Вирок № 137917705, 03.07.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1614/25

Провадження №1-кп/145/79/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025020000000892 від 20.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Сутиски Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого головою фермерського господарства «Про-Агро Плюс», раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 20 вересня 2025 року близько 15 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем "NISSAN РАTROL", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Вінницьке шосе в місті Гнівань Вінницького району Вінницької області у напрямку центру міста, із перевищенням максимально допустимої швидкості, не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не реагував на її зміну, в момент об`єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_8 , який перетинав проїзну частину автодороги у напрямку зліва направо по ходу руху автомобіля не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив на нього наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла у вигляді зяючої рани лобної ділянки та численних саден обличчя, перелому грудини з крововиливом у заднє середостіння, множинних двобічних переломів ребер по декільком анатомічним лініям з крововиливами у міжреберні м`язи, наявності рідкої крові в обох плевральних порожнинах (справа близько 200 мл. та зліва близько 1000 мл.), забиття легень, множинних розривів печінки, крововиливу у м`які тканини в ділянці правого наднирника, лінійного перелому лобкової кістки зліва; закритого перелому обох кісток правого передпліччя, закритого перелому правої стегнової кістки, закритого перелому лівої стегнової кістки; множинних синців та саден кінцівок. Виявлена у ОСОБА_8 сполучна травма тіла виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок лобового зіткнення легкового транспортного засобу з відносно нерухомим об`єктом (тілом) та належить до тяжкого тілесного ушкодження оскільки має ознаки небезпеки для життя в момент заподіяння.

Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв`язок.

Таким чином, водій автомобіля "NISSAN PATROL", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:

п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.».

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.12.3,12.4 «Правил дорожнього руху України» знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме, із настанням смерті пішохода ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив суду, що у вересні 2025 року він керуючи автомобілем рухався з міста Вінниці до міста Гнівань близько 15 год. 00 хв. На в`їзді до міста розташований лісовий масив, звідки на проїзджу частину дороги раптово вибіг пішохід ОСОБА_8 . Він дійсно перевищив швидкість руху в населеному пункті рухаючись зі швидкістю близько 80 км\год. і раптово скоїв наїзд на пішохода. Однак одразу після цього він зупинився з метою надати допомогу пішоходу, викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Нажаль від отриманих травм пішохід помер на місці. Вказував, що перебував в тверезому стані. Заподіяну шкоду потерпілим відшкодував. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки працює головою фермерського господарства і у зв`язку з мобілізацією працівників сам керує майже всіма транспортними засобами, якими обробляє землі, ця робота для нього і його сім`ї є єдиним джерелом доходу.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на розгляд кримінального провадження до суду не з`явилися, про час та місце його розгляду повідомлені в установленому законом порядку. Цивільні позови до обвинуваченого не заявляли.

Представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 пояснила суду, що потерпілий ОСОБА_5 , який є братом загиблого претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки він повністю відшкодував заподіяну шкоду. При призначенні покарання обвинуваченому підтримала позицію прокурора.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з`ясуванням даних про його особу.

При цьому судом обвинуваченому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння учасниками судового провадження не оспорюється.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем роботи, має сім`ю, на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце роботи головою фермерського господарства «Про-Агро Плюс», неодноразово нагороджувався подяками за вагомий внесок у підтримку і надання допомоги ЗСУ.

Згідно досудової доповіді Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» філії Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у Вінницькій області Вінницького районного відділу № 2 від 19 березня 2026 року, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_3 , його спосіб життя, історію правопорушень, тяжкі наслідки спричинені вчиненим кримінальним правопорушенням, криміногенні факти, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження його волі. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає, покласти на нього додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є визнання ним своєї вини, щире каяття, добровільне відшкодування матеріальних та моральних збитків потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З огляду на наведене та враховуючи позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбуття основного покарання з випробуванням, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, та із застосуванням принципу гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Санкцією ч.2 ст.286 КК України, окрім основного покарання, передбачено також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або без такого.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 14.09.2023 року за результатами розгляду справи № 524/12818/21, визначено, що, санкція ч.2 ст.286 КК України надає суду можливість як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Указане положення закону має альтернативний характер застосування і це питання, суд вирішує на власний розсуд в залежності від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог ПДР України, їх наслідків, тощо.

При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер та обсяг допущених ним порушень Правил дорожнього руху України, їх наслідки, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, позицію прокурора та потерпілих, а також те, що останній працює і його робота безпосередньо пов`язана із керуванням транспортними засобами, наявністю права керування такими та є єдиним джерелом доходів його та його сім`ї, тому вважає необхідним не призначати ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз під час здійснення досудового розслідування в розмірі 6 239,80 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання про речові докази вирішити згідно зі ст.100 КПК України.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року скасовано арешт накладений на тимчасово вилучене майно в частині заборони власнику володіння та користування ним.

Таким чином арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року на тимчасово вилучене майно в частині заборони його власнику розпоряджатися майном, підлягає скасуванню.

Цивільні позови потерпілими не заявлялися.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення його права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 копійок витрат, пов"язаних із залученням експертів по проведенню дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Речові докази, а саме: автомобіль "NISSAN PATROL", державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого 03 травня 2023 року належить громадянину ОСОБА_10 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 видане 03 травня 2023 року, повернути їх власнику ОСОБА_10 за належністю.

Скасувати арешт в частині заборони їх власнику ОСОБА_10 розпорядження майном, а саме: автомобілем "NISSAN PATROL", державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 виданого 03 травня 2023 року належить громадянину ОСОБА_10 та свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 видане 03 травня 2023 року.

Вирок відповідно до ст.532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1