Рішення № 137914780, 02.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3146/26

Провадження № 2/496/3267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

за участю секретаря судового засідання Мірошнікової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», треті особи, якій не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, приватний нотаріус Івано Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області та стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.

Свій позов позивач мотивувала тим, що 17.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. видано виконавчий напис в реєстрі за №1564 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНРАЙТ" заборгованість в розмірі 114 389 грн. та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 500 грн. 16.03.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64834295.

Вся вищевикладена інформація з підтверджуючими документами були викладені в даній позовній заяві виключно на підставі отриманих даних та документів з реєстру виконавчих проваджень на підставі доступу до реєстру згідно з ідентифікатором вказаним в постанові про відкриття виконавчого провадження № 64834295.

Позивач не отримував жодних документів від ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. позивач вважає, що виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, тому просила задовольнити позовну заяву.

Від представника позивача надійшла заява в якій вона просила суд розглянути справу у її відсутність та у відсутність позивача, в якій також просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Позивач у позовній заяві стверджує, що станом на 17.02.2021 року позивач не мав заборгованості перед відповідачем у розмірі 114 889 грн. 27 коп., а тому розмір вказаної заборгованості є спірним, з чим категорично не погоджується відповідач.

26.01.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних. 27.05.2015 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року №50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», почато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк».

31.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126 відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №999-00022157/1 від 11.10.2012 року, та перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт».

Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за договором про відступлення прав вимоги №126 від 31.03.2020 року, таким чином, відповідно до ст.ст. 512, 514, 517, 1077 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» відступило права вимоги за кредитним договором №999-00023876/1 від 11.07.2013 року станом, а отже вибуло із правовідносин за вказаним договором.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2020 року №1579 з 31.08.2020 року відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Імексбанк», делеговані Матвієнку А.А. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.06.2020 року № 1177 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Імексбанк». Ліквідація АТ «Імексбанк» здійснюється Фондом безпосередньо. Відповідно до Витягу з реєстру договорів та боржників заборгованість ОСОБА_1 за договором № 999-00023876/1 від 11.07.2013 року станом на 31.03.2020 року становила 114 389,27 грн, з яких: основний борг 42 380,79 грн.; заборгованість за відсотками 53 808,48 грн.; заборгованість за комісіями 18 200,00 грн. Зазначена заборгованість виникла перед первісним кредитором Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та була передана ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» на підставі договору відступлення права вимоги № 126 від 31.03.2020.

Сам факт того, що позивач оскаржує лише процедуру вчинення виконавчого напису, а не існування боргу як такого, не може бути підставою для висновку про відсутність заборгованості.

Крім того, відповідач не погоджується із заявленим розміром витрат на правничу допомогу, вважаючи суму у розмірі 5 000,00 грн., є явно завищеною, необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності.

Як вбачається з документів долучених до позовної заяви, заявлені 5 000,00 грн включають оплату за послугу зі «складання та подання заяви про забезпечення позову» (вартістю 1 500 грн). Проте матеріали справи не містять жодної заяви про забезпечення позову, і позивач з такою заявою до суду не звертався. Це додатково й беззаперечно доводить штучне завищення обсягу послуг та відсутність реального виконання робіт, за які позивач просить стягнути кошти.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає вимогу позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. абсолютно безпідставною, штучно завищеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М., приватний нотаріус Івано Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.02.2021 року приватним нотаріусом Івано Франківського міського нотаріального округу Івано Франківської області Личук Т.В., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1564, згідно з яким правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Імексбанк» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Фінрайт» на підставі Договору №126 про відступлення прав вимоги від 31.03.2020 року. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 09.02.2018 року по 08.02.2021 року.

Сума заборгованості складається з: простроченої заборгованості за кредитом 42380,79 грн.; заборгованість за відсотками 53808,48 грн.; заборгованість за штрафами 0 грн.; заборгованість за комісією 18 200 грн. Загальна сума заборгованості становить 114 3889,27 грн. та сума пати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису 500 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. від 16.03.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 64834295 про стягнення заборгованості позивача.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. від 16.03.2021 року, від 05.05.2021 року, було накладено арешт на майно боржника, на виконання виконавчого напису №1564 виданого 17.02.2021 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. від05.05.2021 року було звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на виконання виконавчого напису №1564 виданого 17.02.2021 року.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» у визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яку було відповідно до ухвали Вищого адміністративно суду України залишено без змін.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати беззаперечна заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно- правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року справа № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року справа № 207/1587/16.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Зважаючи на те, що укладений між ПАТ «Імексбанк», права вимоги за яким перейшли до ТОВ «ФК «Фінрайт», та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально; беручи до уваги, що наявний спір щодо вказаної заборгованості, то суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року по справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 17.02.2021 року не врахував обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

20.04.2026 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Мотальова Кравець В.Ю. укладено договорів про надання правової допомоги, що підтверджується ордером серії СА №1122005 на надання правничої правової допомоги.

Відповідно до Акту прийому передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №20-4-26/1 від 20.04.2026 року встановлено, що загальна вартість наданих послуг складає 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 4,5,6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача не співмірним із складністю справи та виконаний адвокатом роботі (наданим послугам), тому необхідно стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» на користь позивача 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Керуючись ст.133, 137, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», треті особи, якій не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, приватний нотаріус Івано Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1564 від 17.02.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» заборгованість в розмірі 114 389 (сто чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 27 коп. та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 500 (п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» (ЄДРПОУ40997279) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1332 грн. та 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя М.В. Шаньшина