Рішення № 137915486, 18.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27174/25

Провадження № 2/522/4265/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/12995246-СК_SB від 08.12.2021 у розмірі 30 352,36 грн., а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.12.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») та відповідачем укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/12995246-СК_SB, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із процентами за користування ним.

26.05.2025 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №НІ/11/30-ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язалось прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором № 002/12995246-СК_SB від 08.12.2021 у розмірі 30 352,36 грн., з яких 20 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту) та 10352, 36 грн. - заборгованість по відсоткам.

Спірний договір укладено з відповідачем в електронній формі на умовах публічної пропозиції (оферти) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України.

Позивачем не здійснювалися нарахування штрафних санкції відповідачу за спірним договором.

Відповідач не виконував свої обов`язки за спірним договором, в результаті чого має заборгованість у загальній сумі 30 352,36 грн.

Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; витребувано з Державної податкової служби України відомості про доходи ОСОБА_1

12.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заявуТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 10352,36 грн., зокрема посилаючись на те що, починаючи з 25.02.2022 ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією, а також під час дії особливого періоду брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; всупереч вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (ч. 15 ст. 14 Закону), проценти були нараховані під час перебування ОСОБА_1 на військовій службі за мобілізацією в особливий період.

До суду від представника позивача 24.04.2026 надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи наданими детальними розрахунками заборгованості за укладеним кредитним договором № 002/12995246-СК_SB від 08.12.2021.

24.04.2026 від Державної податкової служби України надійшла інформація на виконання ухвали суду від 09.02.2026 в частині витребуваних доказів.

У судове засідання 18.06.2026 учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача у позовній заяві, додаткових поясненнях просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив проводити судові засідання без участі відповідача ОСОБА_1 та без його участі, як представника; заперечував проти позову в частині сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 08.12.2021 міжАТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/12995246-СК_SB, за умовами якого сума кредиту становить 20 000 грн.

ОСОБА_1 повністю визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн., оскільки зазначена сума відповідає фактично отриманим кредитним коштам. Однак, повністю не визнає заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 10352,36 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 становить 30 352,36 грн., з яких: 20 000 грн. - тіло кредиту, 10352,36 грн. - проценти за користування кредитом.

26.05.2025 між АТ «Таскомбанк» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/30-Ф.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №НІ/11/30-Ф від 26.05.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/12995246-СК_SB від 08.12.2021, заборгованість за основною сумою кредиту 20 000,00 грн., заборгованість за відсотками 10352,36 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

Суд вважає, що позивач надав достатні та достовірні докази наявності кредитних правовідносин між первісним кредитором та відповідачем, докази видачі кредиту, наявність договору факторингу між первісним кредитором та позивачем.

Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Отже, з урахуванням наданих доказів, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 002/12995246-СК_SB від 08.12.2021 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 000, 00 грн.

Щодо стягнення відсотків (процентів) за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У статтях 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Указами Президента України №№ 64/2022, 65/2022, 69/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З урахуванням вказаних положень Закону, з 24.02.2022 на всій території Україні діють умови особливого періоду.

Починаючи з 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією, а також під час дії особливого періоду брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області, забезпеченні їх здійсненні, та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Вказані обставини підтверджуються копіями військового квитка (пункти 9,10,20), а також витягу з наказу №321мтд від 27.12.2023.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

З огляду на викладені норми Закону та досліджені докази, на відповідача, як військовослужбовця, що проходить службу в Збройних Силах України під час загальної мобілізації з 25.02.2022, розповсюджується дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої таким особам проценти за користування кредитом не нараховуються.

Із наданого представником позивача розрахунку заборгованості по кредитному договору №002/12995246-СК_SB від 08.12.2021 слідує, що банком було нараховано відсотки (проценти) за період з 26.01.2022 по 25.07.2023.

Отже, з відповідача підлягають стягненню відсотки (проценти) за користування кредитом нараховані кредитором лише за період з 08.12.2021 по 25.02.2022.

Водночас з вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем у зазначений період було здійснено платежі у рахунок погашення заборгованості за відсотками у загальному розмірі 1595,54 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме: за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 151008 від 25.11.2025.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (0,66%) у розмірі 1998,48 грн.

Керуючисьст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/12995246-СК_SB від 08.12.2021 в розмірі 20 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 1998,48 грн.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01 липня 2026 року.

Суддя: