Ухвала суду № 137914412, 02.07.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1474/23

н/п 1-кп/766/2366/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку дії запобіжного заходу

02.07.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора : ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника : ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №22022230000000537 від 20.11.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області з 12.07.2023 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого ухвалою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду від 04.04.2023 року, обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», без права визначення застави. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.06.2026 змінено запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» на запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою з визначенням застави» до 12.07.2026 року включно.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без права визначення застави щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ризики, які стали передумовою для його обрання не зменшились та не змінились.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», посилаючись на відсутність ризиків, погіршення стану здоров`я, а тому просив змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», вважав клопотання прокурора необґрунтованим, оскільки, заявлені ризики не доведені та не підтверджені жодним доказом, наголосив, що прокурор наполягає на продовженні строку дії запобіжного заходу без права визначення застави, хоча останньою ухвалою суду запобіжний захід змінено та визначено альтернативний запобіжний захід у виді «застави», однак її розмір для обвинуваченого та його родини є непомірним, тому просив зменшити розмір застави до найменшого розміру, встановленого для відповідної категорії злочинів та відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку «тримання під вартою».

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою виходячи з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» на строк від 12 до 15 років. При цьому за своєю правовою природою це злочин проти основ національної безпеки України під час дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого та обумовлює необхідність дотримання судом такої міри суворості, щоб вона була здатна забезпечити охорону загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду.

Так, суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини»).

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він має постійне місце проживання, сім`ю. Але, незважаючи зазначене, тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 у разі доведення його винуватості, дає підстави вважати, що ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду існує.

Разом з тим, ризик обвинуваченого впливати на свідків відпав, оскільки свідки у даному кримінальному провадженні вже допитані.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; враховуючи особу ОСОБА_4 , відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, а посилання на наявність зареєстрованого шлюбу, наявність місця проживання, не зменшує заявлених ризиків; також судом враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Отже, обставини, на які посилається обвинувачений не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а тому підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу судом не вбачається.

Тому, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризику його можливого переховування від суду.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 30.08.2026).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, ухвалою суду від 15.06.2026 року, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, що є злочином проти національної безпеки України, вчинений під час дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судом було визначено заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та зазначені відповідні обов`язки, які має виконувати обвинувачений, у випадку внесення застави та звільнення із-під варти.

Враховуючи, що судом продовжується застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обсяг ризиків передбачених ст. 177 КПК України, який не зменшився, суд вважає необґрунтованим клопотання про зменшення обвинуваченому розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити частково.

Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, на 60 днів до 30.08.2026 включно з можливістю внесення застави, визначеної ухвалою суду від 15.06.2026 року, у розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 2 (два) місяці з моменту внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

СуддяОСОБА_1