орендну плату за Договорами оренди обладнання не сплачував з 01.06.2022 року, доступ до торгового приміщення втратила, приблизно, 01.06.2023 року, тому сумнівним є твердження позивача, що шкоду в розмірі несплаченої орендної плати (яку позивач розраховує з 01.06.2022 року) спричинив відповідач.

Позивачем ставиться вимога про стягнення із відповідача, як заподіювача шкоди (збитків), на підставі ст. 1166 ЦК України, понесені ним витрати, пов`язані із оплатою договорів оренди у сумі 436937,50 грн.

Суду не надано доказів, що відповідач вчиняла перешкоди позивачу у доступі до торгівельного обладнання з 01.06.2022 року, з моменту якого розраховує шкоду.

Тобто, позивачем не доведено причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, не вбачається встановленим, що саме діями відповідача спричинено збитки позивачу.

За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 11, 22, 1166 ЦК України, керуючись ст. 2-3, 12, 13, 19, 77-80, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя В. В. Данчук

Повний текст рішення суду виготовлено 03.07.2026 року.