Рішення № 137915251, 02.07.2026, Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/124/26

Провадження №2/516/154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 34337,10грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 30 вересня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 545386997, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 9000 грн. на банківську картку, отриману відповідачем в АТ КБ «ПриватБанк». Товариство зобов`язання з надання відповідачу коштів виконав, а відповідач умови договору в строк, встановлений договором не виконує. Таким чином, станом на квітень 2026 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 34337 грн. 10 коп. ТОВ «ФК «Ейс» отримало право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу від 11 липня 2025 року.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України, із викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача звернувся до суду із відзивом на позов в якому, зазначив що відповідач позов не визнає, при цьому в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позову зазначив наступне. Так, представник відповідача вважає, що сплив строк позовної давності, а тому слід відмовити у позові на цій підставі. Також, представник посилається на необґрунтоване нарахування відсотків кредитними установами після спливу строку кредитування, так строк кредитування сплив 04.12.2020 року, а відсотки нараховувались до 22.02.2021 року, що не відповідає позиції Верховного суду, яку викладено в постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та в у постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц. Також, представник звертає увагу, що надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитом є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Представник позивача звернувся до суду із відповіддю на відзив, якій зазначив, що відсутні підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, оскільки такий строк не сплив, оскільки він був зупиненим на підставі п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Також є необґрунтованим посилання представника відповідача на відсутність належного розрахунку заборгованості, оскільки такий розрахунок надано та він відповідає вимогам первинного документу, визначеного Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Щодо нарахування відсотків понад строк дії договору на підставі ч 2 ст. 625 ЦК України, представник позивача зазначає, що нарахування таких відсотків, у разі порушення позичальником умов договору передбачено безпосередньо в договорі, це є відповідальністю позичальника за порушення зобов`язання та така міра відповідальності була погоджена в договорі у відповідному розмірі, а тому позичальник був обізнаний щодо такої відповідальності та підписуючи договір погодив такі умови кредитування.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, та врахувавши позиції сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 через веб-сайт moneyveo звернувся та заповнив заявку на отримання грошових коштів в кредит.

Заявка містить загальну інформацію щодо суми кредиту та строку його надання, а також докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, дані паспорту громадянина України у формі картки, адресу проживання та номер мобільного телефону.

30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 545386997, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає ОСОБА_1 кредит на суму 9000 грн., строком на 30 днів від дати отримання кредиту.

Так, згідно п. 1.1 Договору Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 9000 грн 00 коп. (дев`ять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Пунктом 1.2 встановлено, що кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Пунктами 1.3, 1.4 1.5 визначено, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,36 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Пунктами 4.2 та 4.2 також встановлено, що строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

02.10.2020 року було укладено Додаткову угоду, згідно якої суму кредиту збільшено на 9000 грн., 08.11.2020 року було укладено Додаткову угоду, згідно якої суму кредиту збільшено на 550 грн., 30.10.2020 року укладено Додаткову угоду, згідно якої продовжено строк кредитування на 17 днів, 16.11.2020 року укладено Додаткову угоду, згідно якої продовжено строк кредитування на 18 днів, 23.11.2020 року укладено Додаткову угоду, згідно якої суму кредиту збільшено на 273 грн..

Договір та додаткові угоди укладено державною мовою в електронному вигляді, який створений і збережений в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, є перетвореним електронними засобами у візуальну форму та підписаний шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідачем того ж дня підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить: інформацію та контактні дані про кредитодавця, інформацію та контактні дані посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

У відповідності до наданої до суду інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 25.06.2026 року судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було переховано на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9000 грн. 30.09.2020 року, 9000 грн. 02.10.2020 року, 550 грн. 08.11.2020 року, 273 грн. 23.11.2020 року на виконання умов кредитного договору № 545386997 від 30.09.2020 року та відповідних додаткових угод укладених між кредитною установою та відповідачем.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згодом, 28.11.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, у відповідності до якої строк дії договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. договору та закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Всі інші умови договору залишаються без змін.

05.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» на підставі укладеної раніше угоди № 28/1118-01 складено реєстр прав вимоги № 115, в який також включено вимогу щодо кредитного договору укладеного з відповідачем 30.09.2020 року.

30.05.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на підставі укладеної раніше угоди № 05/0820-01 складено реєстр прав вимоги № 11, в який також включено вимогу щодо кредитного договору укладеного з відповідачем 30.09.2020 року за № 545386997.

11.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс»» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників складеного сторонами вищевказаними договору, ТОВ «ФК «Ейс» прийняло від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем 30.09.2020 року за № 545386997, заборгованість яка станом на день формування звіту становить у загальній сумі 34337,10 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9954,99 грн. та заборгованості за процентами 24382,11 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач ТОВ «ФК «Ейс» на підставі укладеного договору факторингу набуло право вимоги за кредитним договором від 30.09.2020 року за № 545386997 року, укладеним з ОСОБА_1 ..

