Ухвала суду № 137918183, 02.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1998/17

№ 1-в/183/92/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про уточнення заліку досудового тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого, зокрема:

- вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року, зміненого Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року та вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 серпня 2025 року з покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів строком на 2 роки, та з конфіскацією всього належного йому майна,

в с т а н о в и в:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 про уточнення заліку досудового тримання засудженого ОСОБА_5 під вартою.

В обґрунтування клопотання захисник вказує, що вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року у справі № 183/1998/17 (провадження № 1-кп/183/73/25) ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів строком на 2 роки, з конфіскацією всього належного йому майна.

Вирок набрав законної сили 13 січня 2026 року та підлягає виконанню. Дніпровський апеляційний суд відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження та рекомендував стороні захисту звернутися до процедури, передбаченої ст. 539 КПК України.

При виконанні вироку об`єктивно виявилось два самостійних питання, які підпадають під ознаки сумнівів і протиріч у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України і потребують розгляду в порядку ст. 539 КПК України.

Перше питання: невизначеність періоду зарахування частково відбутого покарання за попередніми вироками.

Так, резолютивною частиною вироку суд першої інстанції конкретно зарахував ОСОБА_5 у строк покарання чотири періоди загальною тривалістю 924 дні:

117 днів тримання під вартою за період з 15.09.2017р. по 09.01.2018р.;

414 днів попереднього ув`язнення за період з 30.10.2018р. по 17.12.2019р.;

36 днів у перерахунку за строк цілодобового домашнього арешту за період з 18.12.2019р. по 03.04.2020р.;

357 днів частково відбутого покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.12.2024р. за період з 01.10.2024р. по 22.09.2025р. включно.

Однак, в останньому абзаці резолютивної частини суд зазначив, що зараховує також частково відбуте покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2025, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2025, та за вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.08.2025, без зазначення конкретного періоду, що підлягає зарахуванню.

Через це резолютивна частина в цій частині є невизначеною і не може бути безпосередньо виконана адміністрацією установи виконання покарань без додаткового тлумачення. Фактично невизначеними залишаються 112 днів уже реально відбутого засудженим покарання, що погіршує його становище.

Точкою відліку є день, наступний за останнім уже зарахованим періодом 23 вересня 2025 року (день, наступний за 22.09.2025, що додатково підтверджується ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2025 у справі № 183/6899/18). Кінцевою датою є день, що передує набранню законної сили оскарженим вироком, тобто 12 січня 2026 року. Період з 23.09.2025 по 12.01.2026 включно становить рівно 112 календарних днів.

Друге питання: неправильне зарахування строків попереднього ув`язнення без застосування ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII («закону Савченко»).

Як убачається з мотивувальної частини вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 один з епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в межах якого до ОСОБА_5 застосовано заходи попереднього ув`язнення, вчинений 11 березня 2017 року.

Зазначена дата припадає на період дії редакції ч. 5 ст. 72 КК України, передбаченої Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», який був чинним з 24.12.2015 до 20.06.2017.

Захисник також посилається на обов`язковість правової позиції Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) сформульовано обов`язковий для всіх судів правовий висновок:

«Якщо особа вчинила злочин або до особи було застосовано попереднє ув`язнення в період з 24.12.2015 до 20.06.2017, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII у силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.»,

причому якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року (тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для врахування іншими судами при застосуванні таких норм.

Резолютивною частиною оскарженого вироку ОСОБА_5 зараховано у строк покарання строки попереднього ув`язнення з розрахунку «день за день» (1:1), а саме: 117 днів тримання під вартою (15.09.2017р. 09.01.2018р.) та 414 днів попереднього ув`язнення (30.10.2018р. 17.12.2019р.).

Оскільки злочин у даному кримінальному провадженні вчинено 11.03.2017р. тобто до 20.06.2017, суд першої інстанції відповідно до обов`язкової правової позиції Великої Палати Верховного Суду зобов`язаний був зарахувати зазначені періоди з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (1:2), незалежно від того, що частина періоду попереднього ув`язнення припала на час після скасування Закону № 838-VIII.

Невідповідність способу зарахування строків попереднього ув`язнення обов`язковій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду та матеріально-правовим нормам ст.ст. 4, 5 КК України, ст. 58 Конституції України створює об`єктивне протиріччя при виконанні вироку: адміністрація установи виконання покарань зобов`язана виконувати резолютивну частину вироку, водночас сам спосіб обчислення строків, наказаний цією резолютивною частиною, протирічить нормам матеріального права, які підлягали обов`язковому застосуванню при ухваленні вироку.

Захисник вказує, що обидва питання, поставлені у цьому клопотанні, повністю відповідають законодавчим критеріям:

- не зачіпають суті вироку питання вини, кваліфікації, виду і розміру остаточного покарання не оспорюються;

- не погіршують становища засудженого, а навпаки, його поліпшують як шляхом конкретизації вже визнаного зарахування 112 днів, так і шляхом приведення способу зарахування у відповідність з обов`язковою позицією Великої Палати Верховного Суду;

- стосуються виключно виконавчого аспекту вироку конкретизації того, як саме і за який період зараховуються строки.

На підставі викладеного, керуючись п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015р., ст.ст. 4, 5 КК України, ст. 58 Конституції України, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018р. у справі № 663/537/17, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», захисник просить суд:

1. Вирішити сумніви і протиріччя, що виникли при виконанні вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі № 183/1998/17, шляхом конкретизації та перерахунку строків зарахування у строк покарання ОСОБА_5 , а саме:

1.1 Зарахувати у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за вироком від 11.12.2025р., частково відбуте покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2025р., зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2025р., та за вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08.08.2025р. за період з 23 вересня 2025 року по 12 січня 2026 року включно, тобто 112 (сто дванадцять) календарних днів.

1.2. Здійснити перерахунок зарахування у строк покарання ОСОБА_5 строків попереднього ув`язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015р., з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме:

тримання під вартою з 15.09.2017р. по 09.01.2018р. зарахувати 234 (двісті тридцять чотири) дні замість 117, тобто додатково +117 (сто сімнадцять) днів;

попереднє ув`язнення з 30.10.2018р. по 17.12.2019р. зарахувати 828 (вісімсот двадцять вісім) днів замість 414, тобто додатково +414 (чотириста чотирнадцять) днів.

2. Загалом за цим клопотанням зарахувати ОСОБА_5 додатково у строк покарання 643 (шістсот сорок три) календарних дні (112 днів за п. 2.1 + 531 день за п. 2.2).

Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.

Прокурор частково погодився з клопотанням захисника, тому не заперечував проти його задоволення в частині п. 1.1 та абз. 1 п. 1.2.

В судове засідання засуджений ОСОБА_5 за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку не під`єднаний, причини не підключення уповноважені службові особи ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» суду не повідомили, що у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про залік досудового тримання під вартою.

Судом установлено, що вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року, зміненого Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року та вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 серпня 2025 року з покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів строком на 2 роки, та з конфіскацією всього належного йому майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 ухвалено відраховувати з дня набрання вироком законної сили. Зараховано у строк відбуття покарання тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з 15 вересня 2017 року по 09 січня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 30 жовтня 2018 року по 17 грудня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк цілодобового домашнього арешту з 18 грудня 2019 року по 03 квітня 2020 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання частково відбуте ним покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2024 року з 01 жовтня 2024 року по 22 вересня 2025 року включно. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зараховано ОСОБА_5 у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, частково відбуте ним покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року, зміненого Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року та вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 серпня 2025 року.

Вирок набрав законної сили у встановленому законом порядку 13.01.2026.

Як убачається з вироку ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, 11 березня 2017 року.

Суд враховує, що згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (від 26 листопада 2015 року).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, за яке його визнано винуватим за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025, 11 березня 2017 року, та в період з 15 вересня 2017 року до 09 січня 2018 року до нього було застосовано заходи попереднього ув`язнення з метою його участі в судовому кримінального провадження.

При цьому, у відповідності до пункту ґ) абзацу четвертого частини п`ятої статті 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року у строк попереднього ув`язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для участі в судовому розгляді кримінального провадження.

За наведених обставин та з урахування вищевказаних вимог закону, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього його ув`язнення період, коли засуджений ОСОБА_5 перебував в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» та брав участь в судовому розгляді цього кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Тому клопотання захисника ОСОБА_3 у цій частині є обґрунтованим, відтак таким, що підлягає задоволенню.

Також, з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2025, якою, зокрема, змінено вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2025, який був врахований вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025, суд доходить висновку про необхідність зарахувати у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025, частково відбуте покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2025, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2025, та за вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08.08.2025 за період з 23.09.2025 до 12.01.2026.

Щодо вимог про зарахування засудженому ОСОБА_5 попереднє ув`язнення з 30.10.2018 до 17.12.2019, зарахувавши 828 днів замість 414, тобто додатково +414 днів, та загалом за цим клопотанням зарахувати ОСОБА_5 додатково у строк покарання 643 календарних дні (112 днів за п. 1.1 + 531 день за п. 1.2), суд вважає їх необґрунтованими і не доведеними. Тому, у задоволенні цієї частини клопотання захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про уточнення заліку досудового тримання ОСОБА_5 під вартою задовольнити частково.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року, частково відбуте покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року, та за вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 серпня 2025 року за період з 23 вересня 2025 року до 12 січня 2026 року.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття покарання час тримання його під вартою з 15 вересня 2017 року до 09 січня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1