Ухвала суду № 137916938, 01.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 234/13992/18

Провадження № 6/175/296/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши заяву представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Полупанової Ольги Олександрівни про виправлення описки у судовому наказі Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року по справі №234/13992/18,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника стягувача адвоката Полупанової Ольги Олександрівни про виправлення описки у судовому наказі Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року. Вказує, що з розрахунку заборгованості по аліментам нарахування на обох дітей було припинено після досягення старшою дитиною повноліття, вважає, що таким чином допущена описка, просить виправити описку та вірно заначити, що стягнення аліментів має відбуватися до досягнення кожною дитиною повноліття.

Дослідивши матеріали заяви про виправлення описки у судовому наказі суд приходить да таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Згідно ч.1 ст.432 КПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при оформленні або видачі виконавчого документа.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що предметом такого судового розгляду є усунення вже допущених у виконавчому документі помилок, тобто виправлення неправильно зазначених відомостей, неточностей або технічних недоліків, що виникли при його оформленні чи видачі.

Судом під час дослідження судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року встановлено, що стягнення за ним здійснюється до досягнення найстаршою дитиною повноліття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дане судове рішення цілком узгоджується з нормами чинного сімейного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином, суд, дослідивши заяву про виправлення описки, не знаходить підстав для виправлення описки в судовому наказі, оскільки заявлені вимоги фактично зводяться до зміни змісту судового рішення, а не до усунення технічної помилки.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст. 183 СК України, заявник має право звернутися до виконавчої служби із заявою про продовження нарахування виплат на другу дитину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги заявником не підлягають задоволенню, оскільки вони фактично спрямовані не на виправлення помилки у виконавчому документі, а на зміни змісту судового рішення.

Враховуючи викладене, правові підстави для виправлення описки в судовому наказі відсутні, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяв про виправлення описки у судовому наказі.

Керуючись ст.ст. 247, 269, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Полупанової Ольги Олександрівни про виправлення описки у судовому наказі Краматорського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року по справі №234/13992/18 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку потягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. С. Краснокутська