У відповідності до наданого до суду позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 545386997 від 30.09.2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , в останньої рахується заборгованість у загальному розмірі 34337,10 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9954,99,00 грн. та заборгованості за процентами 24382,11 грн та яка відповідає сумі заборгованості, станом на час набуття позивачем права вимоги за цим договором, на підставі договору факторингу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі N732/670/19, від 23.03.2020 року у справі N404/502/18, від 07.10.2020 року N127/33824/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є фінансовою установою та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) Товариства містить істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору, в тому числі умови передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) розміщується Товариством у власній інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої здійснюється через на сайт: www.moneyveo.ua. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) Товариства містить істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору.

При намірі укласти електронний договір, потенційний позичальник (далі - «Заявник»), шляхом самостійного встановлення відповідних параметрів на Сайті у межах встановленого кредитного ліміту, обирає суму кредиту та бажаний строк користування ним, після чого натискає кнопку «оформити кредит» для переходу на першу сторінку Заявки на оформлення кредиту.

Заявкою є анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно- телекомунікаційну систему Товариства, яка заповнюється Заявником на Сайті

При заповненні першої сторінки Заявки «Особисті дані» Заявник заповнює інформацію щодо своїх прізвища, імені та по батькові, дати народження, номеру телефону, електронну адресу, секретного питання/відповіді та пропонує Заявнику, на власний розсуд, вказати пароль (унікальний алфавітно-числовий набір символів).

Фінальною обов`язковою дією споживача в інформаційно-комунікаційній системі є підписання договору електронним підписом в порядку передбаченому статтею 12 Закону Україні «Про електронну комерцію».

Так, судом встановлено, що відповідачем договір кредитування із товариством укладено шляхом заповнення анкети-заява, яка містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус.

У 2020 році відповідач ознайомилась із умовами кредитування під час заповнення анкети та підписала заяву анкету, в якій підтвердила ознайомлення із умовами кредитування та підтвердив бажання отримати кредитні кошти на рахунок відкритий у АТ КБ «ПриватБанк».

Крім цього інші кроки в укладанні кредитного договору ОСОБА_1 виконано в електронному вигляді, за допомогою логіну та введеного паролю в Особистому кабінеті, який було створено в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами шляхом заповнення відповідачем Анкети-заяви та ознайомлення із Паспортом кредитування. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредиту.

З огляду на викладене, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив із використанням електронно-цифрового підпису, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому судом враховано, що кошти перераховані відповідачу на картку відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується інформацією наданою Банком на вимогу суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604- 609 ЦК.

Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання.

Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого грошового зобов`язання.

Згідно зч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому судом також враховано, що позивачем доведено належними та допустимими доказами перерахування коштів на рахунок відповідача відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», на який було перераховано кредитні кошти.

Відповідач не заперечуючи факт отримання коштів від кредитної установи не погоджується із нарахованими понад встановлений в договорі строк кредитування відсотками.

Як зазначено вище пунктом 1.2 Договору кредитування встановлено, що кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Пунктами 4.2 та 4.2 також встановлено, що строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунку наданому стороною позивача до суду (а.с. 53-55) первинним кредитором нараховувались відсотки на суму кредиту в період з 30.09.2020 року по 05.01.2021 року, фактором ТОВ «Таліон Плюс» нараховувались відсотки в період з 05.01.2021 року по 22.02.2021 року.

При цьому як встановлено судом, після неодноразово продовження сторонами строку кредитування, останній сплив, згідно договору 04.12.2020 року.

Як обумовлено між сторонами у разі не погашення своєчасно кредиту в строки встановленні в договорі, відсотки нараховуються на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, при цьому проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відсотки які нараховували кредитні установи після 04.12.2020 року є мірою відповідальності за невиконання позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. (редакція п. 6 станом на 2020-2021 роки).

Карантин завершився в Україні 01.07.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року.

Таким чином первинним кредитором та фактором ТОВ «Таліон плюс» нараховано відповідачу відсотки, як міра відповідальності за не виконання зобов`язання зі сплати платежів за договором кредитування, в період дії п. 6 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» який звільняє споживача від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

За таких даних, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 відсотків нарахованих понад строку дії договору кредитування, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто після 04.12.2020 року по 22.01.2021 року.

З урахуванням всього вищевикладеного позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором від 30.09.2020 року підлягають задоволенню в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 9954,99 грн. та відсотків у розмірі 1719 грн. 60 коп. (а.с. 53-54)

При цьому, судом не приймається до уваги посилання відповідача на сплив строку позовної давності, оскільки відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану розділ «прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 19, в якому зазначено, що «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

На момент введення воєнного стану, тобто станом на 24 лютого 2022 року, строк позовної давності щодо вимог кредитора до ОСОБА_1 не сплив, оскільки договір укладений та діяв до 04.12.2020 року, а тому з 24 лютого 2022 року перебіг строку був зупинений до 04 вересня 2025 року. З урахуванням періоду зупинення позовної давності, станом на 29 квітня 2026 року (дата подання позовної заяви) строк позовної давності щодо вимог за кредитним договором укладеним між відповідачем та первинним кредитором не сплив.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 4, 5, 19, 258-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а; код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 545386997 від 30.09.2020 року, у загальній сумі 11674 грн. 59 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 9954 грн. 99 коп. та відсотків у розмірі 1719 грн. 60 коп..

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. Д. Под`ячева