Рішення № 137917810, 02.07.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/484/26

2/152/600/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ»

до ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи в судове засідання не викликалися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 54474,52 грн та судові витрати.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: копію заяви-договору, копію тарифного пакету, копію паспорту споживчого кредиту, копії виписок по особовому рахунку, копію довідки-розрахунку заборгованості, копії договорів про відступлення права вимоги, копії платіжних інструкцій, витяги з реєстру боржників, копію протоколу електронного аукціону.

3. Відповідач на пропозицію суду відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», проти ухвалення судом заочного рішення у разі наявності відповідних підстав не заперечують (а.с.9).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 30 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в строк до 8 червня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 29 червня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.75).

6. Копія ухвали суду була надіслана відповідачу судом (а.с.76), а копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем за адресою місця реєстрації відповідача (а.с.53-61). Згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 30 березня 2026 року, відповідач значиться зареєстрованим за адресою, що вказана в позові (а.с.74). Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом, повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.80). Згідно роздруківки трекінгу «Укрпошта», копію позовної заяви з додатками відповідач також не отримав (а.с.81).

7. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

8. Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.

9. Таким чином, судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

10. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

11. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

12. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

11. Згідно з кредитним договором №18-008-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 7 квітня 2021 року, укладеним між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 , банк надав позичальнику кредит у розмірі 29000 грн строком з 7 квітня 2021 року по 6 квітня 2025 року зі сплатою 10 % річних. Договором також визначено, що загальна вартість кредиту на дату укладення становить 81521,70 грн. Щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,30 % від суми кредиту та сплачується щомісячно. Погашення кредиту здійснюється щомісячними ануїтетними платежами у розмірі 1696,30 грн відповідно до графіка платежів, що є додатком до договору (а.с.13).

12. Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту становить 81521,70 грн, з яких: 29000 грн сума кредиту за договором; 6585,70 грн проценти за користування кредитом; 45936 грн комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.14-15).

13. Згідно копії довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №18-008-869-2-21-Г від 7 квітня 2021 року, станом на 3 вересня 2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 54474,52 грн, з них: 23827,98 грн заборгованість за основним боргом, 5056,83 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 25589,71 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.16).

14. Із копій виписок/особового рахунку з 3 грудня 2022 року по 3 вересня 2024 року та з 7 квітня 2021 року по 2 грудня 2022 року видно, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами (а.с.17-25, 26-29).

16. Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 9 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Відповідно до п. 4 Договору №GL1N426240 від 3 вересня 2024 року Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (Двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор (а.с.31). Оплата підтверджується копією Платіжної інструкції № 66895 від 31 липня 2024 року на суму 23 425 777 грн (а.с.44).

17. Відповідно до копії договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 3 вересня 2024 року, АТ «Мегабанк» (Банк) та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклали вказаний договір про те, що Банк відступає новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку№1 до цього договору (Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (а.с. 45-47).

18. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №GL1N426240 від 3 вересня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №18-008-869-2-21-Г від 7 квітня 2021 рок в сумі 54474,52 грн (а.с.49).

19. 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄвроКредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄвроКредит» набуло право вимоги за кредитними договорами. Відповідно до п. 4 Договору №1/12 від 27 грудня 2024 року Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 22 730 000, 00 (Двадцять два мільйони сімсот тридцять тисяч гривень) (а.с.50-51).

20. Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору №1/2 про відступлення прав вимоги №1/12 від 27 грудня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОКРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №18-008-869-2-21-Г від 7 квітня 2021 рок в сумі 54474,52 грн (а.с.52).

V. Оцінка Суду.

21. Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

22. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

23. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

24. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

25. Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

26. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

27. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

28. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

29. Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом його підписання особистим підписом та в подальшому порушив строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості.

30. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Таким чином, суд дійшов висновку, що докази про отримання відповідачем грошових коштів від первісного кредитора, які містяться в матеріалах справи, є належними та допустимими та підтверджують виникнення кредитних відносин між сторонами. Первісний кредитор відступив своє право вимоги до відповідача шляхом укладення договору про відступлення права вимоги.

32. Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача в цій частині підлягає судовому захисту.

33. У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зроблено висновок, що: «особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Оскільки відповідно до умов кредитного договору, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів». Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику.

34. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

35. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

36. Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд констатує, що положення пункту 2.8 кредитного договору №18-008-869-2-21-Г від 7 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором є нікчемними.

37. У зв`язку з вищевикладеним вимоги стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії в сумі 25598,71 грн задоволенню не підлягають.

38. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

VI. Розподіл судових витрат.

39. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

40. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 1411,60 грн (а.с.1) слід стягнути з відповідача на користь позивача.

41. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

42. Згідно з частинами першою та шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

43. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

44. Суд зазначає, що розгляд справи було постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.75).

45. Відповідно до частини восьмою статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

46. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

47. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

48. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору про надання правничої допомоги №1/07 від 1 липня 2025 року та копію акта прийому-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12092737 від 5 січня 2026 року на суму 11200 грн.

46. Проаналізувавши надані представником позивача документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу у цій справі, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності, суд вважає, що розмір вказаних витрат слід стягнути у розмірі 5000 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З цих підстав,

Керуючись статтями 137, 141, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, на підставі статей 509, 512, 514, 525, 526, 610, 625, 628, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд,

у х в а л и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №18-008-869-2-21-Г від 7 квітня 2021 року, у розмірі 28884 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 81 коп, з них: 23827,98 грн - заборгованість за кредитом та 5056,71 грн - заборгованість по відсотках.

3. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по сплаті комісії в сумі 25589,71 грн, - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 2 липня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», 49001, провул. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА